Урок "Василь Симоненко. Коротко про митця. «Задивляюсь у твої зіниці…», "Я"

УРОК №

ТЕМА УРОКУ: ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО. ТВОРЧА БІОГРАФІЯ МИТЦЯ. ОБРАЗ УКРАЇНИ, ГРОМАДЯНСЬКИЙ ВИБІР ПОЕТА. «ЗАДИВЛЯЮСЬ У ТВОЇ ЗІНИЦІ...», «Я...»
 

МЕТА: 1) допомогти учням глибше усвідомити «шістдесятництво» як явище культурологічне та соціальне; ознайомити з життям і творчістю поета В.Симоненка – одного з найяскравіших представників цієї доби, зацікавити його особистістю та творчістю;
2) розвивати аналітичне, критичне мислення, навички самостійного підбору інформації, її опрацювання; поглиблювати вміння виділяти головне, робити узагальнення

та висновки, аналізувати ліричний твір;
3) виховувати активну громадянську позицію, почуття патріотизму, любов до літератури, повагу до митців української літератури

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ: учні вміють розповідати про «шістдесятництво» в українській літературі, називають його представників; знають матеріал про життєвий і творчий шлях В.Симоненка, уміють виразно читати й аналізувати його твори, висловлюють власні враження та думки

ОБЛАДНАННЯ: презентація «Життєвий і творчий шлях В.Симоненка», аудіозаписи  віршів В.Симоненка, вiдеозапис  пiснi « Виростиш ти сину…» (гурт «Біла Вежа»), тест

ТИП УРОКУ: комбінований
 

                                                             ХІД  УРОКУ
І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Кого називали «шістдесятниками»?

2. Назвіть яскравих представників «шістдесятництва» у літературі?

(поети: Дмитро Павличко, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Микола Вінграновський, Борис Олійник, Василь Стус, Ігор Калинець та ін.;

прозаїки: Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Володимир Дрозд, Валерій Шевчук, Роман Іваничук, Роман Федорів та ін.)

3. Назвати стильові течії, притаманні явищу «шістдесятництва» ?

(модернізм, неоромантизм, неонародництво, постмодернізм)

ІV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

V. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя
Василь Симоненко…Прозора простота його віршів причаровувала і причаровує. Від часів Шевченка наша словесність не знала іншого поета, якого б так любив і шанував народ. Його «Лебеді материнства» співали  вишивали на рушниках, його поезії переписували від руки й берегли, як родинні реліквії.
Чому ж така немилосердна доля України, що її найкращим дітям судилося таке коротке життя? Сьогодні ми наблизимося до творчого світу Василя Симоненка, життя якого повністю належало Батьківщині.

2. Випереджувальне завдання.

- Давайте згадаємо, що ми пам’ятаємо про В.Симоненка з попередніх класів?

- Які твори В.Симоненка ви пам’ятаєте?

3. Слово вчителя.

То ж  хто такий Василь Симоненко?

Хто, як не він сам, розкаже про нього краще. (аудіозапис В.Симоненка «Про себе»)

4. Коротко про письменника.

Так яким був життєвий шлях письменника?

5. Слово вчителя

Василь Симоненко належить до покоління «шістдесятників». Він прагнув осмислити життя, звернутися до духовного світу особистості та історії рідного народу. Він постає перед сучасним читачем виразником народної совісті, правди, надії й віри. Силою свого поетичного таланту, даром образного узагальнення поет підніс життя звичайних людей до рівня загальнолюдських ідеалів і проблем, долучив до духовних здобутків світової культури. Реалізував себе як поет, прозаїк, казкар.

Домінанти творчості:

• постійна увага до  звичайної людини, її тривог і проблем, до буденного життя;
• протест проти безглуздя епохи і порожнечі людського існування, сповненого гучних гасел або брехні чи замовчування влади;
• позиція: кожна особистість становить собою окремий космос, самоцінний за своєю сутністю, народ – безліч неповторних індивідуальностей;
• утвердження національної гідності окремої людини, усього народу;
• контраст між переможними звітами влади і виснажливими буднями сільських трудівників;
• підняття проблеми історичної пам’яті;
•  глибокий патріотизм, синівська відданість;
• сатирична спрямованість казок;
• інтимна лірика - через дослідження філософії почуттів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування; сповнена глибини й вогню щирих почуттів, певного юнацького максималізму, життєстверджувальної енергії.

Ліричний герой:

• романтичний і закоханий юнак;
• зріла людина з великим життєвим досвідом, здатна до філософських роздумів.

Діти, ви пам’ятаєте, що ключові віхи життя письменника, важливі риси творчості ми з вами  можемо записувати не тільки у вигляді конспекту, але і за допомогою скрайбінгу.

Сьогодні ми з вами познайомимося з двома поезіями митця.
 

6. В.Симоненко  «Задивляюсь у твої зіниці..» (аудіозапис вірша у виконанні В.Симоненка)

7. Коментар учителя
У поетичній спадщині В. Симоненка чимало віршів адресовано Батьківщині.

З любов’ю сина і пристрастю справжнього патріота В. Симоненко говорить у поезії «Задивляюсь у твої зіниці...» про Україну. Тема вічна, але автор знайшов свої, симоненківські інтонації - прості, щирі й водночас піднесені. За формою - це звернення сина до матері - України, для якої автор знаходить найтепліші слова: «мамо горда і вродлива», «нене», «ти моя молитва», «розлука вікова».

Поет інтимізує розмову з читачем, свої думки і почуття розкриває максимально відверто. Як з матір’ю, він прагне залишитись з Україною на самоті, щоб сповідуватись перед нею у найпотаємніших помислах і тривогах. В. Симоненко говорить і про те, що Вітчизна - сенс його існування на землі.

Ліричний герой бачить в очах матері - України «червоні блискавиці революцій, бунтів і повстань», буремне минуле, коли українцям випадало обороняти свою рідну землю від зовнішніх і внутрішніх ворогів. На думку поета, і сьогодні «громотить над світом люта битва» за права і саме життя України. Тож ліричний герой має найзаповітнішу мрію -  і собі долучитися до цієї битви.

У цій поезії громадянські мотиви поєдналися з особистими, що свідчить про глибокий патріотизм автора, злиття в його душі найсвятішого образу матері з образом Батьківщини.

Поезія написана у формі монологу ліричного героя, зверненого до матері - України, у вирі буденної суєти, ліричний герой наче на хвилину зупинився, щоб звести подих, щоб подивитися в материні очі. Побачити все, що приховане в них тільки для сина. Набратися натхнення й сили для подальших битв.

8. Бесіда за питаннями:

- до якого жанру належить ця поезія;

(Жанр: патріотична лірика)

-визначте тему вірша;

(Тема: звеличення рідної землі, її історії.)

-визначте художні засоби в поезії «Задивляюсь у твої зіниці...»

(художні засоби:

-епітети:червоні блискавиці, мама, горда і вродлива,святе синівське право,

-метафори:пливе за роком рік,перли в душі сію,мовчать Америки й Росії, дні

занадто куці та малі,чорти живуть на небі,

-порівняння:зіниці, голубі, тривожні, ніби рань.

-звертання: Україно! недруги лукаві! друзі. нене.

-образи-символи: мати, чорти.

-гіпербола: битви споконвічний грюк.

-риторичне запитання: Як же я без друзів обійдуся, без лобів їх, без очей і рук?)

9. Слово вчителя

Я нагадую, що аналіз поезії можна також записати і за допомогою скрайбінга

10.  В.Симоненко  «Я...» (аудіозапис вірша у виконанні В.Симоненка)

11. Коментар учителя
Гнів і любов народили Василя Симоненка. Великий, праведний гнів проти приниження людини, знищення її людської гідності. Тому, можливо, центральною у творчості поета вважається патріотична тема - любові до України, її безталанного народу (і в цьому - пряме продовження шевченківських традицій), поєднана з ідеєю самоцінності, неповторності людського «я».

Вірш «Я…» В. Симоненка - лірична сповідь поета про своє «я» - горде, безкомпромісне, гідне звання людини. Бездушне чиновництво намагалося зробити з народу «сіру слухняну масу», бездумного «гвинтика» великої машини, що їде в якесь міфічне «світле майбутнє». Кращі представники нації протестували проти цього, боролися, бо кожна людина - неповторна, і «ми - не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних». Тож треба навчитися поважати себе, тому що «тільки тих поважають мільйони, хто поважає мільйони «я». Людина - це цілий світ. «На світі безліч таких, як я, але я, їй-богу, один».

12. Бесіда за питаннями:

- до якого жанру належить ця поезія;

(Жанр: особистісно-патріотична лірика)

-визначте тему вірша;

(Тема: заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості.)

-визначте художні засоби в поезії «Я...»
(Провiдним художним засобом є — «Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.»

 Епiтети:
«Очицями, повними блекоти», «Він гримів одержимо і люто», «лице рябе».
Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім’я.»
Афористичний висновок вірша «Я...» можна сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Метод «Мікрофон». Скарбничка моральних цінностей
- Які рядки запам’яталися найбільше?

- Сьогоднішній урок був для мене корисним, тому що ...

2. Слово вчителя

Сьогодні ми з вами знову опинилися у поетичному світі  Василя Симоненка, творчість якого не перестає бути цікавою і сьогодні. Вона актуальна, цікава, надихає. Свідченням цього  є те, що молодь бере його вірші для своєї творчості.  Гурт «Біла вежа»  яскравий цьому приклад

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати с.190-194 (за підручником); виразно прочитати  поезії; зробити аналіз поезії «Я» за  допомогою скрайбінгу; виконати тести на платформі Classroom.