Урок української мови в 5 класі на тему: "Склад. Наголос. Основні правила переносу слова"

Іржавецький НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ступенів

 

 

 

 

 

                                           План-конспект                               

уроку української мови

у 5 класі

 на тему:

 

 

 

Склад. Наголос.

Основні правила переносу слова

 

 

                                                                       Підготувала

                                                                Хоменко Н.М.

 

Тема: Склад. Наголос. Основні правила переносу слова

 

Мета: 

• поглибити знання учнів про склад та наголос, домогтися усвідомлення важливості правильного наголошування формувати уважне ставлення до мовлення розвивати, увагу, пам’ять, вміння працювати в нестандартних ситуаціях;
• збагачувати словниковий запас учнів, розвивати логічне мислення, навики самостійної творчої роботи;
• виховувати любов до рідної мови, культури та традицій українців.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Епіграф:

                                                                «А той третій празник – Святе Водохреща»

                                                                                                                         Із колядки

 

 

ХІД УРОКУ

 

І. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу

 

Перевірка домашнього завдання

 

Фронтальне опитування

 

— Що таке фонетика ?

— Скільки є звуків в українській мові?

— Назвати кількість голосних.

— Скільки приголосних звуків в українській мові?

— Скільки звуків у слові яма,спокій, ступінь?

— Назвати букви, які складаються з двох звуків.

— Назвати букви, що завжди позначають два звуки.

— Проговорити алфавіт.

— Чи всяке поєднання звуків буде словом?

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

 

Щоб дружити із словами,

Щоб усе на світі мать,

Треба нам разом із вами

Правила напам’ять знать.

Слово тут і слово там,

Говорити ж треба нам!

Правильно слова складай –

Помилок не допускай!

Наголошуй, перенось,

Як давно вже повелось.

Правила не перекручуй,

А як слід ти їх виучуй!

 

Запис теми уроку в зошити

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

Слово вчителя:

Ще не встигли прийти свята як скоро вони відійдуть. Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреща». (Звернути увагу на епіграф уроку)            

Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти.

Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Свято Богоявлення у перші віки християнства вважалося збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про Його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного помноження хліба. Тому й сьогоднішню назву свята «Богоявлення», як стверджує у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.

 

ІV Основна частина уроку

 

1. Розповідь учителя про склад.

 

2. Робота з таблицею №3.

 

3. Робота з підручником (с.103)

 

4. Практична робота  (дошка)

     Прочитати. Виділені слова поділити на склади

        Опівночі перед Водохрещам вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але... ріки в цей час покриті льодом, і що там під кригою робиться — невідомо. Та все ж набрана з річки опівночі перед Водохрещам вода — цілюща; вона зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби. 

 

5. Пошуково-пізнавальна робота (усно)

 Прослухати текст. Визначити тему, головну думку, придумати заголовок

Ще за тиждень перед Водохрещам парубки прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою і обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували — теж з льоду — престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».

Вранці у церкві відбувається Богослужіння. По Богослужінні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест, хор співає «Голос Господній...», за хором іде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком — народ. До річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку або глечик на воду. Хлопці ще несуть з собою голубів, а мисливці — рушниці. На колишній Гетьманщині, де ще козацька традиція не згасла зовсім, парубки та молоді чоловіки їхали до річки на конях, заломивши по-козацьки сиві шапки.

На річці, біля хреста весь похід зупиняється і стає на льоду великим барвистим колом, що здалека яскраво вимальовується на тлі білого снігового покривала.

Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи...» У свою чергу мисливці стріляють із рушниць, а хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над «Йорданню».

Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають у свій посуд води. Всі, хто приїхав на «Йордан» кіньми — чи то верхи, чи то саньми — набирають відрами з ополонки воду і напувають своїх коней — «щоб хвороби не боялися та міцніші були».

6. Розповідь учителя про наголос

 

7. Проблемне запитання:

— Чому французи й поляки ніколи не помиляються в наголошуванні слів?

(У французів наголошують тільки останній: кабаре, кабінет, жалюзі…

У поляків — тільки передостанній склад: почекай, цимбали, приязнь...)

— А в українській?

Відповідь прочитайте на сторінці 104.

Отже, в українській мові є початковий, серединний і кінцевий наголос.

 

8. Робота з таблицею №3.

 

9. Проблемне запитання:

 

   Що робити, коли не можемо правильно визначити наголос у слові? ( слід скористатись словником)

 

 

9. Самостійне завдання

  Прочитати, записати, поставити наголос у всіх словах.

 

 Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то навесні у четвер треба сіяти пшеницю: «Вродить, як гай!»

 

10. Опрацювання основних правил переносу слів (с. 105)

 

11. Робота біля дошки

      Показати рисочкою перенос слів:

 Обряд, традиція, український, зимовий, безстрашний.

 

V. Підсумок уроку

 

На цьому наш урок завершуємо,

Сподіваюся, що він був корисним і цікавим.

 

Дайте відповіді на запитання:

— Що таке склад, наголос?

— Яким є наголос в українській мові?

— Де можна звіритись, як правильно наголошувати слова?

 

VІ. Домашнє завдання

 

§ 32, вивчити правила переносу слів, вправа 231.

 

VІ. Заключне слово вчителя

 

І ще кілька народних прикмет на Водохреща:

 

1. Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито,  на  півдні  -  просо,  на півночі - гречка.

 

2. Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.
3. Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

 

4. Коли на Водохрещі випав повний місяць - бути великій воді.

 

5. Якщо в цей день зоряна ніч - вродять горіхи і ягоди.

 

6. На Водохрещі день теплий - буде хліб темний.

 

7. Коли на Водохреща риба табунами ходить – меду буде багато.

 

Після Йордану наставали кількатижневі м'ясниці, під час яких ще можна справляти весілля і співати пісень. Після м'ясниць приходив найсуворіший Великий піст. Про нього кажуть так: "Великий піст усім притисне хвіст".