Урок з історії України "Політика «коренізації» («українізації»). Українське культурне відродження"

Українізація. Розвиток української культури. Релігійне життя.

КОРЕНІЗАЦІЯКоренізація — політика залучення представників корінного населення радянських республік та автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи - й панівного) статусу їхнім національним мовам. Причини. Подальше зміцнення влади більшовиків в національних республіках. Задоволення мінімуму національних потреб. Перебудова культури на засадах марксизму

Етапи коренізаціїКвітень 1923р. – ХІІ з’їзд РКП(б) – запровадження політики коренізаціїУкраїна – політика «українізації»27.07. 1923 р. - декрет Раднаркому «Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ», за яким українська мова запроваджувалася в усіх типах шкіл з визначеними термінами їх українізації.01 .08.1923 р. - декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови» зобов'язував запроваджувати українську мову на всіх щаблях державного управління. Початок 30-х років – згортання політики «українізації»30.04.1925 р. - ВУЦВК і Раднарком УСРР ухвалили спільну постанову про заходи щодо термінового проведення повної українізації радянського апаратупленум ЦК КП(б)У 30.05.1925 р. — резолюція на українізацію партійного та професійного апарату і радянських установ.

Політика «УКРАЇНІЗАЦІЇ»Запровадження в навчальні заклади української мови Використання партійними та радянськими працівниками української мови. Виховання кадрів української національностіРозвиток української культури. Головну роль у здійсненні українізації відігравав Народний комісаріат освіти (якому тоді підпорядковувались й усі ділянки культури), очолений до 1926р. О. Шумським, а після його усунення М. Скрипником. Олександр Шумський. Микола Скрипник

Збільшення частки українців у складі комуністичної партії України (КП(б)У)

Зміни національного складу промислових міст України (збільшення частки українців)% українців

Запровадження української мови в навчальних закладах

Українізація театру, преси та видавництв. У 1931 р. - з 88 театрів - 66 було українських, 12 єврейських, 9 російських. Якщо на 1922 рік українських газет майже не було, то на 1933 р. їх було 373 (з усіх 426) з накладом 3,6 млн. примірників, 89% від загальної кількості часописів в Україні (1926 р. преса була українізована на 60%); на 1933 р. українських журналів було 89 на всіх 118; книжкова продукція була українізована на 83%.

Наслідки українізації{D7 AC3 CCA-C797-4891-BE02-D94 E43425 B78}Параметри для порівняння1923р ( % )1927 ( % )Українці у складі державного апарату3554 Українці у складі КП(б)У2352 Обсяги діловодства, що здійснювалося українською мовою2070 Україномовні школи10,880 Видання книг українською мовою27 Понад 50