Урок з української мови за темою " Другорядні члени речення"

 

 

 

                 СЗШ І-ІІІ ст. №3 м. Гайсин Вінницької області.

 

Розробка відкритого уроку

з української мови  в 5 класі

за темою

«Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина. Способи їх вираження різними частинами мови».

 

Автор уроку:

Вчитель української мови

та літератури

Ковальчук Анна Миколаївна,

Спеціаліст ІІ  категорії

( 7 років педагогічного стажу)

 

 

 

 

 

 

Тема: «Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина. Способи їх вираження різними частинами мови».

МЕТА: навчити учнів розрізняти другорядні члени речення (додатки, означення, обставини), правильно  визначати їх у реченні; виділяти їх у контексті умовними позначками; формувати загальнопізнавальні вміння ставити запитання до другорядних членів речення, визначати їхню синтаксичну роль і спосіб морфологічного вираження; будувати речення, поширюючи їх  додатками, означеннями, обставинами; розвивати логічне мислення; виховувати почуття любові до рідного краю та до державної й народної  символіки, активну громадянську позицію.

ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ: слово вчителя, прийом « Асоціативна квітка» інтелектуальна розминка,  робота в групах, гра «Додай словечко»

ОБЛАДНАННЯ: таблиця,   маршрутні листи, робота з текстом, кольорові аркуші паперу.

ЕПІГРАФ :  

   «Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути». (В’ячеслав Липинський)

 

 Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

• Емоційне налаштування до уроку "Девіз творчих та винахідливих"

Дітям пропонується перед початком роботи промовити такі слова:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слово вчителя. Ми починаємо урок, а на уроці ми…

• Уважні!
• Розумні!
• Організовані!
• Кмітливі!

Звучить спокійна музика.

      Уявіть, що у ваших долоньках - дрібка гарного настрою. Поділіться ним, щоб    зробити день приємнішим для всіх, хто зараз поряд з вами.Почнімо наш урок. Девіз нашого уроку(хором) : «Вигадуй, пробуй, твори! Розум, фантазію прояви!»

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

• Прийом « Асоціавтина квітка»

 

 

 

    Другорядні члени

 речення

 

 

 

Слово вчителя. Сьогодні ми з вами спробуємо вирушити в цікаву і незвичайну мандрівку, в якій ми продовжимо знайомитися з розділом мовознавства «Синтаксис» - з другорядними членами речення . Але під час нашої подорожі нас чекатимуть різні зупинки , на яких ви дізнаєтеся про нашу Батьківщину, пригадаєте державні  і народні символи ,виконуючи різні завдання. В  ході подорожі будемо збирати скарби та святині, якими багата наша Україна, ось в цю чаріну скриньку.Мандрівку готові  почати? (так)             

Лунає музика

Робота з епіграфом. Учні висловлюють свою думку і записують епіграф  в зошит.

Словникова робота. Нація (лат. natio — плем'я, народ) — історична спільність людей, що складається в ході формування спільності їх території, економічних зв'язків, літературної мови, деяких особливостей культури і характеру, які складають її ознаки.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Інтелектуальна розминка  (Для того щоб розпочати подорож , учні мають дати відповідь на запитання попередньо вивчених тем і отримати за це маршрутні  листи  зупинок.)

• Що вивчає розділ мовознавства «Синтаксис»?
• Що таке словосполучення?
• Наведіть приклади  словосполучень.
• Як визначити головне слово у словосполученні?
• Яка різниця між словом і реченням?
• Що ми називаємо граматичною основою речення?
• Що таке підмет?
• Як його позначаємо у реченні?
• Що таке присудок?
• Чи може бути речення з однією граматичною основою?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

 

 

 

• Пояснення теоретичного матеріалу. Колективне опрацювання таблиці.

• Колективна робота з акровіршем.. Записати вірш і підкреслити головні та другорядні члени речення.

 

• Гра «Додай словечко»

Вчитель  читає прислів’я, хто правильно вставив слово в прислів’я, отримує емблему карти України. І кладе прислів’я в чарівну скриньку.Учні записують прислів’я в зошити і знаходять в них другорядні члени речення.

Прислів’я:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Робота в групах. Клас поділено на 3 групи :

• 1 група – додаток;

2  група – означення;

3 група –обставина 

Учні отримають тексти про державні символи. Кожна група має знайти в отриманих текстах якомога більше другорядних членів речення. Група «Означення» шукають в тексті означення.( і так далі)

Текст для 1 групи.

Текст для 2 групи.

Текст для 3 групи.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Крім держаних символів, в нас на Україні  існують і народні символи.  Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує український  народ. Про народні символи люди склали  багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях та традиціях  українців. Народні символи – це наші святині скарби Батьківщини. Тому наступна наша зупинка називається «Без верби й калини – нема України».

 

 

•  

 

І одним із таких найбільших скарбів є верба. Чим же заслужило це дерево таку шану? Вербу українці висаджували біля ставків та криниць, вона оберігала річки та джерела від замулювання. У народі кажуть: «Там, де живе верба, – жили і річки».

З верби плетуть кошики, гілочкою верби вітають зі святом вербної неділі перед Великоднем.

 

А зараз відгадайте загадку

У віночку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.(Калина)

Калина ще одна  улюблена рослина українців. Здавна говорили:

«Посади калину – будеш мати долю щасливу».

• – Діти, помилуйтеся червоною калиною. Ягідки яскраво-червоні, пломеніють, як жар. На що схожа калина, яку ви бачите на малюнку?

•                    Чи знаєте ви чому кущ називали калиною? Послухайте легенду. Учитель читає.

     Калинка – це ім’я української дівчинки. Ішла вона якось повз городи і натрапили на криницю. Задивилась Калинонька на свою вроду, а з  криниці голос: «Не дивись довго у воду, калиною станеш». Не послухалась дівчинка і перетворилась на кущ. Зашуміла листям,потягнулась гілочками до людей, до сонечка, до вітру: «Поверніть мені дівочу красу», але ніхто її не почув. Минав час. Пролітав мимо журавель, задивився на калину, сумну та самотню, накинув на неї чарівне намисто, і вкрилась калина червоними ягодами.

•                    Робота з текстом. Учні  записують біля дошки речення з тексту. Колективно  визначають другорядні члени речення.
•          Асоціативне гроно «Калина». Дібрати художнє означення  до слова калина. З одним з них скласти речення.
•                    Конкурс «Кращий знавець прислів’їв і приказок про народні  символи»

VІ. Підсумок уроку.

Прийом « Кольорова феєрія»

Учні на кольорових аркушах  записують, що нового дізналися про вивчену тему і прикріплюють на дошку.

Сьогодні наша Батьківщина опинилася в складному становищі, тому що  іде на Сході війна. Тому я хочу , щоб ми разом з вами на знак об’єднання країни створили «Ланцюг єдності». Учні отримують голуби, беруться за руки  і роблять коло.

 Наша рідна земля, країна, наша Батьківщина - це  Україна. Тож любімо, шануймо, бережімо її та будьмо гідними синами та доньками. Давайте зараз  ми  запалимо свічечку, яка буде символом нашої любові до рідної Батьківщини. А у ваших сердечках запалає маленький вогник гордості за те, що ви українці. Ви цей вогник повинні про­нести через усе життя. Тож будьте чесними, розумними, гордими, любіть свою матінку Україну.

Вчитель запалює свічку. Звучить пісня про  Україну.

VIІ. Оцінювання. Повідомлення домашнього завдання

Початковий та середній рівні: виконати вправу підручника.

Достатній та високий:  написати твір-мініатюру за темою «Ми діти твої, Україно», підкресливши головні і другорядні члени речення.