Урок: "Українська держава Павла Скоропадського"

План уроку З предмету:

 Історія України ( 10 клас) Тема: «Українська держава Павла Скоропадського» Мета:

•      охарактеризувати основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики гетьманату, розкрити обставини приходу до влади П.Скоропадського і його відставки. 

•      розвивати  навички роботи з історичними документами, вміння систематизувати й узагальнювати історичні факти, працювати в групах, оцінювати діяльність історичних осіб, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії.

•      продовжувати роботу над вихованням почуття національної свідомості та патріотизму. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Вид уроку: урок – лекція

Матеріально технічне обладнання: комп’ютер, екран, проєктор. Дидактичне забезпечення:  карта, історичні документи,опорні конспекти, презентації, фотоматеріали, відеоматеріали, презентаційний проєкт. Основні поняття і терміни:  українізація, гетьманат, повстансько-  партизанський      рух,  анархізм.

Міжпредметні зв'язки: правознавство, географія Очікувані результати:

Після цього уроку здобувачі зможуть: üописувати ключові історичні події;

ü оцінювати діяльність керівників країни та їхні ролі в політичному, економічному розвитку Української держави;

ü характеризувати встановлення гетьманату.

Хід уроку I. Організаційний момент

(повідомлення теми)

Працюємо з інтерактивним плакатом

II. Повідомлення теми, мети і завдання уроку. III. Мотивація навчальної діяльності

      —     Перед     вами     —     стара     фотографія     (демонструється     фото

П.Скоропадського). З неї дивиться чоловік у черкесці, з генеральськими погонами на плечах і георгіївським хрестом на грудях.   Красиве   обличчя,   трохи стомлений погляд, в якому можна простежити   неабиякий   життєвий досвід і відбиток численних випробувань долі. Цій людині судилося стати головою Української держави в 1918 р., під час грізного військового лихоліття. Тож не дивно, що чимало людей в Україні пов'язували з цією людиною надії на встановлення тут порядку і спокою. Але історія розпорядилася інакше. Не покерувавши країною й  року, чоловік у черкесці і з Георгієм на грудях залишив українську землю холодним грудневим днем, щоб уже ніколи сюди не повернутися... Фотограф  зафіксував лише  мить, епізод із довгого й багатого на події  життя    Павла    Скоропадського - гетьмана     України 1918 р. Ще за життя ім'я цієї людини стало широко відомим не тільки в Україні, а й за її межами.   Щоправда,   відомим  він був здебільшого у негативному плані. Друзів у Павла Скоропадського було набагато менше, ніж ворогів, і саме вони створили такий собі стереотипно     негативний     образ останнього гетьмана України — образ великого поміщика, реакційного диктатора, організатора карних експедицій проти селянства, прислужника австронімецького імперіалізму. Такі уявлення про цього політичного діяча    суттєво вплинули й на діячів нашого мистецтва (письменників, кінорежисерів, акторів). Згадаймо хоча б відомий кіносеріал «Дні Турбіних», створений за мотивами повісті відомого російського письменника Михайла Булгакова. У ньому Скоропадський подається таким собі хижаком та злочинцем, який тільки й мріє про те, як би втекти із розтерзаної ним України, залишивши їй на згадку невипадково забутий на столі портсигар. Сьогодні, навпаки, більшість істориків подає постать Павла Скоропадського в зовсім іншому світлі і нерідко - як щирого українського патріота й видатного державного  діяча. Отже, нашим часам властива полярність думок. А де ж історична істина?

У «Малій  енциклопедії  етнодержавознавства», в одній зі статей П. Скоропадський зображений як «політичний перевертень» і «національно несвідомий українець», а в другій - «як щирий патріот України». Тож мета сьогоднішнього уроку - з'ясувати,   ким  був  П. Скоропадський  - «політичною маріонеткою» чи «щирим патріотом»; на основі ознайомлення з документами і реальними подіями часів гетьманату, сформувати власну думку про те, якої оцінки й характеристики заслуговує цей історичний діяч, визначити в ході обговорення ваше особисте ставлення   до   діяльності   П.Скоропадського. 

Вчитель розподіляє здобувачів  на групи та проводить інструктаж стосовно форми виконання завдання.

 Презентація здобувачів : «Сторінки біографії гетьмана П. Скоропадського»  (випереджальне домашнє  завдання).

VI. Вивчення нового матеріалу

1.   Причини встановлення гетьманату      (встановлюються шляхом бесіди):

•    помилки попереднього уряду(Центральної Ради);

•    підтримка окупаційних військ;

•    підтримка Української демократичної хліборобської партії і союзу землевласників;

2.   Першими документами, які засвідчили прихід Скоропадського до влади, були: Грамота Скоропадського «До всього українського народу» та закон «Про тимчасовий державний устрій України».

До сьогодні серед істориків точиться суперечка, якою за формою правління була Українська держава.

Робота в групах

Знайти  в законі «Про тимчасовий державний устрій України» підтвердження того,  що Україна в часи гетьманату була: 

1   група   - конституційною монархією;

2   група – диктатурою з елементами демократії;

3   група – виборним гетьманатом;

4   група – визначити права і обов’язки громадян. 

3.                       Створення державних органів системи влади.(демонстрація слайду).

      Уряд-Рада міністрів, який очолив Ф.Лизогуб, складався з 15 міністрів. І всі вони, не рахуючи Дорошенка, який раніше був членом УПСФ, не належали до соціалістичних партій. Більшість уряду складали члени російських партій кадетів, октябристів або їм співчуваючі. Як із прикрістю писала пізніше Л.Старицька-Черняхівська, соціалісти «побоялися забруднити свою соціалістичну чистоту», їм не вистачило патріотизму піднятися над своїми партійними амбіціями й об’єднатися в ім’я української державності.        

4.                       Розглянемо, якою була внутрішня політика та зовнішня Скоропадського і до яких наслідків вона призвела.

    Робота в групах: використовуючи документ «Грамота до всього українського народу», матеріали підручника Ф.Турченка  Історія України, 10кл., §24, визначити напрямки:

   1група-  аграрної політики;

   2група- промислової політики;

   3група- формування збройних сил; 

   4група- національно-культурна політика.

В ході обговорення студенти заповнюють таблицю в зошитах:         

 «Внутрішня політика П.Скоропадського»

Зовнішня політика (Демонстрація слайду).

     Робота в групах: використовуючи роздавальний матеріал з’ясувати відносини Української держави з:

      1група – Четверним союзом;

      2група -  Антантою;

      3група – Польщею, Румунією;       4група-  Радянською Росією.

 5. Страйкова боротьба робітників та селянський рух.

     Робота з картою: за допомогою карти визначити регіони України, які були охоплені селянськими повстаннями.

Отже, без перебільшення можна стверджувати, що жодна інша влада періоду визвольної боротьби не зробила у сфері зовнішньої політики стільки, скільки зробив гетьманський уряд. Українські консульства були відкриті у 22 країнах, дипломатичні відносини були встановлені з 12 країнами Європи.

   Всі події, про які йшлося на уроці, здійснювались в умовах політичної нестабільності. Страйки і повстання селян, саботажі( вибухи й пожежі в Києві, Одесі), вбивство німецького командуючого Айхгорна. Перебування на території України німецьких військ. Українські соціалісти у серпні 1918 року утворили Український національний союз на чолі з В.Винниченком і почали вести агітацію проти гетьмана.

 Тим часом 14 листопада гетьман зробив ще один крок, який став для нього фатальним. Він опублікував «Грамоту про федерацію з не більшовицькою Росією», відмовившись від ідеї Української самостійної держави.  Причиною такого кроку гетьмана міг бути розрахунок на підтримку режиму з боку країн Антанти, адже війна добігла до кінця і розраховувати на Німеччину  було неможливо. УНС 14 листопада 1918 року утворює Директорію УНР і починає повстання проти гетьманату. Після поразки гетьманських військ під Мотовилівкою 18 листопада, гетьман П.Скоропадський 14 грудня 1918 року був вимушений скласти свої повноваження.

V.           Закріплення, ситематизація матеріалу

( З’ясовується  шляхом бесіди)

Як  впливала політика гетьманату на життя різних верств населення    Української держави та як вони її сприймали? 

Який характер носили селянські виступи? 

Якими були масштаби цих повстань? 

Про що це свідчило?

Що вас більше зацікавило у внутрішній та зовнішній політиці   Скоропадького?

VI.       Перевірка засвоєного, контроль  

 (Тестова перевірка: https://zno.osvita.ua/ukraine-history/tag-period_ghetmanatu/)VII. Підсумки уроку і оцінювання навчальних досягнень учнів.

   Здобувачам освіти пропонується визначитись із власним баченням цієї особистості, її значенням для української історії. Навести факти, які підтверджують дані ними характеристики.

 Можливий вибір характеристик гетьмана, які були поширені в різні часи:

«монархіст», « щирий українець»,«диктатор».

VIII. Домашнє завдання

1.   Опрацювати підручник §23-24

2.   Написати  історичне  есе  « Моє бачення історичної особи П.Скоропадського».

3.   Опрацювати інтерактивний плакат до теми за посиланням: