Урок з історії України в 9 класі з теми «Практичне заняття. Традиції та побут української сім’ї»

Урок з історії України в 9 класі з теми «Практичне заняття. Традиції та побут української сім’ї»

Мета: охарактеризувати побут та повсякденне життя українців у другій половині ХІХ ст., розвивати в учнів навички самостійної роботи, вміння аналізувати і систематизувати матеріал, робити висновки і порівняння, висловлювати свою точку зору.

Тип уроку: практичне заняття.

Обладнання уроку: роздавальні картки з текстовими та джерелами інформації, підручник, атлас, карти світу, України, проектор.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: пояснювати суперечливий характер явищ і процесів модернізації повсякденного життя українців у другій половині XIX ст., визначати і характеризувати основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам'ятки культури цього періоду, виділяти спільні і від'ємні риси українського національного одягу різних pегiонiв України; встановлювати характерні риси української кухні даного періоду; встановити зв'язок між правилами українського етикету другої половини 19 ст. та сучасністю; висловлювати власну думку про роль української культури сучасній повсякденності; аналізувати та обговорювати інформаційні тексти.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово вчителя.

Учитель пояснює тему уроку, його план, мету та завдання, форми роботи

План уроку

1. Міцна родина – основа української традиційної сім’ї

2. Український етикет

3. Українська архітектура

4. Народний одяг

5. Українська кухня

6. Розвиток гончарного мистецтва

ІІІ. Практичне заняття

Завдання для підготовки до практичного заняття.

1.Провести дослідження по питанню «Традиції і побут української сім’ї».

Для проведення дослідницької роботи учні об’єдналися в дві команди. Одна с команд досліджувала культуру Наддніпрянської України, друга Прикарпаття. Учні приходять до висновку, що панівною формою української сім’ї залишалася мала родина, у складі якої було п’ятеро-шестеро осіб.

Перша група учнів презентує цікаві повідомлення з даної теми.

«Важливу роль у житті тогочасного суспільства відігравали календарні, традиційно-побутові та церковні свята. Наприклад, століттями досить міцно утверджувалася традиція тримати ікони в хаті, їх оздоблювали рушниками з національним орнаментом, різьбленням по дереву. В куточку, де знаходилися ікони, стояли свячена вода, гілочка верби чи берізки, лежали писанки, псалтир, де відбувалися щоденні молитви, відігравав роль своєрідної домашньої церковки. Відвідання храмів, відзначення релігійних свят, виховання дітей у християнському дусі впливали на формування етичних нормативів, сімейно - побутових взаємин, що с неодмінними елементами духовної культури.

Взагалі, роль релігії та церкви в історії української культури не можна оцінювати однозначно; слід визнати незаперечні факти позитивного впливу православ'я на духовне життя народу. Водночас очевидною є гальмівна роль церкви у справі формування національної свідомості.

Завдання

Як тенденції суспільного розвитку впливали на розвиток традиційно-побутової культури українського населення?

Яку роль у розвитку побутової культури відігравала релігія?

ІІ. Український етикет.

Учням надається можливість ознайомитися з навчальним матеріалом про традиції української гостинності.

Текстовий аналіз:

1.На основі яких моральних принципів складалася традиція гостинності

2.Які основні атрибути українського хлібосольства?

3.Який обряд був основою гостинності?

4.Які приводи для гостини існували в 19 ст.?

5.Згадайте,які з цих традицій збереглися до сьогодення?

Висновок. Слово учителя.

ІІІ. Українська архітектура.

Третя група презентує проект «Розвиток архітектури»

Клас працює з джерелами інформації і дає відповіді на запитання.

3 опису подорожі 1844 року Галичиною чеського письменника К. Запа «Архітектурний стиль русинських селянських церков, найчастіше дерев'яних, є оригінальний і дуже мальовничий. Рідко, яка не має прегарної бані; часто триповерхові бані, з яких середня вища й гарніша. Коло церкви стоїть дерев'яна дзвіниця, скрізь одного взірця, звичайно трохи привітніша, ніж більшість дерев'яних дзвіниць старих костьолів у Чеxiї. Всі ці дерев'яні церкви бувають творінням простих тесляpiв, які також чимало прикладають рук до різьбярського мистецтва прикрас Храму Божого. Внутрішній вигляд такої церкви буває кращий за всі сподівання; спеціально на іконостасі знаходиться мистецька piзьба, ясного кольору, позолочена й пофарбована». (Сарбей В. Г. Історія України XIX початку XX ст. — К.: Генеза, 1996. - С. 102)

Завдання

Як даний документ характеризує розвиток архітектури на українських землях?

Які архітектурні деталі дерев'яних церков в Україні викликали захоплення у чеського подорожнього i що вразило його в будівничих?

Із записок німецького вченого Й. Коля

«Українці живуть у чисто утриманих хатах, що до тебе всміхаються. Вони не вдовольняються тим, що кожного тижня їх миють, але що два тижні їх білять. Тому їх хати виглядають білі, неначе свіжовибілене полотно... Я був вражений хатою. Лише б пожити у цій чепурненькій світлиці! Надворі було дуже жарко, а тут мило й прохолодно. Повітря було гарне, свіже, запашне. Земля була вкрита травою, а на стінах - зілля. Все було чисте та чепурне. Щодо цього, я не можу нахвалити українців, якщо рівняти їх з поляками та москалями». ( Жигаленко О. Куди ведеш чумацький шлях? Книга для читання з українського народознавства,-Полтава: Полтавський літератор. 1993.-С. 15)

Завдання

Що вразило німецького мандрівника під час подорожі Україною?

Що ви можете сказати про особливості архітектурної забудови українського села?

Робота з ілюстраціями

Учням надається зображення палацу П. Галагана в с, Сокиринці на Чернігівщині та будинок губернатора в Чернігові.

Завдання

1. Розгляньте архітектурні споруди та визначте прийоми, які використовувалися в архітектурі в Україні в першій половині ХIX ст.

2. Що ви можете сказати про особливості розвитку української архітектури в даний період?

ІV. Народний одяг.

Кожна с команд розробила комп’ютерну презентацію народного одягу характерному її регіону. Команди представляють свої презентації.

Питання для обговорення:

1.Які відмінності ви помітили в народному одязі Наддніпрянщини й Прикарпаття?

2.Чи с в національних костюмах даних регіонів якісь спільні елементи?

3.Які елементи національного костюму актуальні сьогодні? Чому це так?

Висновок . Слово вчителя.

V. Українська кухня.

Готуючись до уроку учні провели роботу по дослідженню старовинних рецептів української кухні 19 ст. та її особливості. Учні розповідають про свої дослідження та діляться старовинними рецептами: узвару, капусняка, затірки куліша, книшів.

VІ. Розвиток гончарного мистецтва.

Команди роблять повідомлення про основні центри гончарного виробництва, найвідоміших майстрів та своєрідність керамічних виробів Наддніпрянщини та Прикарпаття. Учні мають можливість порівняти ці вироби на фото та слайдах.

Питання для обговорення:

1.Які особливості притаманні керамічним виробам Наддніпрянщини?

2. Чим особлива Прикарпатська кераміка?

3. Що ви бачите спільного в цих витворах мистецтва?

4. Чи можемо ми порівняти українську кераміку із трипільською ,яка виготовлялася на території України V-Ш ст. до н.е ?

Узагальнення матеріалу.

Визначення основних тенденцій повсякденного життя українців 2 пол. 19 ст. 1.В повсякденному житті українського населення переважали традиційність і слідування старим звичаям.

2. Традиції та звичаї були настільки живучими і сильними, що вони через століття і тисячоліття збереглися ,а їх окремі елементи живуть в нашому суспільстві і до сьогодні.

3. Повільно ,але відбувалася модернізація повсякденного життя українців.

Закріплення матеріалу.

На закріплення матеріалу учні виконують тестові завдання.

Домашнє завдання.

Продовжити дослідницьку роботу.