Урок "Ю.Яновський "Вершники"

Тема. Юрій Яновський. «Вершники». Життєвий і творчий шлях Ю. Яновського. Багатство змісту, досконалість художньої форми, жанрова своєрідність твору «Вершники». Поєднання в ньому реалізму та романтизму. Роман у новелах, де стверджується неоромантична стилістика. Автор у творі. Роль роману в розвитку літератури. Композиція роману «Вершники». Новела «Дитинство». Новела «Шаланда в морі». Інші – оглядово. ТЛ (теорія літератури). Роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення.

 

Дізнаєшся	Навчишся	Зрозумієш
Про життєвий і творчий шлях письменника                 Про місце роману «Вершники» в історії української літератури                 Про жанрову своєрідністю твору	визначати роль роману в розвитку літератури                робити аналіз новелістичного роману                працювати з різними джерелами	композицію роману                 теорію літератури - визначення понять «роман у новелах», «художній час і простір», «умовність зображення»

 

 

Я вклав у цей твір всі свої сили

Ю. Яновський

АКТУАЛIЗАЦIЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Творчість Юрія Яновського - один із показових прикладів постійних новаторських шукань митця. Він став одним із фундаторів лірико-романтичної стильової течії в літературі. На шляху до художніх вершин письменнику довелось долати значні перешкоди, пов'язані з труднощами визрівання таланту, а також із нерозумінням його творчих пошуків тогочасною критикою. Складний і важкий, іноді й суперечливий творчий шлях пройшов Юрій Яновський, шлях, будні якого були сповнені пристрасної творчості й горіння. Девізом його стали крилаті слова Еміля Золя: «Ні дня без рядка».

 

ПРИГАДАЙТЕ!

- Яким був початок ХХ століття для української літератури?

- Назвіть уже відомих  вам письменників цього періоду?

- Хто з митців є представником романтичної течії в українській літературі XX століття? (М. Хвильовий.)

 

IНФОРМАЦIЙНИЙ БЛОК

1902 року, 27 серпня у селі Майєрове Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Компаніївський район Кіровоградської області) у хліборобській родині Івана Миколайовича та Марії Мусіївни Яновських народився син Григорій, якого згодом стали називати Юрієм.
1909 р.— вступив до церковно-приходської школи в с. Майєровому, через рік — до земської в селі Нечаївці.
1911 р., серпень — зарахований до Єлисаветградського реального училища.
1918-1919 рр.— боєць добровільної санітарної дружини в місті Єлисаветграді, бере активну участь у боях проти банди Никифорової.
1921 р.— інспектор Елисаветградської повітової робітничо-селянської інспекції.
1922 р.— завідуючий відділом адмінсектора при Елисаветградському міськвиконкомі; 4 червня — у київській газеті «Пролетарська правда» з’являється перша публікація — вірш російською мовою «Море» під псевдонімом Ней.
1922-1925 рр.— студент Київського політехнічного інституту.
1924 р., 17 лютого — у київській газеті «Більшовик» з’являється перша публікація українською мовою — вірш «Дзвін» під псевдонімом Юрій Ней.
1924 р., 2 березня — у тій же газеті друкується перше оповідання «А потім німці тікали».
1925 р.— у Харкові (видавництво «Книгоспілка») виходить перша книга — збірка оповідань «Мамутові бивні»; жовтень — переїзд до Харкова, знайомство з В. Блакитним, О. Довженком, Остапом Вишнею, П. Тичиною, М. Кулішем.
1925-1927 рр.— редактор ВУФКУ, головний редактор Одеської кінофабрики.
1928 р.— виходить книга поезій «Прекрасна Ут» і роман «Майстер корабля».
1930 р.— виходить роман «Чотири шаблі».
1932 р.— з’являється друком перша п’єса «Завойовники».
1935 р.— друкується роман «Вершники»

1937 р.— у театрах Москви, Ленінграда, Харкова та інших міст з успіхом іде п’єса «Дума про Британку».
1939 р.— переїзд на постійне проживання до Києва; 31 січня — нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
1941-1946 рр.— відповідальний редактор журналу «Українська література» (з січня 1946 р.— «Вітчизна»).
1942 р.— виходять збірки оповідань: в Уфі — «Американський кум» та «Генерал Макодзьба», у Саратові — «Новели».
1945 р., листопад — 1946 р., березень — спеціальний кореспондент газети «Правда України» на Нюрнберзькому процесі.
1947 р.— у журналі «Дніпро» (№ 4-5) друкується роман «Жива вода».
1948 р., квітень — за цикл «Київські оповідання», опублікований у журналі «Знамя», присуджено Державну премію СРСР.
1954 р., 16 лютого — прем’єра п’єси «Дочка прокурора» на сцені Київського драматичного театру ім. Лесі Українки.
1954 р., 25 лютого — помер Ю. І. Яновський. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

 

ДАЙТЕ ВIДПОВIДI НА ПИТАННЯ - створення портфоліо письменника
При народженні: Яновський Юрій Іванович.
Псевдоніми, криптоніми: Юрій Ней, Юрі Юрченко.
Дата народження: 27 серпня 1902 р.
Місце народження: хутір Майєрове, Кіровоградська область.
Дата смерті: 25 лютого 1954 р. (51 рік).
Місце смерті: Київ.
Мова творів: українська, російська.
Рід діяльності: прозаїк, поет.
Роки активності: 1922-1954 рр.
Напрям: неоромантизм, соціалістичний реалізм.
Жанр: новела, роман, оповідання, повість, вірш.

 

ЗВЕРНIТЬ УВАГУ!

• «Що таке талант? Дехто, шукаючи відповіді, копирсається у наукових фоліантах. Пригадуючи Юрія Івановича, робиш висновок, що талановита людина — це людина, яка має полум’яне серце, винятковий розум, особливу увагу…» (Дмитро Гринько). • «Яка ж то була напрочуд приваблива людина!.. Стриманий і м’який, надзвичайно простий і привітливий у стосунках з людьми, з товаришами, скромний і вдумливий…» (Наталя Забіла). • «Письменницький талант Юрія Яновського наскрізь пройнятий поезією українського народу, завжди викликав у нас справжню радість за українську літературу…» (Петро Панч). • «Дбайливо, з великою любов’ю ставився письменник до слова. Варіюючи, відбираючи, він нанизував їх, як намистинки, одне до одного, будучи до себе безмірно вимогливим. Щоб оновити відчуття мови, почути її з народних вуст, він любив поринати в саму гущу народу» (Тамара Яновська).                 Яновський у прозі був поетом (Юрій Смолич)                 Поет людської чистоти (Олесь Гончар)                 Усе життя прагнув до максимальної стрункості, граничної економності й виняткової точності (І. Семенчук)                 В сім’ї європейських літератур Яновський – письменник першого плану. (Луї Арагон, французький письменник)                 Він одразу спромігся бути самим собою…, відрізнявся своїм романтизмом високим. (М.Бажан)

 

ВIДКРИТИЙ МIКРОФОН

 

Які риси свого характеру вклав, на вашу думку, Ю.Яновський у власну творчість?

 

ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТI -перевірка випереджального домашнього завдання ( колаж до роману «Вершники»)

 

МОЗКОВИЙ ШТУРМ

Чому роман має назву «Вершники»?

 

МЕТАПРЕДМЕТНI ЗВ'ЯЗКИ  

https://www.youtube.com/watch?v=0up_ft4REN0 - фільм «Вершники»

 

• «У «Вершниках» творилась нова образність, нова барвами, ритмікою, мелодикою. Образність, що була б неможлива раніш. Тільки співець нового часу міг побачити й розгледіти їх, оті небесні споруди, оті неймовірні й невловні, з самого повітря лиш зіткані, з блакиті неба змуровані вежі, на тлі яких безстрашні витязі революції схрестили шаблі у двобої з минулим» (Олесь Гончар). • «Вершники» — потрясли. Вражав кожний образ, кожна фраза, кожне так вдало й точно вжите слово. Творчість Яновського для мене стала яскравим і привабливим маяком» (Юрій Збанацький). • «У «Вершниках» точність підмінялась картинністю. Усе тут було мальовниче і гарне: степ, море, села і люди. Власне кажучи, це були не люди, а богатирі, викувані на зразок перуанської троянди з одного куска металу» (Микола Ушаков). • «Гарячим подихом боротьби, ласкавим степовим сонцем віє й досі із сторінок «Вершників»: звеличені пензлем художника, височать постаті героїв громадянської війни, як вікопомні пам’ятки недалекої і славної минувшини» (Микола Ушаков).                 У «Вершниках» чи не найбільше помітне поєднання ознак народної думи, героїчної поеми, новелістичного роману. Це твір романтичного епосу. (І. Семенчук)

 

 

IНФОРМАЦIЙНИЙ БЛОК

Проблеми порушені в романі:
 

• Трагедія роду й народу.
• Розпад родини заради ідеї.
• Батьки і діти
• Сім'я і виховання
• Відданість справі.
• Творча праця та духовні цінності.
   

 

 

 

 ЗАПИШIТЬ ДО ЛIТЕРАТУРОЗНАВЧОГО СЛОВНИЧКА

Роман (фр. roman — романський) — літературний жанр, найбільш поширений у ХVІІІ-ХХ ст.; великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.
Новела (іт. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
Роман у новелах — складний за побудовою і великий за розміром епічний прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи; складається з окремих новел, об’єднаних спільним задумом.

Тлумачний словник

Трамонтан — холодний вітер північного й північно-східного напрямку.
Шаланда — невелике вітрильне риболовне судно.
Артіль — основна форма виробничого об’єднання громадян для проведення колективного господарства.

 

IНФОРМАЦIЙНИЙ БЛОК

«Усі ми родом із дитинства»,— писав Антуан де Сент-Екзюпері.

Портфоліо новели «Дитинство»

Тема - екскурс у дитинство Данила Чабана, життя якого уособлює шлях народу, роду «затятого і непосидючого», який «козакував і землю обробляв».

Ідея - глибокі роздуми про життя дореволюційного українського села. Вражає своїм філософсько-психологічним і художнім змістом

Особливості новели, які вирізняють з-поміж інших у творі: немає ні батальних сцен, ні гострих соціальних конфліктів, ні напружених ситуацій. Але дух волелюбства і нескореності народу оживає зі сторінок цієї новели. Новела побудована на фольклорних джерелах, є своєрідною енциклопедією звичаїв, обрядів, пісень.

 

 

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ

Якщо вдумливо читати новелу, то можна зрозуміти, що вона має три тематичні домінанти - опис степу, народні звичаї, сім’я Данилка

Міні-проект «Степ»

- Описом степу і тим, як його сприймає Данилко, Яновський починає новелу. Як ви думаєте, для чого?

“Той дикий степ був полем бою на гранях багатьох епох, і це не заважало перекопській рівнині пишно зацвітати щовесни і вигоряти на літо, мокнути восени і замерзати на зиму… ”

“…Степ простелявся перед ним , як чарівна долина, на якій пахне трава, пахнуть квіти, навіть сонце пахне, як жовтий віск… І скільки всіляких ласощів росте на степу…”

“… чорногуз бродить по траві, як землемір, ящірка перебігла обніжок – зелена, мов цибулиння, дикі бджоли гудуть за медом, ховрашок свистить, цвіркунці – одне пиляють у свої скрипки, наче сільський швець на весіллі”.

“… І щороку весна приходила краща й дужча, починав її бабак, що прокидався на Явдоху до сходу сонця й свистів”.

Ковила здавна вважається флористичним символом степу, а сріблясті «хвилі» ковили асоціюються з безмежним морем. У казках та старовинних піснях називали ковилу шовковою травою: настільки м’якими та тендітними вважалося її колосся-мітелки з білими шовковистими волосками.

Слова “степ”, “степовий” вжито в новелі “Дитинство” більше 20 разів…

Висновок: степ для малого Данила – це його мала Батьківщина. Тож автор, мабуть, хоче донести до читача думку про те, що серед загальнолюдських цінностей на одному з перших місць – любов до батьківщини, до рідного краю.

Міні-проект «Народні звичаї»

Деякі люди так бережуть свої традиції, що вважають за краще не користуватися ними.

                                        Алішер Файз

      Свято Сорока святих припадає  на 22 березня.

• Наші предки пов’язували з ним початок весни, адже наступало весняне рівнодення, але вірили, що можуть ще бути 40 приморозків. 
• Добрі господині цього дня печуть сорок булок із медом у формі пташок. Традиція велить роздати їх дітям, щоб у господарстві свійська птиця здорова була.

 Теплого Олекси святкується 30 березня (знаменується роботою  пасічників).

• Якщо погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічники виносять вулики з бджільника, замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, а потім моляться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду.

 За тиждень до Великодня святкується Вербна неділя.

•  За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок не маємо, то святимо вербові, відповідно до вибору наших далеких предків.
• Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі.
• Гілки, що залишилися, треба поставити під образами.

 Великдень — найбільше християнське свято. Цей день вважається  днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву — Пасха.

• До Великодня віруючі готуються 7 тижнів Великого Посту, саме стільки провів у пустелі Ісус Христос до свого розп'яття. Вважається, що в ці дні душа віруючого повинна "прислуховуватися" до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Цi сім тижнів називаються седмицями.
• Особливе значення має Страсний Четвер - день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері разділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися.

 День Святого Юрія – 6 травня.

• Святий Юрій — покровитель хліборобів і скотарів.
• У народній творчості Юрій — уособлення весни.

 22 травня – день весняного Миколая.

• Миколай - то покровитель водної стихії. Він опікується моряками та рибалками.
• Кажуть, святий так ревно молився за знедолених, що золота корона сама впала йому на голову.

• Дощ цього дня – прояв особливої Божої милості.

Висновок: народні звичаї, традиції - це те, що передається від батьків  до дітей, те, що пов’язує, об’єднує різні покоління; ніякі матеріальні цінності, передані в спадок,  не можуть зрівнятися з духовними.

 

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

 

 

 

IНФОРМАЦIЙНИЙ БЛОК

 

Головні герої «Шаланда в морі» - подружжя Половців.

 

 Образ Половчихи: «Вона була висока та сувора, як у пісні». «Вона – маяк невгасимої сили». «Мати стояла на чолі родини». Ю. Яновський розповідає про минуле цієї жінки лише в одному епізоді, коли Половчиха чекає на Мусія, свого чоловіка, і пригадує дівочі роки. Родом вона з Очакова, доброго рибальського роду, доброї степової крові. Разом із чоловіком працювала, разом із ним виховувала своїх синів. Вона стоїть на чолі сім’ї, «мов скеля в штормі». Вона «залишалась стояти на березі, висока та сувора, як у пісні». І, коли «берег спорожнів, рибалки пішли геть», «вона справляла жалобу». Образу старої Половчихи Юрій Яновський надає величності і романтичної піднесеності, порівнюючи цю жінку з пісенним образом, і новела набуває ще більшого поетичного забарвлення і сприймається як дума про велике горе жінки.

 

Брати Половці: «Андрій вдався у дядька Сидора, таке ж ледащо й не знати що, а Панас привозив матері контрабандні хустки й серги, шовк і коньяк… А Оверко — той артист і грав з греками у «Просвіті» та читав книжки, написані по-нашому… Тільки Іван працює на заводі і робить революцію».

 

Образ Мусія Половця

1. Мусій – дофінівський рибалка. Це батько братів Половців. Усіх їх він однаково виховував, але батькову науку вони згадують тільки перед смертю: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду».

2.Двобій із морем. Мусій усе життя прожив біля моря. Він був вправним рибалкою, за найменшими змінами в природі передбачав погоду. «Море зажерливо ревло, схопивши… Мусія», високі хвилі перевернули шаланду, а крижана вода не випускала зі своїх цупких обіймів. Але старий рибалка переміг стихію. Він не тільки виплив сам, а й порятував шаланду.

3. «Наша артіль бідна і кидати шаланду в морі не годиться». Мусій з останніх сил штовхає перекинуту шаланду до берега, адже це артільне майно, а він голова артілі. Без шаланди його товаришам не обійтися, бо вона годує бідну артіль. Половець чесно жив і не замислювався над тим, шо боротьба з труднощами — це подвиг. Він просто робив те, що повинен був робити.

 

ПОМIРКУЙТЕ!

• Яким було дитинство Данила Чабана?
• Яка роль прадіда Данила, природи, народнопоетичної творчості у формуванні характеру майбутнього комісара?
• У чому виявилися героїзм і благородство Мусія Половця та його дружини у ставленні до громадської справи?
• Як розкривається в новелі «Шаланда в морі» краса людської вірності й кохання, материнської любові й почуття відповідальності за долю своєї землі?
• За допомогою яких образотворчих та мовностилістичних засобів письменник досягає типізації та художньої довершеності в змалюванні персонажів, подій?
• Які особливості композиції кожної новели?
• Яке ідейне навантаження пейзажних картин?

 

 

ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТI

 

 

 

 

 

Створити власну ілюстрацію до улюбленої новели

 

ВИКОНАЙТЕ ТЕСТИ

1. Який новий жанр започаткував Ю.Яновський? (Роман у новелах).
2. Зі скількох новел складається роман «Вершники»? (З 8. Кожна з новел є композиційним центром, мають завершену фабулу і можуть виступати самостійними творами).
3. Які події відтворено в романі? (Події періоду громадянської війни, показують розшароване українське суспільство).
4. Якою новелою розпочинається роман? («Подвійне коло»).
5. Що символізує сім’я Половців? ( Це як мікромодель суспільства, котре розривають непримиренні суперечності).
6. Про що новела «Дитинство»? ( Це лірична історія «малого чабанця» Данилка, його перших вражень про світ і переживання. Це зворушлива оповідь про дружбу хлопчика з прадідом Данилом).
7. Що лягло в основу новели «Дитинство»? ( Розповіді М.Куліша про дитячі роки та про рідний Таврійський край).
8. Які традиції степового буття описані в новелі «Дитинство»? ( Докладно описано. як відзначають 40 святих, Теплого Олексу, вербну неділю, Великдень).
9. Який один син вцілів? ( Іван «тільки Іван працює на заводі і робить революцію»)
10. З яким образом в українській літературі порівнюють Марію Половчиху? ( З Ярославною зі «Слова о полку Ігоревім»)
11. Які слова щодо роду постійно твердив Мусій Половець? (« Тому роду не буде переводу, де браття милують згоду»)
12. Як називається морський вітер? (трамонтан)
13. До якої стильової течії відноситься твір «Вершники»? (Неоромантизм, революційний романтизм)
14. У чому причина трагедії родини Половців? ( У різних політичних переконаннях, нетерпимості, сваволі й жорстокості. а також в обставинах часу, що цьому сприяли).

 

МЕТАПРЕДМЕТНI ЗВ'ЯЗКИ  

 У своїх нотатках з 1954-го року про Юрія Яновського, літературознавець Григорій Костюк, наводить два епізоди, які свідчать про велич і силу й вплив письменника:

«Епізод перший. 1939 рік. Таборовий шпиталь воркутського концентраційного табору. Поруч із мною лежить молодий російський композитор Цвєтаєв, що назвав себе сином відомої поетки Марини Цвєтаєвої. Розмова про композитора Прокоф'єва (це був його учитель). Раптом мій співбесідник запитав: - Чи ви Юрія Яновського знаєте? - Знав. - А його «Вершники» читали? - На жаль, ні. Цей роман вийшов тоді, коли мені було вже не до читання,- іронічно зауважую. - Ви багато втратили. А я читав. Він вийшов у російському перекладі десь за рік до мого арешту. Це надзвичайна симфонія про людей і добу, яку ми так тяжко переживаємо. Прочитавши, я відчув, що ця симфонія слів мусить бути озвучена музикою. Так виникла у мене ідея написати оперу «Вершники». Я її відкрив своєму вчителю. Він благословив мій задум. Я зав'язав контакт із Яновським, і він швидко прислав мені проект лібрето опери. Так почалась моя праця над оперою «Вершники». Я ніколи і ні над чим з такою тривогою, із запалом не працював. Це була не творчість, а шаленство. Якась надлюдська розпука і материнська ніжність, жорстока безглуздість і доцільна мужність відважних, жахна смерть і радість вічного життя на землі. Не від мене виходило це. Було це внутрішнє глибоке звучання твору Яновського. Ну, але, як бачите, мені не пощастило... Сила різноманітних мотивів, етюдів, окремих драматичних частин залишилася десь там...
Мій співбесідник замовк. Я його розумів. Але за хвилину він додав:
-Я української літератури майже не знаю. Не знаю, чи має вона ще когось, хто силою мистецького обдаровання дорівнює Яновському. Але навіть якби вона нікого більше не мала, хто дорівнював би йому, то й тоді ви можете бути горді за неї.

Епізод другий. Замість епіграфа до останнього свого великого роману «Жива вода» Ю. Яновський навів такий факт:
20 жовтня 1944 року на полі бою під містом Ейдтукунен знайдено тіло снайпера-червоноармійця Андрія Ткача. Він лежав коло річки, схилившись на бруствер неглибокого окопу. В його сумці був роман «Вершники» (перше видання), прострелений, як і сам Ткач, трьома кулями з німецького автомата. На шостій сторінці книги записано рукою снайпера 27 знищених ним ворогів. Хай буде легка йому земля».

 

ПОМIРКУЙТЕ!

Написати лист до родини Половців з ХХІ століття