Урок "Використання речень з однорідними членами"

Узагальнити і систематизувати знання про однорідні члени речення; простежити використання однорідних членів речення як засобу художньої виразності; збагачувати словниковий запас; розвивати увагу, логічне мислення; виховувати любов до рідної природи, рідного краю.

Цілі уроку Учень повинен вміти: знаходити речення з однорідними членами (поширеними і непоширеними), з узагальнювальними словами, різними рядами однорідних членів в одному реченні; правильно ставити розділові знаки при однорідних членах речення та обгрунтовувати їх; знаходити і виправляти помилки на вивчені правила; правильно інтонувати речення з однорідними членами; аналізувати і оцінювати виражальні можливості речень з однорідними членами в різних стилях мовлення; конструювати речення, до складу яких входять однорідні члени з різними типами зв'язку між ними, зокрема з парними сполучниками, узагальнювальними словами при однорідних членах; будувати висловлювання в різних стилях мовлення, використовуючи виражальні можливості речень з однорідними членами в усному і писемному мовленні.

Україна Синє небо, срібні роси І вербички довгі коси, Пишна мальва, вишня спіла І хлібина біла-біла, І барвінок, і віночок, Й на стежині мій слідочок, Річка-стрічечка в зелен гаю, В милім серцю ріднім краю. Україна – це земля, Що люблю найбільше я.

1. Які члени речення називаються однорідними? 2. Які члени речення можуть бути однорідними? 3. Який зв'язок – сурядний чи підрядний – існує між однорідними членами речення? 4. Як поєднуються між собою однорідні члени речення? 5. З якою інтонацією вимовляються однорідні члени речення? 6. Якими можуть бути однорідні члени речення? 7. Поясніть, що означає вислів “кілька рядів однорідних членів”? 8. Які означення називаються однорідними? 9. Назвіть інші ознаки однорідних означень? 10. Які слова називаються узагальнювальними при однорідних членах речення? 11. Якими членами речення виступають узагальнювальні слова? 12. Які члени речення не є однорідними?

Відношення між однорідними членами Сполучники З якою метою використовуються Приклади єднальні і (й), та (у значенні і), ані, і-і, ні-ні, ані-ані смислова спорідненість, посилення заперечення, властивість підсилювальних часток Тільки на хмари, на небо виллю і жаль, і жагу (В. Сосюра). протиставні а, але, та, однак, зате, проте, тільки виражають протиставлення Довкола вже не тільки торішнє пріле листя, а й зелена трава (Ю. Смолич). розділові або, чи, або-або, чи-чи, то-то, не то-не то,чи то-чи то указують на непевність або можливість одного з двох явищ Чи то садок, чи то город, чи то поле (П. Мирний).

Алгоритм “Кома при однорідних членах” Вид зв'язку Сполучниковий Безсполучниковий протиставні сполучники єднальні або розділові неповторювані повторювані завжди ставимо кому завжди ставимо кому кома не ставиться існує повтор сполучника поєднує однорідні члени між однорідними членами перед однорідними членами кома не ставиться кома ставиться кома ставиться після кожної пари

Двокрапка Тире Двокрапка і тире Якщо перед ними стоїть узагальнювальне слово: УС: О, О, О. Все бачить співець у широкім роздоллі: і небо, і море, красу світову. (Л. Українка). Якщо після них стоїть узагальнювальне слово: О, О, О – УС. На пустирях, на рівчаках та неглибоких балках – скрізь росте ця невибаглива рослина. Якщо перед ними стоїть узагальнювальне слово і вони знаходяться в середині речення: УС: О, О, О - … . Все: жито, пшениця й овес – разом поспіло і висипало зерно.

Дослідження-редагування Знайдіть та виправте пунктуаційні помилки у поданому тексті Стоїть пора бабиного літа. Павутиння лежить скрізь на бур'янах на грудках землі. Воно пливе білою журбою лягає на чиюсь скроню і ворушиться од легкого вітру. Я дивлюсь з кручі на Дніпро. Все побачене не поза мною, а в мені неквапна течія ріки пласка даль, притрушена рідкуватим маревом, розгін катерів. Скільки не дивлюся на Дніпро, він для мене завжди інший. Завжди й іншою здається мені й осінь. Хоч щороку все повторюється лагідний місяць жовтень, примарне сяяння неба тремтячі тіні під деревами попелясто-сірі яри. (За Є. Гуцалом). Стоїть пора бабиного літа. Павутиння лежить скрізь: на бур'янах, на грудках землі. Воно пливе білою журбою, лягає на чиюсь скроню і ворушиться од легкого вітру. Я дивлюсь з кручі на Дніпро. Все побачене не поза мною, а в мені: неквапна течія ріки, пласка даль, притрушена рідкуватим маревом, розгін катерів. Скільки не дивлюся на Дніпро, він для мене завжди інший. Завжди й іншою здається мені й осінь. Хоч щороку все повторюється: лагідний місяць жовтень, примарне сяяння неба, тремтячі тіні під деревами, попелясто-сірі яри. (За Є. Гуцалом).

Визначте «третє зайве» речення за будовою 1. Чистий свіжий сніг сріблом сіяв під блакитним наметом неба. (М. Коцюбинський). 2. Вітер сіяв горою, сіяв дрібненьким дощиком. (У. Самчук). 3. У жовтні гріє ціп, а не піч. (Народна творчість). 3

Проблемне запитання Чому в реченні Зеленню буйною, конваліями, кульбабками все заквітчала весна хоч є слово все та однорідні члени речення, а двокрапка чи тире не ставиться?

Прочитайте виразно речення і встановіть відповідність у такому порядку: 1) однорідні підмети; 2) однорідні присудки; 3) однорідні означення; 4) однорідні додатки; 5) однорідні обставини. 1. Польові клени, осокори й берізки вже викинули клейкі листочки. 2. Червень видався багатий на тепло й грози, на дощі й веселки у високому небі, на сонце. 3. Гроза прогриміла над полями, прошуміла зливою і вже стугоніла десь над Ворсклою. (З творів І. Цюпи). 4. Чорні, голі дерева стояли в снігу, настовбурчившись замерзлими гілочками. (М. Коцюбинський). 5. Над городами, журавлями і підсиненими оселями маревом тремтів тихий росяний сон. (М. Стельмах). Відповідь: 1/1; 2/З; 3/4; 4/2; 5/5

Поширте речення спочатку однорідними означеннями, а потім — неоднорідними. Запишіть їх. Зразок. Пішов дощ. — Пішов тихий, теплий дощ. Пішов тихий грибний дощ. Надходив вечір. Зацвіли квіти. Почулась пісня. Висипала дітвора. Грає море.

Прочитайте. Речення з однорідними реченнями будуються за певними правилами, порушення яких викликає або комічний ефект, або робить речення незрозумілим. 1. Самі явища, названі однорідними членами, мають бути одного плану. (Наприклад, смішно звучить: Зеленіли поля, ліси, цибуля.) 2. Однорідні члени речення повинні граматично однаково залежати від головного для них слова. Мені подобаються пригодницькі кінофільми і слухати сучасну музику. (Мені подобаються пригодницькі кінофільми і сучасна музика або Мені подобається дивитися пригодницькі кінофільми і слухати сучасну музику). 3. Однорідні члени повинні пов'язуватись з тим самим значенням головного для них слова. Хвилюється мати і море за своїх дітей (Хвилюється море і тривожиться мати про своїх дітей). 4. Парні сполучники ставлять лише перед однорідними членами. Народ не тільки творить матеріальні цінності, а й скарби культури (Народ творить не тільки матеріальні цінності, а й скарби культури). 5. При вживанні однорідних членів речення не повинно виникати непорозумінь. На деревах залишились червонобокі яблука і сливи. (На деревах залишились сливи і червонобокі яблука).

Відредагуйте речення 1.Взимку я не тільки катаюся на лижах, а й на ковзанах. 2.На дискотеці було багато дівчат і молоді. 3. Вітер гнув тополі, дерева, здіймав і крутив курявою над висохлим полем. 4. Ми відвідали не тільки історичний музей, а й встигли побувати в картинній галереї.

Відредагувати речення, розташовуючи слова в певній послідовності. Прочитати речення. Визначити узагалюнювальні слова та однорідні члени речення. Поміркувати, якими членами речення вони виступають. Записати, розставляючи розділові знаки. Аргументувати свій вибір. 1.Ось тривожний є удень надійний і вересень уночі такий (За М. Стельмахом). 2. Наближення листків в усьому чує і в шелесті і в серце вітрі і в стежках зими (За В. Сосюрою). 3. Жито й поспіло овес усе разом пшениця (За І. Нечуєм-Левицьким). 4. У кропива ревень й нашому була розкішна саду флора жоржини любисток (За Л. Костенко).

Увага! Слід розрізняти зовні схожі випадки: Були написані твори на теми: «Мотиви лірики Л. Українки», «Образ України у творчості Т. Шевченка» (теми – узагальнювальне слово при однорідних членах речення). 2. Тема твору – «Краса природи і людей у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» (тире між підметом і присудком). 3. Тема уроку : «Байки Л. Глібова» (традиційний запис заголовка). 4. Мене зворушили вірші поетів В. Симоненка і Л. Костенко (прикладка перед власними іменами осіб; нема паузи при читанні). 5. Широко відомі імена багатьох українських письменників: Т. Шевченка і М. Вовчка, І. Франка і М. Коцюбинського (двокрапка після узагальнювальних слів). 6. На церемонії вручення нагород були присутні господарі і гості фестивалю (однорідні підмети). 7. На зборах були присутні: О. Петренко, Ф. Іваничук, М. Федорович та ін..

Визначте стилістичну приналежність речень з однорідними членами. 1.До односкладних речень належать речення означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, називні. (Науковий). 2. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. (Офіційно-діловий). 3. Олег Васильович Донченко написав романи і повісті, вірші та поеми, оповідання та казки. (Публіцистичний). 4. Хороша осінь золота надходить спроквола. В червні й жовтні кольори вона фарбує лист. (Художній). 5. Лелеки у неї живуть у великому круглому гнізді. (Розмовно-побутовий).

З`ясуйте стилістичну роль однорідних членів речення в поданому тексті Моє завдання як рибалки впіймати оту рибу, а коли трапиться, то й рака. Це одно. Друге: мати з отого всього: 1) насолоду, 2) відпочинок душі моєї розхристаної і 3) юшку із свіжої риби. Для того я з собою взяв: А) Обов'язкову постанову № 118 Харківського губвиконкому (правила, як ловити рибу); Б) сантиметр; В) циркуль; Г) парасолю (сонце!); Д) кошика, де вмістилося півдесятка тарані, пляшка перцівки («довоєнного качества»!), 2 ф. хліба й ін.; Е) посвідчення особисте; Є) учотну карточку; Ж) удку; З) жінку. Все, значить, що полагається. Остап Вишня

«До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Ото як вийти з сіней та подивитись навколо — геть-чисто все зелене та буйне. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. Рослини лізли одна на одну, переплітались, душились, дерлися на хлів, на стріху, повзли на тин. А соняшника, а маку, буряків, лободи, укропу, моркви! А малини — красної, білої!» О. Довженко

Ліс зустрів мене як друга Горлиць теплим воркуванням, Пізнім дзвоном солов'я Ніжним голосом зозулі, Вогким одудів гуканням, Круглим циканням дроздів. Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих, Смутком білої берези, Що дорожчий нам за радість, Кленів лапами густими, Сосни гомоном одвічним, Срібним шемранням осик. М. Рильський

«Місячне світло лилося крізь вікна і обливало своїм синявим цвітком усі стіни, образи на стінах і цілу хатню обстановку. Під вікном у городі співав соловей, здалека від ставу доходив хлюпіт води». М. Стельмах

«Ранок був недалекий. На виднокрузі появився вузенький пасмужок, зразу блідний і невиразний, відтак усе більший і ясніший. Зорі блідли, блідло також і небо. Солов`ї притихли. Подуло пораннім холодом, і роса затремтіла на цвітах». М. Стельмах

Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави , і води… В годину щасливу, і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й на яву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, у квітці, в пташині, в кривеньких тинах, у пісні у кожній, у думі, в дитячій усмішці, в дівочих очах, і в стягів багряному шумі… В. Сосюра

Україна Синє небо, срібні роси І вербички довгі коси, Пишна мальва, вишня спіла І хлібина біла-біла, І барвінок, і віночок, Й на стежині мій слідочок, Річка-стрічечка в зелен гаю, В милім серцю ріднім краю. Україна – це земля, Що люблю найбільше я.

Підготуватись до контрольної роботи за темою “Однорідні члени речення” (тестування). Підготувати завдання однокласникам для перевірки знань і вмінь з теми «Речення з однорідними членами» (одне теоретичне запитання і 2-3 практичні завдання)