Урок "Виготовлення пасхальних яєць"

Про матеріал

Полонська загальноосвітня школа 1- Ш

ступенів № 3

Урок на тему:

Виготовлення пасхальних яєць

Учитель трудового навчання

Полонської ЗОШ 1-Ш ступенів №3

Король Ірина Вікторівна

Тема: Виготовлення пасхальних яєць

Мета. Ознайомити учнів із особливостями оздоблення пасхальних яєць, технікою їх виконання; навчити розрізняти види використаного оздоблення, виконувати самостійно оздоблення пасхальних яєць; розвивати творчі здібності; виховувати шанобливе ставлення до національних традицій, старанність та охайність під час виконання робіт.

Інструменти і матеріали: демонстративний матеріал: фотографії виробів із зразками оздоблених яєць; бісер, лєнти, серветки, кольоровий папір, клей, голки, нитки, ножиці; зразки узорів,

Епіграф заняття: «Шлях до розвитку та до щастя людини пролягає через її працю»

Д.І. Менделєє

Історія виникнення пасхальних прикрас

Серед українських народних свят одним із найбільших і найурочистіших є Великдень Світлий Празник Христового Воскресіння. Це свято багате на церковно-обрядові й народні звичаї. З ним пов'язано чимало традицій, ритуалів і символів. Основні символи Великодня — паска й писанка. Жінки й дівчата

розмальовували до свята писанки, в яких уславляли животворящу силу сонця та

безконечність життя. Крашанки фарбували переважно в червоний — це колір

вогню і життя: саме в яйці воно зароджується. Писанками та крашанками люди

обмінювалися всі три дні, дарували їх рідним і близьким, примовляючи:

“Христос Воскрес”, а у відповідь: “Воістину Воскрес”.

Традиція дарувати пасхальні яйця – символ народження життя,

воскресіння – існував на теренах сьогоденної Європи з XVI століття.

Виготовлення майстерно прикрашених великодніх яєць було і традицією, і

старовинним ремеслом у слов'ян. Просту писанку дарував своїй подрузі

звичайний ремісник чи селянин, майстерно зроблена ювелірна прикраса –

великоднє яйце, виготовлене Карлом Фаберже – дарувалася російським

імператором своїй дружині. Вважають, що Карл Фаберже і його художники, ювеліри, каменерізи, скульптори-моделювальники та мініатюристи__довели мистецтво виготовлення ювелірних великодніх яєць до неперевершеного рівня смаку, майстерності та творчої фантазії.

Технологія виготовлення яйця побудована на поєднанні декількох технік,

серед яких можна назвати: робота зі стрічкою, вишивка стрічкою, оздоблення

бісером, оздоблення паперовою стрічкою.

У готовому вигляді великоднє яйце являє собою основу, обмотану в певному порядку шовковою стрічкою з подальшим оздобленням стрічкою, декоративними булавками, намистинами, бісером, квітками, виготовленими із стрічки, декоративною

Оздоблення виробу за допомогою стрічок.

Для оздоблення виробу використовують шовкову, капронову стрічки,

декоративні булавки, декоративні нитки та шнури.

Технологія виготовлення яйця побудована на поєднанні декількох технік,

серед яких можна назвати: робота зі стрічкою, вишивка стрічкою, оздоблення

бісером, обробка пінопласту.

У готовому вигляді великоднє яйце являє собою пінопластову основу,

обмотану в певному порядку шовковою стрічкою з подальшим оздобленням

стрічкою, декоративними булавками, намистинами, бісером, квітками -

виготовленими із стрічки та декоративною ниткою

Декупаж

Оздоблення виробів за допомогою вирізаних бумажних мотивів. Така техніка оздоблення була придумана китайскими селянами в XII столітті, саме вони зробили тонку яскраву бумагу і почали прикрашати з її допомогою різноманітні предмети. В Європу цей метод декорування прийшов у XVII-XVIII столітті разом з красивою лакованою китайською мебелю. Техніка декупажа розійшлась по всей Європі. Декупаж використовували у своіх работах даже видатні художники, такі як Матісс і Пікассо.

Для декупажу можна застосовувати оздоблені малюнком серветки –вирізаючи з них мотиви у різній послідовності. За допомогою клею ці мотиви приклеюються на яйце, обережно розтираючи пензликом від середини до краю малюнка. Малюнок має бути рівним без загинів бумаги.

З історії бісерової писанки

Бісерова писанка (бісеринка) - це яскравий оберіг –сувенір, який несе подвійне навантаження, служить оберегом та видом оздоблення. Бісерові писанки з'являються на Україні в ХУІІ столітті

На той час з Венеції , Богемії та Австрії на територію Східної Європи ( в тому числі і на Україну ) почали завозити бісер, скляні намистини. Писанка-бісеринка виникла спочатку як сувенір-подарунок багатим прихожанам-меценатам ,які відвідували монастирі, пізніше, як сувеніри для всіх прихожан,що відвідали монастир і не несли на той час символічного значення. Бісерова писанка до ХІХ століття виготовлялась виключно в монастирях, таким видом мистецтва славився монастир на Вінниччині, монастирі Буковини, Львівщини та Житомирщини. Сяючі писанки-бісерки підвішувались до лампадок перед образами у церквах, палацах, сільських хатах, служили подарунками на урочистості.

Однією з перших технік виконання писанок –бісеринок була техніка вдавлювання по воску. Такі писанки оздоблені бісером називали восковками-бісерками. Для того, щоб виготовити восковку-бісерку, яйце покривали тонким шаром білого воску і в цей віск вдавлювали бісер, намистинки, перлини, скло, натуральне коштовне та напівкоштовне каміння за певним малюнком, використовуючи, традиційні знаки –символи та власні ідеї. Але такі вироби були недовговічними, бісер і камінці дуже часто відпадали і виріб втрачав свій привабливий вигляд. В сучасних умовах для виготовлення писанки-бісерки використовують клей ( ПВА, «Момент» та інші). При використанні клею необхідно перевірити, чи не розчиняє клей поверхню бісеру та яйця. Шкарлупа яєць дуже крихкий матеріал , тому дуже часто застосовують замість яєчної шкарлупи сучасні замінники –муляжі яйця з дерева, гіпсу, пластику, глини тощо.

При роботі з бісером необхідно мати добре освітлення, а також треба якнайкраще провітрювати робоче приміщення.

Крім технік вдавлювання та клеєння ( викладання та насипу) для виготовлення бісерової писанки використовують бісерове ткацтво та оплітання. Бісерове ткацтво - це оздоблення великодніх яєць за допомогою нанизування бісеру, що нагадує ткацтво і є одною з найскладніших і довговічних технік виготовлення бісерових писанок. При ткацтві створюється виконаний з бісеру мішечок ( чохольчик) в якому знаходиться яйце або муляж.

Більшість орнаментів та символів дуже давнього походження. Це знаки спілкування наших пращурів з природою та всесвітом. В них створилася система знаків. Причому в кожному історичному регіоні були свої особливості.

Сонце символізували символи з чотирма променями.

Хрест (хрестя)символізував також просторове уявлення наших предків, був символом вогню. Такий символ відвертав біду та провіщував щастя. Звичайний хрест означав добу а зі свастям - рік. Хрест був також символом бога землі

Богиня неба мала свої символи. Вони нагадували подвійні хрести.

Поширеним є символ світового дерева - вазона. Дерево символізує розвиток роду.

Символи були не лише божественними, а й побутовими.

Оскільки наші пращури були землеробами, то на чільному місці були символи родючості та врожайності.

Перегляд файлу

Полонська загальноосвітня школа 1- Ш

ступенів № 3

 

 

Урок на тему:

Виготовлення пасхальних яєць

 

 

 

Учитель трудового навчання

Полонської ЗОШ 1-Ш ступенів №3

Король Ірина Вікторівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:   Виготовлення пасхальних яєць

Мета. Ознайомити учнів із особливостями оздоблення пасхальних яєць, технікою їх виконання; навчити розрізняти види використаного оздоблення, виконувати самостійно оздоблення пасхальних яєць; розвивати творчі здібності; виховувати шанобливе ставлення до національних традицій, старанність та охайність під час виконання робіт.

Інструменти і матеріали: демонстративний матеріал: фотографії виробів із зразками оздоблених яєць; бісер, лєнти, серветки, кольоровий папір, клей, голки, нитки, ножиці; зразки узорів,

 

Епіграф заняття: «Шлях до розвитку та до щастя людини пролягає через її працю»

 

Д.І. Менделєє

 

Історія виникнення пасхальних прикрас

 

Серед українських народних свят одним із найбільших і  найурочистіших є Великдень Світлий Празник Христового Воскресіння. Це свято багате на церковно-обрядові й народні звичаї.  З ним повязано чимало традицій, ритуалів і символів.  Основні символи Великодня — паска й писанка. Жінки й дівчата

розмальовували до свята писанки, в яких уславляли животворящу силу сонця та

безконечність життя. Крашанки фарбували переважно в червоний — це колір

вогню і життя: саме в яйці воно зароджується. Писанками та крашанками люди

обмінювалися всі три дні, дарували їх рідним і близьким, примовляючи:

“Христос Воскрес”, а у відповідь: “Воістину Воскрес”.

Традиція дарувати пасхальні яйця – символ народження життя,

воскресіння – існував на теренах сьогоденної Європи з XVI століття.

Виготовлення майстерно прикрашених великодніх яєць було і традицією, і

старовинним ремеслом у слов’ян. Просту писанку дарував своїй подрузі

звичайний ремісник чи селянин, майстерно зроблена ювелірна прикраса –

великоднє яйце, виготовлене Карлом Фаберже – дарувалася російським

імператором своїй дружині. Вважають, що Карл Фаберже і його художники, ювеліри, каменерізи, скульптори-моделювальники та мініатюристи__довели мистецтво виготовлення  ювелірних великодніх яєць до неперевершеного рівня смаку, майстерності та творчої фантазії.

 

 

 

 

 

Технологія виготовлення яйця побудована на поєднанні декількох технік,

серед яких можна назвати: робота зі стрічкою, вишивка стрічкою, оздоблення

бісером, оздоблення паперовою стрічкою.

У готовому вигляді великоднє яйце являє собою основу,  обмотану в певному порядку шовковою стрічкою з подальшим оздобленням  стрічкою, декоративними булавками, намистинами, бісером, квітками,  виготовленими із стрічки, декоративною

Оздоблення виробу за допомогою стрічок.

Для оздоблення виробу використовують шовкову, капронову стрічки,

декоративні булавки, декоративні нитки та шнури.

Технологія виготовлення яйця побудована на поєднанні декількох технік,

серед яких можна назвати: робота зі стрічкою, вишивка стрічкою, оздоблення

бісером, обробка пінопласту.

У готовому вигляді великоднє яйце являє собою пінопластову основу,

обмотану в певному порядку шовковою стрічкою з подальшим оздобленням

стрічкою, декоративними булавками, намистинами, бісером, квітками -

виготовленими із стрічки  та  декоративною ниткою

 

                       

 

                                            Декупаж

Оздоблення виробів за допомогою вирізаних бумажних мотивів. Така техніка оздоблення була придумана китайскими селянами в XII столітті, саме вони зробили тонку яскраву бумагу і почали прикрашати з її допомогою різноманітні предмети. В Європу цей метод декорування прийшов у XVII-XVIII столітті разом з красивою лакованою китайською мебелю. Техніка декупажа розійшлась по всей Європі. Декупаж використовували у своіх работах даже видатні  художники, такі як Матісс і Пікассо.

Для декупажу можна застосовувати оздоблені малюнком серветки –вирізаючи з них мотиви у різній послідовності. За допомогою клею ці мотиви приклеюються на яйце, обережно розтираючи пензликом від середини до краю малюнка. Малюнок має бути рівним без загинів бумаги.

 

 

 

 

З історії бісерової писанки

 

 

 

       Бісерова писанка  (бісеринка) - це яскравий  оберіг –сувенір,  який  несе подвійне навантаження,  служить оберегом та видом оздоблення. Бісерові писанки з’являються на Україні  в ХУІІ столітті 

На той час  з Венеції , Богемії та Австрії  на територію Східної Європи ( в тому числі  і на Україну ) почали завозити  бісер, скляні намистини. Писанка-бісеринка  виникла спочатку  як сувенір-подарунок багатим прихожанам-меценатам ,які відвідували монастирі, пізніше, як сувеніри для всіх прихожан,що відвідали монастир  і не несли на той час  символічного значення.  Бісерова писанка до ХІХ століття виготовлялась виключно в монастирях, таким  видом мистецтва  славився  монастир на  Вінниччині, монастирі Буковини, Львівщини та Житомирщини.  Сяючі писанки-бісерки  підвішувались  до лампадок  перед образами у церквах, палацах, сільських хатах, служили  подарунками  на урочистості.

   Однією з перших технік виконання  писанок –бісеринок була техніка  вдавлювання  по воску. Такі  писанки  оздоблені бісером називали восковками-бісерками.  Для того, щоб виготовити  восковку-бісерку,  яйце  покривали тонким  шаром білого воску  і в цей віск  вдавлювали бісер, намистинки, перлини, скло, натуральне коштовне  та напівкоштовне каміння за певним малюнком, використовуючи, традиційні знаки –символи та власні ідеї. Але такі  вироби були  недовговічними,  бісер і камінці дуже часто відпадали  і виріб втрачав свій привабливий вигляд.  В сучасних умовах  для виготовлення  писанки-бісерки  використовують клей ( ПВА, «Момент» та інші). При використанні клею необхідно перевірити, чи не розчиняє  клей  поверхню бісеру та яйця. Шкарлупа яєць дуже крихкий матеріал , тому  дуже часто застосовують замість яєчної шкарлупи  сучасні замінники –муляжі яйця з дерева, гіпсу, пластику, глини  тощо. 

       При роботі з бісером необхідно  мати добре освітлення, а також треба  якнайкраще  провітрювати робоче приміщення.

      Крім технік вдавлювання  та клеєння ( викладання та насипу) для виготовлення бісерової писанки   використовують  бісерове ткацтво  та оплітання.  Бісерове ткацтво  - це оздоблення великодніх  яєць  за допомогою  нанизування бісеру,  що нагадує ткацтво і є одною з найскладніших і довговічних технік виготовлення бісерових писанок. При ткацтві  створюється  виконаний з бісеру мішечок ( чохольчик)  в якому знаходиться яйце або муляж.

Більшість орнаментів та символів дуже давнього походження. Це знаки спілкування наших пращурів з природою та всесвітом. В них створилася система знаків. Причому в кожному історичному регіоні були свої особливості.

 

 

Сонце символізували символи з чотирма променями.

Хрест (хрестя)символізував також просторове уявлення наших предків, був символом вогню. Такий символ відвертав біду та провіщував щастя. Звичайний хрест означав добу а зі свастям - рік. Хрест був також символом бога землі

 

Богиня неба мала свої символи. Вони нагадували подвійні хрести.

Поширеним є символ світового дерева - вазона. Дерево символізує розвиток роду.

Символи були не лише божественними, а й побутовими.

 Оскільки наші пращури були землеробами, то на чільному місці були символи родючості та врожайності.

 

 

doc
Пов’язані теми
Технології, Розробки уроків
Додано
24 жовтня 2018
Переглядів
3437
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку