Урок української мови в 5 класі на тему:"Правила вживання апострофа"

Про матеріал

Крім вивчення і засвоєння нового матеріалу, прагну виховати почуття національної свідомості, обізнаність в національній кухні українців. Використовую мовну розминку, творчу роботу, роботу біля дошки, вибірковий диктант.

Перегляд файлу

Іржавецький НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ступенів

План-конспект

уроку української мови

у 5 класі

на тему:

Правила вживання апострофа

Підготувала

Хоменко Н.М

Тема. Правила вживання апострофа

Мета:

повторити й систематизувати знання, здобуті в початкових класах, та засвоїти нові правила вживання апострофа, удосконалити навички правильної вимови й написання слів з апострофом;

формувати вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, визначати головне, робити висновки;

виховувати почуття національної свідомості, обізнаність в національній кухні українців.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Епіграф уроку:

Українська народна кухня - це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна і треба пишатися, який не слід забувати.

Українська кухня створювалася протягом багатьох віків, тому вона відбиває не тільки історичний розвиток українського народу, а й його звичаї, традиції та культуру.

ХІД УРОКУ

Мотивація навчальної діяльності учнів

Українці — хліборобський народ, відтак і традиційна українська культура ґрунтується на цінностях хліборобської праці та шануванні хліба.

Любов до хліба відобразилася й у традиційному меню українців, яке у всіх районах України в основному складалося з хлібних страв і борошняних виробів. Це і традиційні вареники, галушки, гречаники, млинчики, і обрядові - коровай, паска, шишки.

Доповненням до борошняних страв для наших предків були риба, ягоди, молоко та молокопродукти, олії, рідше - м’ясо. У щоденному побуті м'ясо використовували переважно у вигляді сала та смальцю, а ковбаси й інші м'ясні продукти можна було побачити на столі лише святкового дня — ними ласували зрідка...

(Робота з епіграфом уроку)

Моя мати борщ варила,

Його салом задобрила,

Сікла моркву і буряк

І томати м’яла,

Потім смажену цибулю

В чавунець кидала.

І капусту, і часник,

Зелену петрушку,

А тоді дала мені

Скуштувати юшку.

Ой, який же борщ смачний!

Український, запашний!

Всю каструлю з’їв би я,

Та велика в нас сім’я!

Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Вступне слово вчителя:

Дорогі діти! Сьогодні на уроці ми з вами працюватимемо над темою «Вимова та написання слів з апострофом». Тема ця для вас не нова, але нам доведеться познайомитися ще з кількома правилами, крім тих, які відомі вам з початкових класів. На кінець уроку ви повинні знати правила вживання апострофа, вміти правильно вимовляти і писати слова з апострофом, вільно користуватися ними у мовленні.
Сподіваюся, всі ви отримаєте величезне задоволення від уроку, вкотре переконаєтеся, що ви багато знаєте і вмієте. Тож бажаю всім гарного настрою і успіхів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Загадки про апостроф

Я такий же, як знак розділовий,

Я відомий усій дітворі.

Та в словах української мови

Я пишусь не внизу, а вгорі.

Що за особливий знак,

Що не вимовляється ніяк,

Але з ним поруч звуки інші

Звучать при вимові твердіше.

Я такий собі графічний знак,

Але не вимовляюся ніяк.

Відгадайте, діти, хто я,

Живу у слові я сім'я.

Я є в під'їзді і в сім'ї,

Є я і в слові солов'ї.

А от зі слова п'ять

Мене не витягнеш ніяк.

Бесіда:

1. Яку роль виконує м’який знак у мовленні?

2. Навести приклади слів, у кінці яких м’який знак не вживається ніколи.

ІV. Опрацювання нового матеріалу

1. Слово вчителя:

Апостроф – це надрядковий знак, яким позначається роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного.

2. Робота з таблицею № 8.

3. Мовна розминка (усно)

Скоромовка: У Лук’яна в’язка м’яти.

У Дем’яна дев’ять в’язок.

4. Творча робота з текстом:

Прочитати. Дібрати заголовок. Визначити тему та головну думку.

В Україні здавна невід’ємно важливою була піч, тому наші предки готували переважно варену, тушковану й печену їжу.

Навіть чумаки та запорозькі козаки, від’їхавши з дому, робили у землі тимчасову пічечку — кабицю і готували в ній традиційні страви — куліш і кашу, лемішку й галушки. А з упольованої дичини переважно варили юшку, а не смажили її.

Багато зі страв української кулінарії набуло етнічної символіки, яка визначалася насамперед через усвідомлення українцями окремих страв як своєрідного коду національної культури, вписаних в систему етнічної історії.

Деякі страви стали зразками українського кулінарного мистецтва. Такі, наприклад, як червоний борщ, вареники, деруни, зрази, пампушки, кров’янка.

Виписати слова з апострофом, пояснити орфограми

5. Слово вчителя:

- У кого з вас росте удома м’ята?

- Які страви з м’яти можна приготувати? Які напої?

6. Самостійне виконання вправи № 322 («М’ята»)

7. Творчо-пошукова робота:

Прочитати, визначити тему.

У XVIII столітті в Україні дуже широко поширилася картопля, що використовується для приготування перших та других страв та духмяних гарнірів до рибних та м'ясних страв. Цей овоч став в Україні «другим хлібом» і знайшов широке застосування — практично всі перші страви починають готуватися з картоплею.

Вчені з’ясували, що налічується близько трьохсот страв із картоплі.

Записати слова з апострофом та одне слово, що вживається без апострофа у колонку та пояснити їх лексичне та граматичне значення.

8. Робота біля дошки і самостійно на місці:

КАРТКА № 1

Подані в транскрипції слова записати відповідно до орфографічних норм

[бйуть’], [арфйарка].

КАРТКА № 2

Подані в транскрипції слова записати відповідно до орфографічних норм

[р’із’б’ар], [подв’ірйа].

КАРТКА № 3

Подані в транскрипції слова записати відповідно до орфографічних норм

[п’івйаблука], [в’ідйізд].

КАРТКА № 4

Подані в транскрипції слова записати відповідно до орфографічних норм

[звйазати], [кавйарн’а].

V. Закріплення нового матеріалу

1.Вибірковий диктант

Виписати слова з апострофом:

Дев'ятсот, хуторянин, зв'язок, духмяне, порядок, бур'ян, без'язикі, тьмяно, цвях, присвята, реп'ях, п'ятдесят, з'ясовано, Соловйов.

2.Слово вчителя:

«Вареники-хваленики, усі хвалять, та не усі варять» - , каже народне прислів’я. Вареники – зокрема зроблені на пару, страва переважно святкова, бо сам процес приготування вимагає неабиякої кулінарної вправності.

Особливої слави зажили вареники з сиром у сметані, вареники з маком, вишнями та чорницями, политі медом.

Є «ліниві» вареники. Вони робляться з тіста, перемішаного разом з начинкою і варяться у казані.

Вереники вважаються, нарівні з борщем, найтиповішою стравою в української національної кухні. І так уже вони полюбились народу, що не лише оспівав він їх у піснях, а й відвів панівне місце у значних обрядах.

Наприклад, на Щедрий вечір (14 січня) на столі обов’язково мала стояти макітра вареників з капустою.

На Масляну головними обрядовими стравами були млинці та вареники. Бо уособлювали у собі символи Сонця та Місяця.

На Варвари (17 грудня) сільська молодь збиралася на вечорниці. Хлопці приносили наливку, а дівчата готували вареники з сиром. Проте кілька вареників начиняли клоччям з попелом, а на Поліссі – борошном. Хлопці не поспішали хапати вареники з макітри, бо знали таку штуку. Тому уважно придивлялися до кожного виробу. При надкушуванні такий вареник «пирхав», запорошуючи хлопцеві обличчя. Це викликало загальний сміх, а до бідолаги приліплювалось прізвисько «пирхун», яке інколи залишалось на все життя.

Начиняли вареники картоплею, капустою, грибами, квасолею, солодким чи солоним сиром, фруктами або ягодами.

Подекуди в Україні вареники з сиром кличуть пирогами. Наш народ влучно підмітив чоловічу пристрасть до цих кулінарних виробів та дотепно оспівав її у піснях на зразок: «А мій милий вареничків хоче» та «Із сиром пироги».

3.Вибіркова робота

Прослухати текст, виписати слова з апострофом, зробити їх фонетичний розбір

Не менш тривалу традицію пов’язують з українськими напоями. Хоча чаю, кави та горілки наші предки колись не знали, проте добре вміли зробити смачний напій з того, чим тішила їх родюча земля, які зміцнювали здоров’я.

Так, улюбленими напоями українців з давніх часів були квас і мед. Мед подавали на Різдво, медом пригощали на весіллях. Готували його з натурального бджолиного меду та варячи з водою, сухими фруктами та ягодами і подальшого бродіння у дерев’яній посудині. Такий мед ще називали варенухою. Квас же готували з житнього хліба, а також з фруктів і ягід: сирівець (хлібний квас), буряковий, грушевий, яблучний, а також борошняний.

З напоїв домашнього виробництва поширеними були й солодкі напої - узвари з сушини, або свіжих фруктів чи ягід. З сушених або свіжих яблук, груш, вишень, малини та абрикосів готували наші предки й киселі, холодці та фруктові бабці. Заварювали й пили настої цілющих рослин: м'яти, звіробою, ромашки, липового цвіту. Любили українці й молочні напої - особливо користувалися популярністю пряжене молоко та ряжанка..