Урок української мови на тему:"СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ОЗНАЧАЛЬНИМИ".

Урок

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ОЗНАЧАЛЬНИМИ

Мета: поглибити знання дев’ятикласників про складнопідрядне речення, його будову і засоби зв’язку; навчити визначати підрядну означальну частину, її позицію відповідно до головної частини; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складнопідрядних речень з підрядними означальними в текстах; удосконалювати творчі вміння моделювати складнопідрядні речення з підрядними означальними відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх у різноманітних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і повагу до тваринного світу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Генералізація мотиваційних резервів школярів

Актуалізація знань школярів, які необхідні будуть під час засвоєння матеріалу

1. Які речення називають складнопідрядними?

2. Назвати види підрядних частин за синтаксичним відношенням. Навести приклади.

3. За допомогою чого поєднуються підрядні частини з головними?

4. Які підрядні частини відповідають на питання який?

5. Які сполучні слова служать засобом зв’язку підрядної означальної частини з головною?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Коментар учителя. Підрядні означальні частини виконують функцію розгорнутого означення до якогось члена головної частини, вираженого іменником або іншим словом, ужитим замість іменника. Вони відповідають на питання який? і приєднуються до головної частини за допомогою сполучних слів який, що, де, куди, звідки, коли та сполучників що, наче, неначе, ніби, як, щоб: Я в серці маю те, що не вмирає (Леся Українка).

Близькими до означальних є займенниково-означальні підрядні частини, які пояснюють член головного речення, виражений займенниками той, такий, все, кожний, ужитими в значенні іменника: Щасливий той, хто сни має милі (Леся Українка).

V. Засвоєння теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Колективна робота з текстом

• Прочитати текст.

ЧОМУ ГІПОПОТАМА ТАК НАЗВАЛИ?

Багато дивного пов’язано з цією твариною, в тому числі її назва. Слово «гіпопотам» означає «річковий кінь». Тварина отримала свою назву частково тому, що багато часу проводить у воді. А коня вона нагадує своїми розмірами, великими широкими ніздрями й маленькими вухами, що нагадують кінські.

Насправді найближчий родич гіпопотама з нині існуючих тварин — свиня. Гіпопотам набагато більше будь-якого коня. Він може бути 3,5 метри завдовжки й важити до 3,5 тонн. У цієї тварини найбільший рот з усіх ссавців, за винятком кита. У нього 2 ікла на верхній щелепі й 4 на нижній. Коли гіпопотам нападає, він може вбити маленьку тварину єдиним укусом. Хоч звичайно він швидше ховається, ніж нападає. У більшості випадків гіпопотам ховається у воді.

Це створення бігає так само швидко, як людина. У воді він може «тонути», як камінь, а потім спливати. Коли гіпопотам спливає, над поверхнею показуються величезні ніздрі, очі й маленькі вуха. Він майже не видний, але може дихати, нюхати, бачити й чути.

Коли тварина занурюється у воду, вона закриває ніздрі, щоб не пускати воду. Вона може ходити по дну й збирати соковиті водяні рослини, якими охоче харчується. Гіпопотам легко може знаходитися під водою 8–9 хвилин.

У гіпопотама апетит відповідає розмірам. Тварини, що мешкають у зоопарках, з’їдають 45 кг їжі щодня. Ті, що мешкають у дикій природі, харчуються різними видами річкових рослин і травою. Гіпопотами звичайно харчуються вночі, а вдень відпочивають

(З кн. «Світ навколо нас»).

• У тексті знайти складнопідрядні речення, визначити в них головну і підрядну частини.

• Накреслити схеми складнопідрядних речень.

Дослідження-аналіз

• Записати складнопідрядні речення. Дослідити в них засоби зв’язку. Визначити синтаксичну роль їх.

1. Стояла та досвітня пора, коли небо ховає в обіймах гори і ще спить на вершинах, мов у колисці (Я. Гоян). 2. Доля зле жартує з тим, хто сподівається задарма вік прожити (Нар. творчість). 3. Чуєш, ненько, моя вічна пісня та, що з дитинства несу через всі літа (М. Ткач). 4. Ніколи не забуду своєї першої дитячої драми, що тяжко й надовго ранила моє серце (М. Міщенко). 5. Вчорашнє — ніби сон, що випурхнув з очей (В. Симоненко). 6. І мовчала струнка дорога, що, здавалося, в небо вела (Л. Костенко). 7. Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина (Панас Мирний). 8. По скляному поверху ставка, з глибини якого визирало темне зоряне небо, тихо плив білою хмарою туман (М. Коцюбинський). 9. Думкою за любими синами вона ішла, куди ішли вони (М. Бажан).

• Назвати складнопідрядне речення з підрядним займенниково-означальним. Накреслити схему його.

Лінгвістичне дослідження

• Прочитати речення, дотримуючись відповідної інтонації. Визначити, де підрядні частини з’єднуються з головною за допомогою сполучників, а де — за допомогою сполучних слів.

1. Люди, яких люблять і шанують, не обов’язково вродливі й не завжди винятково розумні (І. Томан). 2. Я виростав серед пісень, що їх співала тихо мати (І. Світличний). 3. Важко переоцінити вплив, що його справив на перебіг історії Богдан Хмельницький (О. Субтельний). 4. Із давніх-давен вулиця була громадським місцем, де обговорювались та вирішувались важливі для людей справи (О. Субтельний). 5. І тільки природа знаходить такі розмаїті барви, що їх не відтворити жодною фарбою, жодним пензлем. 6. Раптом доріжка стала така вузька, що зелене гілля вгорі сходилося докупи й закривало небо (І. Нечуй-Левицький). 7. ДЛЯ сучасного письменника, що звертається до сивої давнини, чимало важать історичні джерела (З часопису).

Розподільне письмо

• Прочитати. Подані речення виписати у два стовпчики: у перший — складнопідрядні з підрядними означальними, у другий — прості речення з поширеним відокремленим означенням.

1. Це був північний нагірний схил, порослий густим лісом (В. Арсеньєв). 2. Війне вітерець, з крила пелюстку струсить, яку із саду перед тим приніс (Н. Тихий). 3. Біжить стежина в сад у зарості малини, яка дозріла вже і запахом п’янить (Л. Талалай). 4. Перед нами була глибока ущелина, захаращена камінням та вітроломом (В. Арсеньєв). 5. Дзвенить криштальне джерело, що вийшло з глибини земної (М. Терещенко).

Дослідження-характеристика

• Прочитати. Схарактеризувати речення і визначити, у якому з них що виступає сполучником.

1. Це та яблунька, що ми посадили удвох (А. Малишко). 2. І голосом життя відлунює каміння на передзвін струмка, що розбудив туман (П. Осадчук). 3. Джерела додають нам чистоти такої, що наміри одразу злі зникають (П. Осадчук).

Самостійна робота (

• Прочитати речення й визначити, якій із поданих схем відповідає його структура.

Варіант 1

Не можна уявити нічне небо без зоряних ліхтариків, що споконвіку освітлюють земні дороги людей (В. Супруненко).

Варіант 2

Весною пробуджується земля і вибухає барвами, які завжди хвилюючими снами входять у життя людини (В. Супруненко).

• Здійснити взаємоперевірку.

Творче моделювання

• До поданих головних частин додати підрядні означальні. Записати змодельовані складнопідрядні речення. Накреслити схеми.

1. Я знову задивляюсь у твої очі, що ... . 2. Навколо було багато квітів, які ... . 3. Я чекаю на той день, коли ... . 4. Є слова, котрі ... . 5. Я хочу жити в такому світі, де ... . 6. Надумано, негадано забігла в глухомань, де ... . 7. В’яне серце моє од щасливих очей, що ... . 8. Несу любов свою здалека, яку ... . 9. Піснями і танцями вітали наші предки природу, що ... .

V. Підсумок уроку

• Із кожного рядка виписати сполучники (варіант 1), сполучні слова (варіант 2), які з’єднують підрядні частини з головними у складнопідрядних реченнях з підрядними означальними.

1. Щоб, хто, якщо, мов, скільки, який, чий, звідки.

2. Хоч, бо, що, так що, ніби, котрий, де, тому що.

3. Наче, як, що, куди, коли, для того щоб.

VІ. Домашнє завдання

Вправа 2 на ст.. 73 (виписати лише СПР з підрядною означальною частиною, побудувати схеми речень).