Урок "Випадки чергування у-в, і-й, з-зі-із"

Тема. Чергування у-в, і-й, з-зі-із

Мета:

 навчальна: пояснити закономірності чергування звуків як одну з умов милозвучності української мови; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова із зазначеною орфограмою в текстах; удосконалювати орфографічні й орфоепічні вміння;

розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до аналітичного мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;

виховна: виховувати відповідальність за збереження культурних надбань українського народу, його духовної спадщини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, тексти диктантів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I.  Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

IIІ. Оголошення теми й мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Попереджувальний диктант

Над широким Дніпром

у промінні блакить

і висока, і тиха могила.

В тій могилі співець

незабутній лежить,

що народу віддав свої сили,

що народу віддав

своє серце й пісні,

свої мрії про зорі досвітні.

А навколо лани

вдалині, вдалині

розлетілись, як птиці блакитні.

(В. Сосюра.)

2. Робота біля дошки

Завдання: записати речення. Знайти й підкреслити прийменники у, в та сполучники і, й.

У криницю воду лить — тільки людей смішить.

Потопаючий і за соломинку хапається.

В очі лисицею, за очі вовчицею.

Добрі люди вмирають, а діла їх живуть.

(Народна творчість.)

2. Робота за підручником

Вправи 361-362 (підручник О. Глазової)

3. Проблемне запитання

(Використовується метод «Мікрофон».)

—    Чому в одних випадках ми пишемо у, а в інших в, і-й, з-зі-із?

4. Висновок вчителя

Ці чергування відбуваються, щоб запобігти немилозвучному збігові приголосних або голосних звуків.

5. Робота за підручником

Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 120-121.

6. Слово вчителя:

[у] — [в] не чергуються:

—    у словах іншомовного походження (наприклад, університет);

—    у власних назвах (наприклад, Владивосток, Угорщина);

—    у словах, які вживаються тільки з [у] або [в] (наприклад, влада, враження, установа, вдача, угода).

[і] — [й] не чергуються:

—    при зіставленні чи протиставленні слів (наприклад, чорний і білий, війна і мир, земля і небо);

—    після інтонаційної паузи (наприклад, Щось такеє бачить око, І серце жде чогось. (Т. Шевченко.));

—    перед словом, яке починається з [й], може бути тільки і (наприклад, і його);

—    перед словом, що починається на є, ї, ю, я (наприклад, хто і як).

7. Робота за підручником

Вправа 263-263.

8. Творча робота.

Завдання: списати прислів’я, вибираючи з дужок потрібні прийменники у або в, сполучники і або й. Обґрунтувати свій вибір.

За науку — цілуй батька (і, й) матір (у, в) руку.

Не підливай масла (у, в) вогонь.

(У, в) умілого (і, й) долото рибу ловить.

Яка пшениця, така (і, й) паляниця.

(У, в) понеділок роботи не починай (і, й) (у, в) дорогу не вирушай.

10. Розподільний диктант.

Завдання: записати слова у два стовпчики: І — ті, в яких чергуються початкові у-в, ІІ — ті, в яких не буває чергування:

Університет, взимку, вправа, учитель, Угорщина, Владивосток, уряд, враження, уранці, упіймати, вродливий, урочисто, вступ, умовити.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Робота за підручником.

Вправи 363, 372.

VI. Домашнє завдання

Підручник, с.120, 121, вправа 264.