Урок "​Василь Симоненко. Цікаві сторінки з життя поета. Казка «Цар Плаксій та Лоскотон». Поняття про віршовану мову, строфу.

 

Тема.  Василь Симоненко. Цікаві  сторінки з життя  поета.

           Казка «Цар Плаксій  та Лоскотон». Поняття  про віршовану

            мову, строфу.

Мета уроку:

• познайомити  учнів із цікавими сторінками  з життя поета, змістом казки;
• пояснити суть понять «віршована мова», «рима», «строфа»;
• удосконалювати вміння  виразно читати;
• розвивати логічне мислення, пам'ять;
• виховувати вміння керувати власними емоціями.

Цілі.

Учні знатимуть:

•        окремі факти з життя поета;
•        зміст виучу­ваної казки;
•        зміст понять "віршована мова", "рима", "строфа";
•        особливості виразного чи­тання поетичних творів;

Учні вмітимуть:

•        виразно читати казку; пояснити особли­вості віршованої казки (наявність ритму, ри­ми, особливого порядку слів);
•        виділяти ос­новні епізоди твору; розрізняти прозову і віршовану мову, пояснювати їхні відмінності;
• добирати рими до певних слів;
• висловлювати особисте ставлення до зображуваного, прово­дити аналогії з сучасним життям;
• обґрунтува­ти значення для людини та її життя опти­містичного погляду на світ, уміння керувати своїми емоціями;

Тип  уроку: комбінований.

Форми роботи:

• навчаючи - учусь;
• випереджувальні завдання;
• дослідження;
• читання з ко­ментуванням, читання з позначками;
• робота в групах;
• створення ілюстрацій;
• "буриме";
• джигсоу.

Обладнання, література:

Портрет В.Симоненка, твори, книжки спогадів про поета, виставка «Творці літературних казок»

Попередня підготовка класу:

• Клас поділено на три групи

 

                                                ПЕРЕБІГ  У Р О К У

І. Мотиваційний етап.

1.Аутогенна установка

Очі заплющені, руки на колінах. Учні пошепки повторюють за вчителем.

• Я прийшов до школи вчитися…
• Треба бути уважним..
• Треба бути спокійним..
• У класі друзі…
• Вони мене люблять..
• Мені приємно..
• Я легко дихаю..
• У класі сонце.. тепло…
• Я добре працюю…

2. Очікування

Від сьогоднішнього уроку я очікую…(нових знань, цікавих повідомлень, нових відкриттів, хороших відповідей..)

ІІ. Цілевизначення

• Учитель пропонує самостійно  визначити цілі й  обговорити їх у групі.
• Доповнити  загальних цілей  власними.
• Записати в зошити  очікувані результати  і показати на «годиннику» відповідний бал оцінювання на уроці та  контрольній роботі з даної теми.

ІІІ. Опрацювання  навчального матеріалу.

Актуалізація опорних знань.

1. Що таке казка?
2. Які є види казок, їх особливості?
3. Хто творить казки?
4. Чим відрізняються народні казки від літературних?
5. Назвіть авторів літературних казок.

Вчитель. Українська література багата митцями слова, серед них багато тих, хто писав для дітей, хто творив казки. Їх надбання ви можете побачити на виставці «Творці літературних казок».

А сьогодні ми познайомимось із життєвим та творчим шляхом  письменника, котрий ввійшов у літературу як «витязь молодої української поезії»  Василем Андрійовичем Симоненком (1935 -1963).

На жаль, сьогодні його вже немає з нами, так склалося життя, але лишилися його друзі, є його мати. І саме їх ми запросили на сьогоднішній урок. Вони розкажуть нам про нього а кожна група зробить відповідні записи- частинки для створення таблиці «Письменник».      

Випереджувальне завдання хлопчику та дівчинці, котрі виступають у ролі  матері Василя Симоненка – Ганни Федорівни та його друга – Миколи Сома (за «Спогадами» друзів та знайомих).                               (Див додаток2 )

Роба в групах. Завдання учням: ( виконується на окремих листках)

Зробити записи під час повідомлення у шаблоні «Життєпис письменника»:                                  (Див додаток 1)   

1 група  - Цікавий як людина

2 група – Цікавий як митець

3 група – Це варто запозичити собі.

Колективне створення кластера на дошці.

(До портрета письменника  учні прикріплюють заповнені аркуші)

 

Вчитель. Цікава людина повинна створювати цікаві твори.

Тож давайте послухаємо зміст казки «Цар Плаксій та Лоскотон»

Робота над змістом казки

1. «Сюжетний ланцюжок»  Учні переказують зміст твору, проказуючи одне речення. Якщо хтось збився, інший член групи його виправляє чи заміняє.
2. Розповіді, порівняння, зіставлення.
   • Опишіть родину царя Плаксія, їх життя.
   • Порівняйте  з ними життя Лоскотна.
   • Чи відповідають імена героїв  їхнім характерам, поведінці?
   • Які магічні  числа є у казці?
   • Визначте, де реальне  у казці, а де – фантастичне, вигадане.
   • Чому Лоскотонові  вдалося  розвалити царство Плаксія?
   • Поміркуйте, чи може людина самостійно керувати своїми емоціями, чи для цього потрібен дядько Лоскотон.
   • Чи зустрічали ви в житті людей, схожих  на Плаксія чи Лоскотна?
   • Кому з них Симоненко симпатизує? З чого це видно?
   • Які роздуми і почуття викликала у вас казка? Чи змусила задуматись  над власними вчинками? Чи захотілось що – небудь у собі змінити?

3. Опрацювання  відомостей з теорії літератури.(Компетенція саморозвитку)

Теоретичний практикум

1. Б е с і д а:

•   Що особливого в казці "Цар Плаксій та Ло­скотон" порівняно з іншими, прочитаними вами літературними казками?
•   Як ви гадаєте, чим віршована мова відріз­няється від прозової?
•   Знайдіть рими  у тексті казки. Випишіть  їх парами до своїх зошитів.

• Прочитайте  невелику розповідь про котика.  Це прозовий твір чи віршований?
• Відшукайте риму, слова, що «заблукали» у рядках, поставте на свої місця так, щоб утворилась змістова  поетична строфа.

Наш кіт ходив на базар.

Там купив черевики

І тепер ні сніг, ні дощ.

Йому ніг не замочить.

 

(На базар наш кіт ходив.

Черевики там купив.

І тепер ні дощ, ні сніг

Не замочать йому ніг.)

3.               За початковим рядком і словами, що римуються, складіть поетичну строфу.

Уночі я бачив  сон:

                телефон.

                        Лис,

                         ліс.

4. Створення асоціативного малюнка доброго і злого  героя, за трафаретними  малюнками.  ( На листку  А-3, заклеєному у файл ( для багаторазового користування),  нанесені  силуети людини: коло – голова, прямокутник – постава, лінії – руки та ноги. Учням треба  домалювати обличчя, риси; одяг; специфічні предмети, для їх розрізнення). Захист   своїх творінь.
5. "Буриме" (в  групах): створити чотиривірш за поданими римами

(плаксун - веселун,
стрибає - ридає).

Наприклад:

Жив на світі веселун,

По сусідству з ним - плаксун.

Перший грається й стрибає,

Другий  сердиться й ридає

ІV. Рефлексивно   – оцінювальний етап

Пам’ятка «Рефлексія»

Що ми робили на уроці?

Як робили?

Для чого це робили?

Чи досягли  запланованих цілей?

Що дізналися нового?

Що сподобалося на уроці, а що ні?

Які форми роботи ви хотіли б застосувати на наступних  уроках?

8.     Чи задоволені результатами своєї роботи?
9.     Чи мали відчуття успіху?

10. Чи відчули інтелектуальну, моральну, естетич­ну насолоду?

11. Чи змінились ви ? Якщо так, то в чому саме?

12. Де можете використати вивчене?

Аналітичне зерно. 

V. Домашня робота

Обов'язкове:

Для групи:

1.Заповнити паспорт твору, створивши міні – проект, визначити, хто має його захищати.

2.На вибір: а) скласти римовану характеристику одного з героїв;

                     б)   підготуватися до виразного  читання казки в ролях..

                                                                                                 Додатки 1

Життєпис письменника

 

 

 

 

Цікавий як людина
Цікавий як митець
Можу запозичити собі

 

Паспорт твору

Автор
Назва твору
Тема, основна думка  твору
Жанр
Найцікавіша подія
Герої твору
Побажання одному з героїв твору

 

 

 

Додаток 2

ВАСИЛЬ  АНДРІЙОВИЧ  СИМОНЕНКО

У СПОГАДАХ МАТЕРІ ГАННИ ФЕДОРІВНИ   ТА ДРУГА МИКОЛИ  СОМА

Поет. Про друзів завжди згадують з любов’ю і повагою, особливо коли згадують разом із його матір’ю. Згадайте про те, де і коли народився.

Мати. Народився у селі Біївцях 8 січня 1935 року. Якраз на саме Різдво. На жаль, батько Василя з родиною жив не довго. Мені довелось його виховувати самотужки.

Поет. Я згадую, що Василь дуже часто розповідав про свого діда Федора Трохимовича Щербаня. Казав, що це був дивний чоловік, котрий був його другом і наставником, а ще долю мав незвичайну.

Мати. Мій батько самотужки вивчив грамоту, багато читав. Його увагу привертали навіть шкільні підручники з історії чи географії. Їх він із задоволенням читав та просив у дітей пояснення невідомих слів. Сусідські діти навіть сміялися: Дід Щербань готується до екзаменів. Він був такий начитаний, що до нього приходив поважний суддя із сусіднього села, щоб порозмовляти про се та про те, а часом розказували малому Василеві нашу давню – прадавню історію.

Поет. А чи не писав ваш батько віршів? Може це він навчив Василя віршувати?

Мати. Ні, мій батько віршів не писав, але умів говорити до прикладу, тобто у риму, часто вживав дотепне прислів’я  або приказку.

Поет. Мені неважко уявити Василеве дитинство, бо воно було схожим на моє: війна, голод і холод, щоденний страх, окопчик під хатою, нужденна школа, чорнило з бузини, нестача паперу та книжок, Перемога і сльози матерів та дітей, котрі втратили близьких.  Чи не в той час Василь став писати? Чи можливо, не до жартів було, не до віршів?

Мати. Діти були як діти. Сміялись, веселились, а ще мали працювати і вчитись.

Поет. А як навчався ваш син?

Мати. У школі він вчився тільки на відмінно, десятирічку закінчив із золотою медаллю. А вчитися було йому ой як нелегко. П’ять класів закінчив у нашому селі, а решту – у сусідніх. А до Тарандинців, куди він ходив у 9 та 10 класи, дев’ять кілометрів лише в один кінець, і ніяких тобі автобусів, маршруток. Повоєнні зими були люті, а пальто у Васі пошарпане, а чоботи діряві. Тільки ніколи ні разу не запізнився ні на один урок.

Поет.  Я пригадую, що і в університеті він був серед найкращих. Був неперевершеним жартуном і дотепником, а ще надзвичайно працьовитим і наполегливим. Тому, як результат, і університет закінчив із відзнакою. А ще багато писав. Ви, мабуть, пригадуєте його перші вірші?

Мати. Вася ділився зі мною усіма радостями і печалями. А от вірші спочатку приховував навіть від мене. Уперше я почула його вірш про вчителів на випускному вечорі. Той вірш так сподобався усім, що його попросили прочитати ще раз. Я раділа разом з усіма і плескала в долоні.

Поет. В університеті серед наших однокурсників Василь також  не показував свої вірші, десь  до третього курсу ніхто й не знав, що Симоненко пише прекрасні поезії.

Мати. Може він соромився?

Поет. Ні не тільки тому, хоча справжні поети завжди соромляться своїх перших творів – ніби переступають межу людської недозволенності і страху  перед усім світом. Адже вони вирушають в дорогу до живого Шевченка і Пушкіна… а ще було багато злих язиків, котрі могли образити не думаючи.

Мати. Це справді страшно.

Поет. Василь був натурою тонкою, надто делікатною сором’язливою і вразливою. Може, саме за це його любили і поважали.

Мати.  А ще Вася був гордий. Знав, що грошей йому послати не зможу, то щоб заробити якусь копійчину, пішов розповсюджувати студентські газети. І дуже пишався тим, що навчається в університеті імені Шевченка. Я навіть не уявляю де б він іще стільки розуму узяв.

Поет. Дійсно він був неповторним. Висока совість, кмітливий розум, дивовижна працелюбність, товариська подільчивість, повага друзів. Не дарма ж ми його обрали головою університетської літературної студії, а до нас охоче приходили Павло Тичина, Максим Рильський, Андрій Малишко….

Мати. Вася часто згадував Сосюру і називав його літературним батьком.

Поет. Поезії В.Симоненка залишають незабутнє враження. Як шкода, що доля відміряла йому надто мало часу. Але він залишається жити у своїх творах. 

Мати. На жаль, не можу більше вділити вам часу. Дякую, що пригадали зі мною про Василя.

Додаток 3

Василь Симоненко. Цікаві  сторінки з життя  поета.

Казка «Цар Плаксій та Лоскотон». Поняття  про віршовану мову строфу

                                       Справжній оптимізм  ґрунтується не

                                      на впевненості, що   все буде добре,

                               а на переконанні, що не все буде погано.

                                                                                    Ж. Дютур

 

Я ставлю перед собою мету:

• дізнатися більше про життя і творчість письменни­ка;
• про особливості літературного процесу того періоду;
• обмінятися думками про прочитаний твір;
• пізнати зміст твору, його проблематику, зрозумі­ти персонажів;
• повторити або вивчити питання теорії літератури;

• зрозуміти естетичну та інтелектуальну цінність твору;
• учитися культури спілкування, полеміки, аргу­ментовано доводити свою думку;
• мати глибокі знання з теми уроку, щоб успішно скласти тематичну контрольну

       роботу;

• вчитися, бо:

 

            без труда нема плода;                  

             без діла слабіє сила;

            гірко поробиш — солодко з'їси; 

            згаяного часу і конем не здоженеш;

            хто дбає — той і має.

 

1.               Вибрати  моменти з життя письменника, розподіливши  записи:

 Це  цікаво    

 Це повчально    

 Це    варто    запозичити      собі

2.               Захистити свої думки.
3.               Гра «Відшукай риму»

Завдання

1. Прочитайте  невелику розповідь про котика.

                    Наш кіт ходив на базар.

                    Там купив черевики

                    І тепер ні сніг, ні дощ.

                   Йому ніг не замочить.

Це прозовий твір чи віршований? Доведіть свою думку.

 

2.  Відшукайте риму, слова, що «заблукали» у рядках, поставте на свої місця так, щоб утворилась змістова  поетична строфа.

3.              За початковим рядком і словами, що римуються, складіть поетичну строфу.

                         Уночі я бачив  сон:

                                          телефон.

                                                 Лис,

                                                   ліс.

4.              Відомості про «буриме»

Літературна гра, учасники якої  змагаються в написанні  жартівливих  віршів – експромтів -  на задані теми, чи задані рими.         

    5."Буриме" (в  групах): створити чотиривірш за поданими римами

(плаксун - веселун,
стрибає - ридає).

Жив на світі веселун,

По сусідству з ним - плаксун.

Перший грається й стрибає,

Другий  сердиться й ридає

6.Створення асоціативного малюнка доброго і злого  героїв  твору   В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон».  Домалюйте риси  обличчя, елементи одягу, потрібні предмети … для  асоціації з героями твору.

 7. Аналітичне зерно

 8. Рефлексія (може бути використане як альтернатива аналітичного зерна).

Що ми робили на уроці?                                      Для чого це робили?

Чи досягли  запланованих цілей?                         Що дізналися нового?

Що сподобалося на уроці, а що ні?                              Чи мали відчуття успіху?

Чи змінились ви ?                                                     Якщо так, то в чому саме?
Де можете використати вивчене?                             Як робили?       
Чи задоволені результатами своєї роботи?

Які форми роботи ви хотіли б застосувати на наступних  уроках?

Чи відчули інтелектуальну, моральну, естетич­ну насолоду?                                                      

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Садкіна В.І. 101 цікава педгогічна ідея. Як зробити урок. – Х.: Основа, 2009.
2. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології. – К.:А.С.К., 2005.
3. Кроуфорд А., Саул В. Та ін. Технології  розвитку критичного мислення учнів. – К.: Плеяди, 2006.
4. Голобородько Є. П. Урок рідної мови: сучасні підходи та технології// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2003. – Верес. (№1). – С. 20-22.
5. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник. – К., 2004. – 352с.
6.  Єфимова Т. Навчити мислити критично// Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2001. - №6. – С. 61-66
7. Фасоля А. Вчимося ставити питання // Українська мова та література. – 2004. – Трав. (№20). – С. 22-24.