Урок "Використання речень з однорідними членами"

Про матеріал

Матеріал уроку є узагальненням вивченого про однорідні члени речення та розділові знаки в реченнях з однорідними членами та узагальнювальними словами; такоє може бути використаний при підготовці до контрольної роботи

Перегляд файлу

Використання речень з однорідними членами

Мета уроку:

• узагальнити і систематизувати знання про однорідні члени речення;

• простежити використання однорідних членів речення як засобу художньої виразності;

• збагачувати словниковий запас;

• розвивати увагу, логічне мислення;

• виховувати любов до рідної природи, рідного краю.

Цілі уроку:

Учень повинен вміти:

• знаходити речення з однорідними членами (поширеними і непоширеними), з узагальнювальними словами, різними рядами однорідних членів в одному реченні;

• правильно ставити розділові знаки при однорідних членах речення та обгрунтовувати їх;

• знаходити і виправляти помилки на вивчені правила;

• правильно інтонувати речення з однорідними членами;

• аналізувати і оцінювати виражальні можливості речень з однорідними членами в різних стилях мовлення;

• конструювати речення, до складу яких входять однорідні члени з різними типами зв'язку між ними, зокрема з парними сполучниками, узагальнювальними словами при однорідних членах;

• будувати висловлювання в різних стилях мовлення, використовуючи виражальні можливості речень з однорідними членами в усному і писемному мовленні.

Правопис: кома між однорідними членами речення, двокрапка і тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.

Внутрішньопредметні зв`язки:

Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у т. ч. прислів`їв і приказок), крилатих висловів (з однорідними членами речення).

Культура мовлення і стилістика. Правильна побудова речень із однорідними членами речення; дотримання правильної інтонації в реченнях з однорідними членами речення з різними видами зв`язку.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних членів речення в текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв`язки. Однорідні члени речення як засіб художньої виразності (художня література).

Обладнання: підручник, інтерактивна дошка, програмно-педагогічні засоби «Українська мова для випускників і абітурієнтів, для ділових людей» (авт. Скуратівський Л. В., Шелехова Г. Т., Новосьолова В. І., Кадоб`янська Н. М., Плетньова Л. В), «Тестові завдання. Українська мова та література».

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми, мети, цілей уроку

Мотивація навчальної діяльності

Епіграф…

Україна

Синє небо, срібні роси

І вербички довгі коси,

Пишна мальва, вишня спіла

І хлібина біла-біла,

І барвінок, і віночок,

Й на стежині мій слідочок,

Річка-стрічечка в зелен гаю,

В милім серцю ріднім краю.

Україна – це земля,

Що люблю найбільше я.

III. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу

1. Бесіда як метод фронтального опитування.

- Які члени речення називаються однорідними?

- Які члени речення можуть бути однорідними?

- Який зв'язок – сурядний чи підрядний – існує між однорідними членами речення?

- Як поєднуються між собою однорідні члени речення?

- Якими сполучниками можуть з`єднуватися однорідні члени речення?

- На які групи поділяються сполучники сурядності?

- Чи завжди ставиться кома перед протиставними сполучниками, що з`єднують однорідні члени речення?

- Назвіть протиставні сполучники.

- У якому випадку не ставиться кома перед єднальним сполучником, що з`єднує однорідні члени речення?

- Які слова називаються узагальнювальними при однорідних членах речення?

- Якими членами речення виступають узагальнювальні слова?

- Які розділові знаки ставляться після узагальнювальних слів перед однорідними членами речення і навпаки?

2. Робота з таблицями:

• «Сурядні сполучники»

• Алгоритм «Кома при однорідних членах»

• «Тире і двокрапка при узагальнювальних словах»

IV. Виконання системи завдань на узагальнення практичних умінь і навичок

1. Електронне тестування (за двома варіантами).

2. Дослідження-редагування (3-ій варіант).

Знайдіть та виправте пунктуаційні помилки помилки у поданому тексті.

Стоїть пора бабиного літа. Павутиння лежить скрізь на бур`янах на грудках землі. Воно пливе білою журбою лягає на чиюсь скроню і ворушиться од легкого вітру.

Я дивлюсь з кручі на Дніпро. Все побачене не поза мною, а в мені неквапна течія ріки пласка даль, притрушена рідкуватим маревом, розгін катерів.

Скільки не дивлюся на Дніпро, він для мене завжди інший. Завжди й іншою здається мені й осінь. Хоч щороку все повторюється лагідний місяць жовтень, примарне сяяння неба тремтячі тіні під деревами попелясто-сірі яри. (За Є. Гуцалом).

• Поясніть орфограми у виділених словах.

3. Визначте «третє зайве» речення за будовою.
1. Чистий свіжий сніг сріблом сіяв під блакитним наметом неба.
                                                                                (М. Коцюбинський).
   2. Вітер сіяв горою, сіяв дрібненьким дощиком. (У. Самчук).
   3. У жовтні гріє ціп, а не піч.                            (Народна творчість)

3. Проблемне запитання.

Чому в реченні Зеленню буйною, конваліями, кульбабками все заквітчала весна хоч є слово все, однорідні члени речення, а двокрапка чи тире не ставиться?

4. Прочитайте виразно речення і встановіть відповідність у такому порядку: 1) однорідні підмети; 2) однорідні присудки; 3) однорідні означення; 4) однорідні додатки; 5) однорідні обставини.
1. Польові клени, осокори й берізки вже викинули клейкі листочки.

2. Червень видався багатий на тепло й грози, на дощій веселки у високому небі, на сонце.

    3. Гроза прогриміла над полями, прошуміла зливою і вже стугоніла десь над Ворсклою. (З творів І. Цюпи).
    4. Чорні, голі дерева стояли в снігу, настовбурчившись замерзлими гілочками. (М. Коцюбинський).
    5. Над городами, журавлями і підсиненими оселями маревом тремтів тихий росяний сон. (М. Стельмах).

5. Поширте речення спочатку однорідними означеннями, а потім — неоднорідними. Запишіть їх.
Зразок. Пішов дощ. — Пішов тихий, теплий дощ. Пішов тихий грибний дощ.
Надходив вечір. Зацвіли квіти. Почулась пісня. Висипала дітвора. Грає море.

6. Прочитайте. Речення з однорідними реченнями будуються за певними правилами, порушення яких викликає або комічний ефект, або робить речення незрозумілим.

Самі явища, названі однорідними членами, мають бути одного плану.

(Наприклад, смішно звучить: Зеленіли поля, ліси, цибуля.)

2. Однорідні члени речення повинні граматично однаково залежати від головного для них слова.

Мені подобаються пригодницькі кінофільми і слухати сучасну музику. (Мені подобаються пригодницькі кінофільми і сучасна музика або Мені подобається дивитися пригодницькі кінофільми і слухати сучасну музику).

3. Однорідні члени повинні повязуватись з тим самим значенням головного для них слова.

Хвилюється мати і море за своїх дітей (Хвилюється море і тривожиться мати про своїх дітей).

4. Парні сполучники ставлять лише перед однорідними членами.

Народ не тільки творить матеріальні цінності, а й скарби культури (Народ творить не тільки матеріальні цінності, а й скарби культури).

5. При вживанні однорідних членів речення не повинно виникати непорозумінь.

На деревах залишились червонобокі яблука і сливи. (На деревах залишились сливи і червонобокі яблука).

Відредагуйте речення
1. Взимку я не тільки катаюся на лижах, а й на ковзанах.

       2. На дискотеці було багато дівчат і молоді.
      3. Вітер гнув тополі, дерева, здіймав і крутив курявою над     висохлим полем.
      4. Ми відвідали не тільки історичний музей, а й встигли побувати в картинній галереї.

8. Відредагувати речення, розташовуючи слова в певній послідовності. Прочитати речення. Визначити узагалюнювальні слова та однорідні члени речення. Поміркувати, якими членами речення вони виступають. Записати, розставляючи розділові знаки. Аргументувати свій вибір.

1. Ось тривожний є удень надійний і вересень уночі такий (За М.Стельмахом).

2. Наближення листків в усьому чує і в шелесті і в серце вітрі і в стежках зими (За В. Сосюрою).

3. Жито й поспіло овес усе разом пшениця (За І. Нечуєм-Левицьким).

4. У кропива ревень й нашому була розкішна саду флора жоржини любисток (За Л. Костенко).

9. Розрізнення зовні схожих випадків.

Увага! Слід розрізняти зовні схожі випадки:

Були написані твори на теми: «Мотиви лірики Л. Українки», «Образ України у творчості Т. Шевченка» (теми – узагальнювальне слово при однорідних членах речення).
Тема твору – «Краса природи і людей у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» (тире між підметом і присудком).
Тема уроку : «Байки Л. Глібова» (традиційний запис заголовка).
Мене зворушили вірші поетів В. Симоненка і Л. Костенко (прикладка перед власними іменами осіб; нема паузи при читанні).
Широко відомі імена багатьох українських письменників: Т. Шевченка і М. Вовчка, І. Франка і М. Коцюбинського (двокрапка після узагальнювальних слів).
На церемонії вручення нагород були присутні господарі і гості фестивалю.
На зборах були присутні: О. Петренко, Ф. Іваничук, М. Федорович та ін..

10. Індивідуальне завдання:

Повідомлення про стилістичні особливості вживання речень з однорідними членами речення.

Речення з однорідними членами речення мають свої стилістичні особливості.

Наводжу приклади речень з однорідними членами, а ви допоможіть визначити їх стилістичну приналежність.

До односкладних речень належать речення означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, називні. (Науковий).
Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. (Офіційно-діловий).
Олег Васильович Донченко написав романи і повісті, вірші та поеми, оповідання та казки. (Публіцистичний).
Хороша осінь золота надходить спроквола. В червні й жовтні кольори вона фарбує лист. (Художній).
Лелеки у неї живуть у великому круглому гнізді. (Розмовно-побутовий).

Отож, у науковому, офіційно-діловому, публіцистичному стилях речення з однорідними членами служать для вираження логічності викладу, повного і точного опису предметів, явищ, для класифікації переліку тощо.

У художньому – речення з однорідними членами виступають засобом образності, таку ж функцію вони виконують й у розмовно-побутовому стилі.

Однорідні і неоднорідні означення в усіх стилях мовлення служать для логічного уточнення предметів, явищ, понять, а в художньому і публіцистичному виступають ще й ролі епітетів.

11. З`ясуйте стилістичну роль однорідних членів речення в поданому тексті.

Моє завдання як рибалки впіймати оту рибу, а коли трапиться, то й рака.

Це одно.

Друге: мати з отого всього: 1) насолоду, 2) відпочинок душі моєї розхристаної і 3) юшку із свіжої риби.

Для того я з собою взяв:

А) Обовязкову постанову № 118 Харківського губвиконкому (правила, як ловити рибу);

Б) сантиметр;

В) циркуль;

Г) парасолю (сонце!);

Д) кошика, де вмістилося півдесятка тарані, пляшка перцівки («довоєнного качества»!), 2 ф. хліба й ін.;

Е) посвідчення особисте;

Є) учотну карточку;

Ж) удку;

З) жінку.

Все, значить, що полагається.

Остап Вишня

12. Індивідуальне завдання.

Дослідження використання у творах українських письменників речень з однорідними членами як емоційно-експресивного засобу у художньому стилі для зображення природи рідної землі.

Одним із емоційно-експресивних засобів у художньому стилі є перелік на підставі однорідності. Спосіб однорідності при вираженні різноманітних вказівок на предмети або їх ознаки, дії, стани чи їх обставини надає мовленю особливої виразності. За допомогою однорідних членів відтворюються рельєфні картини навколишнього світу, створюються виразні портрети, змальовуються неповторні пейзажі.

Темою мого дослідження є «Краса рідної природи у творах українських письменників». На основі небагатьох уривків літературних творів хочу показати вам усю неповторність літнього ранку, сходу сонця, весняного пейзажу тощо.

Хто не знає повість «Зачарована Десна» Олександра Довженка. Кожного разу, коли пораюсь влітку на грядках, згадую неповторний опис городу: «До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Ото як вийти з сіней та подивитись навколо — геть-чисто все зелене та буйне. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. Рослини лізли одна на одну, переплітались, душились, дерлися на хлів, на стріху, повзли на тин. А соняшника, а маку, буряків, лободи, укропу, моркви! А малини — красної, білої!»

Гуляючи лісом, парком, так і хочеться зачитати поезію Максима Рильського:

Ліс зустрів мене як друга

Горлиць теплим воркуванням,

Пізнім дзвоном соловїним,

Ніжним голосом зозулі,

Вогким одудів гуканням,

Круглим циканням дроздів.

Ліс зустрів мене як друга

Тінню від дубів крислатих,

Смутком білої берези,

Що дорожчий нам за радість,

Кленів лапами густими,

Сосни гомоном одвічним,

Срібним шемранням осик.

Всі ми в очікуванні того часу, коли, за словами Лесі Українки, «хутко, мов стокрила» прилетить «весна, щедра, мила» і буде грати промінням, сипати квітки.

З приходом весни у природі відбуватимуться зміни. Ось як про це пише М. Стельмах і повісті «Гуси-лебеді летять Б. Лепкий у творі «Цвіт щастя» описав красу місячної ночі: «Місячне світло лилося крізь вікна і обливало своїм синявим цвітком усі стіни, образи на стінах і цілу хатню обстановку. Під вікном у городі співав соловей, здалека від ставу доходив хлюпіт води». А зі сходом сонця у природі відбуваються такі зміни: «Ранок був недалекий. На виднокрузі появився вузенький пасмужок, зразу блідний і невиразний, відтак усе більший і ясніший. Зорі блідли, блідло також і небо. Солов`ї притихли. Подуло пораннім холодом, і роса затремтіла на цвітах».

Про що б не писали митці, завжди красу природи пов`язували з любов`ю до рідної землі. Батьківщина – це світ, який щодня, щохвилини, щомиті оточує людину: це сонце, вітер, трави, води – джерела життя. Людина не може існувати без них, тому любов до них органічна, як і любов до Вітчизни. Про це пише В. Сосюра у вірші «Любіть Україну»:

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави , і води…

В годину щасливу, і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й на яву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну…

Вона у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в кривеньких тинах,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячій усмішці, в дівочих очах,

і в стягів багряному шумі…

13. Творча робота: описати зображений на фотоілюстрації куточок природи рудківського дендропарку, використовуючи речення з однорідними членами.

14. Прийом «Самореклама» (перевірка домашнього завдання - перегляд публікацій учнів з використанням у тексті однорідних членів).

V. Підсумки уроку.

Аналіз досягнення навчальних цілей.

VI. Домашнє завдання:

• Підготуватись до контрольної роботи за темою “Однорідні члени речення” (тестування).

• Підготувати завдання однокласникам для перевірки знань і вмінь з теми «Речення з однорідними членами» (одне теоретичне запитання і 2-3 практичні завдання).