Урок з історії України для 9-го класу на тему «Політизація українського національного руху»

Конспект уроку

з історії України

для 9-го класу

на тему

«Політизація українського національного руху»

Підготувала

учитель історії та правознавста

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І – ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Тетяна Василівна

2018 рік

Тема. Політизація українського національного руху.

Мета: охарактеризувати процес утворення українських політичних партій; визначити основні тенденції та суперечності модернізації суспільно-політичного життя у Наддніпрянській Україні; проаналізувати політичну діяльність Є. Чикаленка, М. Міхновського, С. Петлюри, Д. Донцова, М. Грушевського; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, удосконалювати навички роботи історичними документами; виховувати зацікавленість до історичного минулого своєї Батьківщини.

Обладнання: підручник «Історія України», 9 клас (В. С. Власов)

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

• Організаційний момент.
• Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.
• Робота з візуальними джерелами.
• Розгляньте зображення, назвіть історичних діячів.

М. Левитський       В. Чикаленко       М. Терещенко         В. Симиренко

• Розподіліть твердження між цими діячами.

А. Пожертвував на громадські потреби близько 5 млн рублів.

Б. Був активним учасником українського національного руху.

В. Керував фірмою «Брати Яхненки і…»

Г. Поширював ідеї колективного господарювання.

Д. Запровадив хліборобні артілі.

Е. Одним із перших запровадив виробництво пастили та мармеладу.

Є. Заснував «Товариство цукрових і рафінадних заводів…»

Ж. Видавав щоденну українськомовну газету «Громадська думка».

• Бліц-опитування.
• Коли у Києві було створено синдикат цукрозаводчиків? (1887)
• Об’єднання підприємств, які зосереджують виробництво і збут значної кількості продукції певної галузі промисловості – це…(монополізація промисловості)
• Коли виник «Продамет»? (1902 р.)
• Які синдикати виникли після «Продамету»? («Трубопродаж», «Продвугілля», «Продвагон»)
• Яке явище спостерігалося у 1900 – 1903 рр.? (Економічна криза)
• Під яким гаслом проходив політичний страйк 1903 р? («Геть самодержавство!»)
• Назвіть одним словом М. Левитського, Є. Чикаленка, М. Терещенка, В. Симоненка. (Меценати)
• Меценат – це людина, яка…
• Оберіть риси, характерні для розвитку сільського господарства у під російській Україні на початку 20 ст.
• спеціалізація сільського господарства
• широке застосування машин у виробництві –
• ліквідація селянського малоземелля -
• скорочення поміщицького землеволодіння
• соціальне розшарування
• скасування панщини –
• аграрне перенаселення
• трудова еміграція
• Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
• Розшифруйте слова.

РУРП – Русько-українська радикальна партія. (1890)

УНДП – Українська національно-демократична партія. (1899)

УСДП – Українська соціал-демократична партія (1899)

• Яка із цих партій виникла раніше?
• Хто став її засновниками? (І. Франко, М. Павлик, В. Будзиновський, С. Данилович, Є. Левицький, Р. Яросевич)
• У якій частині України вони виникли?
• Під владою якої держави вона знаходилась? (Австо-Угорщини)
• Сьогодні ми дізнаємося про політизацію українського національного руху на українських землях у складі Російської імперії на початку 20-го століття.
• Вивчення нового матеріалу.
• Робота з історичним джерелом.

Зі спогадів Є. Чикаленка: «Ювілей Котляревського 1903 р. справив величезне враження не тільки на присутніх на ньому, а через російську пре су і на широкі кола всієї України. Заборона читати привітання українською мовою і протест українців проти цього, приїзд великого числа делегатів від різних інституцій з Галичини, на чолі зі старим Романчуком, головою українського парламентарного клубу у Відні, їхні промови українською мовою, проголо шені звиклими, часом дуже талановитими промовцями, бага тьом людям уперше розкрили очі на український рух.

Взагалі такі публічні, прилюдні виступи українців значно розбудили свідомість у широких масах як міських, так і селян ських, що виразно помічалося за попитом на українську книж ку, який після ювілею Котляревського помітно зріс, і багато ро сійських книгарень у провінції почали закуповувати з нашої книгарні книжки, бо їх уже стали вимагати широкі кола».

• Прочитайте фрагмент історичного джерела.
• Про яку подію йдеться в уривку?
• Поміркуйте, які зміни в суспільно-політичному житті початку 20-го ст. засвідчує автор порівняно з періодом, на який припадає становлення українського національного руху?
• Які проблеми лишалися актуальними?
• Розповідь учителя.

Політизація українського національного руху у Галичині надихали і східноукраїнських діячів.

У 1897 р. було створено Загальну українську безпартійну організацію (ЗУБО), ініціаторами якої стали В. Антонович та О. Кониський. Метою організації було об’єднання всіх українських діячів національного руху. Члени організації опікувалися друком і поширенням українськомовних видань та влаштуванням святкувань річниць відомих діячів української культури. Члени ЗУБО взяли участь у відкритті пам’ятника І. Котляревському у Полтаві влітку 1903 р. Ця подія стала всеукраїнським «святом української інтелігенції».

У грудні 1903 р. в Києві пишно відзначили 35-річчя мистецької діяльності композитора Миколи Лисенка, а ще через рік вшановували І. Нечуя-Левицького з нагоди 35-річчя його літературної творчості.

Основним завданням цих заходів та діяльності ЗУБО була легалізація української мови.

У 1900 р. харківські студенти Дмитро Антонович, Боніфатій Камінський, Лев Мацієвич та Михайло Русов створили Революційну українську партію (РУП) – першу політичну партію в підросійській Україні. Вона проголосила себе виразником інтересів селянства. Програмовим документом партії стала видана у 1900 р. брошура адвоката М. Міхновського «Самостійна Україна».

• Робота з історичним документом (с. 216 підручника).
• Прочитайте документ та визначте програмові засади РУП.
• Що, на вашу думку, викликало описану автором реакцію членів РУП на промову М. Міхновського з програмовими засадами партії? Чому?
• Розповідь учителя.

У грудні 1902 р. Міхновський вийшов з організації та створив Українську народну партію. У грудні 1904 р. РУП розпалася остаточно. Частина рухівців під керівництвом Мар’яна Меленевського та Олександра Скоропис-Йолтуховського створили Український соціал-демократичний союз – «Спілку». Незабаром «Спілка» увійшла до складу Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП).

Решта членів РУП – Микола Порш, Симон Петлюра й Володимир Винниченко - у грудні 1905 р. перейменували свою партію в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП).

• Робота з історичним документом.

З програми УСДРП: «Партія добивається: 1. Демократичної республіки, де вища державна влада... належить одному виборчому законодавчо му зібранню народних представників. 2. Автономії України з окремим представничим зібранням (соймом), котрому належить право законодавства у внутрішніх справах, що торкаються території України... 7. Широкого самоврядування місцевого й краєвого для всього населення держави. 8. Необмеженої волі слова, друку, совісті, зібраннів, спілок і страйків. 9. Недоторканності особи, помешкання й листування... 11. Знищення всяких привілеїв класів, сословій, походження, полу, віри й націй. 12. Рівноправності всіх мов у школах, судах, місцевих гро мадських і урядових установах».

Визначте основні програмові положення УСДРП.

• Вибіркове читання (с. 219 – 220).
• Зачитайте усі речення, у яких зустрічаються абревіатури.
• Зачитайте усі речення, у яких зустрічаються дати.
• Зачитайте усі речення, які містять імена історичних діячів.
• Зачитайте назви усіх партій.
• Закінчіть речення:
• Самостійне існування…
• Найвпливовішою серед загальноросійських ….
• В Україні осередки…
• Виникали свої партії і в …
• Робота зі схемою (с. 220 підручника)
• На основі схеми складіть запитання до вікторини «Що? Де? Коли?»
• Узагальнення та систематизація знань учнів.
• Заповніть таблицю «Українські політичні партії під російської України в складі Російської республіки»

• Вправа «Цікава арифметика».

УДП + УРП = х (УДРП)

РУП – М. Міхновський = х (УНП)

Меленковський + х = «Спілка»

УСДРП = М. Порш + (х + у)

РУП – (УНП + «Спілка») = х (УСДРП)

• Підсумки уроку.
• Висловіть власну оцінку процесу політизації українського національного руху у під російській Україні на початку 20 ст. (1-2 речення)
• Домашнє завдання.
• Опрацювати § 26 підручника