Обставина. Обставина – це другорядний член речення, що вказує на ознаку дії ( місце, час, причину, мету або спосіб дії і відповідає на питання: як? де? куди? звідки?коли? відколи? чому? з якою метою? навіщо? і под. Способи вираження. Обставина найчастіше виражається прислівникомабо іменником з прийменником у непрямому відмінку.