Урок з української мови "Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль"

Тема. Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета:

навчальна - познайомити учнів з прикметником як частиною мови, поглибити знання  про прикметник як частину мови, формувати вміння визначати рід, число та відмінок прикметників, удосконалювати навички грамотного письма, уміння будувати власні висловлення;

розвивальна – розвивати уміння визначати прикметники в тексті, визначати їх значення та синтаксичну роль; розвивати увагу, пам’ять, усне й писемне мовлення, критичне мислення, фантазію, збагачувати словниковий запас учнів;

виховна – виховувати допитливість, уміння захоплюватися природою, бачити й відчувати красу довкілля, прищеплювати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи і прийоми: «Мозковий штурм» «Мікрофон», «Асоціативний кущ», «Незакінчене речення», «Обери позицію», гра «Упізнай», робота в малих групах, у парах, сенкан.

Методи та прийоми: евристична бесіда, проблемні запитання, передбачення, гра, творча робота, робота з підручником.

Форми роботи: групова, індивідуальна, фронтальна.

Обладнання: мультимедійна презентація, картки з індивідуальними завданнями, підручники.

  Він дасть іменнику — предмету

                                                   якусь його ознаку чи прикмету.

                                                                                                 Дмитро Білоус

Хід роботи

І. Організаційний момент уроку.

ІІ. Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності.

1. Вступне слово.

Діти, ви звернули увагу, що я не повідомила тему уроку, над якою ми сьогодні будемо працювати? Визначити тему уроку ви зможете, виконавши перше завдання. Я лише підкажу вам, що від сьогодні й протягом кількох уроків ми вивчатимемо відомості про нову частину мови, яку український поет Дмитро Білоус схарактеризував так (звернути увагу на епіграф).

2. Порівняти тексти, один текст без прикметників, а другий з прикметниками, відповісти на питання до текстів.

(До відома учнів: Василь Грінчак – український письменник, перекладач, який писав дитячі твори про природу рідного краю в різні пори року.)

1) Спостереження за мовним матеріалом.

- Прочитайте наведені тексти.

І) Пролітав сніжок, осідав купками між грудками. Неначе пух, сніжинки тулилися край дороги, западали між коріннями дерев, віялись по стежках. Дерева стояли у мареві. А на ставу проти сонця виблискував ясинець. Цей перший льодок був як скло. Проміння відсвічувалось в тому дзеркалі, і край берега витанцьовували сонячні зайчики. (В. Грінчак)

ІІ) Пролітав дрібний сніжок, осідав білими купками між грудками. Неначе тополиний пух, сніжинки тулилися край дороги, западали між коріннями дерев, віялись по стежках. Дерева стояли у білім мареві. А на ставу проти ранішнього сонця виблискував ясинець. Цей перший льодок був рівний і чистий, як скло. Проміння відсвічувалось в тому дзеркалі, і край берега витанцьовували сонячні зайчики. (В. Грінчак)                                                              

2) Мовний аналіз текстів.

- Порівняйте тексти.

- Визначте стиль і тип мовлення запропонованих текстів.

- У якому з текстів краще, образніше змальована картина природи? Чому? (У другому. Речення більш  поширені, думки викладено повніше.)

-  На які питання відповідають слова, якими відрізняються запропоновані тексти? Зі словами яких частин мови вони сполучаються у тексті?

- З якою метою використовуються ці слова? (Допомагають образніше, яскравіше описати природу, використовуються для  точного опису предметів, явищ і подій, як засіб підсилення виразності мовлення.)

3) Порівняльний аналіз речень.

- Випишіть слова, які допомагають образніше, виразніше описати природу. (Дрібний, білими, тополиний, ранішнього, рівний, чистий, сонячні)

- На яке питання вони відповідають? (Який? Які?)

- Чи вивчали ми слова, до яких ставляться такі питання?

- Отже, ми розпочинаємо вивчення ще однієї частини мови, яка називається прикметник.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

(Учні самі визначають тему та мету уроку.)

- Як ви думаєте, чому ви навчитеся, вивчаючи відомості про прикметник як частину мови?

ІV. Сприйняття й усвідомлення навчального матеріалу.

1. Робота з підручником.

Визначення поняття «прикметник як частина мови» сторінка 66.

Прикметники виражають: а) ознаки кольору (білий, бузковий); б) розміру (широкий, малий); в) віку (старий, юний); г) смаку (солоний, кислий); д) запаху (запашний, п'янкий); е) матеріалу (металевий, кришталевий); є) якості (твердий, гнучкий); ж) приналежності (тещин, сватів); з) зовнішні прикмети (гарний, смаглявий); и) внутрішні властивості (добрий, милосердний); і) ознаки за відношенням до місця (сільський, обласний); ї) простору (далекий, близький); й) часу (вечірній, завтрашній) тощо.

2. Гра «Упізнай». Усно укажіть, у кожному рядку з-поміж поданих слів прикметник.

1) А) Холод;           Б) холодний;           В) холоднішати;            Г) холодно.

2) А) Тиша;            Б) стихати;               В) тихо;                          Г) тихенький.

3) А) Зелений;        Б) зелень;                 В) зелено;                      Г) зеленіти.

4) А) Низько;         Б) знизити;               В) низенький;                Г) низина.

Ключ: 1-Б;   2-Г;  3-А;  4-В.

3. Визначення морфологічних ознак прикметника.  Коментоване письмо.

- Запишіть текст, доповнивши речення прикметниками, поясніть розділові знаки.

- Як змінився уривок? Визначте рід, число, відмінок прикметників.

Тихо в лісі. Червоніють ______ клени. Пожовтіло листя на ______березі. Зрідка почуєш голос ______   ______ синички і стукіт ______  дятла. ______ Осінь!

Слова для довідок: працьовитий, високий, маленький, прудкий, молодий, ранній.

- Чому між прикметниками маленька прудка кома не ставиться? (Ці прикметники не є однорідними членами, тому що вказують на різні ознаки істоти.)

Тихо в лісі. Червоніють високі ^(множ.) клени. Пожовтіло листя на молодій ^{(ж.р., М.в., одн.)} березі. Зрідка почуєш голос маленької ^{(ж.р., Р.в., одн.)} прудкої ^{(ж.р., Р.в., одн.)}  синички і стукіт працьовитого ^{(ч.р., Р.в., одн.)}  дятла. Рання ^{(ж.р.,Н.в.,одн.)} осінь!

-  Як визначити рід, число, відмінок прикметника?

- А чи є інший спосіб визначити рід, число, відмінок прикметника? (У реченні прикметники пов’язані з іменниками, залежать від них. Отже, який рід, число, відмінок мають іменники, такі ж самі граматичні ознаки мають прикметники.)

4. Синтаксична п’ятихвилинка.

Виконайте синтаксичний розбір речення, визначте, яким членом речення виступає прикметник.

В-1 

Оксамитовий холодний вечір ворушиться навколо нас (М. Стельмах).

(Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, неускладнене)

Прикметник, який у реченні виступає означенням, зазвичай стоїть перед означуваним словом.

В- 2    

Мені осіння ніч короткою здається (Леся Українка).

(Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, неускладнене)

5. Гра «Чарівне перетворення».

Перебудувати сполучення слів «іменник + іменник» на словосполучення «іменник + прикметник». З одним зі словосполучень скласти речення, розібрати його синтаксично.

Холод, дощ; чистота, небо;  мороз, ранок; дні, тепло; сонце, погода.

Холодний дощ; чисте небо; морозний ранок; теплі дні; сонячна погода.

6. Закріплення вивченого.

Складіть речення за схемами.

1) Прикметник  поле    прикметник селом   прослалось.

2) Тиша сьогодні   прикметник.

3) Прикметник струмок   диму   піднявся   над стор.

7. Роль прикметників у мовленні.

У художньому мовленні прикметники часто виконують функцію епітетів, метафор, надаючи висловленню образності, емоційності.

Епітет – один із художніх засобів, образне означення, яке надає образну, емоційну характеристику особі, явищу, предмету.

В усній народній творчості повсякчас трапляються так звані постійні епітети. Епітети постійні — епітети, які у фольклорних творах, а іноді в інших, часто вживаються з тими самими словами. Наприклад,  чорні брови, карі очі, ясні зорі, тихі води.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Укажіть в уривку з пісні «Стоїть явір над водою»  постійні епітети та слова, з якими вони вживаються.

Не хилися, явороньку,

Ще ж ти зелененький,

Не журися, козаченьку,

Ще ж ти молоденький!

2. Гра «Я - коректор» .

1) Після страшної спеки перші мокрі краплі дощу впали на землю. (Дощ - опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води.)

2) Кожному гостеві господарі подарували пам’ятний сувенір. (Сувенір -  подарунок на згадку; річ, пов'язана із спогадами про кого-, що-небудь. Слово «пам'ятний» тут зайве.)

3) Навесні у квітні розцвітають весняні квіти. (У реченні вже є слово «навесні», яке вказує на пору року, тому прикметник «весняні» тут зайвий.)

4) Ми  ходили   до  лісу  по  лісові  ягоди. (У реченні вже є слова «до лісу», які вказують на місце, тому прикметник «лісові» тут зайвий.)

Проте у художньому тексті та народно-поетичній мові такі стилістичні прийоми є виправданими. Такі конструкції емоційно забарвлюють текст. Отож, уникаймо тавтології та плеоназму, і наша мова буде лаконічнішою та точнішою.

3.  Кросворд « Чарівні клітини»

По вертикалі: 1. Назвіть прикметник антонім до прикметника товстий. (Тонкий)

2. Назвіть прикметник, що вказує на ознаку бочки, у яку не можна налити воду. (Повна)

3. Який прикметник указує ознаку хвороби, яка виникає у людини тільки в морі й відсутня на суходолі (на березі)? (Морська)

4. Назвіть прикметник синонім до прикметника невисокий. (Низький)

По горизонталі:

1. Назвіть прикметник, утворений  від іменника Київ. (Київський)

4. Фізкульхвилинка.

(Звернути увагу на те, що у тексті вжито прикметники.)

Трава низенька-низенька, (Усі нагинаються чи присідають.)

Дерева високі-високі, (Усі піднімають руки вгору.)

Вітер дерева колише-гойдає,

То вліво, то вправо їх нахиляє. (Усі роблять нахили вліво, вправо.)

Птахи летять-відлітають, (Усі махають руками.)

А учні тихенько за парти сідають.

5. Завдання на відновлення прислів’їв. Установіть відповідність між варіантами лівого та правого стовпчика, щоб відновити прислів’я.

1) На чорній землі                                   А) а пізні — слізки ллють.

2) Маленька праця                                  Б) від дурного відверне.

3) Ранні пташки росу п'ють,                  В) краща за велике безділля.

4) Книга доброму навчить,                    Г) білий хліб родить.

Ключ: 1-Г; 2-В; 3-А; 4-Б.

1) Гарна книга научить,                             А) а бійся дурного приятеля. 

2) Корінь навчання гіркий,                        Б) та плід його солодкий.

3) Не бійся розумного ворога,                   В) ще чистим ніхто не вийшов.

4) З брудної води                                        Г) а погана намучить.

Ключ: 1-Г; 2-Б; 3-А; 4-В.

- Як можна назвати прикметники, які вживаються у наведених прислів’ях? (Антоніми (грец. αντι — «проти», ονομα — «ім'я») — слова, протилежні за лексичним значенням.)

VІ. Оцінювання та рефлексія.

Дайте відповідь. Якщо твердження правильне, учні відповідають - «Так», якщо неправильне – «Ні».

1) Прикметник - це службова частина мови? (Ні.)

2) Прикметник відповідає на питання Який? Чий? (Так.)

3) Прикметник виражає ознаку предмета або його належність комусь? (Так.)

4) Прикметники змінюються за родами, числами і відмінками? (Так.)

5) Початкова форма прикметника - називний відмінок однини жіночого роду? (Ні.)

6) У реченні прикметник є означенням, рідше присудком? (Так.)

7) У художньому мовленні прикметники часто виконують функцію епітетів. (Так.)

8) Слова теплішає, радісно – прикметники? (Ні.)

9) Прикметник завжди узгоджується з іменником у роді, числі і відмінку (Так.)

VІІ. Домашнє завдання.

Творча робота

- Створіть невеликий  опис-характеристику рослини, використовуючи прикметники.

- Складіть рекламу будь-якої тварини, використовуючи прикметники.