Значущі частини слова. Виконання вправ. ( На прикладі уривків із драми - феєрії "Лісова пісня")
Мета уроку: узагальнити і систематизувати набуті учнями знання про будову
слова, визначати морфеми, підбирати спільнокореневі слова,
повторити написання не з різними частинами мови;
розвивати память, мислення, словниковий запас, творчі здібності
виховувати прагнення людини до щастя, жити в гармонії
з природою і самим собою.
Тема уроку: Значущі частини мови. Виконання тренувальних вправ.
( на прикладі уривків з драми Лесі Українки „Лісова пісня”).
Мета уроку: узагальнити і систематизувати набуті учнями знання про будову
слова, визначати морфеми, підбирати спільнокореневі слова,
повторити написання не з різними частинами мови;
розвивати память, мислення, словниковий запас, творчі здібності
виховувати прагнення людини до щастя, жити в гармонії
з природою і самим собою.
Обладнання та матеріали: текст драми, картки із завданнями.
Тип уроку: урок – дослідження.
Епіграф: Сильніше за любов злоба горить.
Сильніше за красу вражає бридь.
Але життя росте лишень з любові.
Лише краса людей навчає жить.
Д. Павличко.
Випереджувальне завдання: робота в групах.
І – виписати з тексту речення із складними словами, визначити корені;
ІІ – виписати з тексту речення , де вживаються слова із суфіксами пестливості та згрубілості, виділити їх.
Хід уроку.
І. Актуалізація опорних знань:
- перевірка домашнього завдання. І група – творча робота: „І поряд йдуть любов та зрада...”
ІІ група – вправа із підручника.
- мовний диктант. Перевірка теоретичного матеріалу:
1. Що вивчає будова слова?
2. Як по – іншому називають цей розділ?
3. Як називається основна частина в слові?
4. На які групи поділяються всі морфеми?
5. Що стоїть перед коренем?
6. Що стоїть після кореня?
7. Як називається змінна частина слова?
8. Який різновид закінчення?
9. Як називаються голосні О, Е, И в складних словах?
10. Як називаються частки -ся, - сь, - небудь, -но, -то?
ІІ. Вступне слово вчителя.
Наше життя настільки насичене, що інколи ми не помічаємо, як самі приносимо собі шкоду: не бачимо краси навколишнього середовища, бо втрачаємо зв’язок із нею, стаємо бездуховними, черствими, байдужими, перетворюючись на звірів у людській подобі. І лише з часом, коли втрачаємо близьких або самих себе, усвідомлюємо скоєне - намагаємось щось змінити. Правді , буває, що прозріння приходить надто пізно і щастя, радість, кохання та любов – втрачені навіки, залишаються лишень спогади, а спокій приносить забуття.
Нещодавно на уроках літератури ми відкрили для себе творчість неперевершеної поетеси Лесі Українки: аналізували її лірику, гортали сторінки поем і серед них – шедевр драми – „Лісова пісня”. Це казка про гармонію і мир із власною душею, про любов і зраду, які, як видно із ваших робіт поряд ідуть, про усвідомлення своїх помилок.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
На сьогоднішньому уроці ми ще раз перегорнемо сторінки твору, спробуємо дослідити, які морфемні елементи авторка використала у своїй поемі. Узагальнимо набуті знання з теми, пригадаємо правила з орфографії і, звичайно, розвиваючи свої творчі здібності будемо працювати над удосконаленням своєї високої місії – бути і залишатися людиною.
Для цього на наш урок завітала Мавка. Монолог Мавки під музику.
...Спала. Хто ж зимою робить?
Спить озеро і ліс, і очерет.
Верба рипіла все: „Засни! Засни!”
І снилися мені все білі сни:
На сріблі сяли ясні самоцвіти.
Стелилися незнані трави, квіти,
Блискучі, білі... тихі, ніжні зорі
Спадали з неба – білі, непрозорі –
І клалися в намети... Біло, чисто
Попід наметами. Ясне намисто
З кришталю грає і ряхтить усюди...
Я спала дихали так вільно груди.
По білих снах рожевії гадки
Легенькі гаптували мережки,
І мрії ткались золото – блакитні,
Спокійні, тихі, не такі, як літні...
Ох , як я довго спала!
Вже й сон – трава перецвітати стала.
От – от зозулька маслечко сколотить.
В червоні черевички убереться
І людям одмірятиме літа.
Вже з вирію поприлітали гості.
А хто мене збудив? Либонь весна
Ви чуєте? Це так весна співає.
Початок всім на світі сповіщає.
Вчитель: Що ж давайте і ми розпочнемо роботу.
ІV. Виконання вправ.
- Робота в групах. Учні зачитують виписані речення і пояснюють слова.( Випереджувальне завдання)
- Сценка з поеми : „ Не руш! Не руш! ... учні слухають, а потім знаходять цей уривок у тексті. Завдання: розділити зошит на три частини: в першу виписати слова, що пишуться з не окремо; в другу – пригадати винятки; в третю – виписати слова із тексту, що без не не вживаються.
|
Дієслова |
Дієслова. |
Іменники. |
|
Не руш, не ріж, не убивай, не пий, не точи, не знав. Не виходила. |
Ненавидіти, неволити, неславити, непокоїтись, нездужати, непритомніти та інші. |
Небіж, небіжчик, нездарисько, нехлюя, нетерплячка, невісточка, некукібниця, нехтолице. |
- Які асоціації викликає у вас образ Мавки? ( чистота, кохання, любов, всепрощення, добро).
Завдання на картках .
Фонема – а Фонема – н
Морфема – а Морфема – анн
Слово – ( чистота; краса) Слово – ( кохання)
Словосполучення - Словосполучення –
Текст – Текст -
- Виписати образні вислови з тексту, розібравши слова за будовою.
1. „Ні! Я Жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає”
2. „Щоб наші людські клопоти збагнути,
то справді треба вирости не в лісі”.
3. „Ніяка сила в цілім світі
не дасть мені бажання забуття”
- „Стане початком тоді мій кінець!
5. Робота з епіграфом. Переписати. Пояснити. Виділити закінчення в кожному слові.
Підібрати спільнокореневі слова до слів життя, краса.
Висновок епіграфу: всі ми смертні, але вічними в нашому житті є краса, любов і кохання. Саме вони і повернули Лукаша, який схибив, пішов не тією стежиною, втратив зв’язок з природою і загубив себе – щирого, доброго і творчого.
Домашнє завдання.
Підсумок уроку.
Урок – дослідження.
Значущі частини слова.
Виконання вправ.
( На прикладі уривків драми – феєрії
Лесі Українки „Лісова пісня”).
про публікацію авторської розробки
Додати розробку