Урок української літератури на тему "Календарно-обрядові пісні зимового циклу"

                     УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА   6 КЛАС

Тема уроку:

 Календарно-обрядові пісні зимового циклу. «Ой хто, хто Миколая любить», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка

Мета уроку:

навчальна: поглибити відомості школярів про календарно-обрядову поезію, звернувши увагу на пісні зимового циклу, зокрема на колядки та щедрівки;

розвивальна: розвивати вміння виразно й вдумливо читати народні пісні, коментувати їхній зміст, виокремлювати й пояснювати художні засоби;

виховна: розвивати естетичне сприйняття народних пісень, уміння відчувати їхню гармонійність і красу, виховувати повагу до давніх українських обрядів.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: збірки календарно-обрядових пісень зимового циклу, ілюстрації до них, підручник, картини, присвячені новорічним святам, аудіозапис пісень

Теорія літератури: народна пісня, календарно-обрядові пісні, пісні зимового циклу, колядки, щедрівки, анафора, рефрен.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.  ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

ІV. Перевірка домашнього завдання

1).Міні-конкурс «Кращий виконавець жниварської пісні»

2). Показ інсценівок за піснями літнього циклу.

V.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

.Розгадування загадок

1. Впаде з неба — не розіб'ється, впаде у воду — розпливеться. (Сніг)

 2. Зелену сукню маю, Ніколи не міняю, Один-єдиний раз на рік Її я прикрашаю. (Ялинка)

 3. Який рік триває лише один день? (Новий рік)

 4. Узори вишиває Без голки і без нитки. Улітку спочиває, А взимку — дуже рідко. (Мороз)

 5. Без сокири і дрючків ставить міст через річки. (Лід) 

6. Що росте догори коренем? (Бурулька) 

7. Живе — лежить, а помре — побіжить. (Сніг)

VІ.ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Повідомлення учня про зимові свята(грудень)

Зібрали селяни восени весь вирощений урожай, склали в комори. Опало листя з дерев, птахи відлетіли у вирій. Ось і перший сніжок, ось і зима на порозі. Саме час перепочити, розважитися, посвяткувати. Грудень — перший місяць зими — багатий на народно-релігійні свята й обряди; деякі з них сягають своїм корінням сивої давнини, як наприклад «кусання Калети» (Калета — Коляда — бог сонця у давньослов’янській міфології).

Свята, обряди і звичаї грудня

4 грудня — введення в храм Пресвятої Богородиці. Першим у хату має зайти чоловік.

7 грудня — Катерини. Дівчата ворожили, закликали щасливу долю, а хлопці постили, щоб попалася їм гарна жінка.

13 грудня — Андрія Первозванного. Молодь розважалася, кусала «Калету», дівчата ворожили. У ніч на Андрія хлопцям пробачалися всі бешкети.

14 грудня — Наума. Починали вчитися.

17 грудня — Варвари. У цей день не прали, не білили й глину не місили. Вважалося, що 17 грудня добре займатися вишиванням.

18 грудня — Сави.

19 грудня — Миколая. Першим повинен зайти в дім чоловік. Після цього свята молодь щодня збирається на вечорниці.

25 грудня — Спиридона. Сонце повертає на літо, а зима — на мороз. З цього часу ріжуть свиней і птицю до Різдва.

2. Слово вчителя.

Одне з найбільших свят цього місяця — Святого Миколая. Це — веселе народне свято. Колись господарі варили пиво, скликали гостей: пили, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращих коней і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села.

У народних легендах та переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом.

Послухайте легенду про св. Миколая

 «Святий Микола-Чудотворець на небі не сидить, а тут, на землі, людям помагає. Не те, що Касян — за панича убрався і до Бога пішов жалітися на людей: “Вони,— каже,— Миколу шанують, почитають, на його честь церкви будують, а мене й не згадують!”

Бог вислухав Касяна та й каже до янголів: “Покличте мені святого Миколу. Скажіть, щоб зараз прийшов!”

— Нема його на небі! — кажуть янголи.

— А де ж він?

— Пішов на Чорне море людей рятувати!

— Почекай,— каже Бог до Касяна,— Микола прийде, тоді поговоримо!

За якийсь час Бог знову посилає янголів за святим Миколою.

— Нема його,— кажуть янголи,— на землі людей від пожежі рятує!

Втретє посилає Бог янголів за святим Миколою.

— Нема його,— кажуть янголи,— він кайдани розбиває, козаків із турецької неволі визволяє!

Аж за четвертим разом з’явився святий Микола перед Богом: в старій свиті, мотузком підперезаний, чоботи в болоті і руки в землі.

— Де ти був? — спитав Бог, а святий Микола йому відповідає:

— Помагав мужикові воза з багна витягнути!

— Ось бач,— каже Бог до Касяна,— за що його люди шанують? Він на небі не сидить, на землі діло робить, а ти паном одягнувся і тут, на небі, кутки обтираєш. Іди геть від мене!.. Будуть тебе люди боятись, але не будуть шанувати».

 

Вночі св. Миколай приходить до дітей і роздає їм подарунки. Особливо жалує слухняних, чемних, працьовитих діток.

3. Виразне читання пісні «Ой хто, хто Миколая любить».

4. Обмін враженнями щодо прочитаного, словникова робота (за питаннями учнів).

5. Аналіз пісні «Ой хто, хто Миколая любить».

1) Які художні засоби найбільш помітні у цій пісні? (Повтори, однакові початки рядків.)

2) З яким проханням звертаються до св. Миколая і чому? (Дати кращу долю Україні, бо вона змучена й бідна.)

3) Назвіть художні образи пісні і схарактеризуйте їх. (Святий Миколай — добрий, готовий прийти на допомогу; Україна — змучена, бідна, мріє про волю й відродження давньої слави; люди — патріоти своєї землі; Бог — всемогутній і милосердний.)

6. Повідомлення учня про свята, звичаї та обряди січня

Січень

1 січня — календарний Новий рік.

6 січня — Свят-вечір. Намагаються, щоб усі члени родини були вдома і щоб ніяка річ не «світувала» (не була до ранку в чужому домі). Готують вечерю з дванадцяти пісних страв (варять кутю, узвар, подають варені горох, квасолю, смажену капусту, рибу, вареники з різними начинками, картоплю, гречану кашу, гриби, голубці із пшоном, коржі з маком та ін). Вечеряти починають із першою зіркою, потім колядують. Діти носять вечерю хрещеним батькам, дідусям і бабусям, родичам. Ходять до церкви.

7 січня — Різдво Христове. Першим до хати заходить чоловік.

8 січня — Собор Пресвятої Богородиці.

9 січня — Апостола Стефана. Колядують, «водять козу». Вечори аж до Богоявлення святі, можна виконувати лише легку роботу.

13 січня — Меланки. «Щедрий вечір» або багатий. Миряться з тими, з ким посварилися, прощають одне одному образи. Щедрують, «водять Меланку».

14 січня — св. Василя. Рано-вранці хлопці ходять посівати.

18 січня — другий Свят-вечір, «голодна кутя». Можна працювати, але до освячення води ніхто не їсть. Якщо під час вечері хтось ікне, то йому треба подарувати щось цінне.

19 січня — Богоявлення, Водохреща.

20 січня — Іоанна (Івана Хрестителя).

7. Слово вчителя.

Отже, кінець грудня, січень — це час колядок та щедрівок

Колядки — величальні пісні, які співають перед Різдвом Христовим. Назва походить від слова «коляда». Коляда — це язичницька богиня, яка в цей день народжувала нове Сонце (Божича). Язичники проганяли злого бога, який хотів з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людям радісну новину. Із собою вони брали зображення нового Сонця — різдвяну зірку. Ця традиція збереглася й понині.

Після прийняття християнства обряд колядування був приурочений до свята Різдва Христового, адже у християнстві Ісус Христос часто порівнюється з новим Сонцем, новою істиною. У цей день хлопці й дівчата ходили від хати до хати з «козою» (людина, вдягнена в кожух та в масці з рогами), співали величальних і жартівливих пісень. Колядки здебільшого стосувалися господарів, у пісні нерідко підставлялися їхні імена, тому часто складалося враження, ніби колядку спеціально придумали для певної особи. Із колядуванням тісно пов'язане таке явище, як вертеп — театралізоване дійство, у якому розповідають євангельську історію. Вертеп — це пересувний ляльковий театр.

8. Прослуховування пісні «Добрий вечір тобі, пане господарю!» Виразне читання пісні Бесіда за змістом прочитаного

1. Яке враження викликала у вас музика? 2. Як ви гадаєте, пісня належить до колядок чи до щедрівок? Обґрунтуйте свою відповідь. 3. До кого звертаються в пісні? 4. Про які три свята йдеться в колядці? 5. Що вам відомо про свято Василя? 6. Що ви знаєте про Водохреще? 7. Пригадайте, що таке анафора та рефрен. Знайдіть у тексті приклади анафори та рефрену.

9. Виразне читання пісні «Щедрик, щедрик, щедрівочка».

 Обмін враженнями, словникова робота за питаннями учнів.

Проблемне запитання.

— Щедрівки виконуються взимку, на Новий рік, у січні. Чому ж тоді «прилетіла ластівочка», з’являються маленькі ягнятка?

(Раніше Новий рік відзначався навесні. Це свідчення того, що твір дуже давній.)

Аналіз пісні за питаннями.

1) Яким настроєм сповнена щедрівка? Чому саме таким?

2) Яка роль зменшувально-пестливих слів у пісні?

3) Знайдіть у творі рими, визначіть їхню роль.

4) Що в цій пісні викликає усмішку?

5) Яка головна думка щедрівки?

10. Гра «Знайди відповідник».

Олесь Кмітливець випадково розсипав картки зі словами з пісень зимового циклу та епітетами до них. Допоможіть йому знайти відповідники.

вечір		рідна
Миколай		з ярої пшениці
Україна		Божий
калачі		добрий
Син		святий

11. Літературна вікторина «Наскільки ти уважний»

1. Який музичний інструмент прославляє Ісуса Христа в пісні «Нова радість стала»? (Гуслі) 2. Яких тварин і птахів згадано в щедрівці «Щедрик, щедрик, щедрівочка»? (Овечки, ластівка) 3. Про які рослини йдеться в «Засівній»? (Капуста, петрушка, часник, пшениця) 4. Чим бажають міряти гроші в «Засівній»? (Мисками) 5. Чого бажають Україні в колядці «Ой хто, хто Миколая любить»? (Слави і волі) 6. Що таке вертеп? (Ляльковий театр)

VІІ. Підсумок уроку

12. Прослухування пісень в аудіозапису та бесіда за їх  змістом

1. Які враження у вас виникли під час прослуховування пісні? 2. Як ви гадаєте, які дії виконувалися щедрівниками під час виконання пісень? 3. Знайдіть у текстах пестливі слова. 4. Знайдіть у текстах епітети. 5. Назвіть порівняння, які використано в текстах пісень.

13. Обговорення картин, малюнків та ілюстрацій до теми уроку

 

VІІІ. Домашнє завдання

Вивчити одну пісню зимового циклу напам'ять; зробити малюнки до зимових свят; вивчити теоретичний матеріал за підручником

 

Додатки до уроку

 

 

 

 

Урок підготувала вчитель української мови та літератури Зачепилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Зачепилівської  селищної ради Харківської області Бурбела Людмила Василівна