Шановні колеги! Для Вас відкритий урок з літературного читання для 2 класу за О.Я.Савчченко. Урок дуже цікавий, багато підібрано додаткового матеріалу Можливо стане в пригоді.
Тема Весняні дива. Василь Чухліб «Повінь»
Мета удосконалювати навички свідомого та виразного читання, збагачувати
словниковий запас учнів,розвивати уміння швидко орієнтуватися в тексті, Розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву і фантазію, пам'ять, мислення; виховувати бережливе ставлення та любов до природи.
Обладнання картки для розчитування, магнітні букви, інформаційно-комунікативні технології.
Хід уроку
І. Організаційний момент
1. Привітання.
- Діти, до нас сьогодні на урок завітали гості, тож давайте привітаємо їх.
Ми вам раді, люди добрі,
І вітаєм щиро вас,
І запрошуєм ласкаво
На урок у другий клас.
2. Автотренінг.
- Тепер давайте згадаємо наш автотренінг.
Я – учень.
Я ходжу до школи.
Я учусь учитися.
Я все розумію, я хочу все знати.
3. «Очікування» від уроку.
- Діти, а тепер скажіть, яким має бути наш урок?
- А якими повинні бути ви?
Урок має бути: Ми будемо:
ІІ. Мовна розминка
- Жодна людина не може гарно читати, якщо в неї слабкі легені. Тому ми й розпочинаємо урок з розчитування.
1.Мовна зарядка.
- Як гуде джміль? (Слайд 1)
- Прилетів комарик. (Слайд 2)
- Дмухнемо на кульбабку. (Слайд 3)
- Зробимо тишу.
2. На вдих набрати повітря, на видих промовити голосні звуки а, о, у, е, и, і.
3. Вправа для розвитку артикуляції і нарощування темпу читання.
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
- Над яким розділом працюємо?
- Які теми входять до розділу?
- Над якою темою працюємо зараз?
- З якими творами ми вже познайомилися і хто їх автори?
2. Гра «Диктор телебачення»
Читання вірша Володимира Лучука «Тільки мама» учнями.
- Як мама питає, сварить, будить?
Читання вірша Г. Могильницької «Бабусина радість» учнями.
ІV. Мотивація навчальної діяльності.
Дніпро, Псел, Десна, Дунай - … .
Синичка, ремез, горобець, сорока - … .
Тетянка, Романко, Олег, Наталя - … .
Лисиця, вовк, білка, заєць - … .
- Сьогодні ми з вами побуваємо на Десні, (Слайд 4)
побачимо гніздо ремеза, (Слайд 5)
познайомимося з дівчинкою Тетянкою,
допоможемо зайчикові. (Слайд 6)
.
- Зараз ми з вами розгадаємо кросворд і розшифруємо ключове слово. Дізнаємося назву оповідання, над яким ми будемо працювати.
1) «Що це? Що це? – всі кричать.
- Білі мухи скрізь летять.» (снігопад)
2) Зроду рук своїх не має,
А узори вишиває.
Хто малюнок на вікні
Уночі зробив мені? (мороз)
3) Без рук, без ніг – ворота розчиняє.
Рукавом махнув, дерева нагнув. (вітер)
4) В нас зимою білим цвітом
Сад розцвів, неначе літом. (іній)
5) Не дід, а сивий.
Не спить, а стелиться.
Вкриває землю й океан,
А зовуть його …. (туман)
6) Розгулялось холодище,
Сніг кидає у вікно,
То співа, танцює, свище,
То як звір реве воно. (заметіль)
- Яку загальну назву можна дати цим словам - відгадкам? (Природні явища)
- Яке ключове слово розшифрували? (Повінь)
- Повінь, теж явище природи, яке частіше за все буває навесні внаслідок швидкого танення снігу. Вода у річках виходить з берегів, затоплює прибережну місцевість: ліски, гаї, поля, і навіть села. Повінь завдає шкоди тваринам, людям.
Фізкультхвилинка
Щось втомились ми сидіти,
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки,
І зроби чотири скоки.
Ось так, ось так, ось так!
Плесніть у долоні раз.
За роботу! Все гаразд!
V. Повідомлення теми і мети уроку.
- Сьогодні ми з вами познайомимося з оповіданням «Повінь» Василя Чухліба. Будемо удосконалювати навички свідомого та виразного читання, уміння швидко орієнтуватися в тексті, збагачувати свій словниковий запас, виховуватимемо в собі любов та бережливе ставлення до природи.
1. Розповідь про письменника.
Василь Чухліб народився у 1941 році на Чернігівщині. Деякий час працював вчителем. Написав для дітей збірки книжок «Хто встає раніше», «Безкозирка», «Тарасикова знахідка», «Пісня тоненької очеретини». Всі його казки та оповідання короткі, цікаві, хвилюючі. Майже всі вони про природу. Кращі з його творів зібрані у збірці «Олень на тому березі».
2. Гра «Вузлики»
-Прочитайте речення, з’єднавши тільки великі букви між собою.
прВкаЕчвСлтНіуЯзаНдюІлоДтнИдеВмиАцу. (Весняні дива) (Слайд 9)
- Отже, ми з вами будемо читати оповідання «Повінь» Василя Чухліба і дізнаємося з якими весняними дивами зустрінуться головні герої оповідання.
VІ. Робота над текстом
1. Читання тексту вчителем.
-Яка пора року описана в оповіданні?
2. Словникова робота.
Гніздо ремеза
Корч – коріння сухих дерев, кущів.
Роздолля – великий простір.
Луна – відбиття звуків, відгомін, відголосся.
Гілля полощуть – нахилили віти до води.
Читання слів «буксиром» з поясненням. (підручник с. 58)
(Слайд 10)
3. Читання «Бджілкою».
- Хто дійові особи оповідання?
4. Гра «Так чи ні»
1) У човні Тетянка з дідусем. (ні)
2) Ремезове гніздо схоже на пухову рукавичку. (так)
3) Тетянка на острівці рвала молодий щавель. (так)
4) У кущах дівчинка побачила зайчика. (так)
5) Зайчика Тетянка з татом забрали додому. (ні)
4. Гра «Дзвіночок».
Читання тексту завершеними частинами.
- Хто плив у човні?
- Що за рукавичку побачила Тетянка?
- Що робила Тетянка з татком на острівці?
- Кого побачила Тетянка?
- Чому зайчик не втікав?
- Куди хотіла дівчинка забрати зайчика?
- Чи погодився з нею татко? Чому?
5. Вибіркове читання.
- Як в оповіданні описано повінь?
- Зачитайте рядки, в яких описується поведінка зайця на затопленому острівці.
- Зачитайте, що зробив заєць, коли човен приплив до берега.
6. Порівняння (таблиця на дошці)
Гніздо ремеза –
Щука, ніби –
Невеличкий острівець –
7. Добір речень до ілюстрацій.
1) Малюнок у підручнику с.59.
2) Ілюстрація на екрані (Слайд 11), (Слайд 12)
8. Гра «Слідопити». Продовж речення.
1) Навколо вода …
2) За вербами …
3) До ранку острівець …
4) Заєць повів туди-сюди …
9. Робота в парах. Гра «Обличчя до обличчя»
(Діти задають питання один одному і дають відповіді на них).
10. Гра «Розвідники».
- Скільки разів у тексті зустрічається слово Тетянка? (6 раз)
11. Висновок.
- Так які ж весняні дива спостерігали Тетянка з татком?
(Діти називають, а вчитель вивішує малюнки на дошку.)
12. Добір іншого заголовку до тексту.
( На Десні. Врятували. Пригоди під час повені.)
13. Визначення головної думки твору.
- Чого вчить нас це оповідання?
VІІ. Підсумок уроку
- Чи сподобався вам урок?
- Покажіть, який у вас настрій з᾽явився настрій від нашого уроку? (Смайлики)
- З яким оповіданням ми познайомилися?
- Хто автор цього оповідання?
- Про що цікаве ви дізналися з оповідання?
- Чи справдилися ваші очікування від уроку?
-Так яким був наш урок? (Цікавим, захоплюючим, пізнавальним, казковим, повчальним)
VІІІ. Домашнє завдання
- Читати оповідання, переказувати дівчаткам від імені Тетянки, а хлопчикам від імені татка.