Урок української мови на тему "Усний вибірковий переказ розповідного тексту публіцистичного стилю". 9 клас

Урок української мови.  9 клас

На тему "Усний вибірковий  переказ розповідного тексту публіцистичного стилю"

Мета: удосконалювати вміння школярів сприймати текст, відтворювати його зміст із дотриманням характерних особливостей заданого стилю та вжитих у вихідному тексті типів мовлення;  розвивати мислення та усне мовлення, збагачувати словниковий запас, розвивати пам’ять, удосконалювати орфоепічні навички та інтонаційну вправність; виховувати любов до мистецтва, почуття гордості за наших славних українців.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: текст для переказу, відеоролик про Марію Башкирцеву, репродукції картин художниці

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент. Повідомлення мети і завдань уроку.

II. Підготовка до роботи над переказом.

1. З'ясувати  особливості розповідного тексту, публіцистичного стилю.
2. Які вимоги до роботи над усним переказом?
3. Як готувати вибірковий переказ?

Головна мета вибіркового переказу — навчити учнів відбирати з тексту найістотніше з того чи іншого пи­тання. Це значно складніший вид роботи, ніж написання стислого переказу. Стислий переказ вимагає вміння стисло передати зміст твору, а вибірковий — лише те, що стосу­ється певної особи, події тощо. Працюючи над таким ви­дом переказу, спочатку учні колективно вибирають найголовніше. Після вступної бесіди висловлюються з приводу того, що слід вносити до переказу, а що залишити поза увагою. Коли учні натренуються виконувати в класі цей вид роботи, тоді можна давати подібні завдання для домашньої роботи.

ІІІ. Робота над темою.

1. Вступне слово вчителя.

Щодня ми переглядаємо телевізор, блукаємо просторами Інтернету, гортаємо глянцеві журнали чи не дуже приємні на дотик газети, і читаємо про великих людей, котрі зробили щось неймовірне і котрі живуть десь там… десь далеко від України. А тоді питаємо себе, чому так мало українських імен отримали світове визнання? А може проблема в іншому? Можливо, світове товариство знає про цих українців, але  не знаємо ми?

 Ось , наприклад, вам відомо, що у 19 століття в Парижі жила українка Марія Башкирцева? Та не просто жила… вона стала однією з перших українок і першою жінкою-художницею, чиї картини потрапили до Лувру.

 У Парижі, у Люксембурзькому музеї, є статуя, названа "Безсмертя". Вона зображає молодого генія, що помирає біля ніг ангела смерті, який тримає в руках табличку з іменами великих людей, котрі передчасно пішли із життя, але вже вкрили себе на землі безсмертям. Очі генія спрямовані на список, де серед восьми французьких імен стоїть і одне українське – це ім'я Марії Башкирцевої. Уродженці диканського села Гавронці невблаганна доля відвела всього лише неповних 26 років життя, але талановита дівчина встигла залишити яскравий слід в історії світової культури.

2. Перегляд  фотографій, відеоролика, де представлені картини Марії Башкирцевої.
3. Бесіда.

• Що цікавого ви помітили?
• Якими кольорами користується художниця?
• Що переважає в її стилі?
• Який настрій відчувається?

А тепер познайомимося з її життєписом.

4. Робота з текстом.

• Читання

«11 листопада 1860 року в селі Гавронці Полтавської губернії у заможній та знатній сім’ї Башкирцевих народилася дівчинка – Марія. Ніхто не знав тоді, яким багатством таланту нагородила її доля. Ніхто не знав, як мало буде в неї часу, аби розкрити та показати його світові...

Марія Костянтинівна Башкирцева – унікальна художниця в історії світового мистецтва. Доля цієї дивовижної дівчини приваблює навіть більше, ніж її творчість. Марія була дуже гарною, знала шість європейських мов, грала на роялі, гітарі, арфі та мандоліні, мала чудове сопрано. Окрім того, вона залишила щоденник, який писала з тринадцяти років і до самої смерті 1884 року. Писала дуже відверто, писала, знаючи, що потім його читатимуть. Зі сторінок цього щоденника з нами говорить жінка-художниця, яка прагнула щастя, свободи та творчості, мала для цього всі можливості, але... не мала часу. Туберкульоз убив її двадцятичотирирічною. Однак цих років вистачило для того, аби світ роздивився геніальність Башкирцевої.

У житті Марії було все: і багатство, і розкіш, і задоволення всіх бажань, безмежна любов матері та дідуся. Маєток Башкирцевих на Полтавщині був відомий своєю розкішшю. Утім, України Марія практично не пам’ятала. Дівчинка мала дуже слабке здоров’я, тож дідусь, який її просто обожнював, наполіг на тому, щоб онука виїхала з України. У травні 1870 року вона з матір’ю поїхала за кордон. Відвідавши Англію, Німеччину та Швейцарію, вони оселились у Ніцці. Саме тут минула рання юність майбутньої художниці, яка з самого дитинства виявляла неабияку обдарованість та цікавість.

Дитинство її проминуло серед запашних мигдальних садів півдня Франції, поруч із морем. Не було жодного музею, жодної картини, вистави чи концерту, який би Марі не бачила і не записала б свої думки про них у щоденник. Вона щодня спілкування з прекрасним, це давало їй друге дихання, і Марія забувала про слабке здоров’я (хронічний ларингіт відібрав у неї чудовий голос та рідкісний слух, який дається, можливо, лише винятковим піаністам). З тринадцяти років Башкирцева сама складала програму своїх занять, серед яких були математика, фізика, хімія, давні мови. Німецькою, англійською та італійською вона володіла ще з дитинства, а французька взагалі була їй, як рідна. Нею вона писала свій щоденник. Окрім того, Марі пристрасно займалася музикою, а щодо живопису, то він посідав мало не останнє місце у програмі виховання. Однак саме він прославив її згодом.

1877 року Марія переїжджає до Парижа і розпочинає навчання у приватній академії Рудольфа Жуліана. В академії під керівництвом професора Робер-Флері вона повністю віддається живопису і вже за рік отримує на загальному конкурсі майстерні першу золоту медаль, яку їй одноголосно присудили художники Робер-Флері, Бугро, Лефевр та інші. З того часу вона почала регулярно виставляти свої картини, які незмінно зустрічали теплі відгуки французьких газет та журналів.

За два роки Башкирцева засвоює семирічний курс академії, працює напівхвора, по 12 – 14 годин на добу, майже ночує біля мольберта та полотен, можливо, відчуваючи, як мало в неї часу. Вчителі зачудовано дивляться на професійні полотна учениці-початківця, ображено випитують, чи саме їй належать всі ескізи та малюнки...

У 1880 році Башкирцева виставляє в Салоні свою першу картину – «Молода жінка, яка читає «Question du divorce» Олександра Дюма». В Салоні 1881 року під підписом Andrey з’являється картина Марії «Майстерня Юліана». Паризька преса відзначила, що цей твір переповнений життям, з твердим малюнком та теплим колоритом. 1883 рік – вже під своїм іменем Башкирцева представляє пастельний портрет та велику картину «Жан і Жак», на якій зображено двох маленьких школярів з бідних паризьких сімей. Ця картина привернула загальну увагу, викликала захоплення – сміливий і сильний талант художниці розквітнув. Вона писала життя, правдиві і співучі кольори.

Померла вона від сухот 31 жовтня 1884 року. Після неї лишилася книга на понад тисячу сторінок та кілька полотен у французьких музеях. Але й цього було досить для того, аби на сувої статуї, що символізує безсмертя, у Франції було вибито її ім’я – Марія Башкирцева. Решту картин (а їх вона написала близько півтори сотні) рідні відвезли на Батьківщину і там під час бомбардувань у часи Другої світової війни вони були втрачені.

Вона отримувала медалі та призи на виставках, вона відчула смак слави, але та її не спокусила. «Радості від перемог немає, тому що це досягнуто тривалою та копіткою працею, в них немає нічого неочікуваного, я відчуваю себе на шляху до більш високого і досконалого, і створене вже не задовольняє»... На своїй останній картині, яку вона не закінчила, бо хвороба відібрала в неї останні сили, Марія Башкирцева намалювала молоду жінку, котра сидить на траві у квітучому весняному саду. Весни 1885 року Марі не дочекалася..."

(джерело:

РОЗРУБАНА СВІЧА (http://www.obriy.pib.com.ua/2006/05_06/04.shtml )

Автор - Світлана КУШНІР)

• Бесіда за змістом тексту

• З'ясувати тему та основну думку висловлювання.
• Чим вразила вас доля цієї художниці?
• Які риси характеру їй притаманні?
• Дібрати заголовок, визначити, що він виражає.
• Визначити тип мовлення, стиль.
• Охарактеризувати лексику тексту: визначити художні засоби, пояснити значення слів.
• Визначити мікротеми. Поділити висловлювання на частини. Скласти план тексту.

• Повторне читання тексту.
• Учні об'єднуються в пари, переказують вибрану частину тексту, доповнюючи власними роздумами щодо почутого.

ІV. Підведення підсумків. Оцінювання учнів.

V. Домашнє завдання.

Оформити письмовий вибірковий переказ художнього тексту, опрацьованого на уроці, докладніше зупинитись на описі картин художниці.

Докладніше ознайомитися з життєписом Марії Башкирцевої.

                                    Автопортрет. Марія Башкирцева

                     "Зустріч"                                                                "Жан і Жак"

                                       "Осінь"

Марія Башкирцева