Урок з української мови у 9 класі з теми «Безсполучникове складне речення»
«Тут гладинка жіночої ласки, перетикана пестощів з ніжністю …»
Тема: Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні
Мета: закріпити й систематизувати вивчене про синтаксис та пунктуацію безсполучникового складного речення; розвивати орфографічну та пунктуаційну грамотність, усне та писемне мовлення, збагачувати словниковий запас; виховувати повагу та інтерес до звичаїв, обрядів та ремесел українського народу
1
Хомін Наталія Михайлівна - учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст. с. Павлівка Іваничівського району Волинської області
Спеціаліст вищої категорії, звання «старший вчитель»
Урок з української мови у 9 класі з теми «Безсполучникове складне речення»
«Тут гладинка жіночої ласки, перетикана пестощів з ніжністю …»
Тема: Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні
Мета: закріпити й систематизувати вивчене про синтаксис та пунктуацію безсполучникового складного речення; розвивати орфографічну та пунктуаційну грамотність, усне та писемне мовлення, збагачувати словниковий запас; виховувати повагу та інтерес до звичаїв, обрядів та ремесел українського народу
Тип уроку: урок засвоєння практичних умінь і навичок
Обладнання: картки з реченнями, картки з текстом, презентація робіт-вишивок майстринь села, музичний супровід: мелодії пісень «Рідна мати моя …», «Мамина сорочка», на дошці записаний епіграф уроку та його цілі
Хід уроку
І. Організаційний момент (1 хв.)
ІІ. Перевірка домашнього завдання (5 хв.)
Зачитати виписані безсполучникові складні речення, об’єднані темою «Вишивка», дати їм характеристику
ІІІ. Повідомлення теми, завдань уроку (4 хв.)
Ознайомлення з епіграфом
Схрестились в узорах кольори:
у них любов, надія та розлука,
і світлі дні щасливої пори,
безхмарне небо й материнські руки.
Ольга Царицанська
Записати тему та епіграф у зошити. Дати характеристику реченню-епіграфу як синтаксичній одиниці.
Супроводжувати вас буде мелодія відомої пісні. Назвіть її автора? (Звучить мелодія пісні «Рідна мати моя …» на слова Андрія Малишка); (Речення складне, безсполучникове, друга частина пояснює першу, тому ставимо двокрапку. Перша частина – просте двоскладне речення, друга – просте, односкладне, називне)
ІV. Виконання практичних проблемно-пошукових завдань (25 хв.)
Учитель: У всезагальній художньо-естетичній картині людського буття вишивка займає чільне місце як найбільш масовий і різнофункціональний вид мистецтва. Вона ввібрала у себе багатовікові надбання та досвід українського народу. Ось чому нею прикрашені й оздоблені рушники, сорочки, жіночі фартухи й спідниці, скатертини й серветки. І навіть більш, чим модно, мати зараз вишиту сорочку.
Відомо, що для вишивання використовувалась кожна зручна нагода.
Тож запрошую вас на наші українські вечорниці позбирати узори та кольори вишивки. (Учні працюють в 4 групах)
Завдання: перетворити подані речення у безсполучникові, записати їх. Розповісти, що ви дізнались з них про вишивку? (Метод трансформації)
а хміль з калиною на полотні не в’яне.
Як добре, що в мого народу є
рушник весільний і рушник прощальний.
(Вже доля весни правнукам кує,
хміль із калиною на полотні не в’яне;
добре: в мого народу є
рушник весільний і рушник прощальний.)
на полотно свого життя,
їх гладдю вдало вишивала,
так прикрашала суть буття.
(Букети квітів розкладала
на полотно свого життя,
їх гладдю вдало вишивала
і прикрашала суть буття.)
В довгі ночі зимові безсонні.
На тканині плелись сумно-чорні листки
Та усміхнені ружі червоні.
(Кольори добирались в ній залюбки
В довгі ночі зимові безсонні –
на тканині плелись сумно-чорні листки
Та усміхнені ружі червоні.)
І пестила юначу вишиванку.
Скільки доріг пройшов в своїх літах
Та ця сорочка – зірка на світанку.
(Рука торкалася старого полотна
І пестила юначу вишиванку:
Стільки доріг пройшов в своїх літах
у цій сорочці, зірці на світанку.)
Учитель: Вишивка в Україні – світ краси й фантазії, поетичного осмислення навколишньої природи, схвильована розповідь про думки й почуття людини, світ натхненних образів, що сягають давньої міфології, звичаїв та уявлень наших предків.
Виник цей вид ремесла ще в дохристиянські часи, його обереги стали оберегом людини. До наших днів дійшла українська народна вишивка лише 17 – поч. 18 століття. У нашій же місцевості вдалося побачити вишиті речі перших десятиліть 19 століття: скатертини, блузи, фартухи, рушники, сорочки.
Прошу переглянути роботи відомих майстринь села Павлівка Секунди Надії Спиридонівни та її доньки Сарабуни Алли Антонівни, Піварчук Марії Андріївни, Новосад Зінаїди Григорівни, Сопронюк Марії Федорівни, Денисюк Ольги Петрівни. (Демонстрація презентації)
Завдання: Скласти безсполучникове складне речення на основі вражень переглянутої презентації за таким початком: У неї хрестиками доля лягла на біле полотно… . Пояснити розділові знаки.
Учитель: Український рушник, оздоблений квітами, птахами, калиною, вербою… Він пройшов крізь віки, він і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею; він щедро простелений друзям, гостям.
А вишита сорочка захищає людину не лише від негоди, а й від ворожих сил.
Вважалося, що вона, прилягаючи до тіла, є провідником прихованої у кожного з нас магічної сили і водночас – це оберіг.
Завдання: Прочитати текст, визначити його тему та головну думку. Знайти і зачитати безсполучникові складні речення, пояснити розділові знаки, назвати смислові відношення.
«І на тім рушникові…»
Український рушник! Як багато промовляє до нас це слово, воно рідне й миле нам! Скільки зворушливих спогадів та образів з народного життя пов'язано з рушником! Чи можна знайти у нас в Україні — у минулому, та й нині — більш опоетизовану й популярну мистецько-побутову реліквію? Хіба що наша українська чарівна пісня. Власне, рушник — це та ж сама задушевна пісня чи дума, заспівана розмаїтими засобами ткання, вишиття, безмежно-буйною фантазією орнаменту, в який наш народ вклав свою поетичну душу.
З давніх-давен у родинному житті українців рушник відіграє першорядну традиційно-ритуальну та мистецько-декоративну роль. Як ужиткова річ він завжди був під рукою — тож від слова «рука» й пішла назва «рушник».
Рушник передавався як талісман з роду в рід, з покоління в покоління. Ці зворушливі традиції у народі живуть ще й зараз по багатьох місцевостях України. Батьки бережуть рушник для дітей — і не лише для дівчат, а й для хлопців — як родову реліквію – б такий рушник нізащо не віддадуть з рідної хати.
V. Закріплення вивченого матеріалу (5 хв.)
Гладь, хрестик, вирізування, мережка, затягування, занизування – все це було прагненням людини славити добро, обійти лихо. Геометричний, рослинний орнамент, а також зооморфний гармонійно сусідять один з одним.
Ми ж з вами пограємо у доміно – вишивку. Кожна група має картки у вигляді доміно. Завдання вам як гравцям – побудувати ланцюг за всіма правилами гри в доміно: картки повинні долучатися одна до одної відповідно до будови безсполучникових складних речень.
Летять додому журавлі,
Вона – найкраща на землі.
2. На рушниках одвічні чари,
Людської долі таїна;
Гріхи прощаються синам.
3. Нехай без мене відлітають
У край далекий журавлі –
На рідній батьківській землі.
4. За вікном хурделиця кружляла,
Гаптувала шибки до світання.
5.Краще неї мама вишивала:
У шитті її цвіло кохання.
5.Нелегка була у мами доля –
6.Вишиття ж її завжди співало!
6.По безмежнім полотнянім полю
Мама дітям щастя вишивала.
Знайдіть і назвіть зайві речення. Поясніть чому вони випадають з логічного ряду уроку. (На картках 4 та 6 – прості речення)
VI. Підсумок уроку. Оцінювання. (4 хв.)
Учитель: Вишивка живе сьогодні повнокровним життям, прикрашає сучасний інтер’єр, одяг, надаючи йому своєрідності і неповторності. До невичерпних джерел її звертаються модельєри, конструктори, художники. Звернулися частково до цього давнього ремесла і ми.
VII. Домашнє завдання (1 хв.)
Продовжити розвідку про українську вишивку та створити твір – мініатюру з використанням безсполучникових складних речень « Скриня моєї бабусі»