Урок за темою "Другорядні члени речення"

Про матеріал
Урок з української мови за темою "Другорядні члени речення" з цікавим матеріалом та тестами ЗНО на закріплення.
Перегляд файлу

Акостакьоає Любов Іванівна,

вчитель української мови та літератури

Великокучурівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

імені Володимира Бузенка

Сторожинецького району

Чернівецької області

 

Другорядні члени речення

Мета: закріплення та усвідомлення раніше засвоєного матеріалу про другорядні члени речення; формувати навички розпізнавати їх у реченні; удосконалювати уміння робити синтаксичний розбір речення; розвивати логічне мислення; виховувати культуру мовлення та спілкування.

Тип уроку: формування та вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: підручник, диференційовані картки-завдання, картки інформаційної  дії.

Інноваційні технології: «Займи позицію», робота в групах

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Психологічне налаштування на урок (побажання учителя учні передають із долоньки у долоньку і посміхаються один одному)

 

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Запис у зошитах

  • Доведіть або спростуйте думку: другорядний – означає не основний, він менш важливий. Отже, вивчені нами другорядні члени речення менш важливі для вираження думки.  Так  чи ні?     «Займи позицію»
  • В кінці уроку ваша думка може змінитися, в залежності від опрацьованого і повтореного матеріалу.

 

ІІІ. Актуалізація знань, умінь учнів. 

1. Доповни речення (усно).

  • Основними ознаками речення є…(закінчена думка)
  • За метою висловлювання речення бувають…
  • Граматична основа речення –це…
  • До другорядних членів речення ми відносимо…
  • Додаток –це…, означення –це…., обставина-це….
  • Другорядні члени речення пояснюють…..(гол.чл.)
  • Речення, що склад. тільки з головних членів - ….(непош.), а коли є і другорядні – то воно….(пош.)

 

2. Робота біля дошки. «Отримай 12!» (творче спостереження над мовним матеріалом)

 Записати речення, зробити синтаксичний розбір, усно назвати частини мови.

За садом розквітла рожевими квіточками стара яблуня.

 - Чи можемо ми із даного речення вичленити словосполучення? Назвати. А які поєднання слів не є словосполученням. Назвати.

 

IV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних умінь з теми  (виконання пізнавальних практичних завдань аналітичного характеру)

 

1. Диктант-спостереження

Завдання.  Віднайти свій другорядний член речення, розказати про нього. Указати частину мови, якою він виступає.  Видалити другорядні члени речення. Обміркувати, чи змінився зміст? Який варіант краще? Чи є зайвими другорядні члени речення?

Осінь прощається з полями, лісами, вулицями міст. Жовтень на каштанах обпалив листочки.

На вологий асфальт опадає золотистий лист. Вечір наступав тихий та рожевий. Біжить дорога з гори в долину.  Хмари м’яко, ніжно затаїлись.

 

2. Дослідження-відновлення

Відновіть прислів’я та приказки, вставивши замість крапок обставини з довідки. Дайте повну характеристику обставин. Зробіть синтаксичний розбір четвертого речення. Дайте характеристику головним членам.

Добре діло твори…

Доброму … добре.

Добре … пам’ятається.

Правда і … не втоне.

Кривда людськая … вилазить.

… не вмирають. (Нар. творч.)

Довідка: довго, сміло, в морі, боком, від щастя, скрізь.

 

Фізкультхвилинка  

Хто ж там, хто вже так втомився,

     І наліво нахилився?

     Треба дружно всім нам встати           (вийти із-за парт)

     Фізкультхвилинку розпочати.

     Сонце спить, небо спить                   (очі закриті долонями)

     Навіть вітер не шумить.                     (присісти)

     Рано-вранці сонце встало                   (відкрити очі, встати, підняти голови,

     Всіх промінням привітало.                 піднятися на носки, руки підвести

                                                                    угору, розвести в сторони, підвести

                                                                    угору, помахати руками)

     Хмарка сонечко закрила

     Слізки срібні зронила.                         ( закрити обличчя руками)

     Ми ті слізки пошукаємо,

     У травичці позбираємо.                       (присідання)

 

3. Пошукова робота в  групах: «Додатки», «Означення», «Обставини»

 

І. Прочитати вірш. Виписати словосполучення, в яких залежне слово відповідає на питання непрямих відмінків. Визначити синтаксичну роль цих слів, поставити до них запитання.

Зразок. Кохаю (що?) край (Зн. в.).

Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином.

Є в світі зваби немалі,

Цікава стежка кожна…

Але до рідної землі

Збайдужитись не можна.

Люби, шануй, піднось до зір

Її пісні і мову.

Нема солодшої, повір,

За неї, пречудову.

(В. Коломієць)

 

У процесі роботи над завданням учням пропонується користуватися пам’яткою.

Непрямі відмінки, на які відповідає додаток

Р. кого? чого?

Д. кому? чому?

З. кого? що?

О. ким? чим?

М. на кому? на чому?

 

ІІ. Прочитати вірш Дмитра Луценка. З’ясувати, що виражає заголовок — тему чи основну думку. Знайти другорядні члени речення, що відповідають на питання який? чий? котрий?

КИЄВЕ МІЙ


Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій. —
Як тебе не любити,
Києве мій!

В очі дивляться канни,
Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Буду мріяти й жити
На крилах надій…
Як тебе не любити,
Києве мій.

Спить натомлене місто
Мирним лагідним сном,
Ген вогні, як намисто,
Розійшлись над Дніпром,
Вечорів оксамити,
Мов щастя прибій…
Як тебе не любити,
Києве мій!


Виписати з вірша означення разом зі словами, до яких вони відносяться. Визначити, якими частинами мови виражені означення.

 

ІІІ. Прочитати й списати текст. Знайти обставини. Визначити, що вони означають, питання, на які відповідають, якими частинами мови виражаються. Підкреслити їх пунктиром із крапкою.

Якось серед звичних звуків мені почулося щось незвичайне. То кричали дикі гуси, які поверталися в рідні місця. Клич цей кілька разів повторився й умовк…

Мені хотілося ще почути радісний клич диких гусей. І я почув його… У сусідньому дворі розгулювала пара звичайних домашніх гусей. Це й тоді, першого разу, вони сповістили про весну. Звичайні гуси… Сповістили, щоб потім гордовито крокувати до недалекого озера і лише восени на якусь мить згадати, що в них також є крила, коли їхні дикі родичі наповнять небо прощальним криком… (В. Земляк).

Виписати з тексту обставини разом зі словами, до яких вони відносяться. Визначити, якими частинами мови вони виражені.

 

4. Творче завдання

Зі словами піч, верба, вінок, звичаї скласти речення так, щоб вони виступали різними членами речення, у тому числі й обставиною.

Зразок. Хліб — один із найдавніших і найважливіших символів української обрядовості. Люди вірили, що з хлібом у домі присутні добрі душі. Коровай — обрядовий весільний хліб. Несучи в новий дім хліб, гості бажали господарям достатку.

 

5. Диференційовані картки – завдання

І. Записати речення. Підкреслити другорядні члени речення

Жовтень убрав золотом сади, парки і струшує додолу жовте листячко.

ІІ. Поширити подані речення другорядними членами, утворивши твір-мініатюру.

 Підкралася осінь. Дерева прибралися. Вітерець погойдує. Листячко шелестить. Хмарки розповзлись. Курличуть журавлі.

 

 

 

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

 

1. «Займи позицію».      Доведіть або спростуйте думку: другорядний – значить не основний, він менш важливий. Отже, вивчені нами другорядні члени речення менш важливі для вираження думки.  Так  чи ні?                                                                                                         

 – Чи змінилася твоя думка? Якщо так, то чому? Який висновок можемо зробити?

 

2. Аналіз тестів ЗНО попередніх років з цієї теми.

2009 р.

27. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова


1 підмет

2 присудок

3 означення

4 обставина

А Молодість здатна творити несподіване й неймовірне.

Б Як розбещує людину сама можливість принижувати інших!

В Не дивиться їм грізно в очі «завтра».

Г А він стоїть наперекір усім напастям.

Д Народ шукає в геніях себе.


2012 р. І сесія

25. З’ясуйте синтаксичну роль виділених у реченні слів (цифра позначає наступне слово).

 Українській класичній (1)прозі (2)завжди була (3)властива яскрава (4)поетичність.

А підмет

Б присудок

В означення

Г додаток

Д обставина

2012 р. ІІ сесія

27. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова.


Член речення

1 підмет

2 присудок

3 означення

4 обставина

 

 

 Приклад

А Я лиш син народу.

Б Весна захлиналася буйним цвітом вишень.

В Писати вірші – жить непросто.

Г І гнеться дерево від плоду.

Д Русявий день гаптує сни світанню.


2014 р. ІІ сесія

28. З'ясуйте, яким членом речення є виділені слова.


Член речення  

1 підмет

2 присудок

3 означення

4 обставина 

 

Речення

А Щирі друзі глечика не поб'ють.

Б Учорашнє ніби сон, що випурхнув з очей.

В На десерт подали сік із полуниць.

Г Перехожі з подивом поглядали на дівчину.

Д Ніч осіння на дош і туман багата.


2017 р. Основна сесія

25. З’ясуйте, яким членом речення є виділене слово.


Член речення

1 підмет

2 додаток

3 означення

4 обставина

 

 

Приклад речення

А Як кажуть у народі, життя прожити – не поле перейти.

Б Перед виходом з дому Орест затримався перевірити квитки на потяг.

В Як виховує людину сама можливість зробити добро!

Г Батьки повинні навчити дитину долати життєві перешкоди.

Д Відчувати радість за успіхи ближнього – ознака альтруїзму.


 

3. Рефлексія. Заповни табличку «Члени речення»

 

Головні члени речення

Другорядні члени речення

 

 

 

 

 

Що означають

 

 

 

 

 

На які питання відповідають

 

 

 

 

 

 

VI. Підсумок уроку

1) Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці.

2) Аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми.

3) Окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

 

VIІ. Домашнє завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E:\Новая папка\ЗНО\ТАБЛИЧКИ\482px-4_32_1.jpg

Картинки по запросу другорядні члeни

 

 

Пошукова робота в  групах: «Додатки»

І. Прочитати вірш. Підкреслити словосполучення, в яких залежне слово відповідає на питання непрямих відмінків. Визначити синтаксичну роль цих слів, поставити до них запитання.

Зразок. Кохаю (що?) край (Зн. в.).


Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином.

Є в світі зваби немалі,

Цікава стежка кожна…

Але до рідної землі

Збайдужитись не можна.

Люби, шануй, піднось до зір

Її пісні і мову.

Нема солодшої, повір,

За неї, пречудову.

(В. Коломієць)


У процесі роботи над завданням учням пропонується користуватися пам’яткою.

Непрямі відмінки, на які відповідає додаток

Р. кого? чого?

Д. кому? чому?

З. кого? що?

О. ким? чим?

М. на кому? на чому?

 

Пошукова робота в  групах: «Означення»

ІІ. Прочитати вірш Дмитра Луценка. З’ясувати, що виражає заголовок — тему чи основну думку. Знайти  і підкреслити другорядні члени речення, що відповідають на питання який? чий? котрий? Визначити, якими частинами мови виражені означення.

КИЄВЕ МІЙ


Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій. —
Як тебе не любити,
Києве мій!

В очі дивляться канни,
Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Буду мріяти й жити
На крилах надій…
Як тебе не любити,
Києве мій.

Спить натомлене місто
Мирним лагідним сном,
Ген вогні, як намисто,
Розійшлись над Дніпром,
Вечорів оксамити,
Мов щастя прибій…
Як тебе не любити,
Києве мій!


 

Пошукова робота в  групах: «Обставини»

ІІІ. Прочитати текст. Знайти і підкреслити обставини. Визначити, що вони означають, питання, на які відповідають, якими частинами мови виражаються.

Якось серед звичних звуків мені почулося щось незвичайне. То кричали дикі гуси, які поверталися в рідні місця. Клич цей кілька разів повторився й умовк…

Мені хотілося ще почути радісний клич диких гусей. І я почув його… У сусідньому дворі розгулювала пара звичайних домашніх гусей. Це й тоді, першого разу, вони сповістили про весну. Звичайні гуси… Сповістили, щоб потім гордовито крокувати до недалекого озера і лише восени на якусь мить згадати, що в них також є крила, коли їхні дикі родичі наповнять небо прощальним криком… (В. Земляк).

 

 

 

5. Диференційовані картки – завдання

І. Записати речення. Підкреслити другорядні члени речення

Жовтень убрав золотом сади, парки і струшує додолу жовте листячко.

 

5. Диференційовані картки – завдання

ІІ. Поширити подані речення другорядними членами, утворивши твір-мініатюру.

 Підкралася осінь. Дерева прибралися. Вітерець погойдує. Листячко шелестить. Хмарки розповзлись. Курличуть журавлі.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

 

5. Диференційовані картки – завдання

І. Записати речення. Підкреслити другорядні члени речення

Жовтень убрав золотом сади, парки і струшує додолу жовте листячко.

 

5. Диференційовані картки – завдання

ІІ. Поширити подані речення другорядними членами, утворивши твір-мініатюру.

 Підкралася осінь. Дерева прибралися. Вітерець погойдує. Листячко шелестить. Хмарки розповзлись. Курличуть журавлі.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

 

5. Диференційовані картки – завдання

І. Записати речення. Підкреслити другорядні члени речення

Жовтень убрав золотом сади, парки і струшує додолу жовте листячко.

 

5. Диференційовані картки – завдання

ІІ. Поширити подані речення другорядними членами, утворивши твір-мініатюру.

 Підкралася осінь. Дерева прибралися. Вітерець погойдує. Листячко шелестить. Хмарки розповзлись. Курличуть журавлі.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз тестів ЗНО попередніх років з теми «Другорядні члени речення»

2009 р.

27. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова


1 підмет

2 присудок

3 означення

4 обставина

А Молодість здатна творити несподіване й неймовірне.

Б Як розбещує людину сама можливість принижувати інших!

В Не дивиться їм грізно в очі «завтра».

Г А він стоїть наперекір усім напастям.

Д Народ шукає в геніях себе.


2012 р. І сесія

25. З’ясуйте синтаксичну роль виділених у реченні слів (цифра позначає наступне слово).

 Українській класичній (1)прозі (2)завжди була (3)властива яскрава (4)поетичність.

А підмет

Б присудок

В означення

Г додаток

Д обставина

2012 р. ІІ сесія

27. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова.


Член речення

1 підмет

2 присудок

3 означення

4 обставина

 

 

 Приклад

А Я лиш син народу.

Б Весна захлиналася буйним цвітом вишень.

В Писати вірші – жить непросто.

Г І гнеться дерево від плоду.

Д Русявий день гаптує сни світанню.


2014 р. ІІ сесія

28. З'ясуйте, яким членом речення є виділені слова.


Член речення  

1 підмет

2 присудок

3 означення

4 обставина 

 

Речення

А Щирі друзі глечика не поб'ють.

Б Учорашнє ніби сон, що випурхнув з очей.

В На десерт подали сік із полуниць.

Г Перехожі з подивом поглядали на дівчину.

Д Ніч осіння на дош і туман багата.


2017 р. Основна сесія

25. З’ясуйте, яким членом речення є виділене слово.


Член речення

1 підмет

2 додаток

3 означення

4 обставина

 

 

Приклад речення

А Як кажуть у народі, життя прожити – не поле перейти.

Б Перед виходом з дому Орест затримався перевірити квитки на потяг.

В Як виховує людину сама можливість зробити добро!

Г Батьки повинні навчити дитину долати життєві перешкоди.

Д Відчувати радість за успіхи ближнього – ознака альтруїзму.


 

docx
Додано
30 березня 2019
Переглядів
4535
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку