Урок. Вигук як особлива частина мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНСПЕКТ ВІДКРИТОГО УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

                             У 7 КЛАСІ НА ТЕМУ:

          « ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ

 

ВЧИТЕЛЬ            ЮКЛЯЄВА С.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Вигук як особлива частина мови

 

Мета: домогтися засвоєння учнями визначення вигуків, ознайомити

           з граматичними ознаками вигуків як особливої частини мови;

           формувати навички їх розпізнання та інтонування, вчити

           доцільно вживати вигуки в мовленні; розвивати пам`ять, увагу;

           виховувати почуття гумору, мовні смаки.

Обладнання: дидактичний матеріал, таблиця «Вигук».

 

 

                        ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Гра «Редактор»

Редагувати речення, назвати вивчені частини мови

Ох,  полий но яблуню щоб не засохла.

 

2. Аналіз мовного матеріалу

Проаналізуйте подане слово  ох  за поданим планом.

а) Чи має слово лексичне значення?

б) Чи виступає воно членом речення?

в) Чи можна до нього поставити питання?

г) Чи служить воно засобом зв`язку?

 

Зробіть висновок.

 

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

 

ІV . Опрацювання нового матеріалу

 

1. Пояснення вчителя з використанням узагальнюючої таблиці «Вигук».

Вигук – це особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх

 

Ох, торішнє літо так давно минуло (Леся Українка)

 

Вигуки не належать ні до повнозначних, ні до самостійних слів, бо вони не називають предметів, ознак чи дій і не виконують службових функцій, як службові частини мови, вони лише виражають почуття.

 

За значенням вигуки поділяються на 4 групи:

 

1. Емоційні- виражають різні почуття, переживання: задоволення, захоплення, радість, схвалення, скорботу, жаль, горе, переляк, незадоволення (Ох, фу, Ет)

2.Волевиявлення, спонукання до дії – вигуки, що виражають наказ, заклик до дії, сигнал спонукання, до мовчання, згоди, тощо...(Цить, марш)

3.Мовний етикет – виражають привітання, прощання, сподівання, подяку, прохання, пробачення, лайку...(будь ласка, на добраніч)

4.Звуконаслідувальні слова – виражають акустичні уявлення мовців про навколишнє середовище, про звуки і шуми різних явищ природи, звукові сигнали тварин... (Брязь, ку-ку)

 

2.Робота учнів з підручником.

 

Учні опрацьовують теоретичний матеріал підручника.

 

3. Казка «Пригоди Вигука»

 

Одного разу йшов лісовою стежкою Вигук і сумував: «Що це за несправедливість? Всі частини мови дружать між собою, ще й пишаються, що їх називають повнозначними. Навіть службові частини мови з ними подружилися. Хитрющий Прийменник виражає відношення між предметами, до Іменника в друзі набивається. Улеслива частка допомагає видозмінити значення окремих слів, навіть цілих речень. Сполучник виконує наказ царя Синтаксиса і сполучає речення. А мені що робити? Нікому я не потрібен». Сів Вигук та й гірко заплакав. Аж ось бачить їде королева Морфологія та цар Синтаксис. Бідолашний Вигук хотів сховатися, але Морфологія, помітивши нашого мандрівника, запитала його:

-Ти хто такий?

- Я – Вигук.

- А чому ти такий сумний? – запитала Морфологія.

- Нікому я не потрібен, ніхто не хоче зі мною товаришувати: ні самостійні, ні службові частини мови.

- Ходімо з нами – запропонував Синтаксис – хоча ти нічого не називаєш, не виконуєш службових функцій, але без тебе при королівському дворі не обійтися, адже ти виражаєш емоції, волевиявлення, спонукання до дії, звуконаслідування. А найголовніше – із тобою пов`язаний мовний етикет.

- Ой! – зрадів Вигук – Я можу бути комусь корисним.

- Станьмо друзями – запропонували Морфологія і Синтаксис.

-Згода!

З того часу це три найкращі друзі.

 

4. Практична робота

 

Виписати вигуки. Встановити, що передає кожен з них.

І. Цить! Хай говорить серце... Ой! Що се за сопілка? Чари! Чари! Ба! Так би ти й казав, то я ж би знав! От, бігме, згинув би  тепер без неї!  Лукашу, де ти? Гов! Геть! Не мороч мене! Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! Авжеж! Тепер він вовкулака дикий! Хай скавучить, нехай голосить, виє! Ну-ну, помалу! Гей, підіте приведіте музику троїсту!

ІІ. Анумо, співці-кобзарі! У кого є кобза гучніша! Ану, вставай, чоловіче, третій півень кукуріче! “Нумо орати!” – продзижчала муха й сіла  волові на ріг. Гей, люди ідуть по ліщину, гей-гей! А я їду  по дівчину сам. Ей, питається батько сина, гей-гей! “Скільки стоїть ця дівчина в нас?” “Ой тобі, тату, не питати, гей-гей! Скільки треба – треба дати нам!”

 

 

Завдання № 2

Вставте потрібний вигук, визначте групу

 

1) (О-ох, 0-0, ой, ай)! – важко зітхнув Остап. – Обридло вже мені по цих краях горювати. (Панас Мирний) 2) (Ет, ат, ну, ач, ой), вигадки! Велике діло – миші. (Л.Глібов) 3) (Ануте, ну-ну, нумо, ану), Остапівно, почнімо тії, про молоду журавку й чорну ниву! (А.Малишко) 4) (Ех, ох, ах, ой), земляче, земляче, - каже, - якби ит знав, яке мені горе, ти б не сердився. (А.Тесленко) 5) (Ага, агов, ах, ой), то ти. Ось дов`яжи снопів, а я піду. (Леся Українка).

 

V Закріплення вивченого матеріалу

 

 Іноді вигуки можуть виступати в ролі підмета, додатка чи присудка, набуваючи значення іменника чи дієслова.

 

Його «кар-кар» нагадувало мені ворону.

 

Тренувальні вправи

 

Завдання 1. (усно) прочитати виразно речення, знайти вигуки, визначити до якої групи за значенням і за походженням вони належать.

 

Ой, людині славно, вільно жить весною, з доллею ріднитись Юно-молодою. 2) О рідний Донбасе, мій тату могучий, ти в серці моєму навік засіяв!  3) Ет, багато казати, та мало слухати – хмуріють очі майстра. ;) Отакої! Що ж це нам, первина? – сказала Орися. 5) Ох і добре ж копається земелька – як пух, а лопата – немов пір`їнка.

 

 

Вибірковий диктант

 Виберіть і запишіть вигуки, які можуть виражати почуття

 

Страх!, слава!, цур!, жах!, честь!, кось-кось, ой-ой-ой!, ану-ну!, а-а!, еге-еге, гай-гай!, ну-ну, ух!, ох!, нумо!, і-і!, ех!, ррраз!, брр!, тпру!, ага!, егей!, агу!, еч!

 

Складіть і запишіть 4 речення з вигуком ох, так , щоб у першому реченні він виражав захоплення, у другому – співчуття, у третьому-задоволення, а в четвертому досаду.

 

Вибірково-розподільний диктант

 

Виберіть вигуки і розподіліть їх у два стовпчики: 1-ті, що виражають вітання та побажання, 2- ті, що виражають прохання, запрошення.

 

Добрий день, дорога матусю! Будьте здорові, любі бабуся та дідусь!  Прощайте, товариші! Будь ласка, напиши. Дякую, було дуже смачно.  Даруйте, що не все сказано. Усього найкращого! Щасливих свят! На здоров»я! До зустрічі! Добрий вечір, сестро.

 

Складання діалогів.

 

Використовуючи записані у попередній вправі вигуки, складіть діалоги.

 

Прочитати загадки, відгадати їх.  Назвати  вжиті в них  звуконаслідувальні слова.

1. В небі чистому, під сонечком,  все хтось дзвонить срібним дзвоничком: “Дзень-дзень, дзень-дзень!” – славить він погожий день. Може, чули навесні його дзвоника пісні? (Р.Юзва.) 2. Хто гнізда свого не має, яйця іншим підкладає та у лісі в холодку все кує: “Ку-ку, ку-ку!”? 3. Що воно за  дивна птиця? Світла денного боїться, “ху-ху-ху!” – кричить, співа. Відгадали всі? (В.Шаройко.)

Відгадки. 1. Жайворонок. 2. Зозуля. 3. Сова.

 

 

              V.Підсумок уроку

 

Заключна бесіда

 

• Яка частина мови називається вигуком?
• Чому вигук не належить ні до самостійних частин мови, ні до службових частин мови?
• Чи виконує вигук синтаксичну роль? В якому випадку?
• На які групи поділяються вигуки за значенням?
• За походженням на які групи поділяються вигуки?
• З якою метою вживаються вигуки в мовленні?

 

        Оцінювання учнів

 

6. Домашнє завдання

 

1. На основі власних спостережень скласти розповідь про життя лісу чи поля влітку, вживаючи вигуки і звуконаслідувальні слова.