Урок з історії України для 10-го класу "Україна на завершальному етапі війни (1944-1945 рр)."

Урок 2   Україна на завершальному етапі війни ( 1944 – 1945 рр.)

 

Мета уроку:  охарактеризувати процес завершення визволення України від німецько-фашистських загарбників; показати роль українців у визволенні народів Європи; розкрити становище на західноукраїнських землях в 1944-1945 рр.;

  Удосконалювати вміння аналізувати та систематизувати матеріал ( у вигляді таблиць, схем, хронологічних ланцюжків); сприяти набуттю учнями навичок самостійного отримання знань;

  Виховувати учнів в дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

 

Тип уроку:  комбінований

 

Обладнання: підручник, карта «Україна у Другій світовій війні», атлас, фотоілюстрації

 

Основні поняття і терміни: Корсунь-Шевченківська операція     («Другий Сталінград»), Українська Головна Визвольна Рада (УГВР), депортація, дивізія СС

    «Галичина»

 

Основні дати: січень-лютий 1944 р.-Корсунь-Шевченківська операція;

 Травень 1944 р. –початок депортації у східні райони СРСР з Криму кримських татар, греків, вірмен, болгар;

 28 жовтня 1944 р. – завершення визволення України;

9 травня 1945 р. – День Перемоги над гітлерівською Німеччиною.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання:

 Фронтальне опитування:

1. Як відбувалось звільнення Лівобережної України і Донбасу?
2. Доведіть, що під час битви за Дніпро був проявлений масовий героїзм радянських солдат.
3. Як проходила операція зі звільнення Києва?
4. Які зміни відбулися в Русі Опору в 1943 р.?

 

Окремі учні виконують завдання на картках:

 

 Картка №1

 

 Поєднайте лінією дати з відповідними подіями:

  5 липня 1943 р.    Битва за Дніпро

  Серп.-груд. 1943 р.  Визволення Києва

  6 листопада 1943 р.  Початок Курської битви

 

 Картка №2

 

 Напишіть визначення понять і термінів:

  «Східний вал» -

  Мобілізаційні заходи –

  Тил –

 

 Картка №3

 Складіть тези на тему «Рух Опору в 1943-1944 рр.»

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

 

Вчитель: Сьогодні ми розглянемо тему «Україна на завершальному етапі війни», охарактеризуємо процес  завершення визволення України від німецько-фашистських загарбників, а також розкриємо особливості політичних процесів, що відбувались на території Західної України та Криму у вищезгаданий період.

З основними військовими операціями, проведеними радянськими військами на завершальному етапі визволення України, учні знайомляться, аналізуючи таблицю (роздано на парти) та складаючи хронологічний ланцюжок в зошитах.

 

Операції радянських військ зі звільнення Правобережної України і західноукраїнських земель

 

 

Назва операції	Дата проведення	Наслідки операції
Житомирсько-Бердичівська операція	24.12.43 – 14.01.44 р.	У ході операції були визволені Житомир, Новоград-Волинський, Біла Церква, Бердичів, Сарни. Внаслідок Ж.-Б. операції радянські війська майже повністю визволили Київську і Житомирську області, деякі райони Вінницької і Рівненської і створили умови для повного визволення Правобережної України
Кіровоградська наступальна операція	5 – 16 січня 1944 р.	Розгром  кіровоградського угруповання німецько-фашистських військ і вихід на р. Південний Буг. 8 січня 1944 р. – визволено Кіровоград
Корсунь-Шевченківська операція («Другий Сталінград»)	24 січня – 17 лютого 1944 р.	Війська 1-го та 2-го Українського фронтів оточили угруповання ворога, зустрівшись у районі Звенигородки (28 січня 1944 р.). А на ранок 17 лютого вороже угруповання було знищено (80 тис чол..), а 18,2 тис. потрапили в полон. Крім того, радянські війська завдали поразки ще 15 дивізіям, які йшли на допомогу оточеним.
Рівненсько-Луцька операція	27 січня – 11 лютого 1944 р.	Війська 1-го Українського фронту ( командувач – ген. М.Ватутін ) визволили район Рівне (02.02.1944р.) –Луцьк (02.02.1944р.) – Шепетівка
Нікопольсько-Криворізька операція	30 січня -29 лютого 1944 р.	Знищено німецько-фашистське угруповання у районі Нікополя і Кривого Рога силами військ 3-го і 4-го Українського фронтів
Проскурівсько-Чернівецька операція	4 березня – 17 квітня 1944 р.	Визволено Хмельницький, Вінницю, Жмеринку, Чортків. Розгромлено головні сили німецько-фашистської групи армій «Південь».
Умансько-Батошанська операція	5 березня – 17 квітня 1944 р.	У результаті операції радянські війська визволили значні території Правобережної України та Молдавії і вийшли в північно-східні райони Румунії
Березнегувато-Снігурівська операція	6 -18 березня 1944 р.	Радянським військам вдалося розділити фронт оборони німецьких військ, водночас зайнявши позиції південніше с. Снігурівки. У районі Березнегувато-Снігурівка противник залишив значну частину бойової техніки і прорвався за Південний Буг у напрямі Миколаєва
Одеська операція	26 березня-14 квітня 1944 р.	Результатом операції було звільнення міст Миколаєва (28.03.1944 р.) та Одеси (10.04.1944 р.), а також Одеської та Миколаївської областей та значної частини Молдавії. Вищезгадані операції були складовою частиною Дніпровсько-Карпатської стратегічної наступальної операції (24.12.1943 – 17.04.1944р.), у ході якої було визволено значну частину Правобережної України.
Кримська наступальна операція	8 квітня – 12 травня 1944 р.	Радянські війська прорвали глибоко ешелоновану оборону противника на Перекопському перешийку, Керченському п-ві, в районі Севастополя і визволили Крим від ворога.
Львівсько-Сандомирська операція	13 липня – 29 серпня 1944 р.	Було розгромлено групу армій фашистів «Північна Україна» та звільнено Львівську, Станіславську області і північно-східні райони Польщі.
Яссько-Кишинівська операція	20-29 серпня 1944 р.	У ході операції було розгромлено головні сили групи армій «Південна Україна», знищено 22 німецькі і майже всі румунські дивізії. Визволено Ізмаїльську ( нині – частина Одеської) обл..
Східно-Карпатська операція:  а)Карпатсько-Дуклінська;  б)Карпатсько-Ужгородська.	8 вересня – 28 жовтня 1944 р.	Завдано поразки групі військ противника «Хейнріці», визволено Закарп. Україну. Ч.А. перейшла Карпатський хребет, вступила на територію Чехословаччини. Територія сучасної України була визволена.

 

 

 

 

 

 

 

 

Результатом роботи учнів повинен стати приблизно такий історичний ланцюжок:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                            

 

 

 

 

 

При складанні ланцюжка учні повинні врахувати всі дати.

 

Вчитель:   У результаті проведених у січні-жовтні 1944 р. чотирма Українськими фронтами стратегічних наступальних операцій територія українських земель була остаточно звільнена від гітлерівських загарбників.

 8 жовтня 1944 р. – визволено останній населений пункт УРСР у межах кордонів 1941 р. (ст.. Лавочне ).

 14 жовтня 1944 р. – визволено Ужгород – останній населений пункт у межах сучасних кордонів України.

  За роки війни Сталін все більше став мислити національними, а не класовими категоріями. Він приписував зраду не окремим представникам, а цілим народам. 11 травня 1944 р. ДКО прийняв постанову про виселення кримських татар із Кримської АРСР в Узбецьку РСР. Рішення мотивувалося тим, що кримські татари нібито співпрацювали з німцями. 18 травня 1944 р. з Криму було переселено 150 тис. чоловік. 21 травня 1944 р. було прийнято рішення про додаткове переселення ще 30 тис. кримських татар на територію Марійської АРСР та кількох областей РРФСР, а 2 червня – постанова про додаткове виселення 37 тис. «німецьких посібників» із числа кримських болгар, греків, вірмен.

  Загалом протягом травня-червня 1944 р. з території Криму було виселено 238,5 тис. татар, 14,7 тис. греків, 8,5 тис. вірмен, 12,4 тис. болгар. За різними оцінками, під час депортації та в перші роки життя на поселеннях загинуло від 42,5% до 50% вивезених людей. Діти спец переселенців були позбавлені права навчатись рідною мовою. Самовільне залишення місць поселення каралося каторжними роботами до 20 років. Все це дає право стверджувати, що Сталін та його оточення свідомо йшли на винищення народів, які «чимось» не задовольнили його вимог.

  У 1944-45 рр. на території України продовжували свою діяльність радянські партизанські загони і з’єднання, ОУН-УПА, Армія  Крайова і Армія Людова.

  На завершальному етапі визволення України основною метою діяльності радянських партизанських загонів і з’єднань було:

• сприяти радянській армії у визволенні України;
• засвідчувати присутність представників радянської влади на ще окупованій території;
• вести роз’яснювально - агітаційну роботу;
• в міру визволення території України переносити свою діяльність на територію Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі.

 

 У 1944 р. на Правобережжі діяло 350 підпільних організацій та понад 200 партизанських з’єднань, загонів і диверсійно – розвідувальних груп. Особливістю партизанського руху того часу була його тісна взаємодія з радянською армією, яка дедалі більше у своїх операціях спиралась на допомогу партизан. Так, партизани брали активну участь у визволенні 47 міст, серед яких Рівне, Луцьк, Умань, Камінь-Каширський тощо.

 Крім того, тривали й рейди партизан по глибоких тилах ворога. У них брали участь 19 з’єднань і 25 окремих загонів. У січні-квітні 1944 р. тривав Львівсько – Варшавський рейд партизанського з’єднання Ковпака під командуванням Вершигори. Під час рейду партизани пройшли з боями 2 100 км територією України, Білорусії, Польщі.

 Українські партизани зробили значний внесок у визволення сусідніх країн, зокрема у боротьбу словацького народу під час національного повстання 1944 р. Так, командир партизанської бригади Є. Волянський за активну участь у боротьбі з ворогом був удостоєний звання Почесного громадянина п’яти словацьких міст, нагороджений чотирма орденами Чехословацької республіки. А колишній лейтенант Червоної Армії В.Порик, українець за походженням, створив і очолив партизанський загін, який діяв на території Франції. Загинув у бою, посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу і став національним героєм Франції.

 

Далі слово для інформації надається учням, що отримали окреме завдання до уроку:

  Протягом війни партизанські формування України провели 19 великих рейдів загальною довжиною 52 тис.км. Ними було знищено близько 500 тис. військовослужбовців  противника, підірвано 4959 ешелонів, 607 залізничних і понад 1,5 тис шосейних  мостів, розгромлено та знищено 467 ворожих гарнізонів, 461 підприємство, 915 складів, 248  вузлів зв’язку, 44 залізничних об’єкти, 1566 танків і 211 літаків.

  У партизанських лавах України воювали представники 62 національностей. Серед них українці становили 54%, росіяни – 23%, білоруси – 6%, поляки – 2%, євреї – 1%, казахи й вірмени – по 0,6%, татари й азербайджанці – 0,5%, грузини, узбеки, осетини, молдавани, киргизи, башкири, латиші. А також – німці, італійці, фіни, болгари, австрійці, іспанці, китайці, корейці, чехи, словаки, монголи.

 

 

 

IV. Підсумок уроку.

 

Вчитель:  Отже, 1944 р., в результаті блискучо проведених операцій було завершено визволення України від гітлерівської окупації. Проте війна для українців не скінчилась, вони продовжували воювати у складі Червоної Армії, продовжили боротьбу за звільнення країн Європи від гітлерівської окупації. Тим часом у західних областях України розгорталась справжня громадянська війна між прихильниками радянської України і прихильниками ідеї незалежної держави. 

 

 

V. Закріплення вивченого:

 

 1. Назвіть найвідоміші визвольні операції Червоної Армії  2-ї половини 1944 р.

 2. Яку з цих операцій називають «Другим Сталінградом»?

 3. Представники яких народів воювали поряд з українцями?

 

V. Домашнє завдання:

 1. Опрацювати матеріал підручника.

 2. Підготувати матеріал на тему:

  А) «Ціна Перемоги»;

  Б) «Наш край в роки війни».