Урок української мови у 8 класі "Відокремлене означення"

Тема. Відокремлені означення.

Мета: поглибити знання учнів про відокремлені означення, ознайомити з основними способами морфологічного вираження відокремлених означень, їх місцем у реченні відповідно до означуваного слова; 

формувати вміння знаходити в тексті відокремлені й невідокремлені означення; трансформувати їх один в одного;

виховувати любов до рідної природи, особливо навесні.

Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок.

Обладнання: підручники, зошити, смайлики, мультимедійна дошка, презентація з аудіо й  відеофайлами.

                                             Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

Учитель. Доброго здоров'я, доброго всім дня.

              Хай вам сонце світить у вікно щодня.

              Хай сміється небо і дивує світ.

             А Весна дарує вам барвистий цвіт.

Учень. Гостей наших радо усіх зустрічаєм,

             Для них привітання від класу ми маєм.

             Ми хочем, щоб ви всі щасливі були,

             Щоб діточки ваші здорові росли,

             Щоб смуток і горе назавжди пішли.

 

Емоційне налаштування.

А щоб нам комфортно працювалося протягом усього уроку,  давайте пригадаємо мультфільм «Крихітка Єнот». Скажіть, будь ласка, що допомогло Єноту подружитися з тим, хто живе у ставку? (Посмішка). Вона створює атмосферу доброзичливості у справах і є паролем для друзів. Перед вами лежать смайлики. Давайте їм намалюємо велику посмішку. І нехай вона супроводжує нас протягом усього уроку.

Пропоную працювати за такими принципами:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно й плідно працювати.        Згодні?

 

II.  Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми, мети уроку.

Темою сьогоднішнього уроку є «Відокремлені означення». Ми поглибимо знання про означення, умови їх відокремлення; формуватимемо вміння знаходити в тексті такі означення, ставити й пояснювати розділові знаки; виховуватимемо любов до природи весною. Хоча вона цього року й не спішить до нас, але, як і будь-яка жінка, вона має право запізнитися. Сподіваємося, що скоро весна порадує нас теплом і своєю красою.

За епіграф уроку я взяла слова Ліни Костенко:

Епіграф:  «І сонце, й сніг, і ожеледь — все разом.

                    І я не знаю: це весна чи ні?

Сваровськи би позаздрив дивним стразам,

Що мерехтять у мене на вікні»

                                           Ліна Костенко

• Як ви думаєте, чому саме такий епіграф?
• Погляньте уважно на речення й скажіть, чим воно ускладнене?

(однорідні з узагальнювальним словом)

• Чим іще може бути ускладнене речення (звертанням, вставним, відокремленим).
• Поясніть розділові знаки при однорідних членах речення.

 

III. Актуалізація опорних знань учнів

Метод «Лінгвістичний калейдоскоп»:

• Який розділ науки про мову вивчає члени речення?
• Які ви знаєте члени речення?
• Що таке підмет? Види?
•         Що таке присудок? Види?
• Що таке додаток?
• Що таке означення?
• Що таке обставина?
• Яке означення називається узгодженим?
• Яке означення називається неузгодженим?
• Які члени речення називаються відокремленими?
• Які члени речення можуть бути відокремленими? 

 

                Проблемне завдання.

Почнемо ми вивчення нової теми з проблемного завдання. Воно буде цікавим. У сьомому класі ми вчили з вами частини мови. Серед них вивчали й одну з форм дієслова - дієприкметник. І на сьогодні вам треба було повторити, що називається дієприкметником.

• Що ж таке дієприкметник?

 

 До поданих зображень доберіть дієприкметники-означення.

(осяяні крижини, розквітлі нарциси, зачарована пташка).

Ви запишіть дібрані дієприкметники й зачитайте нам. А в кінці уроку після вивчення нової теми ви опишете зображення реченням із відокремленим означенням, використовуючи ваші слова.

 

IV.  Пояснення нового матеріалу.

1. Робота з підручником.

Про умови відокремлення означень ми дізнаємося з підручника.

(Зачитати правила.) с.220.

• Чи знайомі вам щойно прочитані правила?
• Що вони нагадують?
• Що таке дієприкметниковий зворот?
• Що нового ми дізналися про відокремлення означень?

 

2. Спостереження над мовним матеріалом. (речення на дошці)

Пояснення вчителя. Погляньте на речення. Спробуймо разом застосувати правила вживання  чи не вживання розділових знаків.

• Звідусіль пахло нагрітою на сонці корою дерев і набубнявілими бруньками.
• Наді мною тихо шумлять акації, загорнені в білі, ніжні, прозорі тканини.
• Перлистим вінком уквітчана, у зелені шати вдяглася земля.
• Розтривожена свіжим весняним повітрям, відчуває людина стремління пригорнути весь голубий світ.
• Мандрувала загадкова весна, сонячна, вітряна.
• Розбуджений подихом весни, він (Дніпро) гнівно трусонув могутніми плечима із себе крижаний панцир зими.

 

3. Робота біля дошки.

1. Весняними вечорами тихо шепочуть облиті сяйвом місяця дерева.(Дерева - орфограма ненаголошені голосні в коренях слів - ере)
2. Укриті ясним зелененьким листячком, вони немовби пливуть у воді.(зелененьким – за будовою)
3. Зелений світ, умитий росами, лящав, висвистував, видзвонював, лунко переливався щедрою розмаїтістю акордів, ладів і тонів. (Синтаксичний розбір, скільки рядів однорідних членів)

                                  Витирати дошку

 

Щодня ми робимо вибір: що одягнути, яку музику послухати і т.д. тож і на уроці ми проведемо…вибірковий експеримент.

 

4. Вибірковий експеримент. Прочитати текст. Виписати речення, у яких є відокремлені означення. Назвати їх. Чим виражені відокремлені означення?  Пояснити розділові знаки.

І ось у причаєній тиші дня впали перші краплі весняного дощу. Спершу поодинокі, легенькі та швидкі, вони прямовисно полетіли, полетіли м’яко й лагідно. Були вони теплими, і свіжістю війнуло від їхнього срібного, осяяного лету. Світило сонце, ішов дощ – і вдалині раптом золотисто-білі стовпи світла, ясні, урочисті, могутні, упали із-за хмар. Омите прозорим дощем, усе здавалося легким, оновленим.

 

5. Мовознавчий трансформер.

Прості неускладнені речення трансформувати в речення, ускладнені відокремленими означеннями.

•                   Блакить переливається веселковою барвою. Барва розлита по небу.
•                   Весняний ліс здавався казковим. Його освітлювали вранішні промені сонця.
•                   Вогка земля мліла в теплому золоті сонячного проміння. Земля звільнилася від тіней і холодків.

 

Ми добре попрацювали, пора й відпочити. Проведемо релаксійну хвилинку під мелодію прекрасної української народної пісні. І поєднаємо приємне з корисним. Слухайте уважно слова пісні і спробуйте відшукати в них відокремлені означення. Тож сядьте зручно, розслабтесь і насолоджуйтеся.

 

6. Музична пауза. Українська народна пісня «Ніч яка місячна, зоряна, ясная» (назвати відокремлене означення, яке почули в пісні). (працею зморена, всипане зорями)

 

Наша мова цікава й багатогранна. Однією з її перлин є фразеологізми. Пригадаймо, що це таке.

7. Тлумачний практикум.

Пояснити значення фразеологізмів. Увести один із них у речення, щоб він став відокремленим означенням.

Побудований на піску – ненадійний.

Замкнений у собі – мовчазний.

Втрачений шанс – невикористані можливості.

Скупаний у любистку – дуже вродливий.

(Рання весна ніби спляча красуня, скупана в любистку. Неохоче відступає холодна зима, стомлена, сумна, замкнена в собі)

8.  

 

9. Розумне перо.  (робота в групах за варіантами)

Перебудуйте речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими або навпаки.

• Із степу долітав теплий дух розпареної землі, змішаний із запахом торішніх полинів. – Із степу долітав змішаний із запахом торішніх полинів теплий дух розпареної землі.
• Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна. – Хлюпоче веслами налита сонцем і вітрами весна.
• Надвечір знову пройшов короткий, теплий, летючий дощ. – Надвечір знову пройшов короткий дощ, теплий, летючий.

 

 

10. Повернімося до проблемного завдання. Опишіть зображення одним реченням, використовуючи  дієприкметники, що ви їх дібрали на початку уроку. І обов’язково вони мають бути відокремленими означеннями.

Орієнтовні речення. (Кришталевим блиском переливаються крапельки танучих крижинок, осяяних сонцем. Милують око сонячно-жовті нарциси, розквітлі в міському парку. Зачарована красою квітучого саду, замріяно поглядає на світ пташка.)

 

• Якою темою можна об’єднати складені вами речення до ілюстрацій

(темою любові до природи, весни).

 

V. Закріплення вивченого матеріалу. Перевіримо, наскільки добре ви засвоїли тему методом незакінчених речень.

1.  Метод «Незакінчені речення».

1. Означення не відокремлюються, якщо…      (стоїть перед означуваним словом і не має обставинного відтінку)

2. Якщо поширене або непоширене означення відноситься до особового займенника, то воно…     (відокремлюється завжди)

3. Поширене означення, яке стоїть перед означуваним словом і має обставинний відтінок…      (відокремлюється)

4. Непоширене означення відокремлюється, якщо…    (стоїть після означуваного слова, перед яким уже є означення)

5. Якщо означення відділене від означуваного слова іншими членами речення, то воно…     (відокремлюється).

 

2. Тести.

1. Відокремленими членами речення називаються:

а) члени речення, що виражають ставлення мовця до висловлюваного й у вимові виділяються інтонацією та паузами;

б) члени речення, що виражаючи додаткове повідомлення, доповнюють основну думку речення й у вимові виділяються інтонацією та паузами;

в) це слово або словосполучення, що називає особу або предмет, до якого звернена мова.

 

2. Поширене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, не виділяється комами:

а) завжди;

б) якщо стоїть після означуваного слова;

в) якщо стоїть перед означуваним словом.

 

3. Другу частину речення можна замінити відокремленим означенням:

а) Підсніжники, що були обсипані пилом роси, щемно запахли.

б) Явори, які росли над річкою, низько опустили свої віти до води.

в) Весняний вітер, що віяв тихенько, ніжно гладив виноградники.

 

4. Немає пунктуаційної помилки в реченні:

а) Побризкані росою трави стояли тихі, принишклі, бо ранок був теж тихий і      безвітряний.

б) Розбуджена свіжим весняним повітрям відчуває людина стремління пригорнути весь голубий світ.

в) Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.

 

Відповіді: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 - В

 

3. Хтось із видатних людей сказав: «Творчість – то хвилини щастя». От і вам я пропоную побути щасливими на хвилях творчості. Складіть, будь ласка, короткий твір-опис весняного саду, використовуючи подані словосполучення.

Квітують сади; облиті білим, блідо-рожевим цвітом; українські сади, вишневі, розкидані побіля хат; охоплені пелюстковою заметіллю; створюючи ілюзію казковості.

 

Згадаймо наш епіграф.

Рефлексія.

Розкажіть, чи легко вам працювалося на уроці, які висновки ви зробили…

                Сьогодні на уроці я зрозумів(зрозуміла)…

                Найважчим для мене було…

  На уроці мені найбільше запам’яталося…

                Вивчений матеріал мені знадобиться…

 

ІХ. Домашнє завдання.

 Вивчити параграф 46, вправа 344, скласти твір-роздум «Мої весняні мрії», використовуючи відокремлені означення.