Урок за темою: Джерела українських фразеологізмів. Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів.

Про матеріал

Урок за темою: Джерела українських фразеологізмів. Прислів'я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів.

Перегляд файлу

Урок учителя Новікової Н.С.

Тема: Джерела українських фразеологізмів. Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів.

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: урок-подорож

Мета уроку: поглибити знання учнів про фразеологізми; з’ясувати джерела українських фразеологізмів, формувати та вдосконалювати навички доречного вживання прислів’їв, приказок, крилатих виразів та афоризмів в усному та писемному мовленні; збагачувати мовлення учнів; розвивати образне мислення, пам’ять; виховувати любов і повагу до свого роду; вчити зберігати родовідну пам’ять та родовідні цінності.

Методико-дидактичне забезпечення уроку: карта подорожі, «квитки», завдання для кожної станції.

Структура уроку

І. Організаційна частина. (1 хв.)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашньої вправи 509.(2 хв.)

2.Фронтальна бесіда.(3 хв.) ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація (3 хв.)

ІV. Сприйняття та засвоєння матеріалу.

1. Вступне слово учителя.(2 хв.)

2. Перша станція - «Фольклорна» (10 хв.)

3. Друга станція – «Мудра» ( 10 хв.)

4. Третя станція – «Весела» (10 хв.)

V. Підведення підсумків уроку. Рефлексія. (3 хв.)

VІ. Інструктаж із виконання домашнього завдання. (1 хв.)

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашньої вправи. ( Учні першої групи ланцюжком зачитують речення з дібраними фразеологізмами).

Фронтальна бесіда (опора на особистий досвід учнів з теми).

Що називається фразеологізмами?

- Як називається розділ науки, що вивчає фразеологізми?

Для чого вживаються фразеологізми?
Де можна знайти значення фразеологізмів?
Яким способом укладені фразеологічні словники?

За правильні відповіді під час бесіди і перевірки домашньої вправи учні отримують «квитки» для майбутньої подорожі.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація.

Слово вчителя

Як ви вже здогадалися, сьогодні – незвичайний урок. Адже ви «придбали» квитки на потяг, який повезе нас у країну Фразеологію. Отже, ми вирушимо в подорож. Кожна група на минулому уроці отримала пошуково-дослідницьке завдання. На уроці, зупиняючись на різних станціях, ми дізнаємось про те, звідки до нас прийшли фразеологізми, та збагатимо своє мовлення влучними та дотепними висловами.

Перед тим, як сісти в потяг, ви можете на зворотньому боці квитка написати, чого очікуєте від мандрівки Фразеологією.

(Діти на зворотньому боці «квитків» пишуть свої очікування від уроку і здають квитки вчителю-провідниці).

ІV. Сприйняття та засвоєння матеріалу.

Вступне слово вчителя.

Подивіться на карту нашої подорожі. Наш шлях пролягає через три великі станції: «Фольклорну», «Мудру» та «Веселу». На кожній із них заховане завдання для всіх учнів, але отримати його можна тільки піля цікавої розповіді про джерела українських фразеологізмів.

Учні І групи шукали прислів’я і приказки як різновиди фразеологізмів, тому все, що вони знайшли, повідомлять нам на станції «Фольклорна», ІІ група шукала крилаті вирази та афоризми як різновиди фразеологізмів, їм слово надається на станції «Мудра», а учні ІІІ групи будуть розважати нас жартами або гуморесками, у яких використані фразеологізми, на станції «Весела». А тепер можна вирушати в путь.

Станція «Фольклорна».

Учні розповідають про те, що різновидами фразеологізмів є прислів’я і приказки. Наприклад: Хліб – усьому голова. Краще добре робити, ніж гарно говорити. Не одежа красить, а добрі діла. Очам страшно, а руки роблять. Також багато висловів пов’язано з народними звичаями й обрядами: дати гарбуза, піймати облизня, замовляти зуби, виносити сміття з хати.

Завдання, знайдене на станції «Фольклорна».

Користуючись фразеологічним словником (або з пам’яті) підібрати і записати власні приклади фразеологізмів – прислів’їв про риси характеру та вади людей.

Станція «Мудра»

Учні розповідають про те, що до фразеологізмів належать крилаті вислови. Це загальновідомі думки з художньої літератури: «Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» (Т. Шевченко); «Чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?» (В. Александров); «Бути чи не бути?» (В. Шекспір); «Караюсь, мучаюсь, але не каюсь» (Т. Шевченко); «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (П.Мирний); міфологічні образи (троянський кінь; сфінксова загадка; аріаднина нитка) та факти історії (скинути ідола в Дніпро; спартанський спосіб життя; перейти рубікон).

Фразеологізмами є й афоризми – стислі узагальнені думки. Афоризмом може бути крилатий вислів, прислів’я, приказка. Наприклад: Друзі пізнаються в біді. Хто шукає, той знайде. Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах. Один за всіх – усі за одного. Хутко казка мовиться, та нешвидко діло робиться.

Завдання, знайдене на станції «Мудра».

Записати афоризми видатного режисера Олександра Довженка, усно розкрити значеня кожного з них:

Найбільший скарб усього людства є сама людина. Двоє дивляться: один бачить калюжу, другий – зорі. Прийшло до тебе щастя – побажай, щоб зігрівало воно й твого товариша.

Станція «Весела»

Учні розповідають підготовлені жарти і гуморески, у яких зустрічаються фразеологізми. Наприклад:

Кмітливий

Учитель вирішив перевірити учнів на кмітливість:

Хто хоч один раз обпікся, той завжди боїться вогню. Скажи що-небудь схоже.

Учень відповів:

Кого один раз вимили, той боїться води!

Винахідливий

Ніколи не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні, - сказала мама синові.
Добре, мамочко, - весело відповів хлопчик і побіг до сусідньої кімнати.
Що ти збираєшся робити?
Хочу з’їсти завтрашню порцію халви.

Чи можна?

-Сиди спокійно, - каже мама, -

І перестань молоть ногами.

Малий запитує тривожно:

А язиком молоти можна?

(Г.Бойко)

Завдання, знайдене на станціі «Весела».

Скласти жартівливий діалог, використовуючи фразеологізми: хлібом не годуй, за вуха не відтягнеш, волосся дики стає, у голові макітриться, ложка дьогтю в бочці меду. Мильна бульбашка, залити сала за шкіру, крутитися як білка в колесі, тримати хвіст трубою.

V. Підведення підсумків уроку

Рефлексія

Діти забирають свої «квитки» і перевіряють, чи справдилися їхні очікування.

VІ. Домашнє завдання

§34 підручника, відповідати на запитання до параграфа;