Урок" Використання ІКТ на уроках географії"

Про матеріал
Методика мультимедіа є сучасною комп’ютерно-інформаційною технологією, що забезпечує можливість об’єднувати в одній комп’ютерній програмі анімацію, звук, текст, графічне зображення та відео. Викладання з демонстраційно-моделюючими програмними засобами, які використовуються на етапах вивчення нового матеріалу, закріплення,
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ……………………………………………………………………………...3

1Використання інформаційно-комунікативних технологій  у навчальному процесі з географії.

   1.1.Аналіз проблеми використання ІКТ на уроках географії……………..4

   1.2.Можливості ІКТ для  вивчення  географії………………………………7

   1.3.Готовність вчителя географії до використання ІКТ у навчальному процесі…………………………………………………………….......................9

2.Використання мультимедійних технологій  у навчальному процесі з географії.

    2.1.Мультимедійні  технології  навчання………………………………….11

    2.2.Підготовка уроку із використанням мультимедійних технологій….13

    2.3.Використання мультимедійних технологій на уроках географії……..................................................................................................20

     2.4Типи мультимедійних уроків…………………………………………..24

     2.5.Використання мультимедійних технологій в позаурочний час……28

Висновки………………………………………………………………………..29

Список використаної літератури……………………………………………..30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Актуальність теми . Сьогодні ми  перебуваємо на етапі оновлення всієї системи освіти, впровадження в навчально-виховний процес нових інформаційних технологій. Новітні комп’ютерні технології,що так стрімко увірвалися в наше життя, є потужним інструментом отримання найрізноманітнішої інформації.В освітній галузі вони стали ефективним засобом реалізації принципів наочності,доступності,систематичності та послідовності,науковості, підвищили  інтерес до навчання. В сучасних умовах масової комп’ютеризації та інформатизації всіх сторін життя суспільства перед системою освіти постають нові завдання, які вимагають пошуку шляхів інтенсифікації процесу навчання та інноваційних методів управління ним.

 Останнім часом мультимедійні комп’ютерні технології навчання знаходять все більшу підтримку серед учителів .  Накопичений у ході комп’ютеризації  освіти України практичний досвід та спеціальні педагогічні дослідження є яскравим доказом того, що використання засобів мультимедійних комп’ютерних технологій позитивно позначаються на якості географічної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Методика мультимедіа є сучасною комп’ютерно-інформаційною технологією, що забезпечує можливість об’єднувати в одній комп’ютерній програмі анімацію, звук, текст, графічне зображення та відео. Викладання з демонстраційно-моделюючими програмними засобами, які використовуються на етапах вивчення нового матеріалу, закріплення, демонстрації   моделі об’єкту навчання, показу відеофрагментів повинне бути спрямоване на те, щоб не давати  готових відповідей, а націлювати учнів на творчий  пошук, формування  власної  думки. Головне не те, правильна чи неправильна  відповідь, а те, як учень обґрунтовує, мотивує свій висновок, шукає власний варіант рішення завдання. Досягнення цієї мети можливе завдяки використанню різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, створення атмосфери зацікавленості, стимулювання учнів до висловлювань на основі побаченого, почутого чи то змодельованого. Таку можливість надають уроки із забезпеченням інформаційно-комп’ютерного супроводу навчальних занять з географії.

Об`єктом є процес навчання географії із застосуванням  мультимедійних технологій на уроках в загальноосвітніх навчальних закладах.

 Предмет  – це мета, зміст і використання в процесі навчання географії мультимедійних технологій, як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів

 

 

 

 

 

 

 

1.1.Аналіз проблеми використання ІКТ на уроках географії

 

Під впровадженням ІКТ ми розуміємо: забезпеченість комп’ютерною технікою і її використання; встановлення пакетів прикладних програм і їх використання; навчання педагогічних працівників ІКТ і їх вміння застосувати отримані навички для поліпшення навчального процесу, а також розробка нових інформаційних систем і їх використання.

Дослідженнями проблеми впровадження ІКТ у загальноосвітні навчальні заклади займалися відомі науковці: В.Ю. Биков, Л.В. Брескіна, А.С.Звягіна, В.С. Зіяутдінов, М.І. Жалдак, О.В. Клочко, Н.В. Морзе, І.Ф. Прокопенко , М.М. Пошукова, О.В. Співаковський. Інформатизація освіти важлива не сама по собі. Вона повинна сприяти виконанню тієї місії, яка покладається на освіту суспільством. Можна погодитися з думкою Б.М. Богатиря, що «найголовнішою місією освіти в сучасних умовах є забезпечення стійкого соціально-економічного і науково-технічного розвитку країни з урахуванням її національних і регіональних, культурних і соціальних особливостей, а також глобальних тенденцій у світі». Слід зазначити, що головною метою впровадження ІКТ є підготовка тих, хто навчається, до активної і плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Підвищення якості, доступності та ефективності освіти, створення освітніх умов для широких верств населення на основі широкого впровадження в освітню практику методів і засобів ІКТ та комп'ютерно-орієнтованих технологій підтримки діяльності людей є фундаментом для досягнення ними мети-навчання протягом усього життя. Реалізація головної мети інформатизації сучасної освіти передбачає:

• формування інформаційної культури учнів, що стає сьогодні невід'ємною складовою загальної культури кожного члена суспільства, характерною рисою і необхідною умовою існування інформаційного суспільства в цілому;              • створення нових і додаткових (за рахунок і на основі впровадження ІКТ) умов підвищення якості освіти;

• розвиток нових форм освіти і навчальних технологій, що принципово базуються на ІКТ, реалізація на цій основі концепцій відкритої і дистанційної освіти, підвищення доступності і забезпечення екстериторіальності й інтернаціоналізації освіти;

• удосконалення управління освітою, створення автоматизованих систем управління на всіх організаційних рівнях системи освіти та на рівні, різних типів навчальних закладів;

• підвищення рівня координації, ефективності та керованості, забезпечення екстериторіальності та інтернаціоналізації наукових досліджень, що проводяться в системі освіти, широке використання методів, засобів і технологій управління проектами, формування сучасного наукового інструментарію і розширення простору наукового експерименту. Реалізація головної мети інформатизації системи загальної середньої освіти передбачає розв'язання таких першочергових завдань :

 

• модернізація змісту і технологій навчання, які відповідали б сучасним освітнім пріоритетам, максимально використовувати переваги ІКТ для підвищення якості освіти дітей, збереження здоров'я учнів;

• досягнення необхідної професійної кваліфікації працівників освіти, яка створювала б їм можливості реалізовувати сучасні моделі освітнього процесу з використанням ІКТ;

• створення системи методичної підтримки навчання в умовах Інформатизації навчального процесу;

• підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки педагогічних, адміністративних й інженерно-технічних кадрів, які здатні ефективно використовувати в навчальному процесі сучасні ІКТ;

• формування, постійне розширення освітнього інформаційного простору та спектра інформаційних ресурсів освіти, реалізація в освітньому інформаційному просторі всіх зв'язків і забезпечення необхідних комунікацій між учасниками навчального процесу, навколишнім середовищем;                           • розроблення нормативної бази, створення системи проектування й управління процесом інформатизації;

• забезпечення якості, стандартизації й сертифікації засобів ІКТ в освіті;

 • інформатизація процесу управління освітою. Створення умов для підвищення якості сучасної освіти досягається :

• розробленням і широким упровадженням у практику освіти нових особистісно орієнтованих технологій навчання й учіння;

• диференціацією -і демократизацією навчально-виховного процесу для найбільш повного розвитку схильностей і здібностей людини, задоволенням її запитів і потреб, розкриттям її творчого потенціалу;

• організацією ефективної колективної навчальної діяльності, у тому числі екстериторіальної і спільної міжнародної (освіта без кордонів);                             

• розширенням простору й підвищенням ефективності вільного доступу до інформаційних (у тому числі міжнародних) освітніх ресурсів, баз даних і знань, розвитком засобів формування, зберігання, пошуку й представлення інформаційних освітніх матеріалів, створенням автоматизованих ,

• бібліотечних систем;

• створенням нового покоління комп'ютерне орієнтованих засобів навчання, у тому числі комп'ютерних програмних засобів навчального призначення;

• розвитком засобів оцінювання результатів навчальних досягнень учнів, впливу педагогічних інновацій на результати навчальної діяльності, засобів управління навчанням.

 

Ступінь впровадження ІКТ в освіту значною мірою відбиває глибину й масштаби інформатизації суспільства, а сам цей процес має всеохоплюючий відносно системи освіти характер. Ось чому впровадження ІКТ в освітній процес сприяє виконанню більшості завдань, що стоять перед системою освіти. Таким чином, реалізація головної мети інформатизації сучасної освіти забезпечує досягнення таких цілей, які багато в чому збігаються із загальними цілями розвитку освіти:

 

• підвищення рівня фундаментальності загальної і професійної освіти;

• формування в дітей і молоді цілісної наукової картини світу, потреби й умінь самостійного наукового пізнання, самонавчання і самореалізації відповідно до індивідуальних можливостей;

• розвитку в дітей і молоді творчих здібностей, організації та індивідуалізації навчання обдарованої учнівської та студентської молоді, у тому числі проведення дистанційних олімпіад:

• створення системи дистанційного тестування рівня навчальних досягнень;            • розвитку системи профорієнтації, профвідбору та працевлаштування, створення спеціальних комп'ютерне орієнтованих засобів для забезпечення цієї роботи;

• підвищення рівня допрофесійної підготовки учнів старших класів загальноосвітньої школи, професійної підготовки учнів професійно-технічних і студентів вищих навчальних закладів, інших категорій учнів, розширення спектра та адекватності застосування експертних систем, систем автоматизації моделювання, тренажерів та інших професійно орієнтованих засобів навчання і контролю рівня професійних компетентностей;

• досягнення диференціації, інтеграції та варіативності рівного доступу до якісної освіти, створення умов для освіти членів суспільства протягом життя;

• розвитку після дипломної освіти та освіти дорослих, вдосконалення системи перепідготовки та підвищення кваліфікації, у тому числі педагогічних і керівних кадрів освіти.

 

Все більше стали обговорювати покращення якості освіти в школі через збільшення інформаційної культури учасників освітнього процесу і активного використання ними ІКТ в своїй діяльності.

В багатьох навчальних закладах створюються або вже створенні єдині інформаційні простори, проводиться навчання працівників освіти.

Сьогодні неможливо уявити собі роботу без використання комп’ютера. Це й проведення моніторингу якості навчання; ведення моніторингу навченості учнів; електронний документообіг, утворюються електронні бази по учням; створення сайта школи, Web-сторінки окремих шкільних проектів.

 

 

 

 

1.2. Можливості ІКТ для вивчення географії.

 

Національна середня освіта перебуває у стані переходу до інформатизації навчального процесу. Є  позитивні зрушення у цьому питанні: поступово виконується програма забезпечення шкіл комп'ютерною технікою, з'явилися  сертифіковані навчальні комп’ютерні програмні засоби.

Серед шкільних предметів географія має дуже широкі можливості  для навчання з використанням ІКТ.

Загальновідомо, що викладання географії у школі вимагає нових методичних підходів до навчання учнів, оскільки використання лише традиційних методів навчання, як показує шкільна практика, сьогодні вже не може бути достатньо ефективним. Потрібно  навчати дітей із врахуванням індивідуальних можливостей і запитів школярів.

Найважливішим завданням сучасності вважаємо реалізацію особистісно орієнтованого підходу до навчання учнів, коли учень із об’єкта педагогічного впливу стає суб’єктом творчої діяльності, що значною мірою впливає на досягнення ним більш високого рівня знань і вмінь, розвитку в школярів пізнавальної самостійності та інтересу до вивчення географії.

Одним із напрямів модернізації системи географічної освіти у школі є впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес. Сучасне життя вимагає від учителів освоєння комп’ютерної техніки, тому що багатьом учням, які вже достатньою мірою володіють комп’ютерною технікою,  більш близькими і зрозумілими є комп’ютерні та мультимедійні версії тем шкільних курсів з географії.

У межах викладання географії, разом із традиційними технологіями навчання, закладено величезні можливості для застосування комп’ютерних технологій, насамперед, загальнодоступних засобів MS Office: текстовий редактор MS Word, програми MS Power Point, MS Explorer, MS Photoshop, Intel "Навчання для майбутнього". Вважаємо, що вчителю географії потрібно використовувати програму MS Map Point для впровадження геоінформаційних систем в навчання географії під час створення динамічних картографічних об’єктів.

Дидактичними можливостями інформаційно-комунікаційних технологій вважаємо:

 

-        індивідуалізацію навчального процесу;

-        високий ступінь наочності під час викладання географії;

-        пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);

-        можливість моделювання природних процесів і явищ;

-        організацію групової роботи;

-        забезпечення зворотнього зв’язку в процесі навчання;

-        контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу.

 

У процесі навчання вибір способів використання ІКТ залежить від поставлених учителем дидактичних завдань.

     Комп’ютери  у навчанні варто використовувати лише тоді, коли вони забезпечують здобуття знань учнями, які неможливо або достатньо складно отримати за умови використання традиційного навчання. Дуже важливо навчальний процес організувати таким чином, щоб учень розумів, що завдання вирішує він, а не машина, що лише він несе відповідальність за наслідки прийнятого рішення.    Школярі втрачають інтерес до роботи, якщо результати їхньої праці не реалізуються в подальшому, тому необхідно використовувати виконану роботу на уроках у процесі створенні програмних продуктів або розробленні методичних матеріалів.

Найбільш цінними у навчальному процесі можуть бути програмні засоби, які надають учню свободу вибору під час вивчення навчального матеріалу раціонального рівня складності, самостійного визначення форми допомоги за умови виникнення утруднень.

Комп`ютер може використовуватись під час викладання географії в режимі навчання, тренажера, контролю. Працюючи в режимі навчання, за допомогою мультимедійних програм виводяться на екран монітора навчальна інформація, задаються питання на розуміння запропонованої інформації. Якщо відповідь неправильна, пропонується підказка, як знайти правильну відповідь, або відповідь і ставиться наступне завдання.

У режимі тренажера на екран виводяться лише тексти запитань, за умови  помилкової відповіді надається відповідний коментар; результати відповідей не запам’ятовуються, час на обмірковування завдань – необмежений.

У режимі контролю варіанти завдань добираються комп’ютером, час на обмірковування обмежений, результати відповідей фіксуються, за  наявності помилки дається правильна відповідь і коментар. Після закінчення роботи виводиться список тем, у яких були зроблені помилки, та які потрібно повторити, а також ставиться відповідний бал.

Таким чином, комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: він є засобом спілкування, створення проблемних ситуацій, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учнів і  надає їм нові пізнавальні можливості.

Форми роботи учнів під час використання комп’ютера в якості засобу навчання є різні: це і робота всім класом, і групами, а також індивідуальна робота. Перелічені способи обумовлені не тільки наявністю або недостатньою кількістю комп’ютерів, але і дидактичними цілями.

Проте варто зазначити, що методика вивчення  шкільних предметів, зокрема і  географії, з використанням ІКТ знаходиться на етапі становлення: ще технології  використання комп'ютерів у навчальному процесі лише розробляються.

Наявні комп'ютерні програми з географії можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний  засіб навчання, виконувати різноманітні дидактичні функції у певних навчальних ситуаціях. Вони різноманітні за змістом, структурною побудовою, обсягом подання навчальної інформації.

 

1.3. Готовність вчителя географії до використання ІКТ у навчальному процесі.

 

Готовність вчителя географії до використання інформаційних технологій на своїх уроках передбачає:

 

-        певний рівень технічних навичок роботи з комп’ютером;

 

-        уміння вчителя ефективно використовувати ІКТ як засіб навчання;

 

-        упевненість учителя у більшій ефективності ІКТ порівняно з іншими засобами навчання, у більшій ефективності методів, що базуються на використанні ІКТ;

 

-        можливість швидко оволодіти новими педагогічними програмними засобами.

 

Наступна проблема, яка виникає як тільки вчитель починає освоювати комп'ютер, є відсутність методики застосування ІКТ на уроках будь-яких предметів. Досвід проведення таких уроків є і великий, але його неможливо розповсюдити традиційним способом, через методичну літературу, готові друковані плани-конспекти, дидактичні матеріали тощо. Вони в більшості своїй застаріють ще в процесі друку (це, у першу чергу, стосується посилань на веб-ресурси) та й не зможуть передати головної родзинки таких уроків — їх обов'язкової інтерактивності. Необхідно узагальнити основні принципи, способи роботи на уроці з використанням ІКТ, застерегти від типових помилок і таке інше.

За останні п’ять-сім років комп’ютер став необхідним засобом у побуті, доступнішим за ціною, тому  кількість «домашніх» комп’ютерів зросла у декілька разів. Відчутними є і результати Державної програми комп’ютеризації сільських шкіл, регіональних програм забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів комп’ютерною технікою.

 Можна констатувати, що комп’ютер для вчителя став доступнішим як вдома, так і на робочому місці. Це створює передумови для реального оволодіння сучасним вчителем інформаційно-комунікаційними технологіями на рівні необхідному для ефективного їх використання в навчальному процесі.

 

      Однак, треба  зазначити, що реальних зрушень у підготовці вчителя з інформаційно-комунікаційних технологій ще не відбулося. Особливо значні проблеми виникають з методикою застосування ІКТ у процесі викладання конкретних навчальних предметів, наприклад, географії.

 

Розглянемо можливі способи забезпечення реалізації  складових готовності вчителя до використання ІКТ. Для того, щоб учителі могли ефективно використовувати ІКТ у навчальному процесі, вони повинні мати певний рівень умінь і навичок володіння комп'ютером, використання інформаційних технологій як засобу навчання. Хмельницьким обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів з метою покращення ситуації з навчанням  вчителів щодо використання  комп'ютерних технологій, було впроваджено освітню програму «Intel. Навчання для майбутнього». Дана програма добре зарекомендувала себе у навчанні вчителів основам дослідницької роботи під час створення проектів відповідно до чинної державної програми з географії. Розроблено програму, посібники, методичне забезпечення і рекомендації, накопичено значний досвід проведення тренінгів для вчителів.

      Курсове підвищення кваліфікації вчителів географії передбачає навчальні заняття з використанням ІКТ, які включають ознайомлення вчителів комп'ютером,  можливостями програм Microsoft Office, із мультимедійними засобами як джерелом нових знань під час вивчення програмового матеріалу, що мають документальну достовірність  географічних явищ, переконливість наукових фактів, можливість викладати великий за обсягом навчальний матеріал за короткий час.

Другим напрямом у підвищенні кваліфікації вчителів є ознайомлення їх з проектною методикою, можливостями ІКТ у створенні нових інформаційних продуктів на принципах інтерактивного та особистісно орієнтованого навчання.

За допомогою програм Microsoft Word, Microsoft Power Point, Microsoft Office Publisher вчителі, вчаться розробляти уроки з курсу географії, використовуючи метод проектів, досліджувати поставлені проблемні питання. При цьому вони використовують ресурси Інтернету, матеріали підручників, енциклопедій тощо, гіперпосилання на ресурси Інтернету. Значна увага приділяється створенню дидактичних матеріалів з різних курсів географії – тестів, діаграм тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1.Мультимедійні  технології  навчання.

 

 

 

Нове інформаційне суспільство породило нову термінологію в педагогіці. До синонімічних виразів «нові інформаційні технології», «сучасні інформаційні технології», «технології комп’ютерного навчання» сьогодні додали «мультимедійні технології».

Мультимедіа с технологією, яка забезпечує поєднання декількох видів інформації (текст, звук, світлини, малюнок, анімація, відео та ін.) в єдиний блок. Її використовують у різних програмних і технічних засобах із метою найбільш ефективного впливу на користувача, що стає одночасно і читачем, і слухачем, і глядачем. Комп'ютер є апаратним і програмним носієм цієї' мультимедійної інформації.

Стрімкий розвиток мультимедійних технологій, тобто різноманітних видів одержання і збереження, обробки та передачі інформації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів у навчально-виховному процесі.

Комп'ютери в освіті почали застосовувати понад двадцять п'ять років тому. Пригадаймо ісгоричні кроки на цьому шляху.

1985 рік. Урядова постанова, що передбачає введення в 9-10 класах нового предмета «Основи інформатики та обчислювальної техніки».

1988 рік. Концепція інформатизації освіти (керівник акад. А. II. Єршов).

З кінця 80-х років XX ст. і до сьогодні - поява фундаментальних і прикладних психолого- пєдагогічних досліджень з питань мультимедійних технологій навчання.

Сьогодні не лише вчителі інформатики, а й педагоги - предметники освоюють мультимедійні технології навчання. О. П. Мокрогуз зробив спробу класифікації мультимедійних технологій освітнього призначення, що використовують сьогодні в освіті:

  •                    інформаційно-пошукові й довідникові мультимедіа-системи;
  •                    прикладні мультимедіа-енциіслопсдії;
  •                    мультимсдіа-засоби для контролю й вимірювання рівня знань, умінь і   навичок школярів;
  •                    електронні тренажери;
  •                    мультимедіа-засоби для математичного та імітаційного моделювання;
  •                    мультимедіа-засоби віртуальних лабораторій;
  •                    автоматизовані навчальні системи;
  •                    електронні мультимедіа-підручники,
  •                    експертні навчальні системи;
  •                    інтелектуальні навчальні системи

Серед наведених основними є мультимедіа - підручники та мультимедіа-енциклопедії. Причому підручники забезпечують безперервність і повноту дидактичного циклу процесу навчання за умови здійснення інтерактивного зворотного зв'язку.

Розробці та використанню педагогічних програмних засобів навчання (електронних підручників, мультимедійних підручників) останнім часом приділяють усе більше уваги. За останні роки з'явилося багато українських педагогічних програмних засобів. Цінним є те. що увага в цих засобах сконцентрована на забезпеченні взаємодії користувача з програмою та роботі в діалоговому режимі, а не лише на інформаційному наповненні.

Сучасні педагогічні програмні засоби навчання дозволяють користувачеві самостійно моделювати різні процеси, проводити досліди та здійснювати контроль засвоєння матеріалу за допомогою тестування. Наприклад. ППЗ з географії містять не лише тексти підручника, а й економічні і загально географічні карти, схеми, діаграми, картосхеми, світлини, малюнки та відеофрагменти. Електронні атласи, окрім карт, мають тексти, що коментують і доповнюють інформацію, подану на картах, запитання для самоперевірки, ілюстрації і навіть ігри на основі карт атласів.

Мультимедійні технології мають велике значення для уроків географії. При традиційному навчанні читання тексту чи прослуховуванні розповіді вчителя, який описує певні події, подає факти, ці технології сприяють утворенню асоціацій з наявними в учнів уявленнями про цю подію. При цьому сприймання інформації буде неоднаковим. Використання мультимедіа дає можливість учням побачити географічну інформацію більш реальною, правдивою. Крім того якісні демонстраційні засоби пояснюють, додають конкретну форму, посилюють те, що було сказано. «Мультимедійні технології мають великі можливості імітування сучасної реальності, відтворення найбільш суттєвих рис різних сторін економічного і соціального життя, соціокультурних комплексів».

На уроках географії використовують різну інформацію: текст (поняття, терміни, географічні карти, тощо), репродукції, малюнки, схеми, діаграми, світлини аудіо- та відеофрагменти тощо. Уроки з певних тем будуть особливо переконливими, якщо будуть використані тематичні географічні карти, на яких наочно показані певні характеристики економічного життя країни. Найкращим демонстраційним засобом, який може бути використаний при викладанні географії є кадри відеосюжетів.

Процес використання мультимедійних технологій сприяє змінам змісту освіти, перегляду методів та форм організації навчання. Кожен педагог рано чи пізно прийде до цих змін, до такого перегляду. Пропоную деякі поради щодо методів і форм упровадження мультимедіа на уроках географії та в позаурочній роботі. Ці поради не гарантують повноту розкриття питань, які на сучасному етапі комп'ютеризації школи перебувають на стадії розробки.

 

 

2.2.Підготовка уроку із використанням мультимедійних технологій.

 

Сьогодні мультимедіа-технології - один із перспективних напрямів у інформатизації навчального процесу. Мультимедіа- та гіпермедіа-технології інтегрують у собі потужні розподілені освітні ресурси, що здатні забезпечити середовище для формування та розвитку ключових компетентностей, до яких відносяться в першу чергу інформаційна й комунікативна.

Мультимедіа- та телекомунікаційні технології відкривають принципово нові методичні підходи до організації педагогічного процесу в системі загальної освіти. Не менш важливим є й те, що інтерактивні технології на основі мультимедіа дозволять розв’язати проблему "провінціалізму" сільської школи як на базі Інтернет-комунікацій, так і за рахунок інтерактивних СD-курсів і використання супутникового Інтернету у школах.

 

Мультимедіа - це система комплексної взаємодії візуальних і аудіоефектів під управлінням інтерактивного програмного забезпечення з використанням сучасних технічних і програмних засобів, які об’єднують текст, звук, графіку, фото, відео тощо в одному цифровому відтворенні.

 

Гіпермедіа – це комп’ютерні файли, що зв’язані за допомогою гіпертекстових посилань для переміщення між мультимедійними об’єктами.

 

Використання мультимедіа-технологій

 

Можна порекомендувати такі основні підходи до організації навчання сучасного школяра:

уроки із застосуванням мультимедійних презентацій;

закріплення за кожним школярем персонального комп’ютера, на якому створюється особиста тека;

паралельне та концентричне вивчення основних розділів навчальної програми;

реалізація індивідуального підходу, що включає широке використання на практичних заняттях навчальних індивідуальних програм, банка різнорівневих завдань тощо;

проведення значної частини занять у формі ділових ігор;

широке використання методу проектів;

системне використання проблемного підходу в навчанні.

Упровадження в педагогічний процес мультимедіа-технологій виявило ряд позитивних чинників і низку важких моментів і утруднень. Так, організація занять із використанням мультимедіа-технологій і спеціальний медіапроектор дає можливість наочно демонструвати можливості програмного забезпечення та економити час, інтенсифікуючи тим самим вивчення навчального матеріалу. У той же час з’являються додаткові вимоги до підготовки мультимедійних матеріалів учителем і організації самого уроку.

Включення інформаційних мультимедійних технологій робить процес навчання більш технологічним і більш результативним. Так, на цьому шляху є труднощі, є помилки, не уникнути їх і в майбутньому. Але є головний успіх   інтерес учнів, їх готовність до творчості, потреба в одержані нових знань і відчуття самостійності. Комп’ютер дозволяє робити уроки не схожими один на інші. Це відчуття постійної новизни сприяє розвитку в учнях інтересу до навчання.

Використання мультимедіа на уроці через інтерактивність, що здатна структурувати та візуалізувати інформацію, підсилює мотивацію учнів, активізуючи їх пізнавальну діяльність, як на рівні свідомості, так і підсвідомості.

Зі всіх інформаційних каналів візуальний  - наймогутніший, тому його використання в галузі освіти засобами мультимедіа більш розроблено. Проте це не відміняє важливості та значення інших медіа. Наприклад, ефективність засвоєння матеріалу значно підвищує створення для кожного мультимедійного продукту своєї ритмічної домінанти за допомогою оптимального підбору музичного супроводу. Продумана взаємодія клавіатури та мишки в мультимедійних підручниках у поєднанні з іншими медіа додає ще одну перевагу даній освітній технології. Вона заснована на тому, що мануальні вправи істотно розвивають пам’ять. Не випадково раніше в колишніх гімназіях контурні карти малювали щоб "набити" руку та щоб у такий спосіб краще їх запам’ятати.

Окремі продукти індивідуальної авторської свідомості (текст, зображення, звуковий ряд, відео тощо) об’єднуються в нову систему. Взаємодіючи один з одним вони втрачають самостійність уже на стадії розробки сценарію, прорахунку всіх функціональних можливостей, очікуваних від продукту відповідно до його цільового призначення. Мультимедіа-продукт у результаті цієї взаємодії одержує якості, яких немає в окремо взятих складових.

Річ у тому, що наука (лінгвістика, мистецтвознавство і т.  д.) накопичила знання про ці окремо взяті форми інформації, а властивості мультимедійного середовища тільки починають вивчатись. У решті-решт, мультимедіа в освіті ефективні настільки, наскільки при їх використанні розв’язується конкретна навчальна задача – навчити чомусь, виробити навички роботи з чимось.

Згідно, Р. Кирмайеру, при використанні інтерактивних мультимедійних технологій у процесі навчання частка засвоєного матеріалу може сягати 75 %. Цілком можливо, що це, швидше за все, явно оптимістична оцінка, але про підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу, коли до процесу сприйняття залучаються зорова та слухова складові, було відомо задовго до появи комп’ютерів.

 

 

Особливості підготовки навчальних мультимедіа-презентацій.

 

При створенні мультимедійних презентацій необхідно враховувати таку послідовність, як мотивація, постановка навчальної мети, створення передумов до сприйняття навчального матеріалу, подача самого навчального матеріалу та його оцінка.

При створенні мультимедійної презентації потрібно враховувати не тільки відповідні принципи класичної дидактики, але і специфічні принципи використання комп’ютерних мультимедійних продуктів.

Вивчення праць класиків показало, що вчителям-розробникам мультимедійних презентацій будуть корисними, наприклад, рекомендації, що були надані ще Ф. Дістервегом у його "Керівництві до освіти німецьких вчителів". Вони залишаються вкрай актуальними й у наш час при найсучасніших педагогічних технологіях. Ось деякі з них:

-розподіляй кожний матеріал на певні ступені та невеличкі закінчені частини;

-указуй на кожному ступені окремі частини подальшого матеріалу та, не допускаючи істотних перерв, наводь із них окремі дані, щоби спонукати допитливість учня, не задовольняючи її, проте, повною мірою;

-розподіляй і розташовуй матеріал так, щоб, де тільки можливо, на наступному рівні при вивченні нового знову повторювалось до попереднього.

Розробка сценарію мультимедійної презентації.

 

При створенні схеми сценарію та складанні текстового супроводу до мультимедійної презентації слід керуватись такими засадами:

-презентація повинна бути короткою, доступною та композиційно цілісною;

-тривалість презентації за сценарієм повинна складати не більше 20-30-ти хвилин;

-при викладанні матеріалу слід виділити декілька ключових моментів і в ході демонстрації час від часу повертатись до них, щоб висвітити питання з різних сторін.

Це гарантує належне сприйняття інформації вашими слухачами. Не бійтесь повторити свою думку, якщо хочете, щоб її засвоїли.

 

Указівки щодо створення ефективної презентації.

 

Наведений нижче план буде вам корисним при роботі над власною презентацією:

-перш ніж приступити до роботи над презентацією, слід добитись повного розуміння того, про що ви збираєтесь розповідати;

-у презентації не повинно бути нічого зайвого. Кожний слайд має бути необхідною ланкою вивчення нового матеріалу та працювати на загальну ідею презентації. Невдалі слайди необхідно об’єднати з іншими, перемістити або видалити взагалі;

-користуйтесь готовими шаблонами при виборі стилю символів і кольору фону;

-не стороніться творчого підходу. Експериментуйте при розміщенні графіки та створенні спецефектів;

-не перенавантажуйте слайди зайвими деталями. Іноді краще замість одного складного слайду представити декількох простих. Не слід намагатися „заштовхати” в один слайд дуже багато інформації;

-додаткові ефекти не повинні перетворюватись на самоціль.

 Їх слід звести до мінімуму й використати, тільки щоби привернути увагу глядача до ключових моментів демонстрації. Звукові та візуальні ефекти в жодному випадку не повинні виступати на передній план і затуляти сприйняття корисної інформації.

Мультимедійна презентація повинна мати такі якості:

-зручна система навігації, що дозволяє легко переміщатись по презентації;

-використання мультимедійних можливостей сучасних комп’ютерів і Інтернету (графічних вставок, анімації, звуку, якщо необхідно, тощо);

-розбиття уроку на невеличкі логічно замкнуті блоки (слайди);

-кожний слайд презентації повинен мати заголовок;

-посилання на літературні джерела, електронні бібліотеки та на джерела інформації в мережі Інтернету;

-доступність і швидке завантаження, без ускладнення ефектами.

 

При створенні мультимедійної презентації необхідно:

-провести розщеплення уроку на невеличкі смислові частини – модулі.

-підбір для кожного модуля відповідної форми представлення та надання учням заголовка розділу, текстів, малюнків, таблиць, графіків, звукового та відеоряду тощо згідно змісту;

-моделювання пізнавальної діяльності учнів при вивченні розділу та використання результатів, що випливають при його складанні (визначається основною послідовністю переходу між слайдами);

-проектування способів закріплення набутих знань і навичок, здійснення зворотного зв’язку, підбір задач, контрольних питань, завдань для моделювання, розробка способів аналізу відповідей, реплік на типові неправильні відповіді, складання підказок (help);

-складання текстів, розробка малюнків, таблиць, схем, креслень, відеоряду, згідно вимогам ергономіки;

-компонування модулів кожного розділу уроку з ергономічної точки зору.

Кожний модуль має оптимально включати:

-текст щодо психологічного настрою;

-мету вивчення модуля;

-навчальні питання;

-навчальний матеріал;

-набір ключових проблем по темі модуля;

-кращі роботи учнів минулих літ;

-нові роботи учнів;

-запитання для самоперевірки та рефлексії (бажано з відповідями, коментарями та рекомендаціями);

-структурно-логічну схему модуля;

-список літератури до модуля та посилання на сайти Інтернету з тематики модуля.

 

При створенні мультимедійних презентацій необхідно враховувати особливості сприйняття інформації з екрану комп’ютера, продумати й підтримувати єдиний стиль представлення інформації для всього уроку та прагнути до уніфікації структури й форми представлення навчального матеріалу (уніфікація призначеного для користувача інтерфейсу, використання графічних елементів, створення шаблонів уроків тощо).

Шрифти рекомендується використовувати стандартні - Times, Arial. Краще за все обмежитись використовуванням двох або трьох шрифтів для всієї презентації. Наприклад, основний текст презентації - шрифт Times New Roman, заголовок слайду – Arial і інший - для виокремлення елементів тексту (маркіровані списки). Наприклад, доцільно застосування різних маркерів для Тексту 1, Тексту 2 і т. д.

Рекомендується використання кольору у презентації, що найбільш ефективно виділяє окремі частини тексту й окремі елементи таблиці або всю таблицю (фон середовища або фон таблиці). Уся презентація виконується в єдиній колірній палітрі, зазвичай на базі одного шаблона.

Важливо перевіряти презентацію на зручність читання з екрану комп’ютера. Тексти презентації не повинні бути великими. Рекомендується використовувати стислий, інформаційний стиль представлення навчального матеріалу.

При створенні мультимедійної презентації необхідно вирішити таку задачу - як при максимальній інформаційній насиченості продукту забезпечити максимальну простоту та прозорість організації вивчення матеріалу учнями. Один із способів рішення цієї задачі - обмеження, як способів представлення навчального матеріалу, так і набору навігаційних об’єктів. У цьому випадку учень, швидко освоївши особливості інтерфейсу даної презентації, надалі не буде на нього відволікатися, зосередивши всю увагу на змісті освітньої навчальної інформації.

При створенні мультимедійної презентації вчитель стикається з рядом складних задач:

-необхідністю створення простого й інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу, в якому освітня інформація візуально поєднується із засобами навігації;

-визначенням структурної організації та форми представлення навчального матеріалу, відповідно поставленої педагогічної мети.

 

Основна мета запропонованого підходу – зробити акцент на вивчення процесу організації змісту та представлення його у формі, найбільш зручної для сприйняття навчальної інформації аудиторією.

Важливий момент – вибір загального стилю презентації. Коли визначена форма створення презентації, категорія учнів, то визначитися з вибором стилю простіше. Для правильного вибору стилю необхідно знати принципи ергономіки, перевірені на практиці методи використання тих або інших компонентів мультимедійної презентації. Рекомендується детально проаналізувати декілька варіантів презентацій, виявляючи їх недоліки та пропонуючи способи їх усунення.

Потрібно вміти вміщати максимум інформації в мінімум слів, привернути та підтримати увагу учнів. Просто скопіювати інформацію з інших носіїв і розмістити її у презентації вже недостатньо.

Після того, як буде знайдена "родзинка", можна приступати до розробки структури презентації, будувати навігаційну схему, підбирати інструменти, які більшою мірою відповідають задумам і темі уроку.

Для забезпечення дидактичних функцій навчально-методичного комплексу до мультимедійної презентації пред’являються такі вимоги:

-текстові фрагменти можуть супроводжуватись аудіо- або відеоінформацією для виділення смислових акцентів. Для представлення різнорідної або гіпертекстової інформації рекомендується використовувати багатовіконний інтерфейс;

-у мультимедійній презентації може міститись додатковий матеріал, а також матеріал для поглибленого вивчення теми;

-найважливіші елементи мультимедійної презентації повинні мати підказки або пояснення. Довідковий матеріал презентації містить основні визначення, найважливіші факти, події, таблиці для порівняння певних характеристик об’єктів тощо;

-після вивчення кожної структурної одиниці навчального матеріалу у презентації розміщується матеріал для узагальнення, що представляє вивчений матеріал у більш стислому вигляді;

-мультимедійна презентація повинна бути відкритою для розвитку;

-текст мультимедійної презентації повинен мати можливості копіювання, виводу на друк.

При створенні презентації слід знаходити якомога більше точок зіткнення навчального предмету й "зовнішніх інформаційних потоків". Це дозволяє зробити презентацію більш цікавою, актуальною та захоплюючою для учнів.

Засоби мультимедіа, що використовуються у презентації, допомагають здійснювати більш ефективну взаємодію з учнями. Наперед сплануйте всі аспекти її проведення.

Гнучкість – одна з основ успішної презентації. Будьте готові по ходу презентації внести зміни у відповідь на реакцію школярів.

Презентація може мати дві версії - для вчителя й учня. Електронна презентація має постійно поповнюєтьсь новими матеріалами й удосконалюватись. Для учня його особиста презентація поповнюється власними роботами. Сучасні програмні та технічні засоби дозволяють легко змінювати зміст презентації та зберігати великі об’єми інформації.

Етапи підготовки мультимедійної презентації:

-структуризація навчального матеріалу;

-складання сценарію реалізації;

-розробка дизайну презентації;

-підготовка медіа-фрагментів (тексти, ілюстрації, відеозйомка, запис аудіофрагментів тощо);

-підготовка музичного супроводу;

-тестування-перевірка.

Форми та місце використання мультимедійної презентації (або навіть окремого її слайду) на уроці залежать, звичайно, від змісту цього уроку, мети, яку ставить учитель. Проте, практика дозволяє виділити деякі загальні, найефективніші прийоми застосування певною допомоги чи підказки для учнів:

-при вивченні нового матеріалу, що дозволяє ілюструвати його різноманітними наочними засобами. Застосування особливо вигідно в тих випадках, коли необхідно показати динаміку розвитку якого-небудь процесу;

при закріпленні нової теми чи розділу навчальної програми;

-для перевірки навчальних досягнень учнів. Комп’ютерне тестування - це самоперевірка та самореалізація, добрий стимул для навчання, спосіб навчальної діяльності та самовираження учнів. Для вчителя – це засіб якісного оцінювання, програмований спосіб накопичення оцінок;

-для поглиблення знань - як додатковий матеріал до уроків;

-при перевірці фронтальних самостійних робіт - забезпечує разом з усним візуальний контроль результатів навчання;

-при рішенні задач навчального характеру - допомагає виконати малюнок, скласти план рішення та контролювати проміжні й остаточний результати самостійної роботи за цим планом;

-засіб емоційного розвантаження.

Під час проведення блоку уроків або тривалих консультацій перед іспитами варто включити відеозаставки експериментів або мультфільми, при цьому в учнів зникає втома, з’являється зацікавленість, вони шукають відповіді, звертаються до вчителя із запитаннями, заряджаються новою позитивною енергією. Мультимедіа-програми зовні виглядають як простий відеофільм, але з можливостями втручатись у хід дій і встановити певний діалог;

як засіб для виготовлення роздаткового дидактичного матеріалу, кодограмм, карток тощо. Персональний комп’ютер у руках учителя, у доповненні зі сканером і принтером - це міні-друкарня педагога.

 

У навчальній діяльності застосування комп’ютера можливе у трьох формах: 1) машина як тренажер; 2) машина як репетитор, що виконує певні функції за викладача, причому такі, які машина може виконати краще, ніж людина; 3) пристрій, що моделює певне середовище та дії фахівців у ній.

 

 

   2.3Використання мультимедійних технологій на уроках географії.

 

Використання мультимедійних технологій на уроках може здійснюватися за різними напрямками відповідно до потреб конкретного уроку, рівня володіння різними програмними продуктами та наявності сертифікованих програм у системі середньої - загальної освіти.

Напрямок перший. Використання окремих мультимедійних зображень (графічних, аудіо, відео, анімаційних файлів).

Напрямок другий. Створення і використання власних уроків у форматі презентації, веб- сторінки. Конструктора уроків.

Напрямок третій. Використання готових мультимедійних програм, педагогічних програмних засобів.

Найефективнішим є третій напрямок, оскільки сучасні ППЗ з географії структуровані відповідно до вимог конкретних географічних дисциплін, відповідають діючим програмам, мають поурочно систематизовані наочні, звукові засоби, документальні та довідкові матеріали.

Несмєлова М.Л. пропонує декілька варіантів з досвіду проведення уроку на основі мультимедійного програмного засобу:

   - Учитель веде урок вивчення нового матеріал). використовуючи відеоряд ППЗ (педагогічні програмні засоби)як наочний посібник (найцікавіші мінливі діаграми, «оживаючі» карти, кінохроніка, фоно- і фотодокументи). Урок проходить у формі лекції з використанням мультимедійного проектора чи телевізора. Цей варіант використовують за наявності одного мультимедійного комп'ютера в класі.

   - Вивчення декількома групами в класі різного географічного матеріалу з наступним обговоренням. Кількість комп'ютерів повинна відповідати кількості груп.

-Лабораторно-практичні заняття з використанням матеріалів і документів підручника на основі самостійної роботи учнів. Кількість комп'ютерів має відповідати кількості учнів або бути у два рази меншою (при парній роботі).

   - Використання матеріалів мультимедійного підручника для творчої роботи учнів над рефератом чи груповим проектом. Можна організувати роботу з одним комп'ютером по черзі.

   - Проведення різних варіантів опитування і контролю знань учнів. Різні варіанти допускають наявність різної кількості комп'ютерів, але їх повинно бути більше одного.

   - Організація корекційної роботи і додаткових занять. При цьому бажана наявність більше одного комп'ютера (залежно від кількості невстигаючих учнів).

   - Домашня робота учнів.

Практика показує, що найпоширенішим варіантом є урок із використанням відеоряду педагогічного програмного засобу. У такій ситуації вчитель ставить собі за мету застосувати мультимедійні засоби на уроці для більш глибокого запам'ятовування навчального географічного матеріалу через образне сприйняття, посилення його емоційного впливу, забезпечення занурення в досліджувану епоху. Це відбувається за рахунок використання відео-  й аудіоможливостей програми, що дуже актуально для багатьох шкіл, оскільки значний відеоряд курсу успішно замінює традиційні наочні приладдя (карти, схеми, навчальні картини тощо), які давно зносилися і частково застаріли за змістом.

Діяльність педагога на уроці в основному відповідає традиційним лекційним заняттям. При підготовці такого уроку він повинен визначити, яку тему використовуватиме, переглянути необхідні фрагменти, продумати питання і завдання для учнів. На уроці вчитель або розповідає сам. або коментує диктора, доповнює запропонований розробниками матеріал.

Використовуючи лише один мультимедійний комп'ютер у класі, педагог може демонструвати учням тільки ілюстративний ряд лекції, цілком замінивши дикторський супровід власними коментарями, доповнити виклад діалогом з учнями.

Педагог відповідно до власних методичних уподобань може подавати навчальний матеріал у порядку, відмінному від того, в якому він розміщений у ППЗ. Для цього варто скористатися функціями Конструктора уроків, який призначений для того, щоб вибудовувати ілюстративний ряд за логікою та структурою власного уроку.

Таким чином, в умовах недостатньої кількості комп'ютерів (лише одного) уроки можуть стати лекціями з коментарями. Тому важливо організувати самостійну пізнавальну діяльність учнів. Для самостійної роботи учнів учитель відбирає окремі параграфи, готує до них додаткові питання і завдання (скласти план-конспект, скласти схему, картосхему, кросворд чи порівняльну таблицю тощо).

Роботу з комп’ютером слід поєднувати з роботою в зошиті. Для посилення уваги УЧНІВ при сприйманні мультимедійних демонстрацій педагог може запропонувати їм питання і завдання на увагу (наприклад, з'ясувати, чи згадується в лекції певний термін і скільки разів); також учні можуть систематизувати інформацію, оформляти таблиці, схеми тощо.

Робота в групах допоможе розвивати самостійність і творчу активність учнів при вивченні географії, а також формувати комунікативні навички У практиці викладання географії використовують вивчення групами різного навчального матеріалу з наступною презентацією та обговоренням. У цьому випадку доцільно формувати групи, змішані за рівнем пізнавальних можливостей. У рамках кожної групи на етапі сприймання географічного матеріалу відбувається розподіл діяльності між її членами відповідно до можливостей і схильностей кожного. Такі уроки проводять при вивченні однорідного географічного матеріалу.

Важливо, щоб педагог заздалегідь підготував аркуші із завданнями та вказівками для кожної групи, яка потім виконує ці завдання за допомогою комп'ютерного підручника і готує виступ за результатами виконаної роботи. Бажано, щоб виступ кожної групи на етапі обговорення результатів супроводжувала демонстрація ілюстративного ряду (з мультимедійного уроку). Учитель у таких формах роботи виступає у ролі координатора і консультанта, а під час обговорення доповнює відповіді учнів.

За допомогою матеріалів мультимедійного підручника можна також організовувані ігрові уроки на основі групової роботи. Це всілякі ігри-змагання. Серед міні-груп можна влаштувати змагання на уважність або провести узагальнення чи повторення теми курсу. На базі педагогічних програмних засобів серед груп можна провести такі конкурси:

  • «Географ - дослідник» (використовують фотографії та іменний покажчик);
  • «Пізнай поняття» (використовують глосарій, малюнки, схеми, світлини);
  • Склади сенкен чи кросворд» (використовують карти, малюнки, схеми, світлини, глосарій,);
  • «Географічний коментар» (наприклад, до фотографії, схеми, карти)
  • «Експертна оцінка» (наприклад, до фотографії, відеосюжету);
  • «Визнач область» (наприклад, аналіз світлин, малюнків чи діаграм) тощо.

Результати виконання завдань кожною групою бажано обговорити, а потім занести отримані бали в таблицю. За підсумками гри педагог підраховує загальну кількість балів і визначає групу-переможницю.

Ігри у формі диспутів, дебатів, конференцій є корисними для висловлення власної точки зору з приводу різних економічних та соціальних ситуацій.

Включення у лекційну форму роботи в парах ігрових моментів є дуже важливим для розвитку мислення учнів, оскільки подібні уроки змушують аналізувати, виділяти головне, порівнювати, доводити власну точку зору, оцінювати події та пояснювати їх.

За допомогою ППЗ з і географії можна провести опитування та контроль знань. Загальний автоматизований контроль засвоєння вивченого матеріалу, передбаченого в ППЗ, можна використати за наявності в класі великої кількості комп'ютерів.

У ППЗ передбачене тестування після кожної теми. За допомогою тестів перевіряють знання картографічного матеріалу, особливостей розвитку і розміщення господарства в Україні, суті економічних і суспільних явищ і їхніх характерних рис, важливих статистичних даних, значень термінів і визначень понять тощо.

Розробники пропонують кілька типів завдань для перевірки засвоєння навчального матеріалу:

  • тест із вибором одного чи декількох варіантів відповіді з певного набору (найпростіший варіант);
  • уведення відповіді на поставлене запитання з клавіатури;
  • сортування - у порядкування наданих варіантів відповідей відповідно до умови завдання;
  • вибір терміна, що відповідає визначенню чи опису.

Пропонуються  деякі варіанти проведення опитування та контролю знань.

У комп'ютерному класі можна провести комп’ютерне тестування за попередньою темою на початку уроку.

Якщо в класі мало комп'ютерів (але більше одного), можна провести індивідуальне опитування декількох учнів із навушниками У цей час перевірку домашнього завдання в решти класу педагог проводить за допомогою традиційних форм. Таким чином, учитель має можливість опитати більше число учнів і виставити додаткові оцінки.

На підсумковому контрольному уроці за розділом педагог може організувати роботу в такий спосіб. Кожен учень проходить тестування по одному з параграфів, обраних довільно (наприклад, тягнуть квиток), а по інших темах одержує письмові завдання, не пов'язані з тестами (робота з документом, який, до речі, можна роздрукувати з програми, відповіді на питання, заповнення таблиці тощо). При цьому дія організації роботи достатньо лише декількох комп’ютерів, оскільки учні можуть проходити комп'ютерне тестування по черзі. Такі форми роботи дозволяють уникнути тестування як єдиного способу перевірки

При організації уроку з використанням ППЗ потрібно продумувати і враховувати  цілий ряд факторів. Частина з них є загальними для підготовки уроків географії в цілому, а частина - специфічними, пов'язаними з використанням комп’ютерів у навчальному процесі:

  • визначення мети уроку, вибір форми уроку, прийомів діяльності вчителя й учнів;

врахування рівня підготовки класу з географії

  • особливості підготовки вчителя до уроку з використанням мультимедійної програми;
  • організація діяльності учнів і їхньої взаємодії з педагогом;
  • розвиток в учнів інтересу до географії за допомогою нових для них засобів навчання і видів навчальної діяльності;
  • організація контролю за діяльністю учнів на уроці і засвоєнням ними навчального матеріалу;
  • співвідношення кількості учнів навчальної групи (класу) та кількості комп'ютерів у кабінеті;
  • гігієнічні вимоги до роботи учнів за комп'ютером;
  • готовність учнів до нового виду навчальної діяльності, тобто оволодіння прийомами роботи з комп’ютером. Цей фактор сьогодні не є суттєвим, оскільки, по-перше, більшість учнів знайомі з комп'ютером, а по-друге, програма досить проста в керуванні, тому вони освоюють ЇЇ ДОСИТЬ швидко.

Завдяки впровадженню ППЗ на уроках географії основна форма навчально-виховного процесу набуває сучасного вигляду, підвищується ефективність уроків, їх емоційність і образність. Це є запорукою більш якісного навчання.

 

 

 

2.4. Типи мультимедійних уроків

 

У кожного вчителя є апробована методика викладання, тому він витрачає не дуже багато часу на підготовку до занять. А тепер йому пропонують використати новий ППЗ. Великих змін у стилі викладання робити не варто. Слід продумати методичний аспект уроку. Для цього бажано розглянути типологію мультимедійних уроків, основою яких стали дидактичні закономірності класичних уроків.

Спираючись на традиційну дидактичну типологію уроків, педагогічні програмні засоби можна ефективно використовувати на різних типах уроків. Серед комп'ютерних уроків часто використовуються уроки засвоєння нових знань; уроки закріплення, удосконалення й розвитку знань, умінь і навичок: уроки узагальнення та систематизації знань; уроки повторення; уроки контролю знань (тематичне оцінювання). Проаналізуймо їх.                   1. Урок засвоєння нових знань.

Мета: Учні мають отримати знання з теми.

Уроки засвоєння нових знань у чистому вигляді зустрічаються рідко. Це можна пояснити своєрідністю навчального матеріалу й нестійкістю уваги учнів. Новий матеріал розглядають невеликими частинами майже на кожному уроці, однак є заняття, на яких вивчення нового матеріалу є основною дидактичною метою. Цій роботі приділяють більше часу на уроці.

Для того щоб, у становити зв'язки наступності у вивченні нового матеріалу, включили нові знання в систему раніше засвоєних, повторюють ті питання, які готують учнів до сприйняття нових знань. На такому уроці відбувається й первинне закріплення досліджуваного матеріалу .

Структура цього типу уроку:

  1.                   актуалізація та корекція опорних знань, перевірка домашнього завдання, що допомагає вивченню нової теми;
  2.                   повідомлення теми, мети, завдання уроку; мотивації навчання;
  3.                   вивчення нового матеріалу ;
  4.                   узагальнення та систематизація;
  5.                   підведення підсумків.

1Організаційний етап

На цьому етапі вчитель повідомляє учням види роботи на уроці: робота з комп'ютерною програмою, робота в групах, індивідуальна робота.

2Етап підготовки учнів до активного свідомого засвоєння знань

Учитель разом з учнями розглядає основні поняття теми, користуючись відповідним наочним матеріалом ППЗ.

3.Етап засвоєння нових знань

Засвоєння нових знань відбувається за допомогою демонстрації відповідного матеріалу ППЗ. Під час паузи, передбаченої розробником, педагог коментує розглянутий матеріал, проводить бесіду з учнями, робить узагальнення, висновки. Для кращого засвоєння навчального матеріалу розробники пропонують ілюстрований матеріал, що допомагає учням уявити епоху, про яку йдеться.

Під час вивчення теми уроку вчитель використовує поняття, схеми, графіки, карти, картини тощо, присвячені відповідним подіям, явищам, цитати. Педагог може компонувати матеріали уроку на власний розсуд.

4.Етап закріплення нових знань

Наприкінці уроку учні або вчитель роблять висновки щодо результатів здобутих знань.

Первинна перевірка засвоєння знань і їх первинне закріплення відбувається при виконанні учнями тестових завдань, представлених у ППЗ. Обговорення результатів дозволяє з'ясувати розуміння учнями нового матеріалу.

При підведенні підсумків уроку варто запропонувати учням зробити висновки самостійно, а потім підсумувати їхні думки, використовуючи заключний крок ППЗ. Якщо необхідно, вчитель може використовувати частини уроку для кращого розуміння учнями уроку.

5.Етап повідомлення домашнього завдання

Завершує урок інформація про домашнє завдання.

 

2 Урок закріплення, удосконалення й розвитку знань, умінь і навичок.

 

Мета: Узагальнити набуті знання з теми, удосконалити й розвинути вміння порівнювати, аналізувати.

Структура уроку включає повідомлення мети роботи, відтворення учнями знань, умінь і навичок, які будуть потрібні дія виконання завдань.

1.Організаційний етап

Педагог повідомляє учням види роботи на уроці: робота з комп'ютерною програмою, робота в групах, індивідуальна робота.

2.Етап підготовки учнів до засвоєння знань

Учитель наголошує на необхідності закріплення знань, умінь і навичок, набутих на попередніх уроках теми.

Актуалізація опорних знань і їхня корекція здійснюється на підставі аналізу візуальних та аудіоматеріалів. представлених у ППЗ.

3.Етап закріплення розвитку знань, умінь і навичок

Оскільки матеріал уроку базується на вже набутих знаннях, можна за пропонувати провести цей урок у мережевому режимі. Під час такого виду роботи учні індивідуально працюють з програмою уроку, а вчитель перевіряє виконання запропонованих у ППЗ завдань.

Можна використати роботу в демонстраційному режимі: учні разом з педагогом згадують вивчений матеріал, користуючись матеріалом ППЗ, записуючи в зошитах запропоновані вправи.

Пробне застосування знань учні здійснюють, виконуючи тестові завдання ППЗ. Виконання кожного завдання потрібно обговорювати, пояснюючи помилки та причини їх виникнення.

4.Етап повідомлення домашнього завдання

Учитель повідомляє учням завдання на наступний урок: опрацювавши відповідні параграфи підручника, виконати завдання в зошиті чи на карті.

 

       3 Урок   узагальнення та систематизації знань.

 

Мета: Учні вносять корективи в набуті знання, узагальнюють і систематизують, а також застосовують їх, вивчаючи нову тему, вчаться аналізувати.

1.Організаційний етап

Учитель розповідає учням про види роботи на уроці: робота з комп'ютерною програмою, робота в групах, індивідуальна робота. Повідомляє тему, мету і завдання уроку, мотивацію навчання.

2.Етап підготовки учнів до активного свідомого засвоєння знань

Педагог наголошує, що на наступному уроці відбудеться тематичне оцінювання, тому- необхідно повторити вивчений матеріал теми та відпрацювати здобуті навички.

3.Етап узагальнення та систематизації знань

Найголовніше в методиці узагальнення - включення частини в ціле. Для досягнення цієї мети необхідно заздалегідь інформувати учнів щодо проблем, на які потрібно звернути увагу при підготовці до уроку, рекомендувати літературу для підготовки.

Досягненню цілей уроку сприяє поетапне (відповідно до обговорюваного питання) виконання тестових завдань ППЗ, аналіз результатів, пояснення помилок та причин їх виникнення. Учням пропонується повторити основні поняття, суспільно-політичні події. Учителям рекомендоване використання інтерактивних методик (за власним вибором).

4.Етап підведення підсумків уроків

Педагог організовує перевірку знань учнів, використовуючи ППЗ, усне опитування (бесіду).

5.Етап повідомлення домашнього завдання

Учитель повідомляє учням завдання на наступний урок: опрацювати відповідний параграф підручника.

4 .Урок повторення

Мета: Повторити вивчений матеріал.

1.Організаційний момент

Учитель повідомляє про види роботи на уроці: робота з комп’ютерною програмою, індивідуальна робота.

2.Етап підготовки учнів до активного свідомого засвоєння знань

Учитель наголошує, що для успішного засвоєння подальшого матеріалу курсу треба повторити вже вивчений матеріал.

3.Етап повторення

Педагог організовує фронтальну бесіду, у процесі якої учні мають пригадати й назвати вивчені раніше терміни. Для повторення матеріалу вчитель використовує ППЗ, демонструючи учням відповідні кроки.

Оскільки матеріал уроку базується на вже набутих знаннях, можна запропонувати провести його в режимі мережі. Під час такого виду роботи учні індивідуально працюють з програмою уроку, а вчитель перевіряє написання ними запропонованих у програмі завдань.

Можна запропонувати роботу в демонстраційному режимі, тобто учні разом з учителем згадують вивчений матеріал, користуючись матеріалом комп’ютерної програми.

Можливо також запропонувати групову форму роботи в режимі індивідуального використання. Учні працюють із програмою уроку на одному комп'ютері в групах, а потім колективно обговорюють.

Під час роботи у групах можна розділити фрагменти програми за групами. Потім кожна з груп представляє свої висновки.

Педагог може додатково провести опитування учнів, враховуючи їх індивідуальні можливості ( визначити місцезнаходження картографічних об'єктів, дати визначення поняттям, скласти коротку характеристику , встановити причинно-наслідкові зв'язки явищ тощо.

4.Етап повідомлення домашнього завдання

Учитель повідомляє учням завдання на наступний урок: повторній матеріал вивченої теми, використовуючи друковані і мультимедійні засоби

 

                        5 Урок контролю знань (тематичне оцінювання)

 

Мета: Перевірити здобуті знання учнів із теми.

Перед початком тестування педагог має проінструктувати учнів про послідовність виконання роботи. Тестування проводять у комп’ютерному класі. Такий метод роботи дозволяє вчителеві одразу бачити результат учня й оперативно визначити прогалини у знаннях з цієї теми.

Відповідно до рівня навчальних можливостей учнів і власних методичних уподобань учитель визначає кількість і зміст завдань із представленого у ППЗ набору або, використовуючи конструктор , складає їх сам.

Можна проводити перевірку і в демонстраційному режимі, коли завдання проектуються на екран, а учні на спеціальному бланку або в зошиті записують відповіді. У цьому випадку правильні відповіді не демонструють.

У кінці уроку можна одразу здійснити перевірку у формі усного фронтального опитування, демонструючи правильні відповіді і коментуючи їх. Це дозволить одразу ж дати характеристику знанням, умінням і навичкам учнів, вказати на досягнення.

Також важливо тактовно привернути увагу учнів до виявлених недоліків й окреслити шлях їхнього подолання.

 

2.5.Використання мультимедійних технологій в позаурочний час.

 

 

Мультимедійні технології відкривають учням доступ до нових джерел інформації. За відсутності технічно забезпеченого кабінету географії у школі, коли є неможливим використання ПК на уроці, можна створити умови для самостійно-творчої роботи учнів з новими джерелами інформації в позаурочний час. Ефективність такої роботи залежатиме, окрім об'єктивних причин (технічне забезпечення навчального закладу спеціалізованими аудиторіями та мультимедійною технікою), від різноманітності форм та завдань, запропонованих учням.

Будь-яка форма роботи над географічною темою з використанням персонального комп'ютера сприяє розвитку пам'яті, уваги, зростанню зацікавленості та позитивного ставлення до вивчення предмета. У різних видах пошуково-творчої, продуктивної діяльності школярі можуть проявити власну творчу активність, здатність до новаторства, самостійність дій.

Пропоную  деякі форми позаурочної роботи з географії виконання пошукових самостійних завдань;

  •                    виконання творчих завдань;
  •                    підготовка доповідей;
  •                    підготовка презентацій;
  •                    моделювання географічних об’єктів, явищ, процесів;
  •                    організація дослідницьких проектів;
  •                    написання науково-дослідних робіт;
  •                    упорядкування географічних словників, довідників;
  •                    участь у створенні веб-сайтів;
  •                    участь у формуванні мережевих співтовариств.

Ці форми навчальної діяльності цікаві учням, оскільки вони отримують можливість виявити творчі здібності в підборі, аналізі й оцінці географічного матеріалу, а також в організації нетрадиційних форм його презентації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином,використання мультимедійних комп’ютерних технологій на уроках географії сприяє реалізації важливих освітніх функцій, розвитку дидактичної системи, полегшує працю учня та вчителя. Успішність поєднання традиційних методів навчання з мультимедійними комп’ютерними технологіями обумовлюється і залежить від спеціальної підготовки вчителя в системі вищої і післядипломної педагогічної освіти, науково-методичного забезпечення цього процесу та організації спеціальних досліджень щодо впливу засобів мультимедійдих комп’ютерних  технологій на розвиток географічної освіти учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Библия пользователя. PowerPoint2003. Фейт Уэмпен. Компьютерное издательство «Диалектика» 2005. – 768 с.

 

2.Інноваційні пошуки в сучасній освіті. За редакцією Л. І. Даниленко,В.Ф.Паламарчук. Київ. Логос, 2004. – 220 с.

 

3.Intel.Навчання для майбутнього. Київ. Видавнича група BHV, 2004. – 416 с.

 

4.КапірулінаС. Л., Паламарчук Л. Б. Інформаційно-комунікативні технології у процесі підвищеннякваліфікації вчителів географії // Шкільна географічна освіта:інформаційно-комунікативні технології у навчально-виховному процесі. Зб. наук.праць. – Київ ДНВП «Картографія», 2008. – 62-66 с.

 

5.Компьютер с нуля! Книга + Видеокурс. Под редакцией Ф. Н. Резникова «Лучшиекниги» Москва 2003 – 384 с.

 

6.КорнєвВ. П. Використання інформаційно-телекомунікаційних технологій // Шкільна географічнаосвіта: інформаційно-комунікативні технології у навчально-виховному процесі.Зб. наук. праць. – Київ ДНВП «Картографія» 2008. – 50 - 53 с.

 

7.ЛамекінаГ. О. Комп’ютерне навчання географії у ВНЗ // Шкільна географічна освіта: інформаційно-комунікативнітехнології у навчально-виховному процесі. Зб. наук. праць.  Київ ДНВП„Картографія”2008. –78 .80 с.

 

8.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Науково-методичний посібникпід редакцією О. І Пометун. Київ. Видавництво А.С.К., 2004.– 192 с.

 

9.ЯценкоВ. С. Педагогічні умови використання інформаційно-комунікативних технологій уконтексті оцінювання навчальних досягнень учнів // Шкільна географічна освіта:інформаційно-комунікативні технології у навчально-виховному процесі. Зб. наук.праць. – Київ ДНВП «Картографія» 2008. – 59 -62 с.

 

10.Економічна і соціальна географія України,9клас:Методичний посібник/Під ред.Барди О.В.,Лис Ю.В.-Рівне:ПП «Контур плюс»,2010.5-11с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додав(-ла)
Кузьмич Неля
Додано
25 березня
Переглядів
213
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку