17 липня о 18:00Вебінар: Чи може наука сформувати підприємницьку компетентність?

Урок "Українські перекладачі творів зарубіжної літератури кінця XIX–початку XX ст. Порівняння особливостей «старої» та «нової драми», образів персонажів."

Про матеріал
конспект уроку узагальнення з теми "Нові тенденції в драматургії 19-початку 20 століття"
Перегляд файлу

Тема. Українські перекладачі творів зарубіжної літератури кінця XIX–початку XX ст. Порівняння особливостей «старої» та «нової драми», образів персонажів.

Мета: ознайомити учнів з українськими перкладачами творів Г.Ібсена та Б.Шоу, Порівняти особливості «старої» і «нової драми», образи персонажів; розвивати вміння аналізувати образну систему драматичних творів, порівнювати, виділяти головне, критичне мислення, усне мовлення, вміння узагальнювати та робити висновки; сприяти вихованню моральних якостей.

Обладнання: українські  переклади, портрети перекладачів, таблиця «стара» і «нова драма».

Тип уроку: узагальнення вивченого матеріалу.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя. Ми з вами завершуємо вивчення теми «Нові тенденції і драматургії ХІХ початку ХХ століття. Сьогодні ми підведемо підсумки всього вивченого про «нову драму»

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІV. Сприйняття нового матеріалу

4.1. Переклади драми Г.Ібсена «Ляльковий дім» (Відповідає підготовлений учень)

Учень 1. Ляльковий дім (норв. Et dukkehjem; в інших українських перекладах також: «Нора: драма на 3 дії», «Нора, або Хатка ляльки: драма на 3 дії», «Лялькова хатка»)  п'єса на три дії норвезького драматурга Генріка Ібсена, прем'єра якої відбулася в Данському королівському театрі в Копенгагені 21 грудня 1879 року. П'єса була опублікована в тому ж місяці, напередодні прем'єри. 2001 року твір Ібсена занесено до реєстру програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу».

Ляльковий дім українською перекладали Марія Грінченко (під псевдо Марія Загірня) (1908), Марія Грушевська (1908), Вероніка Гладка та Катерина Корякіна (1930),Олекса Новицький (1956), та Ольга Сенюк (2011).

Генрік Ібсен. Нора: драма на 3 дії. Переклад з норвезької: Марія Грінченко (під псевдо Марія Загірня); заредактував: Борис Грінченко. Київ: Типографія Барсаго. 1908. 98 стор.

Генрік Ібсен. Нора, або Хатка ляльки: драма на 3 дії. Переклад з норвезької: Марія Грушевська. Київ: Друкарня І. Врублевського і Т. Озерова, 1908. 149 стор.

Генрік Ібсен. Вибрані твори. У 3-х томах. Переклад з норвезької: Йосип Зорянчук, Вероніка Гладка, Катерина Корякіна; редактор: Дмитро Загула. Харків-Київ: ДВУ (том 3); Харків-Київ: ЛіМ (Том 2). 1930—1932. (серія «Бібліотека чужоземної літератури»).

Том 1: не видано

Том 2: Підпори громадянства (перша п'єса переклад з норвезької: Вероніка Гладка, Катерина Корякіна); Росмерсгольм; Будівничий Сольнес (останні дві п'єси переклад з норвезької: Йосип Зорянчук. 1932. 228 с.)

Том 3: Лялькова хатка; Ворог народові; Дика качка; Привиди (усі п'єси переклад з норвезької: Вероніка Гладка, Катерина Корякіна. 1930. 300 стор.)(передрук) Генрік Ібсен. Ляльковий дім; Дика качка: п'єси. Переклад з норвезької: Вероніка Гладка, Катерина Корякіна. Київ: Знання, 2016. 207 стор. (Скарби ; № 4, 2016Генрік Ібсен. Вибране. Переклад з норвезької: Елеонора Ржевуцька, Олекса Новицький, Любомир Дмитерко, Петро Тернюк. Київ: ДВУ. Переднє слово: К. Державін. Київ: Державне видавництво художньої літератури. 1956. 337 стор.

Підпори суспіпльства (переклад Е. Ржевуцької)

Ляльковий дім (переклад О. Новицького)

Привиди (перекад Л. Дмитерка)

Дика качка (переклад М. Тернюка)

(передрук) Генрік Ібсен. Ляльковий дім. Бернард Шоу. Пігмаліон. Переклад з російської: Олекса Новицький (Ляльковий дім); переклад з англійської: Микола Павлов (Пігмаліон); упорядник: Лариса Федорів. Львів: Червона калина, 2003. 216 стор. (Серія «Світ шкільної читанки» ; кн.6) (Європейська драма на межі XIX—XX ст. (збірник)). ISBN 5-7707-07-0737-2

Генрік Ібсен. Ляльковий дім: п'єси. Переклад з норвезької: Ольга Сенюк та інші; малюнки: Б.П. Бублик. Харків: Фоліо, 2011. 349 стор. (Бібліотека світової літератури. Норвезька література / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України). ISBN 978-966-03-5284-1

Підпори суспільства (переклад Е. Ржевуцької)

Ляльковий дім (переклад О. Сенюк)

Привиди (перекад Л. Дмитерка)

Дика качка (переклад П. Тернюка)

4.2. Українські перекладачі творів Б.Шоу (Відповідає підготовлений учень)

Учень 2 «Пігмаліон»  — одна з найвідоміших п'єс Бернарда Шоу, написана у 1912 році. Оригінальність, дотепність і демократичний дух п'єси, відображення глибоких і гострих соціальних проблем, забезпечили її популярність у багатьох країнах. П'єса має успіх і в теперішній час.

П'єса розповідає про лондонського професора фонетики Генрі Хігінса, який уклав парі зі своїм приятелем, полковником Пікерінгом. За умовами парі, Хігінс має за шість місяців навчити квіткарку Елізу Дулітл вимові, заведеній у вищому світі, і на світському прийомі зуміти представити її як герцогиню. Назва п'єси є іронічною алюзією на античний міф про скульптора Пігмаліона, котрий створив настільки досконалу статую дівчини, що богиня Афродіта погодилася, на прохання Пігмаліона, закоханого у створений ним образ, оживити статую.

Для екранізації 1938 року Шоу написав кілька нових великих епізодів, які зараз зазвичай включаються до англійського тексту п'єси.

У 1956 році американський композитор Фредерік Лоу написав за мотивами п'єси мюзикл «Моя прекрасна леді», який також мав великий успіх. Як фільм, так і мюзикл, на відміну від п'єси, закінчуються щасливим любовним фіналом.

Перший переклад п'єси Бернарда Шоу «Пігмаліон» українською мовою був здійснений Павловим Миколою Олександровичем , і побачив світ на сторінках журналу «Всесвіт» у 1999 році]. У примітках до перекладу Микола Павлов, зокрема, пояснює, чому він, здійснюючи переклад, вирішив не вживати український суржик для передачі лондонського кокні[3]. Вже наступного року п'єсу в перекладі Миколи Павлова було поставлено Сергієм Данченком[4].

Бернард Шоу. Пігмаліон. Переклад з англійської: Микола Павлов. Київ: Журнал "Всесвіт". 1999. №11— 12. стор. 6—69.

(передрук) Генрік Ібсен. Ляльковий дім. Бернард Шоу. Пігмаліон. Переклад з російської: Олександр Новицький (Ляльковий дім); переклад з англійської: Микола Павлов (Пігмаліон); упорядник: Лариса Федорів. Львів: Червона калина, 2003. 216 стор. (Серія "Світ шкільної читанки" ; кн.6) (Європейська драма на межі XIX-XX ст. (збірник)). ISBN 5-7707-07-0737-2

Бернард Шоу. Пігмаліон. Переклад з англійської:Олександр Мокровольський. Київ: Журнал “Тема. На допомогу вчителю зарубіжної літератури”, 1999. - № 4.

(передрук) Бернард Шоу Вибрані твори. Переклад з англійської: Олександр Терех (Том I), Олександр Мокровольський (Том II та III). Київ: Видавництво Жупанського. 2009. 466 стор. SBN 978-966-96882-0-0 (серія "Лауреати нобельвської премії")

Том I: Учень Диявола», «Професія пані Ворен», «Вдівцеві будинки», «Зальотник».

Том II: «Цезар і Клеопатра», «Людина і надлюдина», «Андрокл і Лев», «Пігмаліон».

Том III: "Кандіда", "Майор Барбара", "Лікарева дилема", "Навернення капітана Брасбаунда".

(передрук) Бернард Шоу. Пігмаліон. 

4.3. Різниця між старою і новою драмою

Слово вчителя. Порубіжжя ХІХ-ХХ ст. у європейському літературному процесі подарувало світові нове розуміння людини, митця та його особливого впливу на суспільство. Відкривши новий духовний простір, література сягнула далеко за межі традиційних тем й у глибини людської душі, не підвладні реалістичному дослідженню.

Театральну і драматичну естетику межі століть сформували творчі відкриття Г. Ібсена, Ю. А. Стріндберґа, К. Гамсуна, М. Метерлінка та ін.

Бесіда з учнями

1. Що таке драматичний твір?

2. Які театральні вистави ви переглядали, які п’єси, драми читали останнім часом?

3. Яким, на вашу думку, значення театру було раніше і яким воно є тепер?

Слово вчителя. Драматургія останньої третини ХІХ ст. вирізняється пошуком нових форм зображення дійсності засобами мистецтва. Так з’являється «нова драма». Кожен із представників «нової драматургії» — Г. Ібсен, Дж. Б. Шоу, А. Чехов, М. Метерлінк, Ю. А. Стріндберґ, Ґ. Гаупт-ман, В. Винниченко та інші — безумовно, йшов власними шляхами. Підхід митців до театральної естетики та поетики значно різнився. Але існувала одна спільна ознака: усі вони намагалися створити проблемний театр, який би максимально наближався до сучасного читача й відповідав новим викликам життя.

Складання порівняльної таблиці

Об’єкт порівняння

«Стара драма»

«Нова драма»

Трагедія

Події в житті персонажа

Життя особистості в суспільстві

Предмет зображення

Людина в незвичайних ситуаціях

Людина сама створює певну складну ситуації

Центр уваги

 

Відбувається зовнішній конфлікт між окремими особистостями

 

Внутрішні, глибинні суперечності самої дійсності, зіткнення ідей, протиріч у душі й думках однієї людини

Драматичний конфлікт

Через особисті якості людини

Через ідеали людини

Жанр

Трагедія, комедія, драма

Трагікомедія («драма ідей», інтелектуальна, аналітична драма)

Головний герой

Узагальнений тип людини

Людина середнього класу, незвичайна особистість

Решта героїв

Головні та другорядні, позитивні й негативні

Виступають у творі то головними, то другорядними, характери неоднозначні, сповнені суперечностей

Автор

Порушує реальні проблеми, повчає, робить висновки

Відтворює духовні пошуки, терзання. Не дає однозначних відповідей

Читач, глядач

Спостерігає, отримує враження

Переживає разом із героями, дискутує з ними та про них

Фінал твору

Має зрозуміле, чітке та очікуване завершення, розв’язку

Відкритий, незавершений, спонукає до дискусій, роздумів

Слово вчителя.«Нова драма» поставила в центрі уваги особистість, але не в її соціальних зв’язках, а в площині духовності, індивідуальних переживань і відчуттів загальної атмосфери епохи на зламі століть. Драматурги прагнули розкрити «трагедію життя», а не «трагедію в житті», закликали до осмислення глибинної сутності дійсності, пошуку гармонії. Театр стає «інтелектуальним», «дискусійним». на перший план виходить внутрішній конфлікт, а не зовнішня дія. У «новій драмі» вже можна помітити ознаки модернізму — символізм, імпресіонізм, неоромантизм тощо.

Засновником «нової драми» вважають норвежця Генріка Ібсена. його ідеї підхопили німецький драматург Ґ. Гауптман, англійський — Дж. Б. Шоу, шведський — Ю. А. Стріндберґ, бельгійський — М. Метерлінк, французький — Е. Золя, російський — А. Чехов, український — В. Винниченко та ін

4.4 Узагальнення вивченого матеріалу

Бесіда з учнями

1. У чому полягає суттєва різниця між «старою драмою» та «новою драмою»?

2. Назвіть ознаки осучаснення драми на межі століть.

3. Хто були найвідоміші драматурги цього часу?

4. Яким був герой «нової драми»?

5. Які нові проблеми почали порушувати в новочасних творах?

6. Чому драматурги вдавалися до відкритих фіналів?

V. Підведення підсумків уроку

Новими й не зовсім звичними на сценах театрів були картини повсякденного життя, побуту банкірів, комерсантів, адвокатів і навіть робітників, злидарів. Чи не вперше почали порушувати жіноче питання, проблему ґендерної рівності. У п’єсах стало більше критичного, викривального пафосу

Було навіть переосмислено природу драматичного жанру. У житті часто сумне поєднується із комічним і навпаки, тому розвивається новий жанр трагікомедії. Замість «любовних трикутників», таємниць, кримінальних злочинів, тобто «зовнішньої інтриги» драматурги вирішили звертатися до показу ідейних конфліктів (Б. Шоу), внутрішньої прихованої інтриги (М. Метерлінк), складної гри підтекстів (А. Чехов).

Герої «нової драми» вирізняються суперечливими характерами, часто навіть складно визначити, хто з них головний, а хто — другорядний, у кого переважають позитивні риси, а в кого — негативні. Інколи вони протягом твору виступають то головними, то другорядними. Персонажі розмовляють сучасною літературною мовою, використовують просторічну лексику, чим наближаються до глядача (читача). П’єси вже не мають зрозумілого, завершеного закінчення — його доводиться додумувати самому читачеві чи глядачеві. Виникнення «нової драми» завдяки широкому резонансові суттєво вплинуло на гуманізацію всього суспільства.

VІ. Оголошення домашнього завдання.

С.268-271, * написати твір на одну з запропонованих на с 271 тем.

docx
Додано
17 березня
Переглядів
1143
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку