Урок узагальнення з теми "Початок української революції (1917- квітень1918)"

 

 

 

 

                                         МЕТОДИЧНА      РОЗРОБКА

 

                                            ВІДКРИТОГО  УРОКУ

 

                                  З   НОВІТНЬОЇ   ІСТОРІЇ   УКРАЇНИ

 

 

 

                            ТЕМА:   Тематичне оцінювання з теми

 

                                           «Українська революція (1917-1918)»

 

 

 

 

 

ЕПІГРАФ УРОКУ:

                                                                                        «Не  знаючи   минулого,  

                                                                                         неможливо   зрозуміти

                                                                                         справжній сенс сучасного»             

                                                                                                                М. Горький.

 

 

 

                                                         ВИКЛАДАЧ:        Піпнік  Наталія

                                                                                          Михайлівна

 

 

 

 

 

ТЕМА УРОКУ:  Тематичне оцінювання з теми «Українська революція

                            (1917-1918)»

МЕТА:  систематизувати і узагальнити знання учнів з теми;

               закріпити вміння учнів аналізувати, співставляти, узагальнювати

               історичні факти, події, документи, усвідомлювати причини  

               негараздів у суспільстві;

               виховувати інтерес до історичного минулого, почуття гуманізму.

ТИП УРОКУ:  потемна атестація.

 

ФОРМА УРОКУ :  КВК   (клуб веселих та кмітливих ).

ОБЛАДНАННЯ:  назва команд, портрети істориків.

 

                                              Х І Д  У Р О К У :

І.    Організаційний момент: А) відмітити відсутніх;

                                                  Б) визначення журі;

                                                  В) умови конкурсів і їх оцінювання.

 

ІІ.   Узагальнення знань з теми «Українська революція (1917-1918)».

 

1 Конкурс:  «Знайомство»   (за кожну правильну відповідь – І бал)

 

        Завдання: скласти з окремих букв назви команд та пояснити ці терміни:

 

• а в т о н о м і с т и –   М. Грушевський, керівник Товариства

                                    Українських Поступовців, ідеалом була

                                    автономна Україна в складі  Російської  держави.

• с а м о с т і й н и к и – М. Міхновський, засновник Української народної

                                                партії (УНП), головною метою вважав

                                                досягнення   незалежності України.

 

 2 Конкурс:  «Блискавка»  (за кожну вірну відповідь – 2 бали).

 

                         Принцип:  “Хто перший?”

     Поясніть значення термінів:

І. УЦР – Українська Центральна Рада – найвищій державний орган в Україні;

               виникла 4 березня 1917 року з двох політичних орієнтацій – 

               самостійників (М. Міхновський ) та автономістів (М. Грушевський)

2. УНІВЕРСАЛ – урочиста грамота, документ конституційного значення.

3.ФЕДЕРАЦІЯ – союзна держава, в якій члени федерації ( республіки,

                              штати ) залишають за собою певний політичний

                              суверенітет.

4. СУВЕРЕНІТЕТ – повна незалежність держави від інших держав у її

                                   внутрішній і  зовнішній політиці.

5. УНР – Українська Народна Республіка – була проголошена ІІІ універсалом

               ЦР – 6 листопада 1917 року; на терені України  утворювалась

               Українська Народна Республіка у складі Російської федеративної

               республіки.

6. РНК – Рада Народних Комісарів –  перший радянський уряд Росіїї,

                 проголошений більшовиками на чолі з В. Леніним на ІІ

                 всеросійському з’їзді Рад.

7. ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТЕРІАТ – перший у ХХ столітті український

                 уряд створений 15 червня 1917 року.

                 До його складу ввійшли:

                 В Винниченко – голова, ген. сек. з внутрішніх справ;

                 П. Христюк – генеральний писар;

                 Х. Барановський – ген. сек. з фінансів;

                 С. Єфремов – ген. сек. з міжнаціональних справ;

                 С.Петлюра – ген. сек. з військових справ;

                 Б.Матрос – ген. сек.  із земельних справ;

                 В.Садовський – ген. сек. з судових справ;

                 М.Стасюк – ген. сек.. продовольчих справ; 

                 І.Стешенко – ген. сек.. освіти. 

8. НАРОДНИЙ СЕКРЕТАРІАТ – перший радянський уряд України,

                                                          створений 12 грудня 1917 року

                                                          на ІІІ з’їзді Рад у Харкові, очолив

                                                          Микола Скрипник.

9.ЧЕРВОНИЙ ТЕРОР – політика залякування політичних противників

                                            жорсткими насильницькими методами, яку

                                           проводили червоноармійці.

10. НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ – перехід із приватної власності у власність

                                             держави ( землі, промислових підприємств,

                                             банків, транспорту ). 

3 Конкурс: “Історичні особи” ( за кожну вірну відповідь – 2 б.)

І. Грушевський Михайло Сергійович ( 1866- 1934 ) –ТУП, Союз українських

   автономістів-федералістів. Народився в 1866 р. у м. Холми. Написав 10-

   томну   працю “Історія України – Русі”. Був обраний  першим Президентом

   УНР.

2. Винниченко Володимир ( 1880 – 1951) – член УСДРП, автономіст. 

    Народився в селянській сім’ї Херсонської губернії. Був головою

    Генерального секретаріату, за фахом юрист. В січні 1918 року приїжджає у

    Бердянськ. З 1919 року – емігрував у Францію, написав “Відродження

    нації”. 

3. Міхновський Микола – один з найвидатніших пропагандистів ідеї

     незалежності України, засновник Української Народної Партії (УНП),

     в 1900 році написав працю “Самостійна Україна”.

4. Петлюра Симон ( 1879 – 1926 ) – член УСДРП на І Українському

    Військовому З їзді (5-8 травня 1917 року) був обраний головою

    Військового генерального комітету; автономіст, в 1918 р. Став

    самостійником. В Генеральному секретаріаті був генеральним секретарем з

    військових справ.

5. Кереньський О. – міністр юстиції в Тимчасовому уряді, разом  з

    Цереталі і Терещенко прибув до України 29 червня 1917 року для

    переговорів з УЦР.

6. В.Ленін (1870- 1924 ) – очолив Раду Народних Комісарів – Російський

    радянський  Уряд.

7. Скрипник Микола – очолив Народний секретаріат – перший радянський

    уряд в Україні .

8. Корнілов Лавр. – царський генерал, спробував чинити контрреволюційний

    заколот ( 25-30 серпня  1917 р.).

9. Муравйов М. – царський генерал, який очолив наступ радянських

    військ на Київ і розпочав  “червоний терор”  у Києві в 1918 р.

4 Конкурс:  “Подорож сторінками архівів”

                        (за кожну вірну відповідь – 2 бали )

ЗАВДАННЯ: За прочитанним документом визначити про яку подію йдеться мова.                     

                            (Додатки)

5 Конкурс: “Підсумковий”  (за кожну вірну відповідь – 1 бал )

 ЗАВДАННЯ: Згадати найбільш  важливі віхи розвитку Української

 революції і позначити їх на смужці часу.

А     Український національний конгрес;

Б      ІІ Універсал Центральної Ради;

В      наступ радянських військ на Україну;

Г       утворення Української Центральної Ради;

Д       збройний виступ самостійників;

Ж      І Універсал Центральної Ради;

З       проголошення радянської влади в Україні;

К       проголошення УНР;

Л       з’їзд народів у Києві;

М      проголошення Незалежності УНР;

Н       Брестський договір;

П       бій під Крутами.

1917									1918

   

III. Зв’язок теми уроку з епіграфом.

IV. Підсумки: слово журі.

V.  Нагороди: виставлення оцінок.       

 

 

 

     Додаток 1

       Відозва Української Центральної Ради 
до українського народу

Народе Український!

Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям Росії. Настав час і Твоєї волі й пробудження до нового, вільного, творчого життя, після більш як двохсотлітнього сну.

Уперше, Український тридцятипятиміліонний Народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто Ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш сам собі кувати кращу долю.

      …Ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які тобі природно належать, і які Ти повинен мати. Великий Народе, сам хазяїн на Українській землі.

…Додержуйте спокій: не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад в житті, але разом, щиро й уперто беріться до роботи: до гуртовання в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибірайте своїх українських людей, на всі місця – Організуйтесь!

Тільки згуртувавшись, можна добре пізнати всі свої потреби, рішуче за них заявити і створити кращу долю на своїй Землі.

Українська Центральна Рада. 
Київ, року 1917, березня 9.

Додаток 2

З  ПЕРШОГО УНІВЕРСАЛУ
УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
до українського народу, на Україні й по-за Україною сущого

Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!

Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української Землі.

…Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на свої землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори.

Ті ж закони, що мають лад давати по всій російській державі, повинні видаватися у Всеросійськім Парламенті.

…Ми гадали, що Центральне Російське Правительство простягне нам руку в сій роботі, що в згоді з ним ми, Українська Центральна Рада, зможемо дати лад нашій землі.

Але Тимчасове Російське Правительство одкинуло всі наші домагання, одпіхнуло простягнену руку українського народу…

І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя…

Ухвалено:
Київ, року 1917, місяця червня числа 10.

 

Додаток 3

«План робіт 2-го Українського полку ім. П. Полуботка

з 3 (16) на 4 (17) липня 1917 року»

«…Ми, українці-козаки, не хочемо мати свободи лише на папері або півсвободи. Після про­голошення першого Універсалу (другого ми не визнаємо), ми приступає­мо до заведення порядку на Україні... Визнаючи Українську Центральну Раду за свій найвищий уряд, ми поки що виганяємо зрадників з України без її відома. Коли ми все опануємо силою, тоді цілком підпорядкуємось Українській Центральній Раді. Тоді вона повинна буде порядкувати як у Києві, так і на всій Україні як у своїй хаті...».

Мілюков П. Історія другої російської революції. – Софія, 1923. – Т.1. – С.81.

 

Додаток 4

Тимчасова Інструкція Ґенеральному Секретаріатові

Тимчасового Правительства на Україні

        1. До вирішення питання про місцеву управу Установчими Зборами призначається Тимчасовим правительством … Ґенеральний Секретаріат, котрий є найвищим орґаном Тимчасового правительства в справах управи Україною.

2. Повновласти Ґенерального Секретаріату розтягаються на ґубернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську й Чернигівську, з виключенням Мглинського, Суразького, Стародубського й Новозибківського повітів;

…Ґенеральний Секретаріат складається з ґенеральних секретарів.     

В числі секретарів не менше чотирьох повинні бути особи, які не належать до української національности.

4. Ґенеральний Секретаріат розглядає, розробляє й подає на затвердження Тимчасовому правительству пропозіції щодо життя краю і його управи.

6. В усіх справах, означених у попередній статі, місцеві властІ краю звертаються до Секретаріату, котрий, по зносинах з Тимчасовим правительством, передає його розпорядки та вказівки місцевим властям.

                                  Підписали:

міністер-презідент Керенський,

міністер судівництва Зарудний.

                                                                     Петроград, 4 (17) серпня 1917.

Додаток 5

З резолюції Харківського з’їзду Рад (Всеукраїнського)

Влада на території Української Республіки віднині належить виключно Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів; на місцях – повітовим, міським, губернським та обласним Радам, а в центрі – Всеукраїнському з’їзду Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, його Центральному виконавчому Комітетові і тим його органам, які він створить.

Україна оголошується Республікою Рвд робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Донецький пролетарій – 1917. – 14 грудня.

 

 

 

Додаток 6

Універсал
   Української Центральної Ради
(IV)

Народе України.
 

     Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від
нікого   незалежною,  вільною,  суверенною  державою  українського
народу.

     Зо всіма сусідніми державами, як то: Росія, Польща, Австрія,
Румунія, Туреччина та інші,  ми хочемо жити в згоді й приязні, але
ні  одна  з них не може втручатися в життя Самостійної Української
Республіки.

     Власть в  ній  буде належати тільки народові України,  іменем
якого,  поки зберуться Українські Установчі Збори,  будемо правити
ми,  Українська  Центральна Рада,  представництво робочого народу,
селян, робітників і салдатів, та наш виконуючий орган, який однині
матиме назву Ради Народніх Міністрів.

 

     Що ж  до  так  званих "большевиків" та інших напасників,  що нищать  та  руйнують  наш  край,   то   приписуємо   Правительству Української Народної  Республіки  твердо  й  рішуче  взятися  за боротьбу з ними.
 

                                       Українська Центральна Рада.

                                          У Київі. 9 січня 1918 р.
 

___________________
     Вістник Ради   Народніх   Міністрів   Української   Народньої
Республіки. - 1917, 13 січня, - N 3.

 Конституційні акти України. 1917 - 1920.
Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.