12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу

Урок української мови "РОЛЬ ПРИКМЕТНИКІВ У МОВЛЕННІ"

Про матеріал
Розробка уроку з української мови з використанням прийомів навчання гуманно-особистісної педагогіки в початковій школі відомого педагога та психолога Шалви Олександровича Амонашвілі
Перегляд файлу

4 клас

Тема     Роль прикметників у мовленні

Мета : Актуалізувати знання учнів про прикметник як частину мови; з’ясувати роль прикметників у мовленні; розвивати вміння вживати прикметники в усному та писемному мовленні, збагачувати словниковий запас учнів, розвивати творче мислення; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до природи.

Обладнання: телевізор для показу слайдів, картки з текстом, картки з ознаками предметів.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вчитель: 

- Добрий день мої дорогі діти. Подивіться, будь ласка, на екран. (Слайд 2).

 

  •  Перед вами імена великих мудреців. Виберіть собі ім’я того  мудреця,  ким ви сьогодні будете. (Учні записують ім’я мудреця в зошити).
  • Тепер я  пропоную вам закрити очі і уявити себе мудрецями,  тими, від кого люди отримують знання, від кого навчаються. Уявили?
  • О, великий мудрецю, скажи мені своє ім’я.  (Діти по черзі читають записані в зошит імена).

(Вчитель (або 5 учнів) може зачитати про тих мудреців, яких обирають діти ).- ( Додаток)

  • Мудреці все своє життя працювали над собою, все життя прагнули досконалості, навчалися, збирали знання і плекали їх як діаманти. Вони збирали і берегли знання.
  • Тож давайте і ми сьогодні будемо збирати ці діаманти і скажемо разом: «Я намагатимусь разом з учителем наблизитися до мудрості, назбирати діамантів мудрості».  Прекрасно. Ви справжні мудреці.
  • А мені сьогодні  дозвольте бути вашою ученицею. Я хочу дізнатися від вас нові мудрості.

 

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Вчитель: 

Сьогодні на уроці ми будемо виконувати трудності і знаходити мудрості.

І мудрість нашого уроку: «  Роль прикметників у мовленні»

 

ІІІ. Актуалізація знань учнів.

Вчитель: 

  • О великі мудреці, прочитайте вислів  на екрані і скажіть про кого йде мова. «Коли він запалює, свій ліхтар — начебто народжується ще одна зірка або квітка. А коли він гасить ліхтар — начебто зірка або квітка засипають. Прекрасне заняття. Це по-справжньому корисно, тому що красиво».    (Слайд 3)

 

  • Поділіться зі  мною своїми  думками – мудростями.  Про кого йде мова? Людину якої професії згадано у творі?
  • Подивіться на екран і скажіть кого ви там бачите.   (Слайд 4)

     

  • Чим займається ця людина?
  • Який він, опишіть його зовнішність, одяг.
  • Які слова допомогли нам розказати про нього? (слова, які вказують на колір, розмір: високий, повний, великий; одяг – довгий, чорний, шарф-білий, … ). До якої частини мови вони відносяться?

 

ІV. Робота над темою уроку

Вчитель: 

  • О, великі мудреці, я приготувала для роботи  оповідання  великого мудреця Василя Сухомлинського « Ліхтарник» . Ми будемо шукати в ньому мудрості і намагатимемось стати ще мудрішими. Тож прослідкуйте за тим, щоб я його правильно прочитала. ( Діти слідкують за текстом на картках).

(Слайд 5)

 

 

 

 

ЛІХТАРНИК

Серед зелених луків і дрімучих лісів текла річка. Повновода, глибока, але тиха й ласкава. Багато віків несла вона свої чисті води. Рікою плавали човни й навіть маленькі кораблики.
Жив на березі ріки старий ліхтарник. Увечері сідав він у човник, плив на середину ріки, засвічував ліхтар. До світанку блимав посеред ріки вогник, показував дорогу мандрівникам. 
Лагідно хлюпались об берег хвилі — тішилась ріка: люблять її люди, й вона людям потрібна.
Та ось людям знадобилося багато дощок на столи й стільці. Вирубали вони ліси по берегах ріки. Здалося  також людям, що зелені луки — це непотрібні розкоші. Зорали луки, посіяли кукурудзу.
Виснажилися студені джерела, задихнулась від спраги ріка й померла. Кілька років на тому місці, де плавали човни й кораблики, весною дзюрчав струмок, а згодом і він засох.
Перетворилося русло ріки на город. Про річку нагадував тільки стовп, до якого ліхтарник за звичкою щовесни прикріплював ліхтар. Але над ним усе рідше збиралися хмари.
Палючі вітри прилітали з пустелі й стукали в хати людей.
Як тільки на землю сідали сутінки, старий ліхтарник ішов на капустяне  поле й засвічував на стовпі ліхтар.
Маленький Сергійко і питає:
— Дідусю, навіщо ви засвічуєте ліхтар? Ріки ж давно немає.
— Щоб люди краще бачили свою дурість. 

 

1. Опрацювання  змісту тексту.

Вчитель: 

- Підкажіть мені, о мудреці, яку мудрість тут ви почули?  ( Діти визначають  тему та головну думку твору).

- Зазирніть  в своє серденько і скажіть, чи живе там любов і шанобливе ставлення до природи. Чи може навпаки, ви згадаєте вчинок за який вам буде соромно?  Подумайте. Хто хоче може сказати вголос, а хто соромиться, скажіть мені на вушко. ( Нашіптування).

- Тепер запишіть свою мудрість до зошита так, щоб це було спонукальне речення.

(Діти записують до зошитів складені речення і, за бажанням, зачитують їх.)

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Обговорення проблемного питання.

Вчитель: 

- О, Мудреці! Читаючи твір я добре уявила і місцевість де відбувається подія, і те, що сталося з природою, і ліхтарника, який запалював ліхтар.

То скажіть мені, як називаються ті слова, які дали характеристику предметам ?

  • Так – це прикметники.  Тож подаруйте  мені мудрість і скажіть, що таке прикметники.

 (Діти говорять правило про прикметник і наводять приклади прикметників).

(Слайд 6)

     

 

2. Робота в парах

(Слайд 7)

Вчитель: 

- Коли великі люди творять разом, допомагаючи один одному, спілкуючись, шукаючи істину - виходить велика мудрість. Тому…

- Шановні Мудреці, об’єднайте свої сили  знайдіть і дослідіть прикметники в тексті. ( Діти записують прикметники в зошити, визначають питання на які вони відповідають, їх число і рід).

 

3. Робота в групах

(Слайд 8)

Вчитель: 

- А зараз,  мудреці,  об’єднайтеся в групи за ознакою: великий, малий, вузький, широкий, білий, чорний  і  попрацюйте  над темою  « Прикметники – синоніми, антоніми».

(Діти об’єднуються в групи за малюнками на карточках, які отримали на початку уроку).

  • Хто вже здогадався, яку роботу потрібно зробити?

( Діти діляться своїми здогадками).

  • Так! Вірно! Вам потрібно  знайти і записати записати прикметники та дібрати до них по одному синоніму і антоніму.

(Діти записують слова в зошити. Потім заслухати по одному представнику з групи).

4. Творчість  мудреців     

(Слайд 9)                     

 

Вчитель: 

- Кожен мудрець  має свою думку, своє бачення краси, природи. Він  змальовує їх, розповідає про них, творить красу слова.

- Поділіться,  о мудреці,  і ви своєю  творчістю. Створіть красу слова. Складіть 5 поширених речень про красу природи так, щоб вийшла зв’язна розповідь.

( Діти складають і зачитують свої розповіді. Заслухати 3–4 розповіді учнів).

5. Гра «Підбери ознаку». Вправа «Криголам».

(Слайд 10)

Вчитель: 

- У кожному слові закладено мудрість.  Кожне слово може нести красу, любов, печаль, жорстокість.  Ви мудреці і знаєте, що красиве слово зігріває, прикрашає. Тому наступне завдання для вас буде назбирати слів – прикметників із слова     мудрість .  Назбирайте перлин мови до скарбнички знань.

 

 

 

6. Гра «Відгадай за закінченням, який прикметник»

  • (Слайд 11)

Вчитель: 

- А тепер український мудрець Григорій Сковорода приготував вам випробування. Спробуйте його виконати.

- Ви повинні не лише відновити прикметники і дібрати до них іменники, але й скласти зв’язний текст.

 Завдання

На дошці написано прикметники й закрито, видно лише їхні початок. За ним учні повинні відгадати прикметник і написати його з самостійно придуманим іменником наприклад: зелен-ий (гай), блакит-не (небо), на синь-ому (озері), сусід-ній (табір), до ближ-нього (села), прозо-ре (скло), черств-ого (хліба), крайн-я (хата), струнк-ої (берези), солодк-ому (кавуну).

 

  •  (Після того як усі написали, вчитель розкриває прикметники. Виграє той, хто вгадав, які прикметники було написано, і правильно дописав до них іменники. Хто написав інші прикметники, отримує друге місце.) 

 

   

 

7. Подарунок від мудреця

(Слайд 12) + (Слайд 13)

      

Вчитель: на цьому тижні кожен з вас отримав завдання підготувати «мудрість» про красу природи, про те, як потрібно охороняти природу.

Тож зараз я пропоную вам поділитися вашими «мудростями» з нами.

( Діти зачитують розповіді, вірші, невеличкі оповідання про природу).  

 

Подарунок від вчителя

(Слайд 14)

   

- Сьогодні на уроці ви дарували мені свої мудрості і я теж хочу подарувати вам мудрість. Вірш  Віталія  Назарука

 

МУДРІСТЬ ПРИРОДИ

О, скільки мудрості буває у природи,

 Ви придивіться, що творить вона,

То сипле снігом… Спить у час негоди…

 А навесні коханням розквіта…

 А як вона уміє прикрашати,

 Ще ні один художник так не вмів.

Вона уміє плакати й співати,

Розповідати: І чомусь без слів.

 Нікому не вдалося щось змінити,

Коли природа думає своє,

І просить нас із нею в дружбі жити,

 

VІ. Підсумок уроку

  • На закінчення уроку поділіться  мудростями, які  потрібно  пам’ятати і берегти.
  • Яку частину мови ми повторювали?

— Що називає прикметник?

— На які питання відповідає прикметник?

— Чи можна обійтись у мовленні без прикметників?

— Яку роль виконує прикметник у мовленні?

Що прикметник означає?

Він прикмети називає —

Всі ознаки визначає.

Розуміється на всьому:

Який смак в кого буває,

І за кольором впізнає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Гіппократ

Давньогрецький лікар Гіппократ став першим ученим, який, відкинувши марновірство і містику, поставив медицину на наукову основу. Його праведливо називають "батьком медицини".

Олександр Флемінг   

 Відкриття ліків-антибіотиків, до яких ми так звикли в наш час, дуже сильно змінило людське суспільство. Відступили захворювання, які вважалися безнадійними. Не менш дивовижна історія самого відкриття.
    Здійснити найважливіше відкриття в своєму житті Флемінгу допомогли випадок і творчий безлад в його лабораторії.

Мудрість Сократа

Сократ прагнув обговорювати питання на основі того, що ми зараз називаємо «сократівський метод». Він вислуховував мовчки обговорення і ставив запитання, як ніби він нічого не знав про цю тему, поки висновок не випливав від усіх учасників спору. «Природа наділила нас двома вухами, двома очима, але лише одним язиком, щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили», — стверджував філософ. Він мав дар очолювати переговори, навіть якщо співрозмовник не хотів погоджуватися. І деякі люди зненавиділи його за це. Адже Сократ міг доводити свою позицію без зверхності, і вони не могли сказати, що він був неправий.

Якось до Сократа прибіг чоловік і каже:
- Слухай, Сократ, я повинен тобі сказати, що твій друг...
- Почекай, почекай, — перебив Сократ. — Чи просіяв ти те, що хочеш сказати мені, через три сита?
- Які?
- Перше — це сито правди: те, що ти хочеш сказати, — це правда?
- Не знаю, я так чув...
- Досить! А чи просіяв ти ці слова через сито доброти? Чи справді те, що ти хочеш мені сказати, — це щось добре?
- Не знаю. Напевно, ні!
- Ну, тоді просіємо ще через третє сито: чи так вже необхідно, щоб ти сказав мені те, з чим прийшов?
- Ні, в цьому необхідності немає!
- А значить, — сказав Сократ, — якщо в цьому немає ні правди, ні доброти, ні необхідності, то залиш це! Не говори та не обтяжуй цим ні мене, ні себе.

Геродот

Пристрасний мандрівник, Геродот об'їздив весь тодішній цивілізований світ, званий Ойкумена. Він відвідав Лівію, Єгипет, Вавилон, міста Малої Азії, побував в Північному Причорномор'ї, а також в державах Балканського півострова. Зібрані ним географічні та історичні відомості лягли в основу повномасштабного 9-томного наукового трактату, названого «Історія». Пізніше його творіння зайняло в європейській науці особливе місце - стало пам'ятником історичних подій, пам'ятником художньої прози. Його працями користувалися вчені різних століть. Цицерон назвав Геродота «батьком історії».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Департамент освіти і науки

Київської обласної державної адміністрації

КВНЗ КОР « Академія неперервної освіти»

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка уроку з української мови у 4 класі

за методикою Ш.О. Амонашвілі  з теми:

«Роль прикметників у мовленні»

 

 

 

 

 

 

Проніна Лариса Петрівна

вчитель початкових класів

Фастівської ЗОШ І-ІІІ ст. №3

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
5 лютого 2019
Переглядів
963
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку