Урок української мови. Розвиток зв'язного мовлення . Особливості побудови процесу праці

                 Конспект  відкритого  уроку

                   Українська  мова 

                              7 клас

Тема:                Розвиток  зв’язного  мовлення

                   Особливості  опису  процесу  праці

Мета:     ознайомити  учнів  із  особливостями    побудови   опису 

               процесу  праці, поглибити  знання  учнів про  типи  мовлення,

                 їх функції; удосконалювати  вміння  розрізняти тексти-описи,             

                 визначати  тему  й  основну  думку  висловлювання,    його 

                 належність  до  певного  стилю;  розвивати  логічне  та  образне 

      мислення,  пам’ять,  увагу;  виховувати  любов  до  праці,

       до   трударів.

Тип  уроку:  застосування  знань  і  формування  умінь.

Обладнання:  підручник,  дидактичний  матеріал,  тлумачний  словник,

                      ТЗН.

 

                                             Перебіг  уроку

 

1.  Організаційний  момент.

• Сьогодні  у  нас  особливий  урок.  Урок  розвитку  зв’язного  мовлення.  Перед  початком  роботи  звертаю  вашу  увагу,  що  ми    працюємо  з  картками  сомооцінювання.  Не  забувайте  заповнювати  їх  після  кожного  етапу  уроку.

2. Актуалізація  опорних  знань  учнів.

 

1. 1. Прочитайте  прислів’я. 

• За  якою  тематикою  вони  об’єднані ?

1.2.Поясніть  їх  значення.

1.3.Доповніть  цей  ряд  відомими  вам  прислів’ями  про  працю.

• Хто  працює,  той  працю  шанує.
• Очам  страшно,  а  руки  роблять.
• Праця  чорна – паляниця  біла.
• На  дерево  дивись,  як  родить,  а  на  людину,  як  робить.
• Мало  захотіти -  треба  потіти.
• Від  слова  до  діла  -  як  від  землі  до  неба.

 

2. – Як  ви  думаєте,  про  що  сьогодні  йтиме  мова  на  уроці?
3. Запис  у  зошити  дати,  виду  роботи,  епіграфу.

 

•  А  епіграфом  до  нашого  уроку  стануть  слова  сучасного  українського  письменника,  члена Всеукраїнської  спілки  «Просвіта»  Василя  Гея.

                                      Талант,  професія,  уміння –

                                       То  наше  предківське  коріння.

4. - Пропоную  вам  виконати  пошукове  завдання.

А) Прочитайте  текст. Визначте  тип  та  стиль  мовлення,  тему  та  головну  думку  висловлювання. Доберіть  заголовок.

 

Напередодні  Різдва  мама  готувала  кутю. Ми  сідали  на  припічок  і  як  заворожені  спостерігали  за  її  вправними  рухами.  Спочатку  матуся  ретельно промивала  пшеницю  й  відварювала  до  м’якості  разом  із  родзинками.  Потім  відкидала  на  сито,  промивала  холодною  водою  і  ставила,  доки  вода  стече. Далі  висипала  пшеницю  на  велику  таріль,  обливала  медом,  узваром,  притрушувала  товченими  волоськими  горіхами,  які  ми  збирали  на  узліссі  восени,  та  товченим  маком.

         Ми  сиділи  притихлі,  мов  гороб’ята,  і  чекали  чуда.  Адже  завтра  Різдво.

Б) – Перекажіть  ту  частину  тексту,  яка  безпосередньо  розповідає  про  трудовий  процес.  Назвіть  слова,  які  вказують  на  послідовність  виконання  дій.

 

3. Мотивація  навчальної  діяльності.

 

• Наш  народ  завжди був  роботящим. Українці  самі  працювали  і  шанували  тих,  хто  вміє  щось  робити. Ремесла,  які  існували  раніше  і  частково  збереглися  сьогодні , - це  пам’ять  нашого  народу,  наше  історичне  минуле,  яке  робить  нас  учасниками  подій  давно  минулих  і  теперішніх, захоплює  нас  і  залишається  навіки  в  пам’яті,  в  душі,  серці.

 

• Учні розігрують  вірш  В.Гея «Предківське  коріння».

Чи знаєш ти, мій юний друже,

Як зветься той, хто дошки струже,

Щоб збити з них стола чи лаву?

То зробить столяр свою справу.

 

Тесляр – це теж потрібно знати –

Уміє хату збудувати.

 Коваль кує залізо вміло

І робить з нього плуг чи вила.

 

Кушнір, за діло взявшись хутко,

Зі шкури зробить гарне хутро,

А потім він пошиє з нього

 Кожуха теплого, м’якого.

Вози й колеса хто майструє,

Той зветься стельмах.

 

Кінську збрую

Виготовляє лимар, шорник,

Збирає мед у лісі бортник.

А мельник – той, хто цілі дні

Невтомно трудиться в млині,

Він меле жито і пшеницю

На борошно, на паляниці.

 

Гончар – завзятий теж трудар.

Потрібен, мабуть, Божий дар

Творити з глини гарні речі –

 Макітру, горщик або глечик.

 

 Уміння кожне – то супутник

Життя людини. Вміє гутник

Сяйливе скло виготовляти,

А муляр – грубки мурувати.

Кравець шанований в народі

За те, що вміє шити одяг,

 

А швець взуття пошиє модне

На теплу пору і холодну.

Сучасне й давнє ремесло

Шанує місто і село.

Талант, професія, уміння –

То наше предківське коріння.

 

 

4. Оголошення  теми  і  мети  уроку.

• Ми  у  своєму  житті  дуже  часто  спостерігаємо  за  працею  людей  чи  виконуємо  певну  роботу  самі. А як  описати  процес  праці?  Тема  нашого  уроку  «Особливості  опису процесу  праці». (Запис  у  зошит). Сьогодні  на  уроці  ви  навчитесь правильно, грамотно і  змістовно  це  робити.

 

 

5. Сприймання  й  засвоєння  учнями  нового  матеріалу.

1. - Вашій  увазі  пропоную  презентацію  нового  матеріалу.
2. Робота  з  підручником.

• Відкрийте  підручники на с. 64. Ознайомтеся  з  теоретичним  матеріалом. Про  що  не  було  сказано  у  презентації? Доповніть  мою  розповідь.                                                             

 

3. Робота  в  зошитах. Виконайте  вправу  87.

Прочитайте. Який  тип  мовлення  покладено  в  основу  кожного  з  уривків?  З’ясуйте  тип  кожного  уривка,  свою  думку  обґрунтуйте.

 

-У  Полтаві  встановлено  пам’ятник  галушці.  Чи  вважаєте  ви  правильним  таке  вшанування  цього  продукту  кулінарної  справи?( Я  вважаю  правильним  вшанування галушок. Бо  це  символічний  знак  на  честь  традиційної   для  регіону  Полтавщини  страви  української  кухні).   Які  ще  ви  знаєте  пам’ятні  місця,  пов’язані  з  їжею? ( У всьому  світі  установлені  пам’ятники  різним  продуктам  харчування  та  їжі. Є  такі  пам’ятні  знаки:  картоплі- у Росії, ніжинському  огірку- у м. Ніжині під Києвом, кавуну – у Турції, арахісу – у США, гарбузу – у м.Сочі Росія. Стравам: шпротам –у Росії,  ковбасі – у м .Алма-Аті  Казахстан, хлібові – у Росії  і  Білорусії,  деруну –                      у м. Коростені  Житомирської  обл. Україна, варенику –                у Торонто Канада та м. Черкасах Україна,  шоколаду  -           у м. Покрова Росія,  писанці – у Канаді та  Україні.)

 

 

4. -Вдома  ви  повинні  були  виконати  пошуково -  аналітичну  вправу:  виписати  зразки  описів  процесу  праці,  визначити  стиль  уривку, «відоме»  і  «нове»  у реченнях  тексту.

-  Пропоную  послухати  ваші  міні-презентації.

-  Інші  учні  готували  твори – перевтілення.

( Учні. – До  вашої  уваги  твір-перевтілення  «Я-олівець»,  «Я-підручник»).

 

5.  Робота  в  зошитах ( на  дошці).

• Пропоную  створити  словничок  опису  процесу  праці. Для  цього  ми  поділимося  на  варіанти. Кожен  варіант добере свої  можливі слова, які  допоможуть  створити  опис. Прочитайте  уривок  журнальної  статті.  Визначте  стиль  і  тип  мовлення.

 Знайдіть  і  випишіть  частини  мови,які   зустрічаються      найчастіше  при  описі процесу  праці. Доповніть  ці  рядки  своїми  прикладами.

I  Варіант:  дієслова (виробляє,  працює,  створює,  занурюють,  наносять, накладає, вирізає,  замішує,  ущільнюють, закладає,  оздоблює, відкидає  і т.д.)

II  Варіант: прислівники(спочатку,  активно, потім,  далі, наприкінці, зліва, справа,  знизу,  згори,  затим,  нарешті).

III  Варіант: прикметники(упевнений,  швидкий,  повільний,  злагоджені,  вправні,  чарівні,  незвичайні,  молодечі,  виважені,  охайні).

Індивідуальне  завдання:  знайти  структурно – композиційні частини.

 

     Якось  весняним  ранком  дідусь  сказав,  що  сьогодні  навчить  мене  саджати  яблуні.  Я  вже  хотіла  бігти,  та  він  зупинив,  ховаючи  посмішку  в  сиві  вуса. «Не  метушись  -  швидше  буде…»

      Зібравши  інструменти,  дідусь  став  розмічати  місце для  ями, а  я  замішувала  у  чавунці  глиняний  розчин.  Дідусь  тим  часом  став  не  поспішаючи  копати. 

       Незабаром  він  покликав  мене. «Бери,  онучко,  заступ  і  ген  на  той  пустир  підемо.  Яблунька  там,  наче  сирітка,   серед  кущів  терну  заблукала».

        Яблуньку  дідусь  викопував  довго.  Потім  обережно  взяв  дичку  мозолястими  руками  і  став  уважно  розглядати  кореневище. Щось  тихо  проказуючи  до  яблуньки,  відрізав  ножицями  пошкоджені  корінчики.  Зануривши  кореневище  у  глиняну  купелю,  опустив  саджанець  у  яму.

        Я  стала  закидати  її,  а  він  у той  час ніжно  підтримував  яблуньку,  легенько  підтрушуючи. Зробивши  красиву  луночку,  з  якоюсь  веселою  зажурою  мовив: «Рости  на  радість  людям!»

                                                          ( За М. Вінграновським)

 

 

6. Закріплення  вивченого  матеріалу.

1. -Наступне  наше  завдання  допоможе  розвинути  ваш  інтелектуальний  потенціал  і  комунікативні  вміння.

Завдання  розраховане  на  традиційні  першу  і  другу  групу.

• Перша  група,  ваше  завдання. Прочитайте  наведені  слова.  Представники  яких  професій  могли  б  використати  кожне  з  них  у  розповіді  про  свою  професію?  Значення  невідомих  слів  з’ясуйте  за  тлумачним  словником.

Верстка,  молекули, скальпель,  індикатор,  опера,  розрихлювач.

 

•  Друга  група, складіть  усну  розповідь  про  процес  праці,  який  найчастіше  доводиться  виконувати.  У  розповіді  використайте  слова  із  попередньої  вправи. 

 

2. Перевірка  виконання.

 

7.  Підсумок  уроку.

 

• Що  можна  вважати процесом  праці?
• Що  спільного  та  відмінного  в  розповідях  про  процес  праці,  складених   у  науковому  та  художньому  стилях?
• Які  частини  мови  допомагають  створити  текст -  опис?
• Які  ви  знаєте  структурно – композиційні  частини  опису  процесу   праці ?

 

 

8.  Домашнє  завдання.

А.  Вивчити  правила  на  с. 63-65. Виконати  вправу  88.

Б.  Порадившись  із  мамою,  бабусею,  татом,  дідусем,  складіть  розповідь  про  приготування  улюбленої  страви (дівчата)  або  чоловічу  справу  по  господарству(хлопчики)  у  діловому  чи  художньому  стилі.

 

 

• Поставте оцінки  у  карту  самооцінювання.