Урок "Узагальнення і систематизація вивченого про дієприкметник"

Українська мова  7 клас

ТЕМА: Систематизація та узагальнення вивченого про дієприкметник.

 МЕТА: - узагальнити та систематизувати знання учнів про дієприкметник як особливу форму дієслова, закріпити вміння відрізняти дієприкметник від інших форм дієслова, визначати граматичні ознаки та синтаксичну роль, знаходити в реченнях діприкметникові звороти, виділяти їх комами, пра-

вильно писати не з дієприкметниками, утворювати активні та пасивні дієприкметники;

- розвивати творчу особистість, наполегливість у навчанні, логічне мислення, культуру усного та писемного мовлення;  

- виховувати у школярів повагу до народних символів України, бажання берегти свою національну культуру.

     Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.                                                   

     Очікувані результати: учні знають загальне значення дієприкметника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; знаходять у реченні дієприкметники; вміють розбирати діє­прикметник як особливу форму дієслова; пояснюють орфограми й пунктограми; знаходять і виправляють у реченні помилки на вивчені орфографічні, граматичні й пунктуаційні правила; визначають дієприкметники активного й пасивного стану; засоби їх творення.

                     Епіграф  уроку:

                                                                          Хто вміє віночок вити,

                                                                          Той вміє життя любити!

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Привітання вчителя. Метод «Комплімент».

• Стали, дітки, всі рівненько,

Усміхнулися гарненько,

 Настрій на урок взяли

Й працювати почали

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім сьомім класі

Учні просто молодці.

    А для того, щоб у вас на уроці був гарний настрій, запишіть у зошит свого сусіда по парті комплімент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми уроку. Цілевизначення.

Ще один урок до нас прийшов

За розкладом сьогодні.

Отож, давайте зробимо ще крок,

Щоб знов пірнуть у мовну цю безодню.

Бо ж мову, діти, забувать не гоже,

І дієприкметник нам в цьому допоможе!

Отже, тема сьогоднішнього уроку «Систематизація та узагальнення вивченого про дієприкметник».

   Сформулювати мету сьогоднішнього заняття – до снаги кожному з вас. Спробуйте визначити мету уроку, скориставшись формулою «Сьогоднішній урок навчить нас …»

• повторити  все  про дієприкметник як особливу форму дієслова,
• закріпити вміння відрізняти дієприкметник від інших форм дієслова,
• визначати граматичні ознаки та синтаксичну роль,
• знаходити в реченнях діприкметникові звороти, виділяти їх комами,
• правильно писати не з дієприкметниками,
• утворювати активні та пасивні дієприкметники

 

    Народи світу різняться між собою мовою, одягом, звичаями, традиціями. Українці мають свої національні святині, що споконвіку шанують і бережуть.

• Діти, відгадайте загадку.

Носять його не просто для краси,

Він оберіг, «знахар душі».

     Він елемент національного українського одягу. (Український віночок)

Сьогодні на уроці ми не лише повторимо все про дієприкметник та підготуємося до контрольної роботи, а й одночасно будемо плести віночок.

   Український віночок – це не просто краса. Це символ добра й чудовий оберіг нашої української культури. А ще в ньому прихована чарівна сила рідної землі.

   Звичай плести віночки прийшов до нас із давнини. Здавна повелося, що традиційний український вінок має бути з 12 квіток, кожній з яких надано певного символічного змісту.

   І ми будемо вплітати по дві квіточки – тим самим виконувати певні завдання, бо кожні дві квітки нашого віночка «ховають» різні завдання з теми.

ІІІ. Закріплення і узагальнення вивченого про дієприкметник

      Учитель. Вплітаємо у віночок перші дві квітки.  А що це за квіти і що вони означають у вінку, ми дізнаємося, коли виконаємо перше завдання і  дізнаємося, чи добре ви знаєте теоретичний матеріал.

1. Вправа «Мовний пінг-понг»

 Учень ставить запитання про дієприкметник  товаришеві. Після того, як він відповів, може поставити своє запитання комусь іншому.

Орієнтовні запитання:

1. Що називається дієприкметником?
2. Що спільного в дієприкметника з прикметником?
3. Що спільного в дієприкметника з дієсловом?
4. Які дієприкметники називаються активними?
5. Які дієприкметники називаються пасивними?
6. За якими ознаками розрізняють активні і пасивні дієприкметники?
7. Яку синтаксичну роль виконують дієприкметники?
8. Що називається дієприкметниковим зворотом?
9. Яку синтаксичну роль  виконує дієприкметниковий зворот?
10. Розкажіть про розділові знаки при дієприкметниковому звороті.
11. Як відрізнити одиничні дієприкметники від дієприкметникових зворотів?
12. Що ви знаєте про відмінювання дієприкметників? Наведіть приклади.
13. У яких випадках не з дієприкметниками пишеться окремо? Наведіть приклади.
14. Назвіть правила написання не з дієприкметниками  разом. Наведіть приклади.

Учитель. Отже, перші квіти  – деревій і барвінок.

Учень. Найпочесніше місце у вінку належало деревію. Його дрібненькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, її в народі називають деревцем. Коли квіти перецвітають, вітер розносить насіння далеко-далеко. Де б не проросла ця рослина, вона завжди цвіте. Тому люди вплітали її до віночка як символ довголіття. (Вплітає квітку у віночок)

Учень. Барвінок – дуже шанована в українців квітка, її блакитний погляд супроводжує нас від самого народження: колись барвінок кидали в першу купіль хлопчика-немовляти, щоб ріс малюк гарним, сильним та сміливим. Тож пучечки барвінку вішали над дверима та вікнами, щоб уберегти оселю від злих сил. А вічнозелене барвінкове листя нагадувало нашим пращурам про безсмертя людської душі. Ось чому барвінок – символ життя. (Вплітає квітку у віночок)

2. Робота у парах «Хто швидше»

    Виконання цікавих завдань на картках

Картка № 1

Випишіть окремо в колонки:  1) прикметники; 2) дієприкметники.

    Гнилий, незбагненний, здобутий, попереджений, ужитковий, збудований,  прогнилий, здогадливий, кипучий, закипаючий.

     З других букв кожного  слова повинно скластися закінчення вислову Д.Білоуса: «Переконатися пора: зробиш зло - …»

Картка № 2

Дієприкметники запишіть у дві колонки 1) доконаного виду; 2) недоконаного виду.

    Скривджений, думаючий, змальовуваний, прогнилий, вихований, охриплий, лежачий, знаючий, стиснений, задубілий, міцніючий.

    З других букв кожного слова, повинно скластися закінчення вислову Ліни Костенко: «І скаже світ: - Ти…».

Картка №3

Дієприкметники запишіть у дві колонки: 1) пасивні; 2) активні.

     Знемагаючий, заціпенілий, зсунутий, зчорнілий, побілений, гуркочучий, оживаючий, знайдений, киплячий, знепритомнілий, оцінений, пересипаний, діючий.

     З других букв прочитайте закінчення вислову Т.Шевченка: «Не гріє…»

Учитель. А зараз  вплетемо у наш віночок другу пару квітів – любисток і волошку .

Учень. У народі існує легенда, що любисток і волошка колись були птахами і вчили людей любити одне одного, бути щирими і відвертими. А коли померли ці пташки, то проросли квітами, пахучими рослинками -  любистком та волошкою. У них чудові лікувальні властивості: ними миють волосся, освіжають хату, купають маленьких дітей. Тому ці квіти у віночку є символом людської відданості, уміння бути корисними.

3. Метод «Асоціативний кущ»

Учні добирають дієприкметники до слова калина,визначаючи вид, рід, відмінок з одним із них складають речення.  На дошці з’являється асоціативний кущ.

 

                                                      посаджена

   обкопана                   зеленіюча

 

 

 

            пожовкла                       калина                            червоніюча

 

 

 

 

 

 

                                                                                 засмучена

                                засніжена

       замріяна

Учитель. Ви, мабуть, уже здогадалися, яка квітка наступна?

Учень. Калина — символ України, символ краси та дівочої вроди. Це дерево нашого українського роду. Колись воно пов'язувалося з народженням Всесвіту і назву свою взяло від давньої назви Сонця — Коло. Червоні ягоди калини із ягідками-сердечками — то символ крові та невмирущого роду.

Червона калина хай піснею лине

Туди де криниця, і тиха стежина,

І казка, і приказка, і колискова,

Бабусина скриня і мамина мова,

Колядка, щедрівка, розшита сорочка

І врода дівоча в барвистім віночку.

Учитель. А от ромашку вплітають у вінок як символ доброти і ніжності.

Учень. За легендою, ромашки – це не просто квіти, це маленькі парасольки степових гномів. Почнеться дощ – гномик зриває «парасольку» - ромашку та йде степом, тримаючи її над головою. Дзвінко падають краплі на квітку, збігають цівками з її ніжних тремтливих  пелюсток, а гном залишається сухим і веселим навіть під найсильнішим дощем.

4. «Займи позицію»

     Кожен учень витягає картку з написаним словосполученням. На дошці в різних місцях таблички «Не з дієприкметником пишеться разом» і «Не з дієприкметником пишеться окремо» Кожен учень повинен підійти до відповідного аркуша, назвати своє словосполучення і обґрунтувати свій вибір.

Неполиті квіти, не политі ніким квіти, нескошена трава, одяг не випрасувано, не бачена ніким фортеця, не замкнені мвтір'ю двері, розмова була не закінчена, невивчений вірш, недоопрацьований параграф, нічим не підтверджений факт, недопечений хліб, незірвані сливи, не витерта дошка,незацікавлені очі.

   Учитель.  Вплітали дівчата в український вінок і чорнобривці, щоб гарними на вроду були, чорнобровими. Вірили в те, що ці квіти допомагають позбутися головного болю.

     Учень. Чорнобровий чорнобривець чепурився,

                   Дощовою краплею умився,

                    Втерся теплим вітром-рушником

                    Та й накрився парасолькою-листком.

     Учитель.  Незабудки вплітають до віночка для покращення зору.

      Учень.  Незабудки голубенькі,

                    Дуже ніжні і малі,

                    На лужку при самій річці

                     Між травою  розцвіли.

                    І такі вони несмілі,

                     Налякав їх хтось, мабуть,

                     Що усім шепочуть тихо:

                     -  Любий друже! Не забудь.

     5. Фізкультфвилинка (відеоролик)

6. Дослідження-конструювання. Робота в групах.

   Сконструюйте речення. Дослідіть, яким членом речення виступає дієприкметник.

І група.

Земля, пожовклим, дихала, засніжена, біло-біло, промерзла, і, листям.

ІІ група.

Пахуча, скошена, заквітчана, трава, прив’ялена.

Учитель.  Наступні квіти це – мак і безсмертник. Ніжна пелюстка маку несе в собі пам'ять роду. Дівчата, в сім'ї яких був загиблий, з любов'ю і сумом покладали на голову віночки із семи маків, присягаючи цим зберегти і продовжити рід.

Учень. Безсмертник у віночку дарує здоров'я, загоює найтяжчі рани. І назва у нього символічна: без смерті прожити. Безсмертник – символ покровительства, здоров'я та невмирущості.

 А в безсмертників золотих

Квіточки сухенькі.

І не в'януть без води,

Завжди як свіженькі.

Люблять сонце і пісок,

Діти це вже знають.

І як треба, на вінок

Враз їх відшукають.

     7. Гра «Як попелюшка»

    1. Записати під диктовку  речення. Підкреслити  дієприкметникові звороти. Відокремлені синім, а невідокремлені чорним чи іншим кольором.

    2. Зробити синтаксичний розбір речень, визначити синтаксичну роль дієприкметникових зворотів.

 І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита.

А вирізана з верболозу гілка, як Україна, з нами розмовля.

Ніч, осяяна цвітом яблуні, затуманена, мов роса.

Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках.

 Учитель.  Вплітаємо у вінок цвіт вишні та гілочку хмелю.

Учень. Цвіт вишті - це символ материнської любові. Пелюстки цих квіток збирали навесні, а потім додавали до купелі немовляти, а чай з них знімає застуду. Тому й у віночку дівочому цвіту вишні  відведено почесне місце.

Учень. Хміль – улюблена рослина нашого народу. Вона – символ гнучкості й розуму.

   На полотні співали солов'ї

   і красувались кетяги калини,

   зелений хміль в'юнився по гіллі,

   зоріли в колосках волошки сині.

IV. Підсумок уроку

Учитель.  Ось, діти, ми і сплели з вами український віночок. А зараз я пропоную вам сплести свій «віночок знань».  Давайте вплетемо в нього все, що ми знаємо про дієприкметник. (Учні називають по черзі загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль. Відповідні аркуші кріпимо до другого віночка).

V. Рефлексивно-оцінювальний етап

Метод «Смайл уроку»

    ( учні обирають відповідний смайл)

VI. Домашнє завдання.

1. Повторити § 15-20, підготуватися до ТКР.
2. . Виписати з творів художньої літератури 6 речень із дієприкметниками. Зробити їх синтаксичний розбір.