Урок "Вживання м'якого знака та апострофа"

Про матеріал

Урок спрямований на вивчення правопису слів із апострофом і м'яким знаком, формування знань учнів про правила вживання м'якого знака та апострофа, удосконалення орфографічної й пунктуаційної грамотності.

Перегляд файлу

Урок в 5 класі.

Тема. Вживання м'якого знака та апострофа

Мета:

навчальна: сформувати знання учнів про правила вживання м’якого знака та апострофа; вивчити правопис слів із апострофом і м’яким знаком; удосконалювати орфографічну й пунктуаційну грамотність;

розвиваюча: розвивати творчі здібності учнів; уміння отримувати необхідну інформацію шляхом дослідження, самостійного пошуку;

виховна: виховувати повагу до старших, пошану до традицій наших предків.

Цілі.

Після проведення уроку учні

знають: правила вживання апострофа;

правила вживання м’якого знака.

уміють: правильно вимовляти слова з апострофом, м’яким знаком;

знаходити у реченні слова з поданими орфограмами;
обґрунтовувати написання відповідним правилом;
виправляти допущені помилки;
складати речення і мікротексти, використовуючи слова з орфограмою.

Соціокультурна тема. Життя Великого Кобзаря.

Тип уроку: урок здобуття нових знань і вироблення на їх основі умінь і навичок.

Форма уроку: урок-екскурсія.

Методи і прийоми:

Обладнання: підручник, завдання з ключем, карта України, картки-опори, індивідуальні картки з прислів’ями, ребуси.

Випереджальне завдання:

Колективне: повторити правила вживання апострофа.

Оформлення дошки:

По центру: запис теми уроку; епіграф.

Зліва: карта України.

Справа: маршрут зупинок.

План уроку:

І.Мотиваційний етап

1.Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

«Оповідь про Красу, натхнення, Радість і Таємницю».

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань з використанням інтерактивного методу «Мозковий штурм».

ІІ. Етап цілевизначення та планування.

Повідомлення теми уроку.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Вибір особистісно значущих цілей.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Робота в парах.

2.Завдання з ключем.

3.Гра «Третій зайвий»

4. Фізкультхвилинка.

5. Поетична п’ятихвилинка.

6. Релаксаційна хвилинка (розгадування ребусів).

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

«Мікрофон».
«Незакінчене речення».
Самооцінювання.

V. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

- Діти, вдивляючись у ваші допитливі очі, впевнена: на уроці ми встигнемо зробити багато! Але найголовніше – ми зможемо зрозуміти одну з таємниць. Послухайте оповідь про Красу, Натхнення, Радість і Таємницю.

Іде собі Хлопчик до лісу. Аж зустрічає Діда, що з лісу іде. Старий утомився, але усміхається радісно.

Чого усміхаєтесь, Дідусю? – запитує Хлопчик. – Мабуть, у лісі є щось дуже гарне?

Так, Хлопчику, - в лісі є Краса, Натхнення, Радість і Таємниця. Я побачив їх, і мені захотілося жити ще багато-багато літ.

Хлопчик побіг до лісу.

Подивився навколо. Все красиве: і дуб могутній, і ялина ошатна, і верба плакуча, і береза білокора. Але найкрасивішою видалася Хлопчикові маленька квітка фіалки. Вона підвела з трави свою синю голівку з фіолетовим оком і заворожено дивилася на Хлопчика.

Це Краса, - тихо прошепотів Хлопчик. Прислухався Хлопчик і почув далеко-далеко тиху пісню дикого голуба: тур…тур… І тої ж миті згадалося Хлопчикові щось ласкаве й добре. Згадалися йому материні руки. Захотілося самому співати пісню про маму.
- Це Натхнення, - тихо прошепотів Хлопчик.

Ще пильніше подивився Хлопчик навколо себе. Яскраво сяяло сонечко, високо в синьому небі літали пташки, до самого обрію пливли зелені хвилі лісу.

Як добре, що я це все бачу й відчуваю, - подумалось Хлопчикові. – світ – це Радість, жити – це Радість.

Але де Таємниця? Довго, дуже довго придивлявся й прислухався Хлопчик, але Таємниці так і не помітив.

(За В.Сухомлинським)

А чи можемо ми розгадати таємницю нашого уроку?

2. Опора на суб’єктний досвід учнів та актуалізація опорних знань.

- Чи знаєте ви казку про чарівне горнятко? У нашому горнятку – запитання. « Мозковий штурм» (учні читають і дають відповіді)

Що таке фонетика?
Після яких букв пишеться апостроф?
Чи виникали у вас труднощі написання слів з апострофом?
Що чи хто вам допомагав їх подолати?
За допомогою до якого словника звертаємося, щоб перевірити правильність написання слова?
Яка орфограма у словах м’ята, солов’ї, верб’я?

ІІ. Етап цілевизначення та планування.

Ознайомлення з темою і метою уроку
Вибір особистісно значущих цілей із запропонованого переліку.
Ознайомлення з планом роботи.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Робота з епіграфом.

Епіграфом до нашого уроку стануть рядки відомого українського поета М. Т. Рильського. І не випадково. Саме в березні в ці дні все людство вшановує пам'ять цієї видатної людини. Діти, скажіть, будь ласка, кого ми називаємо Кобзарем? Так, це Тарас Григорович Шевченко. Отже, всі завдання з української мови, які ми з вами виконуватимемо, будуть пов’язані з життям Великого Кобзаря.

Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду,

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

(М. Т. Рильський)

Вчитель. Зверніть увагу на карту України. Ось яка велика і неосяжна наша Батьківщина. Діти, а ви любите мандрувати? Сьогодні ми уявно проведемо екскурсію по тих місцях, які пов’язані з іменем Т.Г. Шевченка, і позначимо їх на карті.

Дорога буде далека, на нашому шляху можуть трапитися різні несподіванки, тому нам потрібно буде добре підготуватися.

Завдання 1.

«Робота в парах»

Записати слова, потім, обмінявшись зошитами, перевірити написання цих слів.

Кобзар, сходить, місяць, в’янути, вільний, заходить, чорніють, буряни, цвях, ріднесенький, пам'ять.

Зупинка №1 «Дитинство Шевченка»

Епіграф

Село! І серце одпочине.

Село на нашій Україні –

Неначе писанка село,

Зеленим гаєм поросло.

(Т.Шевченко)

Завдання №2

Прочитати, дібрати заголовок. Визначити тип мовлення тексту.

З дитинства запали нам глибоко в душу назви двох сіл на нашій славній Україні:………..й……….. . Ще відтоді, коли ми вперше почули про Тараса Шевченка, хотілося поглянути на ті рідні села, де народився і жив Кобзар, уклонитися священній землі, долам і горам, дорогам і стежкам, які сходив Тарас малими босими ногами. (За І.Ціпою)

Завдання №3

Робота з лінгвістичним ключем

Щоб дізнатися назви сіл, де народився і провів дитячі роки Т.Г.Шевченко, виконайте роботу з ключем.

Варіант І

Записати спочатку слова з м’яким знаком, а потім ті, що пишуться без нього.

Жмен..ці, ін...ший, чорнесен..кий, зц..ілення, Ірпін.., жін…ці, щиріст.. .

Ключ. У кожному слові підкресліть останню букву і прочитайте назву села, де жив Шевченко. (Моринці)

Варіант ІІ

Записати спочатку слова з апострофом, а потім ті, що пишуться без нього.

Зв..язок, тьм..яні, реп..яхи, Солов..йов, арф..яр, пор..ядок, бур..яни, п..єдестал, духм..яна.

Ключ. У кожному слові підкресліть останню букву і прочитайте назву села, де жив Шевченко. (Кирилівка)

(Після того, як всі завдання буде виконано, прикріплюється на карті України, де знаходиться Черкаська область, малюнок із зображенням невеличкої «шевченківської» сільської хатинки).

Зупинка №2 «Мрії та сподівання Шевченка»

Епіграф

Над самим Дніпром на горах,

Огороджений з боків

Ровом, мурами, валами,

Київ виріс і розцвів.

(О.Олесь)

Вчитель. Т.Г.Шевченко приїжджав до Києва, хотів там жити і працювати в університеті. (Прикріпити на карті, де знаходиться м.Київ, фото молодого Шевченка).

Завдання №4

1.Прочитайте поезію В.Довгалюка « Синові про Шевченка»

Молися, сину, за Вкраїну.

Його замучили колись.

В напіврозваленій хатині,

В сім’ї невольній він родивсь.

І взяла доленька за руку

Малого хлопця й одвела

Його до школи – не в науку –

Носити воду школярам.

Так, козаком хотілось стати,

Панів рубати на друзки,

А довелося – у палати

До Енгельгардта в козачки.

Перед крутим чужинцем-паном

Схилялось гордеє чоло.

Великодушні росіяни

З неволі вирвали його.

Він рідну ниву щедро сіяв,

В надії ждав багатих жнив.

Братів незрячих, гречкосіїв,

Він словом правди просвітив.

2.Зробіть звуковий запис виділених слів. Складіть із цими словами речення.

Зупинка №3 «Заповіт Шевченка»

Епіграф

Над широким Дніпром

У промінні блакить

І висока, і тиха могила.

В тій могилі співець

Незабутній лежить,

Що народу віддав свої сили.

(В.М.Сосюра)

Завдання №5

«Ти – редактор»

На місці пропусків були помилки, що їх допустили учні. Які це помилки? Відредагуйте текст.

Зійди в травні на Тарасову гору. І тебе зачаруют… співом солов…ї. Ці птахи тут особливі. В народі кажут…, що це єдине місце в Україні, де живе 12 видів солов…їв. Вони сюди ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка. Як тіл…ки спаде надвечір…я, солов…ї тут змагают…ся своїм хистом. З кожного гаю лине своя полум…яна пісня. І над Тарасовою горою звучить багатоголосий пташиний хор.

Слухають зачаровано цю солов…їну хвалу Кобзареві і Дніпро, що в…ється в підгір…ї, і широке українс…ке поле, і вся Україна!
Вчитель показує на карті річку Дніпро і Канів. Прикріплюється остання фотографія із зображенням сучасного вигляду могили Шевченка.

Завдання №6

Гра «Третій зайвий»

Вчитель. Щоб піднятися східцями на Тарасову гору, потрібно усунути «перешкоди»: підкреслити «зайве» слово, пояснити свій вибір. (Слова записані на дошці)

Очеретянці, вишеньці, ніженьці.
Тонший, женьшень, менший.
Батько, призьба, бризкати.
Юність, сміється, умивається.
Цвях, свято, черв’як.
Цар, вчотирьох, Кобзар.
Мавпячий, буряк, порядок.

Ключ. У кожному «зайвому» слові підкреслити другу від початку букву – вийде назва Тарасової гори (Чернеча).

Фізкультхвилинка.

Учням запропоновані малюнки. Якщо в назві вживається апостроф – учні піднімають руки вгору.

Описание: http://im2-tub-ua.yandex.net/i?id=d0a5e33ff77b732d16f83f2cb974f118-23-144&n=21 Описание: http://im1-tub-ua.yandex.net/i?id=c6d75791ebe88f5b9c410e53064aa923-27-144&n=21