Урок української літератури в 9 класі "Я так люблю,я так її люблю, Мою Україну..."

Тема. Шевченко й Україна.  «…Я так її, я так люблю

                 Мою Україну…»

 Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка, про героїчне минуле рідного краю; удосконалювати навички роботи з текстами творів, уміння досліджувати, аналізувати й зіставляти, виступати перед аудиторією; виховувати любов до рідного слова, до культурних надбань України та їх представників.

 Обладнання: портрет Кобзаря, слайди із краєвидами рідного краю, визначними місцями України, садиб відомих постатей, які відіграли роль у житті Т. Шевченка, виставка творів письменника.

 Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 Форма уроку: культурологічна експедиція.

                                       Перебіг уроку

 I. Організаційний момент

Привітання й побажання доброго налаштування до уроку, поваги один до одного.

 II. Мотиваційний етап 

Конкурс ерудитів. Хто з учнів дасть найбільше правильних відповідей на питання вікторини за творчістю Т. Шевченка.

1. Де народився Т. Шевченко?

2. Скільки було дітей у родині Шевченків?

3. Назвіть перші твори письменника.

4. Як називалася перша книга Кобзаря?

5.Назвіть постатей, які писали про Шевченка.

6. Хто і коли визволив поета із кріпацтва?

7.Учасником якого братства був Тарас?

8. Якого року Шевченка заарештували вперше?

9. Скільки вирізняють періодів творчості Т. Шевченка?

 III. Повідомлення теми та мети уроку

 IY. Основний зміст уроку-експедиції

1. Перегляд слайдів із краєвидами рідного краю чи визначними місцями.

. Учень читає напам’ять уривок із поеми «Сон» ( «…Лечу. Дивлюся, світає…) 

2. Учасники експедиції займають  місця за столом президії.

Виступ начальника експедиції. . 

У петербурзький період життя Т. Шевченко ніколи не кидав думки про від’їзд на Україну. Про це він неодноразово пише у своїх листах до рідних і знайомих. На Україну Шевченко прибув уже відомим художником і поетом.

До нас не дійшли цілком вірогідні джерела, які б засвідчили дату виїзду Шевченка з Петербурга. Відомості щодо цього суперечливі. Із деяких джерел відомо, що Шевченко виїхав з Петербурга 13 квітня 1843 року. Прибувши на Україну, зупинився спочатку в маєткові Г. С. Тарновського в с. Качанівці.

З Тарнавським поет познайомився ще в Петербурзі й знав про перебування там М. Глінки, М. Маркевича, В. Штенберга та ін. Ще в 1842 р. він надіслав Тарновському своїх «Гайдамаків» для вручення знайомим.

 Кінооператори пропонують переглянути слайд садиби графа Тарнавського.

Якихось детальних біографічних даних про життя Шевченка в Качанівці не збереглося, але значно пізніше, вже на засланні, він напише свою повість «Музикант», в якій змалює Качанівку та її власника під прозорим прізвищем – Арновський.

 Літературний критик зачитує уривок із твору , де міститься опис селища.

 Виступ словіста експедиції. З Качанівки у травні 1843 р. Шевченко виїздить у Київ. Він відвідав околиці міста, познайомився з Кулішем, а вже на початку червня вирушив у подорож по Дніпру. В середині червня був у Межигірї. Тут записував пісні про ватажків народних повстань С. Палія, Бондаренка, змалював Спаський монастир. Останній зацікавив Шевченка тому, що, за переказами, тут був похований С. Палій. Пізніше, перебуваючи на засланні в Орській фортеці, поет напише свою поезію «Чернець», де змалює проводи Палія в монастир.

З Межигір’я Т. Шевченко виїхав у с. Марянівку до Є.П.Грєбінки,ф 29 червня вони разом приїхали у с. Мойсівку, маєток помішиці Вільхівської. Тут відбулось особисте знайомство Шевченка з Олександром Афанасьєвим-Чужбинським, автором відомого «Воспоминания о Т.Г.Шевченке»- на жаль, неповного, та все ж цінного свідченнями сучасника про перебування поета на Україні в 1843 в 1845-1846 роках. Ці спогади і на сьогодні не втратили свого значення за наявним у них фактичним матеріалом. Саме на бенкеті у Вільхівської, як пригадує Афанасьєв-Чужбинський, Шевченко познайомився із місцевим поміщником В.О.Закревським.

 Слово декламатора. Учень читає вірш «Мені однаково, чи буду…»

 Звітує історик експедиції

Після Мойсівки Шевченко побував у с.Мар’янівці в Є.Гребінки,Березовій Рудці у В.Закревського,с.Ковалійці у О.Капніста, а в липні приїхав у Яготин-маєток князя..М.Г.Рєпніна.

Безпосередньою причиною цього приїзду був той же Г.С.Тарновський,який просив Шевченка зняти для нього копію з портретом князя роботи художника Йозефа Горнунга. Прибув Шевченко в Яготин,очевидно, для ознайомлення з оригіналом портрета у супроводі О.В. Гапніста, колишнього декабриста, друга княжого сімейства.

  Про першу появу Шевченка в Яготині розповідає кн.. В.М.Рєпніна в листі до свого вчителя і духівника Ш.Ейнара.

   У другій половині липня і серпня Т.Шевченко знову вирушає у подорож по Дніпру. На цей раз він відвідав Київ,села Андруші, Мошни, Черкаси, Чигирин,урочище Холодний яр,Лебедин,с Суботів,пороги на Дніпрі, о. Хортицю,Микитин ріг (Никопіль), с. Покровське.

   У вересні Шевченко зустрівся з своїми закріпаченими родичами в Криливці. 18 вересня він,як хрещений батько, брав участь у христинах сина свого брата Йосипа. Про це свідчить запис у метриках Кирилівської церкви. Шевченко зустрівся з своїм 87-ми річним дідом Іваном Андрієвичем, від якого колись чув перекази про Коліїввщину, використані в «Гайдамаках», і змалював його портрет. Змалював Шевченко також батьківську хату. Не важко уявити собі психологічний стан поета під час відвідин Кирилівки. Цілком ймовірно, що саме в цей час зароджується у Т.Шевченка намір викупити своїх родичів з кріпацького ярма,намір,якому так і не судилося здійснити.

 Слово поета. Учень читає вірш «І золотої й дорогої»

 Виступ журналіста

   З Кирилівки Шевченко виїхав у село Березань на Полтавщині до поміщика П.Я. Лукашевича,відомого як видавця збірника «Малорусские и червонорусские думы и песни». Тут поет познайомився зі збірником «Русалка Дністровая», опублікованому галицькими письменниками, учасниками «Руської трійці» (М.Шашкевича,Я.Головацький,І. Вагилевич). Виїжджаючи з Березані,Т. Шевченко відвідав села Борищівка та Селиківка, під час подорожу оглянув розкопану могилу, що спричинилось до написання поезії «Розрита могила», пройнятої новими роздумами про долю закріпаченого народу.

    В Яготині ж Шевченко написав і свою поему «Тризна» російською мовою, присвячену В.Рєпніній. В 1844 році поема була надрукована в журналі « Маяк» під заголовком «Безталанний», а незабаром вийшла окремим виданням. Вона була відгуком на все побачене поетом під час подорожей по Україні.

Відвідав поет і с. Линовиці, де зустрівся зі своїм старим знайомим Яковом де-Бальменом, якому згодом, після його загибелі на Кавказі в 1845р., присвятить свою поему «Кавказ».

( Учень читає уривок із поеми )

На початку лютого Шевченко виїхав до Петербурга. По дорозі зупинявся в Москві, зустрічався з професором Московського університету, славістом Осипом Максимовичем Бодянським, чеським поетом-сатириком К. Гавлічеком-Боровським. У кінці лютого Т. Г. Шевченко прибув до Петербурга і заходжується реалізувати видання серії офортів «Живописна Україна».  

 Оператори представляють презентацію офортів 

На завершення учасники експедиції пропонують прослухати пісню «Реве та стогне Дніпр широкий»

 Y. Підсумок Рефлексія діяльності

Ведучі уроку ставлять запитання слухачам.

Чи сподобалась інформація, яку зібрали учасники експедиції?

Що відкрили для себе нового?

Із яким настроєм вийдуть із уроку?

 YI. Оцінювання

 YII. Домашнє завдання

Зібрати твори Т. Шевченка періоду перебування в Україні, укласти збірку. Одну поезію вивчити напам’ять.