Урок української мови на тему:"Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному"

Про матеріал

Мета: поглиблювати знання учнів про особливості будови складного речення, зокрема, складносурядного речення, його будову, засоби зв'язку в ньому; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складносурядних речень у текстах; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в дев'ятикласників шанобливе ставлення до мови.

Перегляд файлу

Урок

Тема. Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному.

Мета: поглиблювати знання учнів про особливості будови складного речення, зокрема, складносурядного речення, його будову, засоби зв’язку в ньому; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складносурядних речень у текстах; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в дев’ятикласників шанобливе ставлення до мови.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань

1.«Атака на учня»
1.Що вивчає синтаксис?
2. Складне речення – це…
3. Чому речення називається складним?
4. Як пов’язані між собою його частини?
5. Який зв’язок інтонаційний, який – сполучниковий?
6. Сполучник – це…
7. Яка різниця між сполучниками сурядності та підрядності?
8. Для чого в мовленні використовуються складні речення?
9. Відмінність між складним і простим реченнями.
10. Види складного сполучникового речення.
11. Основні ознаки складного речення.

ІІІ.Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Настановчо-мотиваційний етап

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

Опрацювання теоретичного матеріалу підручника (ст.. 58)

Прочитати речення, довести, що кожне з них є складним. Вказати безсполучникові складні речення. Серед сполучникових складних речень визначити й записати номери тих, частини яких є рівноправними. Назвати сполучники, якими з’єднано частини виписаних речень.

Не суне орда татарська, ранкові пливуть тумани, заснула моя Вкраїна, дрімають і отамани. (В.Осадчий.) 2. Я з того краю, де народ надіється на кращу долю. (Б.Дегтярьов.) 3. Я зву планету рідною за те, що є на цій планеті Україна. (П.Перебийніс.) 4. Мені в далекому Парижі приснилась рідна сторона: серед любисткової тиші дрімає хата чепурна. (Д.Луценко.) 5. Ми — удома, і хай це нас іноді гріє. (Н.Поклад.) 6. То заблищить самотня зірка, то сріблястим сяйвом вкриваються контури сизуватої хмари. (А.Шиян.)

Прочитати речення, визначити граматичні основи кожного з них. Довести, що подані речення є складносурядними. Визначити смислові зв’язки між частинами складносурядних речень.

Синіє ранок, і роса горить. (М.Рильський.) Тремтить на колосках роса, а в серці дзвонять небеса. (Д.Павличко.) Чи серце прислухалось до землі, а чи земля до серця прислухалась? (Н.Пукас.) Вечори чебрецями заквітли, і на серце лягли чебреці. (А.Малишко.) Квітки цвітуть, і золотом багряним, немов огнем, долина пойнялась. (Леся Українка.) Нас ні бурі не скосили, ані шторми не взяли. (П.Тичина.) Стояла мряка над землею, а ми очима і душею ловили промені у млі. (Олександр Олесь.) Так мені добре в цій печалі… Чи крила склав свої зухвалі, чи серце спалено щемить? (І.Драч.) То зливи ходили, блискучі, як циркулі, то мжичка мала метушилася видрібцем. (Л.Костенко.) Хоч ти підеш, а я залишусь, хоч я піду, а ти постеж. Чи діжа здіжилась, чи хазяйка сказилась? (Нар.творч.)

Переписати, вставляючи пропущені літери. Підкреслити граматичні основи речень (можна підмет – зелений, присудок – червоний). Визначити, якими сполучниками (єднальними, протиставними, розділовими) поєднуються між собою частини складнопідрядних речень.

Щастя поряд лине, але воно лиш мудр_цям дано. (А.Казка.) Або розумне казать, або зовсім мовч_ть. (Нар.творч.) Міняється незмін (нн)ий світ, і люди змінюються в світі. (О.Довгий.) А чи то хвиля ледь чутно хлюпоче, а чи то пісня мені щось пророчить? (Г.Ігнатенко.) То сніг кружля, то цвіт рожевий має, то в золоті яскріє дал_на. (Д.Луценко.) Мені було п’(ь)ятнадцять літ, і я без страху дивився на світ. (І.Сенченко.)

Переписати, на місці крапок уставляючи сполучники сурядності. Пояснити вживання коми. До якої групи належить кожен із вставлених сполучників?

На городах ще вилежується туман, … десь біля криниці його розкльовують півні, … десь за півнями косар клепає косу, … за косарем на леваді озивається деркач, … за ним з самої дороги виходить сонце, … придорожня верба розкошує у його короні. (М.Стельмах.) … скрипка захрипла у зимному залі, … серце невтішне зайшлось від жалю. (Г.Ігнатенко.) Лиш де-не-де над темною синню чайка сліпуче зблисне в повітрі … з’явиться з-поміж хвиль самотній нирок, виткнеться чорною голівкою і пірне знов. (О.Гончар.)

Для довідок. І, а, а, а, і. Чи, чи. Або.

Диктант із коментуванням (Вставити пропущені розділові знаки).

Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги. (Л.Первомайський.) Або землі кланяйся низько або не бути тобі до хліба близько. Або не називайсь грибом або потрапиш у кошик. (Нар.творч.) В полях вечірніх гречка зацвіла і золотом засяяла бджола. (А.Малишко.) Біжить у глиб Вітчизни електричка і слово наше гречкою цвіте. (П.Перебийніс.)

V. Закріплення вивченого матеріалу

Встановити відповідність між реченнями та зазначеними смисловими зв'язками, які в них є:

1) одночасність подій	А. Калину посади ти під вікном своїм, і до неї птахи будуть прилітати.
2)послідовність подій	Б. То вітерець дихне, то коник в житі засюрчить.
3) причинно-наслідковість	В. Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій.
4) протиставлення	Г. Зів’є гніздо лелека біля хати, і я лелеку буду захищать.
5) зіставлення	Д. Чи за вікном блакитним хуги рев, чи з шумом облітає золото дерев.
6) чергування подій	Е. А літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить.
7) взаємовиклю-чення подій	Є. І потечуть веселі ріки, а озера кругом гаями поростуть.