Урок української мови в 5 класі на тему: "Усний докладний переказ тексту наукового стилю"

Іржавецький НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІ ступенів

 

 

 

 

 

                                       План-конспект                           

уроку української мови

у 5 класі

 на тему:

 

 

 

 

 

Усний докладний переказ тексту наукового стилю
 

 

 

                                           

                                                            Підготувала

                                                                                      Хоменко Н.М

 

Тема уроку. Усний докладний переказ тексту наукового стилю

 

Мета:

• повторити відомості про науковий стиль, формувати вміння переказувати текст наукового стилю, визначати тему та головну думку, добирати заголовок, складати план;
• розвивати вміння добирати виражальні засоби;
• виховувати любов до рідної землі, патріотизм, історичну пам'ять, національну гідність.

 

Обладнання: текст переказу.

 

Тип уроку. Урок розвитку зв’язного мовлення.

 

Епіграф уроку:

 

Яблунька у росах переливних                 

                                                                        Стукає гілками у шибки,                               

   А на стінах вишиті предивно     

  Птицями щебечуть рушники.

 

                

 

 

ХІД УРОКУ

 

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

 

Бесіда за питаннями:

 

— У якій сфері життя суспільства вживається науковий стиль?

 

— Яка його мета?

 

— Охарактеризуйте лексику, властиву науковому стилю.

 

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

 

Сорочку – вишиванку

 До самого світанку

 Вишивала дівчина в сиву давнину.

 Схрещувались ниточки,

 Розквітали квіточки:

 Ружі та барвінок, вздовж по полотну.

 Вишивала з піснею

 Яблука барвистії.

 Чи на дворі дощ був, чи холодний сніг.

 Вишивала ружу

 Та вкладала душу,

 Щоб на довгі роки вийшов оберіг.

 Барви кольорові:

 Зелень – то діброви,

 Молодість, надія злагода і мир;

 Жовтий – то колосся,

 Й плодовита осінь,

 І ласкаве сонце, що встає з-за гір.

 Синії стежини-

 То морські глибини,

 До людей довіра і безкінечність вся.

 Ну а чорний килим-

 Туга по загиблим,

 Що за землю рідну віддали життя.

 Хрестики червоні-

 То калини грона,

 І вогонь гарячий,і пролита кров,

 Але ще й родина,

 Ненька-Україна,

 І родинне щастя,й вічная любов.

 Я візьму льон білий,

 Нехай рух несмілий,

 Але ж вишить спробую сорочку таку.

 Ниточка до ниточки,

 Квіточка до квіточки,

 Щоб нащадки згадували на довгім віку.

 

 

IІI. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

 

• Запис теми в зошит.
• Робота з епіграфом.

 

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 

 

 

1. Читання тексту вчителем

 

Вишивка  благотворно впливає на естетичний розвиток людини. В Україні здавна прийнято прикрашати одяг та предмети повсякденного вжитку тканими чи вишитими орнаментами. Спочатку візерунки на тканині ткалися при виготовленні полотна і були геометричні. Створення красивого, симетричного, багатоколірного візерунку потребує великих навиків у роботі з ткацьким станком.

Десь із 19 століття виготовляти тканину почали на фабриках. І виткані орнаменти поступово були витіснені вишивкою. Вишивка більш трудомістка, потребує більше часу. У більшості регіонів України вишиванка оздоблювалася квітковими орнаментами, іноді зображували птахів.

Вишиті елементи перешивалися зі старих зношених сорочок на нові речі, що дає змогу відслідкувати еволюцію орнаментів.

Головним атрибутом української хати завжди був вишитий рушник. Походження слова рушник – від слов’янського «ручнік» -  для рук.

Виникли  рушники через практичні потреби. Вони оздоблювалися узорами, мережками, вишивкою. У давнину видів рушників було багато:

• утирач– для витирання рук та обличчя;
• ширінка (неширокий) – для нареченої на весілля;
• блинник – дарувала невістка свекрусі на Масляну;
• божник – для ікон;
• мисник – витирати посуд;
• хлібник – для подавання хліба гостям;
• намітка – головний убір заміжніх жінок.

 

Зараз вишитий рушник – це декоративний елемент, ним прикрашають ікони, їх використовують у сучасних весільних обрядах.

Вишивати картини та святкові листівки, робити весільні рушники та вишивати ікони, оздоблювати одяг сучасними та традиційними українськими орнаментами може кожен.

Ми живемо у цікавий час, бо зараз можна придбати домоткане полотно та відтворити вишиванку кінця 18 – початку 19 століття за тогочасним кроєм та візерунком, також можна створити унікальну сорочку, яка буде сучасна, актуальна та матиме неповторний національний колорит.

                                                                                              З підручника

 

 

2. Визначення теми та головної думки тексту.

 

3. Добір заголовка.

 

4. Визначення типу та стилю мовлення.

 

5. Колективне складання плану.

 

Орієнтовний план

 

1. Вплив вишивки на естетичний смак людей.
2. Вишивка витісняє ткані узори.
3. Вишиті елементи перешивалися зі старих речей.
4. Вишитий рушник – головний атрибут селянської хати.
5. Види рушників.
6. Рушник як декоративний елемент.
7. Вишивати може кожен.
8. Ми можемо вишити узори з минулого.

 

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

Написати твір-мініатюру «Рушники в моїй оселі»

 

VІІ. Заключне слово вчителя

 

Благословенна будь на всі віки

Найперша жінка, що нашила квіти.

Душа мого народу – рушники,

Барвінками і мальвами зігріта.