Урок з української мови для 3 класу на тему:"Усний журнал "Наша мова"

Усний журнал

«Наша мова»

3 клас

Мета: поповнювати і розширювати уявлення учнів про рідну мову та її значення в людському суспільстві; показати учням красу і багатство української мови; виховувати любов до Батьківщини та рідної мови, прагнення досконало її знати і навчитись говорити правильною літературною мовою.

Обладнання: карта України; вислови про мову; українські рушники; портрети Т. Г. Шевченка, Лесі Українки; ребуси; шаради; загадки про мову; малюнки дітей.

ХІД ЗАХОДУ

Учитель. Щасливі ми, що народилися і живемо в такій чудовій мальовничій землі - нашій славній Україні. Тут жили наші діди й прадіди, тут живуть наші батьки, і де б ми не були, куди б не закину­ла нас доля, скрізь відчуваємо поклик рідної землі. Хвилюємось до сліз, почувши рідне слово...

1-й учень

Вимовляємо кожне слово,
Кожне слово – наче спів.
Найдорожча – рідна мова,
Мова діда і батьків.

2-й учень

Мова! Українська мова!
Це душа народу.

Сьогодні наш усний журнал буде присвячений українській мові.

3-й учень. Кожний народ шанує свою мову, а для нас, українців, найдорожчою і найближчою до серця є українська.

4-й учень

Рідна мово українська,
Ти – душа мого народу,
Будь од роду і до роду,
Рідна мово материнська!
Мати, мова, Батьківщина -
От і вся моя родина.

Батьківщина, мати, мова

Три джерельні вічні слова.

Батьківщина, мова, мати -

Нас повік не роз’єднати.

М. Сингаївський

Ведучий. Перша сторінка нашого журналу – «Вислови про мову».

1-й учень. Мова – то краса нашого життя, - наше майбутнє.

2-й учень. Рідне слово – невмируще джерело, з якого ми пізнаємо навколишній світ, свою родину, свій народ.

3-й учень. Бережіть чистоту мови, як святиню (І. Тургенєв).

4-й учень. Мова – втілення думки: що багатша думка, то багатша мова (М. Рильський).

5-й учень. 

Мужай, прекрасна наша мово,
Серед прекрасних братніх мов.
      М. Рильський

6-й учень.

Мова рідна, слово рідне,
хто вас забуває,
той у грудях не серденько -
тільки камінь має.

     Т. Шевченко

Ну що б, здавалося, слова, -
Слова та голос – більш нічого.
А серце бється, ожива,
Як їх почує…

       Т. Шевченко

5-й учень

Мова кожного народу
Неповторна і своя,
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші – трьохкіт солов’я.

6-й учень

На своїй природній мові
І потоки гомонять.
Зелен клени у діброві
По-кленовому шумлять.

Звучить пісня «Наша мова».

Ведучий. Друга сторінка нашого журналу – «Державна мова».

7-й учень. Українська мова є державною мовою нашої країни, що закріплено в статті 10 Конституції України. «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

8-й учень. Українська мова посідає друге місце в світі серед слов’янських мов.

9-й учень. Ще в 1574 році було розпочате книгодрукування українською мовоюі створено перший буквар.

10-й учень

Мова – державна перлина.
Нею завжди дорожіть.
Без мови немає країни -
Мову, як матір, любіть.

11-й учень

Мова – краса спілкування,
Мова – як сонце ясне.
Мова – то предків надбання,
Мова – багатство моє.

12-й учень

Українська мова – давня й молода.
Світить рідне слово, як жива вода.
Звідки воно взялось – діло не просте,
В душу засівалось, із душі росте.

Ведучий. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Третя сторінка нашого журналу – «Мамина пісня».

13-й учень. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них – материнська ласка і любов, світ добра, краси і справкдливості, щира віра в магічну силу слова.

14-й учень.

Котику сіренький, котику біленький,
Котик волохатий, не ходи по хаті.
Не ходи по хаті, не буди дитяти.
Дитя буде спати, котик воркотати.
Ой, на кота воркота,
На дитину дрімота.
А-а-а, а-а-а.

15-й учень.

Колискова пісня, колискова,
То найперша материнська мова.
Пахне вона м’ятою і цвітом,
Чебрецевим і суничним літом,
Пахне молоком і споришами.
Скільки в ній ласкавості і шани,
Скільки в ній тривожності людської,
І надій, і сивини гіркої.
Колискова пісня, колискова.

Звучить пісня «Ходить сон».

16-й учень

Звучи, рідна мово,
По землі рідній лийся!»
Мово моя українська!
Мово моя материнська!

17-й учень

Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня мами, рідне слово,
Ти – наше диво калинове,
Кохана материнська мова!

Ведучий. Любов до Батьківщини, до рідної землі починається з любові до маленької батьківщини – до місця, де народився і виріс, до пам’яті про рідний поріг, до народної мудрості.

Четверта сторінка нашого журналу – «Нашу мову неможливо уявити без загадок, прислів’їв, скоромовок».

18-й учень. Прислів’я – це короткий образний вислів із повчальним змістом. Народ складав їх упродовж віків. Прислів’я навчали людей мудрості.

•   Слово до слова – зложиться мова.
•   Від теплого слова і лід розмерзається.
•   Шабля ранить голову, а слово – душу.
•   Птицю пізнають по пір’ю, а людину – по мові.
•   Удар забувається, а слово пам’ятається.
•   Не кажи «не знаю», а кажи – «навчуся».
•   Умій сказати, умій і промовчати.
•   Слово не стріла, а до серця лине.

19-й учень. Щоб мова була правильною і виразною, наш мудрий народ склав скоромовки. Давайте позмагаємось, хто кого переговорить. (Конкурс скоромовців).

Ведучий. Немає в світі людини, яка не любила б або не чула казок. Наступна сторінка нашого журналу – «Казкова». До вашої уваги пропонується інсценізація уривка казки. (Уривок із казки вчитель обирає залежно від вікових та інших особливостей дітей).

Ведучий. Багатство рідної мови зберігається у незліченій кількості чудових народних пісень. Зараз сторінка «Музична».

20-й учень

Ти постаєш в ясній обнові,
Як наша пісня линеш – рідне слово,
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово!

21-й учень. Пісня – то душа народу.

Народна пісня – голос невсипущий,
Душі людської вічне відкриття.
Вона ніколи, як і хліб насущний
Не вийде з мови нашого життя.

22-й учень. Колядки, щедрівки, веснянки, засівальні, обжинкові, весільні пісні… Народ складав і виконував пісні на всі випадки життя. Пісня завжди допомагала і в роботі, і в святі.

Учні виконують народну пісню (за вибором вчителя).

Ведучий. Багато українських поетів у своїх творах оспівують красу української мови, красу рідного слова. Давайте послухаємо ці твори вашій увазі пропонується сторінка «Поетична».

23-й учень

Розквітай, прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя,
Хай лунає мова солов’їна,
Пісня неповторная твоя.

Любіть Україну, як сонце, любіть,
Як вітер, як трави, як води.
В годину щасливу, і в радості мить,
Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.

24-й учень

Земля Шевченкова, земля Франкова,
Ниво, засіяна щастям-добром.
Вічна твоя соловейкова мова,
Вічна розмова Дніпра із Дністром.

Її, незміряно багату,
Дзвінку і ніжну, і завзяту,
Як день сьогоднішній чудовий,
Ми любимо вкраїнську мову.

Розквітай же, слово,
І в родині, і у школі,
На заводі і у полі.
Пречудесно, пречудово -
Розквітай же, слово!

Ведучий. У чому ж виявляється багатство української мови? У тому, що нею можна висловлювати будь-яку думку, найніжніші почуття людини, її захоплення, викладати думки про складні наукові дослідження, писати наукові праці, художні твори. Для того щоб уміти висловлювати свої думки, потрібно знати рідну мову, а отже, необхідно постійно вчитися.

25-й учень.

Ой, яка ж чудова українська мова,
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс та іще байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія,

«Звіділя» і «звідки», можна і «звідкіль».

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Та не в тому справа, що така багата,

Помагало слово нам у боротьбі.

Кликало на битву проти супостата,

То звучало сміхом на полях плаката,

І за все це, мово, дякуєм тобі.

Ведучий. Остання сторінка нашого журналу – «Ігрова».

Доведіть, діти, що ви знаєте українську мову, відгадайте мовні загадки-шаради.

Люблять нас усі збирати
Після дощику в ліску,

А як букву Г відняти -
Будем плавать у ставку.

(Гриби – риби)

З «В» росте на голові.
З «К» - у полі на землі.

(Волосся – колосся)

З «Р» траву вмиває,

З «К» її стинає.

(Роса – коса)

З «И» я плаваю у морі,
З «І» ловлю мишей в коморі.

(Кит – кіт)

З «Т» - скрізь тихо,
З «М» - для їжі лихо,

Погризе та й ще у нору унесе.

(Тиша – миша)

З «Н» - частина доби,
З «П» - нас гріє щозими.

(Ніч – піч)

26-й учень

Я мислю мовою цією, я нею змалку говорю,

Зву рідною її, своєю, це де завгодно повторю.

Моя чарівна, дивна мова! Хто перелічить вній слова?

Вона прекрасна і казкова, весела, щира і жива.

Ведучий. Ми є носіями української мови, усього того багатства, що дісталось нам від попередніх поколінь. Наше завдання – берегти цей неоціненний скарб, примножувати його, не засмічувати чужими і брудними словами, не забувати і щиро любити.

27-й учень.

Солов’їну, барвінкову, колосисту на віки –

Українську рідну мову в дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина – так, як мати, мова в кожного із нас.