Урок "Відокремлені означення"

УРОК № 45	ДАТА :
Тема:	Відокремлені означення.
Мета:	поглибити знання восьмикласників про відокремлені члени речення, ознайомити з основними способами морфологічного вираження відокремлених означень, їх місцем у реченні відповідно до означуваного слова; сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити в тексті відокремлені й невідокремлені означення, аналізувати їх, правильно інтонувати речення з відокремленими означеннями; розвивати творчі вміння трансформувати речення з відокремленими означеннями на речення з невідокремленими означеннями, правильно будувати речення з відокремленим і невідокремленим означенням; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу ознайомити з найкращими зразками української архітектури.
Тип уроку:	урок формування практичних умінь і навичок.
Обладнання:	дидактичний матеріал.
Хід уроку

І.   Організаційний момент 

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми

1.  Словниковий диктант.

Яснозорий, синьоокий, біло-блакитний, блідо-рожевий, жовтогарячий, золотисто-срібний, швидкоплинний, веселково-сонячний, життєдайний, старий-престарий, пишно-зелені, червонобокий.

2.  Два прикметники введіть у речення, щоб вони виконували роль означення.

3.  Метод незакінчених речень. Закінчіть думку.

· Означення – це…

· Узгоджені означення – це…

·  Дієприкметниковий зворот – це…

·  Дієприкметниковий зворот виділяється комами, якщо…

·  На письмі дієприкметниковий зворот виділяється комами, а у вимові…

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

1.  Лінгвістична діагностика

Записати речення. Підкреслити відокремлені означення. Визначити, які з них — узгоджені, а які — неузгоджені. Свій вибір обґрунтувати.

1. У місті Умані біля палацу Потоцького зібралася сила-силенна панських екіпажів, позолочених, з родинними гербами, розмальовані (П. Наніїв). 2. Хто з нас не ласував ніжно-зеленими яблуками, смачними, соковитими, з жовтинкою? (Л. Мацько). 3. Найбільшим дивом було містечко Мліїв — з безплатною школою та лікарнею, з двома заводами, з чистими освітленими вулицями (Л. Мацько). 4. Таким учитель і піде в життя — точним, логічним, послідовним, відповідальним за свою справу (С. Плачинда). 5. Сам він, простий і доступний, добрий і щирий, готовий був кинутися на допомогу першому зустрічному (Л. Іванникова). 6. Понад тисячу чотириста пам’ятників та обелісків, установлених у містах і селах Чернігівської області, увіковічують мужність і героїзм воїнів (М. Тищенко). 7. Перегук билин, народжених багато віків тому, звучить тут і понині (М. Тищенко).

З’ясувати, чим виражені узгоджені й неузгоджені означення.

2.  Робота за підручником

1. Опрацювання теоретичного матеріалу с. 206-207.

 

 

2. Виконання вправ.

3. Творче моделювання

Із поданих пар простих речень за зразком змоделювати речення, ускладнені відокремленими означеннями. Указати на умови відокремлення.

Зразок. Заходимо до напівосвітленого храму. Храм сповнений музикою органа (О. Балабко). — Заходимо до напівосвітленого храму, сповненого музикою органа.

1. Чорний верх робив поставу княгині Ольги врочистою і стрункою. Цей верх був розшитий білими перлами (Р. Іванченко). 2. Нині ця пам’ятка нашої культури ХІ століття зберігається в приміщенні національної бібліотеки Франції. Ця пам’ятка названа Реймським євангелієм (О. Балабко). 3. Чарувала думку поета краса придунайських просторів із скіфськими могилами, гаями. Ці могили, гаї були вкриті пізньою осінньою позолотою (І. Пільгук). 4. Це старовинне козацьке полкове місто Переяслав тепер було зруйноване, занедбане. Місто Переяслав було колись красиве й горде (Д. Чуб). 5. Олександр Вертинський став виразником музичного обличчя Парижа 20–х - початку 30–х років, співаком. Співак був популярним у всій Європі (О. Балабко).

Визначити, до яких членів речення відносяться відокремлені означення і чим виражені.

4. Я експериментую (Творча робота)

Перебудуйте речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими

Скована морозом земля покрилася білим снігом. Замазане зелено-бурими хмарами високе небо припало до землі. На прикритих снігом ланах де-не-де бовваніє почорнілий бур’ян. Обставлені очеретами соломи хутори видніються здалеку.(За Панасом Мирним)

Рефлексія. Отже, означення у реченні можуть відокремлюватися, а можуть  і не відокремлюватися. Від чого це залежить? (від місця означення у реченні). За допомогою чого відокремлюються означення (розділових знаків (на письмі) та інтонації (усне мовлення))

5. Перетворити речення з відокремленими означеннями на речення з невідокремленими.

Аж раптом заграє в ньому (Тарасові) якась ра­дісна сила, буйна і непокірна. 2. З хати вийшов дяк, простоволосий, червоний, в одній розірваній сорочці, і давненько гукав у бур'яни. 3. Сірі очі, трохи холодні і вже пригаслі, плавали на білках серед червоних жилок, і се його турбувало.

6. Перетворити речення з невідокремленими означеннями на речення з відокремленими.

1. Посеред села на горі майдан, на майдані обнесена зелено мальованим штахетом дерев'яна церковця. 2. Мимо церкви — великий курний шлях, з другого боку шляху поросла бур'янами «пустиня», на краю бур'янів необгороджена хата. 3. Добре опам'ятався тоді, як сидів щасливий і радісний з маленькою кни­жечкою у бур'яні, виспівуючи і вписуючи в неї слова колядки.

7Лінгвістичний експеримент

Перебудувати подані речення так, щоб відокремлені означення, виражені дієприкметниковими зворотами, стали невідокремленими. Звернути увагу на вживання коми в реченнях з відокремленими й невідокремленими означеннями.

1. Які страви, освячені традицією, мають бути на столі? (В. Таїк). 2. Багатокімнатні хати мали поряд ще й окремі господарські прибудови із чотирисхилими дахами, вкритими соломою чи очеретом (В. Таїк). 3. Дні, проведені в Богданівні, пробуджували в художника потяг до фольклору, любов до природи (В. Жадько). 4. Дядько Роман зовсім не помічає хлоп’ячих голів, занурених у полин (О. Гончар). 5. Був у Романовім садку куток, повитий особливою таємничістю (О. Гончар). 6.Віддалік мовчало громаддя копиць, схожих на вершників (В. Дрозд). 7. Я йшов вулицею, вдихав на повні груди повітря, настояне на пахощах розквітлих акацій та бузку (М. Красуцький).

8. Дослідження-трансформація

Трансформувати речення так, щоб виділені означення виконували роль відокремлених. Визначити спосіб їх вираження.

1. Вільний і винахідливий козак Степан жив у містечку Городище (Л. Мацько). 2. Обабіч уторованої дороги громадилися стрімкі й неприступні вершини (С. Плачинда). 3. Графу Потоцькому захотілося створити в Карпівці небачене у світі неповторне, незвичайне, казкове диво (П. Наніїв). 4. В уяві стояв безборонний, з величезними кулачищами полонений січовий стрілець (Б. Антоненко-Давидович). 5. Холодне й голодне дитя було відгороджене від усіх важкими стінами глухоти й німоти (М. Слабошпицький).

Дослідити, чи зміниться зміст речень при їх трансформації. З’ясувати, у якому реченні вжито неузгоджене означення.

9. Лінгвістична гра «Ідеальна пара»

Поєднати в пари й записати речення з однотипними відокремленими означеннями. Свій вибір обґрунтувати.

А Уже біля корів, задихані, розбентежені, з блиском в очах, з видимим щастям у кожного в руці, ми по-справжньому надивляємося на яблука (О. Гончар). Б Диякон, з рижою по пояс бородою, пер, наче з бочки, товстого баса (Панас Мирний). В Вершники, озброєні рушницями, шаблями, ятаганами, оточили офіцерів (І. Пільгук). Г Випливли в море, бурхливе, неспокійне, холодне (О. Іваненко).

1 Прибув мій канівський земляк, молодий, рухливий, допитливий                  (Г. Костюк). 2 Ікону святого Миколая відтворив невідомий маляр, зі світськими рисами і великою бородою (В. Скуратівський). 3 Польова доріжка, сіра, буденна, у пилюці, стає зовсім інакшою (О. Гончар). 4 Похилі береги, розмиті дощами та весняною повінню, їжачилися брилами граніту (П. Наніїв).

 

Ключ.

А-3 (речення з узгодженими й неузгодженим означеннями);

Б-2 (речення з неузгодженим означенням);

В-4 (речення з узгодженим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом);

Г-1 (речення з узгодженим означенням, вираженим одиничними прикметниками).

10. Дослідження-відновлення

Відновити речення, уставляючи з довідки відокремлені означення. Указати на причини відокремлення їх і спосіб вираження.

1. Шестигранник, тіло, ... , називається гексаедром. 2. Бісектрисою називають геометричне місце точок, ... . 3. Сукупність букв, ... , становить алфавіт. 4. Алгебраїчний вираз - це вираз, складений з букв і чисел, ... . 4. Гекто застосовується для утворення похідних одиниць вимірювання, ... . 5. Площини і прямі, ... , називають горизонтальними (З математичного словника).

Довідка: більший від основної в 100 разів; однаково віддалений від сторін кута; прийнятий у системі письма якої-небудь мови і розміщений у певному порядку; обмежений шістьма площинами, гранями; паралельний до площини горизонту; поєднаний між собою скінчене число разів діями додавання, віднімання, множення і добування кореня.

Коментар учителя. Увага! Відокремлені означення, виражені дієприкметниковими зворотами або прикметниками, узгоджуються в тому ж роді, числі й відмінку, що й означуване слово, якого вони стосуються.

Об’єднавшись у пари, пригадати й записати 4-5 визначень лінгвістичних, хімічних, біологічних чи фізичних понять, до складу яких входять відокремлені означення.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

 §34. Вправа 410.