Урок української мови в 5 класі на тему: " Контрольний переказ тексту публіцистичного стилю"

Про матеріал

Тектом контрольного переказу є текст "Мовчазна бабусина порада". Протягом уроку наголошую на любові до рідних, говоримо про повагу до старших. Щоб досягти максимального результату, використовую 2 епіграфи.

Перегляд файлу

Іржавецький НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

                                      План-конспект                          

уроку української мови

у 5 класі

на тему:

 

 

 

 

 

Контрольний переказ тексту публіцистичного стилю

 


 

                                                                                                  Підготувала

                                                                                      Хоменко Н.М

Тема уроку. Контрольний переказ тексту публіцистичного стилю

 

Мета:

  • перевірити вміння й навички письмово переказувати прослуханий текст за планом, висловлювати власне ставлення до подій, героїв, їхніх учинків;
  • розвивати мовленнєві вміння, мислення, пам’ять;
  • виховувати у школярів почуття любові до рідних, поваги до старших, уміння робити власні висновки з почутого.

 

Епіграфи уроку:

 

Школа — це майстерня,

де формується думка підростаючого покоління,

треба міцно тримати її в руках,

якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.

                                                               А. Барбюс

 

 

Після хліба найважливіше для народу — школа.

                                                                Ж. Дантон

 

 

 

ХІД УРОКУ

 

 

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

 

Слово вчителя:

 

 Послухайте вірш, подумайте, чого вас навчили бабуся чи дідусь? Що, на вашу думку, вони роблять найкраще у світі?

 

Василь Симоненко

 

Я вірив, що краще всього —

 

пісні, які знав дідусь.

 

Вмощусь на коліна до нього

 

і в очі йому дивлюсь.

 

А він вимовляє, виспівує

 

гарячі прості слова —

 

і все давниною сивою

 

в очах моїх ожива.

 

І плачу, було, й сміюся,

 

як слухаю ті пісні...

 

Спасибі ж тобі, дідусю,

 

за те, що ти дав мені.

 

Коротка бесіда про дідусів і бабусь.

 

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

 

  1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
  2. Запис у зошити.
  3. Обговорення епіграфів уроку.

 

III. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

1. Читання тексту вчителем

 

Мовчазна бабусина порада

 

Якось серед тижня до нас приїхала із села бабуся. Вона привезла багато гостинців: домашній хліб, молоко й сметану, домашні курячі яйця, смачні яблука й мені теплі вязані шкарпетки.

Коли приїжджає бабуся, я весь день проводжу з нею.

-        Я сьогодні не піду до школи, -  заявила  я.

Тато з мамою спробували переконати мене:

-        Іди до школи, - сказала мама.

-        Неможливе покоління, - перебив її тато, - хочуть - учаться, не хочуть - прогулюють!

-        Ідіть на роботу, діти,   а ми з онучкою самі  розберемося,  - запевнила бабуся.

Клацнув замок, батьки пішли.

-        Хочеш, я розповім тобі, як училася я? - запитала бабуся.

-        Звичайно, - зраділа я.

-        Це було в тридцятих роках минулого століття. Час був важким, голодним.

Нас було в сім’ї шестеро дітей. Ми з братом Олексієм були найстаршими.

Зима в той рік видалася сувора, заметільна. До школи ходили пішки – вісім кілометрів туди, вісім – назад. Ідемо вранці ще як темно, а приходимо – вже темно.

Якось застудився Олексій, зліг із температурою. Дуже самій мені було страшно йти до школи через ліс, але ж треба.

Прокинулася я з першими півнями, одягла валянки, хустку, кожушанку і вирушила в дорогу. Аж чую, хтось позаду наздоганяє мене, хекає. Почало розвиднятися. Наблизилися, бачу – вовки! Що робити? Стою, трушусь, зуби цокотять. Вовки поставали, дивляться на мене голодними очима.

Раптом почулися постріли. Це наш сусід дядько Степан їхав на базар. Кінь, почувши вовків, ледь сани не перекинув. Вовки позадкували, але не тікали. Дядько Степан ще кілька разів стрельнув у бік вовків, мене посадив у сани і ми помчали. А вовки за нами гналися аж до сусіднього села.

-         От так, онучко, поки брат хворів, я сама в школу ходила. Боялася, але жодного дня не пропустила.

Я вислухала оповідання бабусі й подумала: скільки ж хоробрості було в тій маленькій дівчинці в той жахливий час…

Бабуся, посміхаючись, подивилася на мене, а я почала збиратися до школи.

З журналу               

2. Визначення теми та головної думки.

 

3. Визначення стилю тексту, типів мовлення.

 

4. Запис у зошити плану тексту:

 

  1. Приїхала бабуся.
  2. Іти чи не йти до школи?
  3. Розповідь бабусі:
  • Ми з Олексієм – найстарші;
  • До школи вісім кілометрів;
  • Брат застудився;
  • Через ліс із вовками;
  • Порятунок дядька Степана.

     4)  Збираюся до школи.

 

5. Повторне читання вчителем тексту.

 

6. Самостійна робота учнів над переказом у чернетках.

 

7. Редагування написаного.

 

8. Написання контрольного переказу.

 

IV ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

 

Заключна бесіда

 

— До яких висновків спонукає нас автор твору «Мовчазна бабусина порада»?

 

 

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

Запитати в бабусь і дідусів мудрі поради. Декілька записати в зошит.

 

 

 

 

 

doc
Додано
13 липня 2018
Переглядів
1845
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку