Урок з позакласного читання. . В. Нестайко « В Країні Сонячних Зайчиків»

Тема.    В. Нестайко   « В Країні Сонячних Зайчиків»

Мета:   ознайомити учнів з творчістю та життєвим шляхом  

Всеволода Нестайка, підвести підсумки самостійної                   роботи учнів над казкою  «Країна сонячних зайчиків»,

  розширити знання учнів про казку як художній твір;

                розвивати читацькі та акторські здібності, усне

                мовлення, уміння аналізувати;

                виховувати доброту,  порядність, почуття

                товариськості і  взаємодопомоги, любов до природи.

Обладнання: виставка книжок  В. Нестайка,  портрет

                            письменника, ілюстрації до творів, дзеркальця.  

( Даний урок проводиться після уроку – презентації в комп’ютерному класі (див. додаток 1), який проводиться для зацікавлення учнів творчістю письменника.   На даному  уроці діти коротко знайомляться з життєвим шляхом   В. Нестайка, його творами; отримують завдання до уроку з позакласного читання (див.додаток 2). Урок  проводиться весною на галявині, уквітчаною кульбабками.)

 

                                    Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.

    -  Діти, сьогодні у нас незвичайний урок. Його  ми проводимо на   природі, на галявині, уквітчаною квітами кульбабки.

     -  Чому ми тут зібралися, ви вже, мабуть, здогадалися. Але про це, трішки пізніше….А зараз попрацюємо нашими язичками.

   1.  Артикуляційна гімнастика. («Казочка про веселого Язичка». Учитель

        читає  текст, а діти виконують вправи.)

       -  Жив-був веселий Язичок у своїй хатинці. Здогадайтеся, що це за хатинка.

     У цій оселі

     Червонії двері,

     Поряд із дверима

     Білі тварини.

     Люблять ці тваринки

     Різні солодинки.

-  Здогадалися? Ця хатинка – рот. Двері у роті то відкриваються, то          зачиняються, (рот відкрити й закрити). Непосидючий  Язичок не сидить на  місці. Він часто вибігає з дому (висунути язик). Ось він вийшов погрітися на  сонечко, відпочити на ґаночку («Лопаточка»). Подув легкий вітерець  і Язичок зіщулився («Стрілочка», «Жало») й сховався до хатинки, зачинив дверцята (сховати язика, закрити рота). А надворі сховалося сонечко за хмаринку, і пішов дощ (язиком стукати об зуби і вимовляти «д-д-д»).

Кошеня хлебтало молоко (водити язиком по верхній губі зверху вниз, рот відкритий), потім облизнулося (облизати верхню та нижню губи справа наліво, зліва направо) і солодко позіхнуло (широко відкрити рота). Язичок подивився на годинник – він цокав: «Цок-цок («Годинник»). Кошеня згорнулося в клубок.

«Пора і мені відпочити», - подумав Язичок і пішов до хатинки.

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності.

       - Ось така весела казочка в нас вийшла. А хто мені скаже, що таке казка?

       - Які бувають види казок?

ІІ.  Оголошення теми та мети уроку. 

 - Сьогодні  ми з вами помандруємо в неймовірний світ казок  відомого не     тільки в Україні, а і у всьому світі українського  дитячого письменника, Всеволода Зіновійовича Нестайка. І поринемо  ми у світ неймовірних пригод  у казці «В Країні сонячних Зайчиків». Ознайомимося з героями казки, на їх прикладах з’ясуємо «Що значить бути справжньою людиною?»

ІІІ. Короткі відомості з дитинства  В. Нестайка.

 - На попередньому уроці ви вже дізналися деякі факти з життя письменника. Хто які відомості запам’ятав? (Відповіді учнів. Вчитель корегує відповіді.)

 - Напевне, кожному з вас хочеться дізнатися детальніше про дитинство письменника?

 - Народився письменник 1930 року в місті Бердичеві, що на Житомирщині, в сімї службовців. Його покоління належить до тих, чиє дитинство передчасно обірвала війна.

Про свої враження від початку війни пізніше письменник скаже: «Ранком 22 червня 1941 року ми з хлопцями грали в війну. Грали із запалом, з азартом, весело. І коли о дванадцятій годині радіо принесло страшну звістку, ми її сприйняли без будь-якого страху. Швидше навіть із захопленням: «Ух, дамо ми цьому Гітлеру! Розіб’ємо через декілька днів!» Не розуміли ми, що це була наша остання гра в війну. Не розуміли, що наше дитинство раптом скінчилося. У самому розпалі. Назавжди. Мені було тоді одинадцять років».

- Тому можливо більшість героїв В. Нестайко саме одинадцятилітні   діти, о цій порі з ними трапляються важливі події, після яких вони починають по-іншому дивитися на життя. Під час війни письменнику ледве вдалося уникнути розстрілу У Бабиному яру. Тому-то у його казках так часто йдеться про загрозу людині, про наміри лиховісних сил накинути на усе світле і прекрасне темні пута, про необхідність боротися за торжество чесності, порядності, чуйності, благородства.

- Коли Нестайко був маленьким хлопчиком, страшенно хотів якнайшвидше вирости і стати великим, дорослим. Може, тому, що він був справді маленький, чи не найменший в класі. Маленький, худенький, ще й рудий. Як вогонь червоний. В класі його дражнили «Пожежна команда», «Рудий африканський їжачок». Чому їжачок? А тому, що руде волосся на його голові стирчало, як голки в їжачка.

- Герої В. Нестайка – дотепні, жваві, веселі, розумні, кмітливі, сміливі діти, які потрапляють у різні життєві ситуації, і з честю виходять з них. Всі твори письменника написані з любов’ю, добротою, легким авторським гумором, так, що жоден читач не залишається байдужим.

ІV. Робота з книжковою виставкою.

- Тепер  ми маємо уяву про письменника, його дитинство. А зараз давайте  оглянемо виставку його творів, яку ви бачите перед собою. 

       - Що цікавого ви помітили, розглядаючи ілюстрації книжок, після того як прослухали відомості про дитинство письменника. (Діти вказують на схожість  героїв книжок із автором творів.)

            - Якою з представлених книжок ви зацікавились і хотіли б прочитати?     

               Чому?

V.   Робота над казкою «В Країні Сонячних Зайчиків.»

     -  Ось нарешті ми і дійшли до головної мети нашого незвичайного  уроку на природі.

       -  Озирніться навколо, як ви вважаєте, де ми зараз знаходимось? (Вчитель вислуховує відповіді дітей і підводить їх до підсумку, що ми знаходимось у Країні Сонячних Зайчиків. )

       -  Кульбабки у нас є. А тепер візьміть в руки дзеркальця і заповніть галявину Сонячними Зайчиками.( Діти за допомогою дзеркал  пускають сонячних зайчиків)

  1.  Переказування казки за поданим планом.

       - Діти, Сонячні Зайчики дуже хвилюються, чи добре ви читали казочку?

         (Відповіді дітей).

       - Вам на допомогу вони прислали ось такі веселі плани – підказки, які допоможуть вам переказати твір. (див. дод. 3)

             -  Діти, а як ви думаєте, чому літери такого кольору.  ( Діти пов’язують

 це  з любов’ю   Сонячних зайчиків до кульбабок. Розглядають квітку і підтверджують свої  відповіді)

       (2-3 учні переказують казку  за планом)

           1. Країна Ластовинія та її мешканці.

              2. Зустріч Веснянки з хуліганцями.

              3. В Ластовинії – незнайомець.

              4. Пан Морок і Веснянка потрапляють до Країни Сонячних Зайчиків.

              5. Нові знайомі Веснянки.

              6. Допомога  Веснянки Сонячним Зайчикам.

              7. Надзвичайні події в палаці Чарівних Казок.

              8. Ластовинія знову стала вільною і незалежною.

         2. Бесіда за змістом казки.

             - Назвіть головних героїв твору.

             - Які з них вам сподобалися? Чому?

             - Яким ви собі уявляєте Веснянку?

             - Доведіть, що Веснянка хороший товариш. Які вчинки хлопчика

               свідчать про його любов до друзів, готовність пожертвувати заради

               них?

             - Хто з героїв вам не сподобався?

             -  Яку шкоду робили хуліганці?

             -  Чи зустрічалися ви з хуліганцями у житті і як тоді поводилися?

             - Хто такий пан Морок? Яким ви собі його уявляєте? Що вразило

                Веснянку, коли він побачив очі пана Морока? Чому він одягнений у

                все чорне?

             -  Чому Веснянка з друзями перемогли хуліганців і пана Морока?

 VІ. Фізкультхвилинка.

            Встало вранці ясне сонце, (потягування)

              Зазирнуло у віконце.

              Ми до нього потяглися,

              За промінчики взялися.

              Будем дружно присідати,   (присідання)

              Сонечко розвеселяти.

              Встали-сіли, встали-сіли.

              Бачите, як звеселили.

              Стало сонце танцювати,      (танцювальні рухи)

               Нас до танцю закликати:

               Нумо разом, нумо всі

               Потанцюєм по росі. 

 VІІ.   Робота з юними талантами. (Юними акторами, юними

           художниками, юними декламаторами)

1. Представлення малюнків до казки.
2. Інсценізація уривків казки.
3. Декларування  уривків твору.

 VІІІ. Літературна вікторина. (Дод.4)

         (Учень який дав найбільше правильних відповідей на запитання

            вікторини, стає знавцем казок В. Нестайка. )

          (У кожного з дітей таблички з назвами казок. Вчитель зачитує уривок з

           казки, діти піднімають відповідні таблички (див. додаток 5)).

 

• І ось цей день настав. На суничній галявині зібралися всі мешканці лісу. За великим дубовим пнем сиділо шановне журі на чолі зі старою вухатою Совою, наймудрішою і найповажнішою в лісі. У журі входили пан Горобець, пані Зозуля, пан Шпак, інші пани - співознавці, а також іноземні представники – мадам Какаду, сер Пелікан, гер Страус, Містер Індик і сеньор Гагара. ( «Кеша і Реша, або казка про пісню»)

 

• Дениско лякливо озирнувся і похапцем почав збирати розсипану пошту. Піднімаючи листа, мимохіть глянув на конверт і враз здивовано завмер. На конверті стояла адреса їхнього будинку, квартира номер сім, прізвище Гнатюк і під прізвищем великими літерами – «Цілком секретно». («Скринька з секретом»)

 

• Почався жорстокий бій. Пішли в хід чарівні палички, чарівні лампи, чарівні персні, чарівні сопілки, зачаровані мечі – весь казковий арсенал….

    Але, звичайно, без допомоги сонячних зайчиків навряд чи  перемогли  б казкові герої всю цю погань («В Країні Сонячних Зайчиків»)

 

• З’явився у нашому лісі заморський чаклун, злий марудник Ледарило  Дурундас.  Маленький, як комашка, але дуже-дуже небезпечний. Вибирає він серед наших лісових дітей найледачніших, заражає їх чарівним вірусом – ледарилусом. А ті всіх інших своїх однокласників заражають. І починається епідемія («Незвичайні пригоди в лісовій школі»)

ІХ. Підсумок уроку

        - Чи сподобався вам урок?

       - Я сподіваюсь,  казки  В. Нестайко подарували вам багато цікавих,

           хвилюючих,  захоплюючих, хвилин.

        - Чому ж навчила нас казка «В Країні Сонячних зайчиків»?

        - Що ж значить бути справжньою людиною?

Х. Завдання до наступного уроку.