Урок укр мови. Речення з однорідними членами. Узагальнення вив¬ченого

Тема. Речення з однорідними членами. Узагальнення вив­ченого

Мета. Узагальнити і систематизувати відомості про однорідні члени речення та розділові знаки при них; удосконалю­вати вміння правильно інтонувати ре­чення з однорідними членами, правиль­но використовувати їх у мовленні; роз­вивати вміння узагальнювати й система­тизувати матеріал; сформувати загальні навики роботи над випуском журналу; виховувати бажання відроджувати і зберігати народні звичаї.

Обладнання. Таблиця «Розділові зна­ки в реченнях з однорідними членами», індивідуальні картки із завданнями, критерії оцінювання навчальних досяг­нень учнів, підручник «О.В.Заболотний, В . В. Заболотний. Рідна мова: Підручник для 8 кл. - К: Генеза, 2008. - 240 с», відеофільм  свята Водохреща, фотографії обряду Водохреща, комп'ютерний комплекс, фонограма.

Епіграф мовний, навчальний  :      Розділові знаки- як нотні знаки: вони міцно тримають текст і не дають йому розсипатися

К. Паустовський

Хід уроку

I.                      Організаційний момент.

II.                       Мотивація навчальної діяльності.

Завершуючи вивчення теми «Речення з однорідними членами», спробуємо здійснити усний випуск мовного журна­лу, який буде присвячено дню Святого Водохреща. На прикладі цього свята побачимо тісне переплетення старо­українських традицій з християнськими.

Члени нашої редколегії готувалися до цієї події і підготували епіграфи, які допоможуть краще розкрити і зрозуміти естетичну сторону  теми нашого уроку, на які будуть спиратися, від яких будуть відштовхуватися  під час написання статті,  і які  виконуватимуть виховну функцію.

(Презентація епіграфів)

III.                  Повідомлення теми та мети уроку.

Тема нашого уроку «Речення з од­норідними членами. Узагальнення вив­ченого». Ми узагальнимо і системати­зуємо відомості про однорідні члени ре­чення та розділові знаки при них, удос­коналимо вміння правильно інтонувати речення з однорідними членами, пра­вильно використовувати їх у мовленні.  Тому наш навчальний епіграф звучить так:…..

Запишемо тему уроку і епіграф у зошити.

 Також ми ознайомимось із елементами роботи над випуском журналу. 

 IV.                      Актуалізація опорних знань.

--Перш за все, окреслимо коло теоре­тичних питань, що стоятимуть у центрі нашого видання і пригадаємо деякі правила пунктуації, адже кожна стаття повинна бути написана грамотно.

«Ланцюжкове опитування», "Буксир" Учні да­ють розгорнуті відповіді на питання, на­водять приклади.

1. Які члени речення називаються од­норідними?

2.   Як пов'язуються між собою од­норідні члени речення?

3.  Які сполучники вживаються для поєднання ОЧР?                        

4.       Як розрізняти однорідні та неод­норідні означення?

5.  Які розділові знаки ставляться, ко­ли в реченні при однорідних членах є узагальнюючі слова?

   6.   З якою інтонацією вони вимовля­ються?

--Давайте побудуємо онлайн таблицю ОЧР.  Прошу допомоги замісників головного редактора.

  5

V.                     Закріплення вивченого матеріалу.

Теоретичне визначення потребує практичного підтвердження. Готується до друку  перша наша стаття. Основним завданням журналіста є вміння вибрати тільки потрібне з великої кількості ма­теріалу.

1. Вибірковий диктант.

Монологічне мовлення. Прослухайте, випишіть однорідні члени речення. Чим виражені? (Тематичний словник)

Різдвяні свята завершувалися третім   великим  святом Богоявлення Господнього (19 січня) , яке в народі називають Водохреща. Інші назви: Хрещення, Водохрещі, Йордан (на згадку про хрещення Ісуса в річці Йордан). Це свято знаменує собою закінчення 12-денного періоду святок. Воно ввібрало в себе багато язичницьких і християн­ських обрядів, центральне місце серед яких належало обрядам, що пов'язані з водою.

Вранці (19 січня) всі йшли до церкви на богослужіння, а потім до річки, де відбувалося освячення води.

На річці чи ставку хлопці зранку прорубували ополонку у вигляді хреста, потім робили хреста з льоду, обливаючи його буряковим квасом (відваром).

Сюди згодом приходили церковні служителі, щоб посвятити воду. Всі набирали ту воду у свій посуд і несли додому. Нею кропили все в хаті, давали її пити хворим, прикладали до хворого місця. Господар кропив нею всіх членів родини, хату, подвір'я, колодязь, господарські інструменти, домашніх тварин. Цю воду зберігали аж до на­ступних Водохрещ.

2. Досвідчений журналіст повинен правильно будувати речення, ставити розділові знаки, тож пропоную написати   диктант із коментуванням. (Тези)

Записати речення, вказати розділові знаки, ОЧР, зробити синтаксич­ний розбір.

1.     Давні погляди й вірування, повір'я та обряди, звичаї народ зберігає дуже  довго.

2.    Свято Водохреща - це і радість, і сум, і потаємна надія.

3.    У цей день влаштовували забави на льоду як хлопці, так і дівчата.

4.  До купання в крижаній воді вдавалися тяжко хворі люди і ряджені щедрувальники.   

3.    Наш дописувач прислав нам матеріал ,     проте... він ще не відредагова­ний .  Треба виконати редагування тексту. Усно.

 Вашим завданням буде виправити помилки в реченнях, правильно вжива­ючи в них однорідні члени. Для цього слід пам'ятати, що речення з однорідни­ми членами будуються за певними пра­вилами, порушення яких робить зміст висловлювань незрозумілим.

Щоб пригадати ці правила, відкрийте підручник на с. 30, 102-103 і швиденько їх перегляньте.

Текст написано на дошці.

А на Галичині у цей день щедрувати ходили. Потім  виго­лошували спеціальні , йорданські привітання. Цим і завершувалися різдвяно-новорічні свята. Далі вже не співали ні колядку ні   щедрівка. По Водохрещах наставав час у кілька тижнів, які називалися М'ясницями. Співати пісень, і справляти весілля в цей час ще можна було. Після м'ясниць насту­пав найдовше, і найсуворіша Великий піст. Про нього казали так «Великий піст усім прижме хвіст».

Для перевірки виконаного завдання, проектується правильний варіант тексту.

(учень іде і виправляє)

А на Галичині у цей день ходили щедрувати. Потім виго­лошували спеціальні йорданські привітання. Цим і завершувалися різдвяно-новорічні свята. Далі вже не співали ні колядок, ні   щедрівок. По Водохрещах наставав час у кілька тижнів, які називалися М'ясницями. В цей час ще можна було співати пісень і справляти весілля. Після м'ясниць насту­пав найдовший і найсуворіший Великий піст. Про нього казали так: «Великий піст усім прижме хвіст». 

4.  Робота в групах(2-4- всі разом)

Щоб швидше підготувати матеріал до друку, ми розділимося на пари, кожна з яких отримає своє завдання.

У вас на партах лежать картки із зав­данням.

I                    група (тести)

1.                    Узагальнюючі слова в реченні вико­нують :

а)                     ту ж саму синтаксичну роль, що й однорідні члени;

б)                     іншу синтаксичну роль;

в)                    не бувають членами речення.

2.                       Виділити в реченнях узагальнюючі слова :

а)               Дуже поширеними в стародавньому світі були обряди : обмивання , „очищення водою”, окроплення, обливання.  

б)         Вісник світанку, благодаті, життєдайної сили, чистоти, любові, здоров’я, сльози, родючості і дитинства - все це говорили про  росу.                 

в)  Дмитра та Юрія, святої Катерини-Долі, святого Андрія, св. Михайла, св. Варвари, св. Миколая, Благовіщення і аж до Йордану --  усі ці свята були переповнені символікою в напрямі культу вогню й води.

3.   При узагальнюючих словах стави­мо :

а)      кому;

б)    двокрапку;                    тире;

в)   крапку з комою.

4.                      Указати речення з поширеними од­норідними членами :

а) За народними повір’ями, чиста вода символізувала здоров’я, щастя, вірність, а каламутна – зраду, хворобу, журбу, прикрість.

б) Особливо цілющою була “жива вода”, свята, свячена, ”свято-вечірня”, “стрітенська”.

в) На вечерю подають пісні страви : смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар.

5.         У казати правильне твердження :

а)    У реченні може бути 1 ряд од­норідних членів.

б)     Однорідними можуть бути тільки другорядні члени речення.

в) Однорідні члени речення відповіда­ють на одне й те ж питання, відносять­ся до одного і того ж слова, виконують однакову синтаксичну функцію.

II                    група

1 . Ситуативне завдання . До­повніть речення однорідними членами.

Нехай наша хата всім буде багата:...

Занурюються в ополонки чоловіки та жінки, щоб …

Свяченою водою напували таку худобу:…

2. Скласти речення з поданими парами однорідних членів, виділити грама­тичну основу кожного речення .

Дівчата і хлопці; ні холод, ні голод;

3. Поставте розділові знаки в реченні з однорідними означеннями. Наведіть власний приклад речення з кількома ря­дами однорідних членів (З бали).

Після Водохреща розпочинався новий весільний се­зон - час веселощів і до­звілля.

III група

1.      Переробити речення так, щоб у них стало два ряди однорідних членів. Виз­начити, якими членами речення вони є, і відповідно підкреслити їх.

Дівчина вродлива біля хати стояла. Притишено сиділи хлопці за тином.

2.    Завдання:   визначити   стилістичну функцію речень з однорідними членами в художньому й науковому стилях (ус­но).

Пане господарю!

На твоїм дворі дерево стоїть.

Тонке, високе, листом широке.

На тім дереві трійця горіла,

Три гискри впало, три морі стало

У першому морі Господь купався,

У другому морі у ризи вбирався,

У третьому морі став на престолі. 

Хрещення Господнє (Богоявлення) (грец. Θεοφάνια - богоявлення) — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа. Народні назви свята - Йорда́на (або Ордана), Водохреща.

Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Тези відповіді

Речення з однорідними членами ха­рактеризуються рядом стилістичних особливостей. Вони вживаються пере­важно в книжних стилях, значно рідше - у розмовному; є одним із яскравих стилістичних засобів, який у текстах різних стилів виконує неоднакові функції.

У науковому стилі ці речення служать для вираження логічності викладу, пов­ного й точного опису предметів, явищ, для класифікації, переліку тощо. Таку ж функцію виконують і в офіційно-діло­вому та публіцистичних стилях. У ху­дожньому - речення з однорідними чле­нами виступають засобом виразності, експресивності, емоційності забарвлення.

Аналіз відповіді учнями.

3. Замінити однорідні чле­ни одним загальним для них поняттям.

1. Крім ікон і церковних хорогв учасники хресної ходи несли запалені «трійці» — три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику, звіробою.

(церковна а атрибутика, квіти) 

5. Творче завдання (фоторепортаж, музика).

--До нашої редакції надійшов відеорепортаж, присвячений дню Святого Водохреща.

-- Що ж, шановні колеги,  спираючись на напрацьований матеріал,

складіть невеличку статтю про  день   Святого Водохреща,      використавши однорідні члени речення. 

VI. Підсумок уроку.

--Наша редколегія із завданням впоралася.

Виставлення та аргументація оцінок.

Свято Йордану (Водохрища чи Водохрестя) є заключним святом у низці дохристиянських та християнських зимових свят, присвячених Чистителю і Святителю давнини – Воді, вигнанню зими та вшануванню і прискоренню приходу Весни. І те випускання голуба чи іншого птаха під час свячення води, нині окутане християнським духом, було первовісником неба, приліту птахів, прискоренню приходу весни. Це й були магічні дії, скоріше викликати прихід Весни. Вірування, що в Новорічну та Водохрещенську ніч розкриваються небеса для Весни і Води, що скоро підуть на землю „дрібні дощики” – залишили свої сліди й у святому письмі: „Небеса одверсти”. 

VII. Домашнє завдання.

1. Дібрати з художньої літератури чи періодичних видань речення з од­норідними членами, що стосуються свя­та Водохреща.

2. Письмово оформити статтю, використавши ОЧР.