Урок української мови у 9 класі на тему "Повторення та узагальнення вивченого про безсполучникове складне речення" (за матеріалами творів Т.Г.Шевченка )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У 9 КЛАСІ

 

Повторення та узагальнення вивченого

 про безсполучникове складне речення

 (за матеріалами творів Т.Г.Шевченка )     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Романюк Л.В.

 

 

2018

Тема.  Повторення та узагальнення вивченого про безсполучникове складне  речення  (за матеріалами творів Т. Шевченка ) (СЛАЙД 1)

 

Мета:  узагальнити та систематизувати вивчене про безсполучникове складне  речення на матеріалі творів Т. Шевченка, удосконалювати вміння за стосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, конструювання безсполучникових складних речень та ви користання їх у зв’язному мовленні;

виховувати шану та інтерес до вічного слова Кобзаря. (СЛАЙД 2)

 

 

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань; інтегрований урок (українська мова – українська література)

 

 

Обладнання: підручник, дидактичні картки,  презентація до уроку «Повторення та узагальнення вивченого про безсполучникове складне речення», виставка книг про Т. Шевченка, портрет Кобзаря, поезії Т.Шевченка, вишитий  рушник

 

 

Епіграф:    Читайте Шевченка, а там отворена вам історія і душа народу.

                     Там є  найкращі його скарби.

                                                                                 В. Стефаник.

 

 

 

Основний зміст роботи

І. Організаційний момент.

1.Рефлексія настрою учнів.

Побажання учням. Сьогодні на уроці хочу знайти у вас те, що іншим непомітно: відвагу в скромних, доброту - у черствих, працелюбність – у лінивих, радість – у сумних, щирість – у байдужих, жагу до знань – у всіх.

2.Вступне слово вчителя.

Коли характеризують народ, то передовсім називають найталановитіших його представників. Україна – це Шевченко. У ньому – наша історія, буття, наші болі і мрії. А ще – це новий світ поезії, яка заясніла в українському письменстві простотою і поетичною грацією вислову.

Слово Кобзаря – народне, чуттєве, емоційне. Часто вивчаючи якесь лінгвістичне питання, ми звертаємося до поезій Т. Шевченка.

 

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Тема нашого уроку пов’язана із поетичним словом митця, із такою ознакою його творчості, як асиндетон (СЛАЙД 3. Асиндетон – це пропуск сполучників між окремими компонентами; безсполучниковість). Наше завдання – систематизувати вивчений матеріал про безсполучникове складне речення, вміти застосувати здобуті знання практично. А допоможе нам  у цьому вічне слово Кобзаря.

Увесь дидактичний матеріал – саме із тих творів Шевченка, які ми вивчали на уроках літератури.

• Робота з епіграфом до уроку

(Учитель зачитує епіграф, СЛАЙД 4)

Як ви думаєте, чому Василь Стефаник закликає нас читати Шевченка?)

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Учитель. Давайте пригадаємо вивчене про речення, його види.

1.Експрес-опитування.

- Яку загальну тему ми зараз вивчаємо?

- Який розділ науки вивчає речення?

- Які за будовою бувають речення?

- Назвіть види складних речень.

- Якими бувають сполучникові речення?

 

 2. Робота в зошитах. Кодовий диктант. (СЛАЙД 5 – завдання і речення; речення не записувати, лише дібрати цифри, які б відповідали видам даних речень):

     0 – просте речення;

     1 – складносурядне;

     2 – складнопідрядне;

     3 – безсполучникове.

1.Слово Кобзаря було таким гарячим, що обпікало серце кожного українця невидимим вогнем.

2.Гнів і ненависть Шевченка були від великої любові до України і невтішного болю за неї.

3.Доля переслідувала його ціле життя, проте не покрила вона іржею золота його душі.

4.Дивовижна доля „Кобзаря” Шевченка: поезії складалися на тернистих дорогах поетового життя.

5.Нехай воскресне пророк у душі кожного українця і пребуде в помислах його задля добра.

6.Щастя в житті було не для нього – його чекало інше – слава.

(код: 201303)-

 

І V. Основний зміст уроку.

 

1.Учитель.

Працювати на уроці будемо в групах, але впродовж уроку назви груп будуть змінюватися (таблички із написами назв груп поставити для кожної групи)

1)теоретики;

2)практики; 

3)літературознавці.

 

 

План захисту знань із теми (СЛАЙД 6)

1.Безсполучникове складне речення як синтаксична одиниця. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення.

2.Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні.

3.Стилістичні особливості безсполучникового складного речення.

 

Кожна група отримує питання і на певному етапі уроку буде його висвітлювати. Завдання для груп будуть знаходитися  у КЕЙСАХ. Ваше завдання, діти, - бути уважними, активними, цілеспрямованими. А ще – вміло представляти результати роботи вашої групи.

 

 

2.Розгляд першого питання. КЕЙС 1 „Безсполучникове складне речення як синтаксична одиниця. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення”. СЛАЙД 7  (кейс-метод; надрукувати завдання у конверті для 1-теоретиків, 2-практиків, 3-літературознавців)

 

Теоретики: усна зв’язна відповідь на питання „Безсполучникове складне речення як синтаксична одиниця. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення” (можна використовувати випереджувальне завдання – презентацію чи буклет із даного питання)

 

Практики: прочитайте текст (картка 1), визначте стиль мовлення даного тексту; знайдіть в ньому безсполучникові складні речення, зачитайте їх.  Поясніть значення підкресленого слова (унікальний) – робота зі словником іншомовних слів.

 

Літературознавці: дослідження асиндетону у творах Т. Шевченка. Виписати із балади „Причинна” 4 безсполучникових складних речень, побудувати схему до одного речення. (картка 2, дати листки із текстом «Причинної»)

***********************************************************

Рубрика «Для найуважніших». У поемі «Причинна» є усіх 224 рядки.

 

*****************************************************************

(Відповіді учнів. Назви груп  міняються)

 

 

 

3.Розгляд другого питання. КЕЙС 2 „Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні” (СЛАЙД 8, кейс-метод; надрукувати завдання у конверті для 1-теоретиків, 2-практиків, 3-літературознавців)

 

Теоретики: зв'язна відповідь на питання «Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні» (можна представити це питання у формі презентації або ж буклета; це було випереджувальним завданням, яке діти  готували самостійно)

 

Літературознавці: дописати безсполучникові складні речення, вказати, із яких творів Шевченка вони взяті; побудувати схеми до трьох речень (картка 4; діти відповідають із місця; із зошита зачитують речення, які дописали і називають твір  Шевченка)

 

 Практики: поставити у реченнях, що на картках, відповідні розділові знаки, пояснити їх; виконати повний синтаксичний розбір виділеного речення (повний синтаксичний розбір письмово біля дошки виконує учень)

(картка 3; діти зачитують речення, пояснюють розділові знаки, вказують, із якого твору рядки).

 

4. Робота в зошитах. ГОТУЄМОСЯ ДО ЗНО

Виконання тестових завдань (6 завдань із збірника «Українська мова та література. ЗНО-2018  за О.Авраменком)

(Тестові завдання надрукувати для 4 груп)

ГОТУЄМОСЯ ДО ЗНО

1. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку

А    Була б охота знайдеться робота.

Б     Поглянув я на ягнята не мої ягнята.

В     Білі мухи налетіли все подвір'я стало біле.

Г     Поглянь в обличчя тоді запитай про здоров'я.

Д    Пахнуть сонцем дині спілі хмелем б'ють меди скажені.

       2.Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку

            А     Міцна сім'я міцна держава.

            Б      Світали ночі вечоріли дні.

            В     Ловив рибку впіймав рака.

            Г      Подивлюся серце защемить.

            Д      Небо зоряне завтра дощу не буде.

       3.Після речення  Цвітуть яблуні… треба поставити кому, якщо серед варіантів його продовження вибрати

           А      пахнуть білі гречки.

           Б       прийшов травень

           В       значить справжня весна.

           Г       вишні ж уже відцвіли.

           Д       розносяться пахощі навколо.

       4.Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)

           А      Дощ упав на жито будем краще жити.

           Б      І причувається десь пісня за горою лине.

           В      Волосся вигоріло ходив без шапки довго.

           Г      Поступово багрянці лісу згасають сідає сонце.

           Д      Самотність як обірвана струна вона ніколи не буває в парі.

       5.Між частинами безсполучникового складного речення  треба поставити двокрапку  (розділові знаки пропущено)

       А      Весна іде красу несе.

       Б       Я знаю мова мамина свята.

       В       Боятися вовків у ліс не ходити.

       Г       Не штука ганьбити штука ліпше зробити.

       Д       Будеш сіяти з сумом вродить печаль.

      6.Між частинами безсполучникового складного речення  треба поставити двокрапку  (розділові знаки пропущено)

       А      Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.

       Б       На зеленій траві білі чайки сидять білі свічі горять на тарелях латать.

       В      Людство не усвідомить себе як єдине ціле не буде йому добра.

       Г       Ще сонячні промені сплять досвітні огні вже горять.

       Д      Небо швидко затяглося хмарами стало мрячити.

 Ключ до тестів

1 – Д

2 – Б

3 – А

4 – А

5 – Б

6 -  А

 

5.Розгляд третього питання КЕЙС 3 „Стилістичні функції безсполучникових складних речень” (СЛАЙД 9; завдання спільне для всіх груп)

 (Надрукувати на листку  уривки із текстів різних стилів мовлення; учням потрібно прочитати тексти, визначити стиль мовлення і сказати, чи використовуються тут безсполучникові речення, яка їхня стилістична функція; зробити висновок, де найбільше вони використовуються)

(МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ.

 СБР найрідше вживаються у науковому стилі, для якого властива чітка логічність, що підкреслюється різними сполучниками.

 СБР широко вживаються в художньому і публіцистичному стилях. Оскільки смислові зв’язки між частинами СБР різноманітні, то ці речення можуть виражати різні явища дійсності і служать засобами вираження образності та експресії. Дуже добре передають динаміку руху.

 !!!(При змалюванні одночасних подій, явищ у реченнях використовуються дієслова недоконаного виду, а при зображені послідовних – дієслова доконаного виду.)

 Але найбільш характерні СБР для розмовного стилю, де важливу роль відіграє інтонація, що є основним засобом оформлення цих речень.)

Текст 1 

 

Роздумуючи над багатьма долями талановитих і великих, все більше розумієш: поява Шевченка на духовному просторі України є таємничою і не поясненою до кінця загадкою. Діяч, мислитель, непокірний і не здатний до пристосування, вислуговування перед високими владоможцями не зникає з поля зору ані тих, кого цікавить феномен людської наповненості і швидкої реакції на навколишнє, ані тих, кому заклики Шевченка можуть видаватися не зовсім збагненними. Значення постаті великого творця з роками все наполегливіше починає усвідомлювати народ для себе, творам його надається нове звучання. Незважаючи на століття, ця постать жива. Вона приймається і людьми високоосвіченими, і тими громадянами, які далекі від освіти, але найзаповітнішими для них виступають не лише почуття власної свободи і людської гідності, але й гідність всієї великої країни і її народу.(Михайло Кушлаба)

***************************************************************

Текст 2 

- Привіт! Що читаєш?

- Привіт! Та ось «Кобзаря» придбав на вихідних. Не можу відірватися!

- Мені теж Шевченкові вірші подобаються: у  них є щось особливе, якась душевність та мелодійність.

- Так, вірші чудові. Шевченко – справжній талант. Я ось міркую, як нам пощастило, що його помітили, викупили з кріпацтва, так, що він мав змогу опублікувати свої твори!

- Так! Хоча, якщо я не помиляюся, спочатку його помітили як художника, через хист до малювання викупили та допомогли у навчанні.

- Так і було! Ось так таланти врятували людину від тяжкої кріпацької долі.

- Це правда. Проте сам Кобзар все життя вболівав за кріпаків, ніколи не був байдужим. Уся його творчість – це ніби заклик звернути увагу на нещастя людей, яких нікому було захистити. Йому боляче було бачити людські страждання в рідному краї, на рідній землі.

- Та й у нього самого доля непроста була: Шевченко пережив неволю, бідність, безправ’я.

- Саме тому поезія була для митця способом виразити свої думки, почуття, ставлення.

- А який вірш Шевченка тобі найбільше подобається?

- Ой, та я й не знаю. Багато творів подобається: «Причинна», «Катерина», «Гайдамаки» та інші. А ти бачив картини Шевченка? Як тобі?

- Бачив деякі, і картини, і малюнки. Вони дуже майстерно виконані, такі гармонійні. Він і портрети малював, і пейзажі.

- Правду кажуть: талановита людина талановита в усьому! Це викликає захоплення!

- Згоден!

 

 

**************************************************************

Текст 3 

В історію української думки Тарас Шевченко увійшов як мислитель, який заклав демократичні основи проникливого розуміння національного минулого свого народу, його великих і сумних сторінок. Шевченко був відданий національно-державницькій ідеї, сам робив усе можливе  для її утвердження, спонукав до цього інших словом та власним прикладом. Тарас Григорович зробив велетенський внесок у пробудження і формування свідомості українського народу, у розвиток української та світової культури.(З підручника)

 

6. Вправа «Слово-магніт»

Усім чотирьом групам дати малюнки – зображення книги Т.Шевченка «КОБЗАР»; посередині малюнка учням потрібно написати одне слово, з яким асоціюється у них це зображення, навколо цього слова-магніта написати ще 5  слів, які  будуть взаємопов’язані із першим, головним поняттям. Використовуючи написані слова, скласти невелике висловлювання із БСР, яке стосується слова-магніта.

 

*****************************************************************

Рубрика «Для найуважніших». У «Кобзарі» Тараса Шевченка є усього 228 творів.

 

******************************************************************

 

V.Підсумок уроку. Оцінювання учнів.

Дорогі діти! Пам'ятайте, що «Кобзар» Т.Г.Шевченка – це кника, яка поєднує віки, покоління українців, без якої ми не можемо існувати як народ. Працюючи сьогодні над різними видами завдань, ми узагальнили наші знання про безсполучникове складне речення, його особливості та стилістичні функції. Допомогло нам у цьому саме нев’януче слово Кобзаря, асиндетон його творів.

Пам’ятайте, що без Шевченка і рідної мови ми - ніхто. Доростайте до рівня Шевченкової свідомості, поетичної досконалості, пишайтеся тим, що належите до нації, яка дала нам і світові поета-пророка. Проникайте у творчу лабораторію поетового слова!

Скажіть, будь ласка, як ви думаєте: де ми можемо використати матеріали, які зібрали у кейсах по темі «БСР»? (Для підготовки до контрльних робіт, для  підготовки до ЗНО з української мови та літератури)

 

 

 

VІ. Домашнє завдання (СЛАЙД 10):

1.Повторити вивчене про БСР.

2.Письмове завдання: скласти діалог „Мій улюблений твір Шевченка” із використанням безсполучникових складних речень або

написати твір-мініатюру „Вічне слово Кобзаря” із використанням безсполучникових складних речень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток до уроку

 

Картка   1  

  «Теоретикам»

 

Дати зв’язну відповідь на питання «Безсполучникове складне речення як синтаксична одиниця. Смислові зв’язки між частинами безсполучникового складного речення» (можна представити це питання у формі мультимедійної презентації або буклета»

 

 

 

 

Картка  2

«Практикам»

Прочитайте текст, визначте стиль мовлення даного тексту; знайдіть в ньому безсполучникові складні речення, зачитайте їх.  Поясніть значення підкресленого слова

 

Шевченко – явище унікальне. Просторо в цьому імені: у ньому вся історія наша, все буття і найпотаємніші сни. Нас просто не існує без нього. Кому не відомо: Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна... Уявити себе без Кобзаря – все одно, що без неба над головою. Він - вершинна парость родового дерева, виразник і хранитель народного духу. Він росте і розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до нього...

 

 

Картка  3

«Літературознавцям»

 

Виписати із балади Т. Шевченка «Причинна» ” 4 безсполучникових складних речення, побудувати схеми до двох речень (на вибір).

 

 

 

 

 

 

Картка   1  

  «Теоретикам»

 

Дати зв’язну відповідь на питання «Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні» (можна представити це питання у формі мультимедійної презентації або буклета»

 

Картка  2

«Практикам»

 

Записати речення, поставити пропущені розділові знаки, пояснити пунктограми. Виконати письмово повний синтаксичний розбір виділеного речення.

 

1.У гаю гаю вітру немає місяць високо зіроньки сяють.

2.Минають дні минають ночі минає літо.

3. Не жди сподіваної волі вона заснула.

4. Грає кобзар виспівує аж лихо сміється.

 

 

Картка  3

«Літературознавцям»

Дописати подані безсполучникові речення, вказати, із яких творів

Т. Шевченка вони взяті. Пояснити пунктограми.

(Довідка: «Причинна», «Вітер з гаєм розмовляє», «Гайдамаки», «Кавказ», «Сонце заходить, гори чорніють», «Тополя», «Думка», «На вічну пам'ять Котляревському», «Катерина», «Думка»)

 

1. Реве та стогне Дніпр широкий, .....

2.Гомоніла Україна, довго гомоніла, .....

3.Сонце заходить, .....

4.Не русалонька блукає - .....

5.Сонце гріє, вітер віє з поля на долину, .....

6.Тяжко-важко в світі жити сироті без роду: ......

 

Картка   1

  «Теоретикам»

Прочитати уривок із тексту, визначити стиль мовлення і сказати, чи використовуються тут безсполучникові складні речення, яка їхня стилістична функція. Зробити висновок.

Роздумуючи над багатьма долями талановитих і великих, все більше розумієш: поява Шевченка на духовному просторі України є таємничою і не поясненою до кінця загадкою. Діяч, мислитель, непокірний і не здатний до пристосування, вислуговування перед високими владоможцями не зникає з поля зору ані тих, кого цікавить феномен людської наповненості і швидкої реакції на навколишнє, ані тих, кому заклики Шевченка можуть видаватися не зовсім збагненними. Значення постаті великого творця з роками все наполегливіше починає усвідомлювати народ для себе, творам його надається нове звучання. Незважаючи на століття, ця постать жива. Вона приймається і людьми високоосвіченими, і тими громадянами, які далекі від освіти, але найзаповітнішими для них виступають не лише почуття власної свободи і людської гідності, але й гідність всієї великої країни і її народу.(Михайло Кушлаба)

 

 

Картка  2

«Практикам»

Прочитати уривок із тексту, визначити стиль мовлення і сказати, чи використовуються тут безсполучникові складні речення, яка їхня стилістична функція.  Зробити висновок.

 

- Привіт! Що читаєш?

- Привіт! Та ось «Кобзаря» придбав на вихідних. Не можу відірватися!

- Мені теж Шевченкові вірші подобаються: у  них є щось особливе, якась душевність та мелодійність.

- Так, вірші чудові. Шевченко – справжній талант. Я ось міркую, як нам пощастило, що його помітили, викупили з кріпацтва, так, що він мав змогу опублікувати свої твори!

- Так! Хоча, якщо я не помиляюся, спочатку його помітили як художника, через хист до малювання викупили та допомогли у навчанні.

- Так і було! Ось так таланти врятували людину від тяжкої кріпацької долі.

- Це правда. Проте сам Кобзар все життя вболівав за кріпаків, ніколи не був байдужим. Уся його творчість – це ніби заклик звернути увагу на нещастя людей, яких нікому було захистити. Йому боляче було бачити людські страждання в рідному краї, на рідній землі.

- Та й у нього самого доля непроста була: Шевченко пережив неволю, бідність, безправ’я.

- Саме тому поезія була для митця способом виразити свої думки, почуття, ставлення.

- А який вірш Шевченка тобі найбільше подобається?

- Ой, та я й не знаю. Багато творів подобається: «Причинна», «Катерина», «Гайдамаки» та інші. А ти бачив картини Шевченка? Як тобі?

- Бачив деякі, і картини, і малюнки. Вони дуже майстерно виконані, такі гармонійні. Він і портрети малював, і пейзажі.

- Правду кажуть: талановита людина талановита в усьому! Це викликає захоплення!

- Згоден!

 

 

Картка  3

«Літературознавцям»

Прочитати уривок із тексту, визначити стиль мовлення і сказати, чи використовуються тут безсполучникові складні речення, яка їхня стилістична функція.  Зробити висновок.

 

В історію української думки Тарас Шевченко увійшов як мислитель, який заклав демократичні основи проникливого розуміння національного минулого свого народу, його великих і сумних сторінок. Шевченко був відданий національно-державницькій ідеї, сам робив усе можливе  для її утвердження, спонукав до цього інших словом та власним прикладом. Тарас Григорович зробив велетенський внесок у пробудження і формування свідомості українського народу, у розвиток української та світової культури.(З підручника)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГОТУЄМОСЯ ДО ЗНО

 

Виконайте тестові завдання

 

1.Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку

А    Була б охота знайдеться робота.

Б     Поглянув я на ягнята не мої ягнята.

В     Білі мухи налетіли все подвір'я стало біле.

Г     Поглянь в обличчя тоді запитай про здоров'я.

Д    Пахнуть сонцем дині спілі хмелем б'ють меди скажені.

       2.Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку

            А     Міцна сім'я міцна держава.

            Б      Світали ночі вечоріли дні.

            В     Ловив рибку впіймав рака.

            Г      Подивлюся серце защемить.

            Д      Небо зоряне завтра дощу не буде.

       3.Після речення  Цвітуть яблуні… треба поставити кому, якщо серед варіантів його продовження вибрати

           А      пахнуть білі гречки.

           Б       прийшов травень

           В       значить справжня весна.

           Г       вишні ж уже відцвіли.

           Д       розносяться пахощі навколо.

       4.Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)

           А      Дощ упав на жито будем краще жити.

           Б      І причувається десь пісня за горою лине.

           В      Волосся вигоріло ходив без шапки довго.

           Г      Поступово багрянці лісу згасають сідає сонце.

           Д      Самотність як обірвана струна вона ніколи не буває в парі.

       5.Між частинами безсполучникового складного речення  треба поставити двокрапку  (розділові знаки пропущено)

       А      Весна іде красу несе.

       Б       Я знаю мова мамина свята.

       В       Боятися вовків у ліс не ходити.

       Г       Не штука ганьбити штука ліпше зробити.

       Д       Будеш сіяти з сумом вродить печаль.

      6.Між частинами безсполучникового складного речення  треба поставити двокрапку  (розділові знаки пропущено)

       А      Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.

       Б       На зеленій траві білі чайки сидять білі свічі горять на тарелях латать.

       В      Людство не усвідомить себе як єдине ціле не буде йому добра.

       Г       Ще сонячні промені сплять досвітні огні вже горять.

       Д      Небо швидко затяглося хмарами стало мрячити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КЕЙС 1

 

Тема. Безсполучникове складне речення як синтаксична одиниця. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення

 

Мета: повторити та узагальнити вивчений матеріал про безсполучникове складне речення як синтаксичну одиницю, смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення;

формувати вміння учнів самостійно визначати в текстах різних стилів безсполучникові складні речення, будувати схеми до цих речень, правильно інтонувати  безсполучникові складні речення;

розвивати вміння учнів працювати в групі, бути уважними, активними, згуртованими.       

 

 

       Опис ситуації

 

Теоретики: підготувати усну зв’язну відповідь на питання „Безсполучникове складне речення як синтаксична одиниця. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення” (можна використовувати випереджувальне завдання – презентацію чи буклет із даного питання)

 

 

Практики: прочитати текст, визначити стиль мовлення даного тексту; знайти в ньому безсполучникові складні речення, прочитати їх; пояснити значення підкресленого слова (унікальне) – робота зі словником іншомовних слів.

 

 

 

Літературознавці: дослідження асиндетону у творах Т. Шевченка (виписати із балади „Причинна” 4  безсполучникових складних речення, побудувати схеми до 2 речень (на вибір).

 

 

 

 

 

 

 

 

КЕЙС 2

 

Тема. Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні

 

Мета: повторити та узагальнити вивчений матеріал про розділові знаки у безсполучниковому складному реченні;

формувати вміння учнів самостійно ставити розділові знаки  у безсполучниковому складному, правильно інтонувати  безсполучникові складні речення;

розвивати вміння учнів конструювати та відновлювати  за поданим початком безсполучникові складні речення, виконувати повний синтаксичний розбір безсполучникового складного речення;

розвивати вміння учнів працювати в групі, бути уважними, активними, згуртованими.       

 

 

 

       Опис ситуації

 

 

Теоретики: дати зв'язну відповідь на питання «Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні» (можна представити це питання у формі презентації або ж буклета).

 

 

Літературознавці: дописати безсполучникові складні речення, вказати, із яких творів Шевченка вони взяті; пояснити розділові знаки.

 

 

 Практики: поставити у реченнях, що на картках, відповідні розділові знаки, пояснити їх; виконати письмово повний синтаксичний розбір виділеного речення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КЕЙС 3

 

Тема. Стилістичні функції безсполучникових складних речень 

 

Мета: повторити та узагальнити вивчений матеріал про стилістичні властивості  безсполучникових складних речень у текстах різних стилів;

формувати вміння учнів  визначати стилі мовлення поданих зразків текстів, вміння знаходити у текстах різних стилів безсполучникові складні речення;

розвивати вміння учнів працювати в групі, бути уважними, активними, згуртованими.      

 

 

       Опис ситуації

 

 «Теоретики», «літературознавці» та «практики» опрацьовують тексти публіцистичного стилю, наукового та розмовного стилів (текст художнього стилю розглядався на уроці при виконанні КЕЙСУ 1 та КЕЙСУ 2)

  Завдання спільне для всіх трьох  груп: потрібно прочитати уривки із текстів, визначити стиль мовлення і сказати, чи використовуються тут безсполучникові складні речення, яка їхня стилістична функція; зробити висновок, де найбільше вони використовуються, у якому стилі мовлення.