Урок української мови в 10 класі на тему "Джерела української фразеології.Стилістичні засоби фразеології"

Урок української мови в 10 класі

Тема. Джерела української фразеології.Зв’язок фразеологізмов з народним життям, біблійними сюжетами.Стилістичні засоби фразеології

Мета: поглибити знання учнів з української фразеології і провести зв’язок з народним життям (відображення реалій народного побуту, обрядів і традицій, ремесел, образів УНТ); розкрити функціонально стилiстичнi можливості фразеологічних одиниць, сформувати вміння використовувати фразеологізми у мовленні; виховувати школярів у дусі народної моралі.

Відомості з орфографії: Велика і мала буква у присвійних і відносних прикметниках.

Відомості з пунктуації: розділові знаки в діалозі, звертаннях, вставних словах.

Тип уроку: урок-гра «Хрестики-Нулики»

Обладнання: мультимедійна презентація, плакат з розкресленою схемою до гри «Хрестики-Нулики»,  картки із завданнями, фразеологічні словники.   

 Перебіг уроку:

І . Організаційний момент

Учні поділені на групи за порами року (осінь, весна – зима, літо). На дошці схема гри «Хрестики - Нулики», учні виконують завдання, яка команда правильно і швидше виконала завдання , та й ставить свій знак «хрестик» чи «нулик». Виграє та команда, яка швидше закреслить свою лінію.

1Х	2	3Х
4О	5Х	6О
7Х	8О	9

 

ІІ.  Оголошення теми, мети, завдань уроку.

 Епіграф уроку

Наші предки стріляли з лука,

Вміли точно влучати в цiлъ.

Тож i образ іде звiдсiлъ!

Влучне слово в оздобі звука.

Процвітай, українська мово,

Заохочуй красою нас:

Що багатший твій слів запас, —

Легше вибрати влучне слово

Позбувайся багатослів’я.

Наведи влучних слів зразки.

                                                                  Д. Білоус

2. Вступне слово вчителя.

Отже, на сьогоднішньому уроці мова піде про «влучні зразки слів», стiйкi словосполучення — фразеологізми. Протягом уроку ми будемо працювати над проблемними питаннями:

— Чому виникають фразеологізми i яка їх функція у мовленні?

— Які джерела української фразеології?

— Чи можна сказати, що наявність фразеологiзмiв у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?

Матеріал для вчителя. З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти — чудові перлини народної мудрості. В українській мові є багато стійких словосполучень. Їх часто можна замінити одним словом: набити руку — навчитися, накивати п’ятами — втекти.

Фразеологізми або фразеологічні звороти – це стійкі сполучення слів, що являють собою змістовну цілісність і відтворюється в процесі мовлення.  Фразеологія кожної мови — це скарбниця народу, його мудрості й культури, що містить багатий матеріал про його iсторiю, боротьбу з гнобителями й нападниками, про звичаї, ідеали, мрії i сподівання.

Серед фразеологiзмiв можемо знайти такі, що прийшли в українську мову ще із часів спільнослов’янської, давньоруської мови: водити за носа, іду на ви, i засвоєні не так давно: з космічною швидкістю, потрібний як стоп-сигнал зайцю.

Немає такої ділянки, галузі життя, буття народу, які б не характеризувалися усталеними зворотами. Значення фразеологічних зворотів пояснюється у фразеологічних словниках. Фразеологізми вивчаються в роздiлi науки про мову — фразеологii.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення

1. На мультимедійній дошці –джерела  української фразеології.

 

 

№	Походження фразеологізмів	Приклади
1.	Вживання в переносному
	значенні виразів: а) з повсякденного	Не всі дома, як горохом об стіну, з одного
	побуту;	тіста, душа в п'ятах.
	б) професійних;	Трати першу скрипку (муз.) Зняти полуду з очей (лікар.) Закласти фундамент (буд.) Скласти зброю (військ).
	в) із світу природи.	Ґедзь укусив, кіт наплакав, доходить як до жирафи.
2.	3 Біблії, Євангелія.	Адамове ребро, Агнець Божий, вавілонське стовпотворіння, замість хліба дати камінь.
4.	3 Античної міфології.	Сізіфова праця, авгієві конюшні, прокрусто-ве ложе, гордіїв вузол, ахіллесова п'ята.
5.	3 художньої літератури.	Баба Палажка і баба Параска, барон Мюнхаузен, біла ворона, за шмат гнилої ковбаси.
6.	Крилаті вислови	Не можна двічі увійти в одну річку (Геракліт).
	(афоризми) видатних людей.	Світ ловив мене, та не впіймав. (Сковорода).
7.	Народні прислів'я та приказки.	Що посієш, те й пожнеш.

• Завдання: розпізнати фразеологізми за походженням.

Вавилонське стовпотворіння

Десять заповідей

Нести свій хрест

Терновий вінець

Лавровий вінок

У здоровому тілі – здоровий дух

Стріляний горобець

Викинути з голови

Пізнай себе

Красен Дніпро ясної погоди

Садок вишневий коло хати

Монтеккі та Капулетті

Битися з вітряками

1.               Гра «Я перекладач»

•            Завдання. Доберіть до кожного російського фразеологізму відповідний український, з’ясуйте їх значення і запишить попарно у 2 колонки. (Користуємося фразеологічним словником).

Зразок: С глазу на глаз – Віч – на - віч

Не в своей тарелке. Погибнуть не за грош. Голова идёт кругом. Бить баклуши. Моё дело сторона. Задирать нос. Уносить ноги. Плечом к плечу. Довідка. Пліч – о – пліч. Голова йде обертом. Накивати п'ятами. Ні в сих ні в тих. Ні за цапову душу. Бити байдики. Моя хата скраю. Кирпу гнути.

· Як передається значення цих фразеологізмов в інших мовах, якими ви володієте?

2.               Гра «Я редактор» (Коментований диктант)

•                 Відредагуйте фразеологізми, поясніть їх походження, значення і орфограму «Велика і мала буква». Учні почерзі пояснюють правопис фразеологізмів.

Віща Кассандра, дамоклів меч, Содома і Гоморри;бальзаківський вік; стовпи Геракла, загибель Помпеї; завжди були тартюфи, молчаліни і просто метрофанушки (Грибоєдов) Пентефрієва жінка; сізіфів труд; Парсіфаль; мідасів суд; рафаелівська мадонна; Понтій Пілат; езопівська мова; герострати.

Орфограма. Великі літери у власних назвах; власні назви, що перейшли в загальні.

3.          Гра «Лови фразеологізм»  (Вибірковий диктант)

На мультимедійну дошку виведений текст.

•            Випишіть ужиті фразеологізми. З’ясуйте, яку функцію виконують такі звороти у художньому тексті.

Собаку на цьому з’їв

Спритний парубійко в поле йшов косити,

Біг за ним собака. Раптом чоловік

Їде з поля возом:

• Парубче, куди ти ?
• Йду косити жито: день годує рік.

Тут же виявляє вдачу парубочу:

-Прийми воза, дядьку, а то перескочу.

- А що то у тебе, парубче, в торбині?

- Пироги.

- А чом їх так багато там?

Жартувати й далі до смаку хлопчині:

• Як не зїм – собаці решту я віддам…

Добре наробившись, в пору вечорову,

йде хлопчина з поля, косу – на плече.

Раптом зустрічає чоловіка знову,

                                       що сидить край двору й мотуза суче.

• Звідки йдеш? –гукає дядько парубчині.

Той скривився, наче з кислого щавлю.

• З косовиці, каже (жарти інші нині), -

прийми , дядьку,мотуз: не переступлю…

• Що, вдалося, може. Хоч в півниви втнути?
•  Цілу ниву, дядьку!
•  Та не може бути!.. А де пироги ті?
• Геть усі поїв.
• А собака де твій?
• І собаку з’їв…

Отже, справа, друзі, у сумлінні й силі

Ось чому нам кажуть про майстрів-трудяк:

він, мовляв, «собаку зъв у цьому ділі»,

тобто, має досвід, знає, що і як!

                                              (Д.Білоус)

• Пояснити пунктограми у тексті «Розділовізнаки в діалозі», «Кома при звертані, вставних словах »

 

4.     Гра «Хто більше»

• Спробуйте до однієїй тієї  самої стійкої сполуки дібрати спочатку фразеологічний синонім, а потім – фразеологічний антонім. І пояснити значення фразеологізма.

Наприклад: жалити язиком ( говорити щось неприємне) –заганяти голки; пускати шпильки; пришпилити квітку; пускати стріли. Обливати речі медом (говорити щось приємне)- промовити з медом та маком; мазати медом по губах; розпускати мед язиком;

Зуби зїсти (багато вже чого знати) – собаку з’їсти; побувати в бувальцях; пройти крізь вогонь і воду; пройти Крим, і Рим, і мідні труби. Губи в молоці (мало що ще знати в житті ) – молоко на губах не обсохло; молоде та зелене; мало каші з’їсти; не бачити смаленого вовка; не бачити світу.

 

 

 

5.               «Акровірш» .

• Запишіть фразеологізм «Душа в душу» у стовпчик і від кожної букви поданого фразеологізму утворіть новий фразеологізм. Поясніть значення  підібраних фразеологізмів.

Довідка для вчителя.

Д – до живих печінок дістати.

У -  узяти в шори.

Ш -  швидкий на руку.

А –аж за вухами лящить.

В – ведмідь на вухо наступив.

Д – давати жару.

У – увірвався терпець.

Ш – шкірити зуби.

У – узяти в молотки.

6.               Гра «Біла ворона»

• Підберіть п’ять фразеологізмів:

а) про характер людини або

б) про розумові здібності людини.

Довідка для вчителя:

Наприклад , про характер людини -  хоч кілок на голові теши (уперта );  ходить півнем (гордовита ); старий лис (лукава ); підколодна людина (підступна), ні риба ні м'ясо (безхарактерна);

собі на умі (хитра, потайна людина).

7.               Гра «Доміно»

• Запишіть фразеологізм «Впадає в око». Від кожної наступної букви продовжити ряд фразеологізмами. Час визначає вчитель на свій розсуд. Фразеологізми, які повторюються не зараховуються.

Довідка для вчителя.

Впадає в око – один крок -  кинути якір -  рука об руку – у літах – хоч лопатою загрібай – йде обертом голова – аж ребра світяться – як на ножах.

8.               Гра «Назви ім'я»

• Запишіть відомі вам біблійні крилаті вислови, в яких  названо ім'я, поясніть їх значення (п’ять висловів)

ІV. Підсумки уроку. Оцінювання.

V.  Домашнє завдання. Напишіть  твір-роздум, узявши за тезу один із запропонованих фразеологізмів: Чорна невдячність. Слово честі. Не кидай слів на вітер.