Урок за твором К.Функе "Чорнильне серце"

Про матеріал

Корнелія Функе. Тема «оживлення» книжки у творі «Чорнильне серце». Сенс назви роману . Урок містить ігри та хелпер-картки з цитатами та творчими завданнями,також завдання можна використовувати для роботи з учнями з ООП.

Перегляд файлу

Корнелія Функе. Тема «оживлення» книжки у творі «Чорнильне серце». Сенс назви роману .

Мета: формування компетентностей: ключові: познайомити учнів з творчістю письменниці, розкрити та допомогти усвідомити ідейно-художнє багатство твору, розвивати навички виразного читання, поглиблювати теоретико-літературні знання учнів, вчити малювати словом, комунікативні: розвивати навички висловлювати думки та враження,працювати самостійно та у групі ; інформаційні: розвивати навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурні: прищеплювати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів, виховувати любов до книжки ,літератури.

Обладнання: портрет К.Функе, примірник роману, відеоматеріали (уривки фільму «Чорнильне серце»), хелпер-картка з цитатами та завданнями .

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.

Епіграф: «Одні книжки треба смакувати, інші —

просто ковтати, і лише декотрі слід пережовувати й

добре перетравлювати».

«Так, світ жахливий та жорстокий, як страшний сон.

Тільки книжки можуть врятувати,тільки в них можна знайти співчуття,

й утіху,й любов…Книги нічого не вимагають на взаєм,

люблять кожного,хто їх відкриває.

Вони ніколи не покидають навіть тих,хто не турбується про них».

Корнелія Функе «Чорнильне серце»

I.Організаційний момент.

1.Вчитель:Добрий день, діти. Я попрошу вас мені підіграти. Я буду задавати вам питання, а ви маєтете казати у відповідь: «Краще –краще»!

-Як ваше здоров’я?- «Краще –краще»!

-Як ваш настрій? -«Краще –краще»!

-Як будемо працювати на уроці? -«Краще –краще»!

Вчитель:Сьогодні ви об’ єднані в групи (5-6 учнів), завдання будете виконувати у команді, а результити презентуватимете на загал. Це дозволить активізувати нашу з вами роботу.

II. Робота з епіграфом.Актуалізація опорних знань.

Вчитель: Прошу прочитати епіграф нашого уроку, слова відомої німецької письменниці, авторки 40 творів, ілюстратора К.Функе. Як ви розумієте ці слова?(Відповіді учнів.)

.Вчитель: На попередньому уроці ви анонімно заповнили анкету .

АНКЕТА.(зразок)

1.Чи любите ви читати?

2.Яка саме література подобається найбільше?

3.Чи обговорюєте ви в колі родини цікаві епізоди з творів?

4.Твої друзі(батьки) радять прочитати ту чи іншу книжку?

5.Яку книгу ти читаєш, або прочитав нещодавно?

6.Яку книгу читають твої батьки зараз?

Готуючись до сьогоднішнього уроку, я проаналізувала анкети та дійшла висновку, що більшість з вас, а саме – 54 %, читають твори , які задають у школі. Та тільки деякі батьки, лише 11 %, читають постійно та радять своїм дітям читати ту чи іншу книгу.

III.Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми і мети уроку.

Вчитель: Ми спробуємо сьогодні переосмислити наше ставлення до книги, відправившись з героїнею твору «Чорнильне серце» Меґі у фантастичну подорож сторінками роману.

1.Короткі повідомлення учнів про життя та творчий доробок авторки.

2.Словникова робота(запис у зошит).

Фентезі- літературний жанр, у якому магія та інші надприродні явища є головними елементами сюжету, теми чи місця дії. Багато історій цього жанру відбуваються у вигаданих світах, де магія є звичною справою.

Вчитель: Спробуйте довести, що твір належить до жанру фентезі.

IV.Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Бесіда за змістом твору. Заповніть табличку,запишіть імена головних героїв , розподіляючи їх у дві колонки.

Герої з реального світу	Книжкові герої
Меґі	Каприкорн
Мортімер	Баста
Елінор	Пласконіс
Феноліо	Мортола (або Сорока )
Реза	Вогнерукий

Де відбуваються події роману?( На півночі Італії ,у реальному світі, в який увійшли книжкові герої .)
Назвіть головних героїв з реального та книжкового світу.(Мортімер, Меґі, Вогнерукий, Каприкорн, Елінор.)

- Якою магією володіє батько та донька?( Він виманював їх(слова) зі сторінок, а ті мовби тільки й чекали на його голос, — довгі й короткі, колючі й м’які, буркотливі й вуркотливі. Вони кружляли по кімнаті, складалися в картинки з різнобарвного скла й лоскотали шкіру. Зазвичай їй щастило легко переноситися думкою до чужих країн, улізати в шкуру людей і тварин, які існували тільки на папері…)

2. Вчитель: А чи уважні ви читачі? Спробуйте за описом впізнати героя.Перед вами знаходяться хелпер- картки з цитатами.

Гра «Впізнай героя»(хелпер- картка)

«Дівчинка з ясними очима — немов латочки неба, обрамлені темними віями… Коси їй дісталися біляві — од матері . Їй було вже, зрештою, дванадцять років . На цьому дитячом личку не лишив своїх темних слідів ще жоден смуток». (Меґі ).
«Він відгорнув із чола геть мокру чуприну. Вона сягала йому майже до плечей. Неголена щетина навколо тоненьких губів була руда, як ото хутро у бездомної кицьки, що їй Меґі іноді ставила за порогом блюдце з молоком. На щоках щетина в чоловіка була ріденька, мов перший пушок на підборідді у юнака. Отож рубців вона не закривала — трьох довгих блідих рубців, через які обличчя мало такий вигляд, немовби колись розбилося й тоді його зліпили наново». ( Вогнерукий).
«Завбільшки тваринка була майже як кролик, тільки багато, сказати б, стрункіша, а пухнастого, мов хутряний комірець, хвостика вона притискала до грудей Вогнерукого. Тваринка вчепилася невеличкими кігтиками в його рукав і позирала на Меґі блискучими чорними оченятами-ґудзиками, а коли позіхнула, то оголила низку гострих, як голки, зубенят. Просто за вушками — малесенькі ріжки». (Ґвін).
«На порозі стояла жінка — старша, багато старша за Мо, хоча визначати вік дорослих Меґі не дуже й уміла. Її обличчя нагадало Меґі бульдожу морду, та, може, цієї хвилини в жінки просто був такий настрій. Вона була в світло-сірому светрі й попелясто-сірій спідниці, на короткій шиї — перлове намисто, а на ногах — пантофлі. Уже сиві коси жінка зібрала у високий вузол, але з нього на всі боки вибивалися пасма, так наче вона зачісувалася похапки й нетерпляче. Одне слово, вона не була схожа на жінку, яка надто часто заглядає на себе в дзеркало». ( Елінор) .
«Цей чоловік мав різкі риси обличчя й близько посаджені очі, які він весь час прищулював, немовби так краще бачив.На зріст Баста був невисокий, плечі мав вузенькі, майже як у хлопчика, і все ж у Меґі перехопило подих, коли він ступив крок до неї. Ніколи ще вона нікого так не боялася, і зовсім не через рушницю в його руках. Було в ньому стільки люті, стільки злості…» (Баста).
«Це був чоловік високий і худорлявий, так ніби шкіра надто туго обтягувала йому кості. А сама шкіра була бліда, мов чистий аркуш паперу, чуб стримів їжаком. Меґі не могла зрозуміти, який він — білявий чи сивий.Очі він мав майже такі самі бліді, як і шкіра, — безбарвні й світлі, мов срібні монети. У нього була на диво м’яка лінія губів, майже як у жінки. Розмовляючи, він раз у раз проводив по них мізинцем, так ніби хотів їх підтягти. Губи були такі самі безбарвні, як і все його обличчя. Голос у нього був виразніший, ніж обличчя, — глухий і суворий». (Каприкорн).
«Вона нагадувала стару сороку — гладенько зачесані й зібрані у вузол сиві коси й гострий ніс, що геть не пасував до її невеличкого, зморшкуватого обличчя. Жінка кивнула Каприкорнові головою і вийшла». (Мортола).
«Хлопчина був десь років на три-чотири старший за Меґі. Тюрбан на голові брудний, очі на смаглявому обличчі темні від страху. Він тер і тер їх долонею, мовби намагаючися стерти все, що було перед ним: чужу обстановку, чужих людей… Його вбрання, що сягало аж до смаглявих босих п’ят, у сутінках церкви відливало блакиттю». (Фарід).
«Він був, принаймні в очах Меґі, таки старий — років шістдесятьох, а може, й старший. Обличчя зморшкувате, як у черепахи, але чуб чорний, жодного сліду сивини (згодом дівчинка довідалася, що він фарбований). Проте на старого діда цей чоловік аж ніяк не скидався. Навпаки, він так поважно постав перед ними на порозі, що в Меґі й мову відібрало». (Автор Феноліо).
«Часом він бував червоний, наче вогонь, часом — сірий, мов попіл, на який вогонь обертає все, що пожирає. Він вибивався із землі так, як ото полум’я з купи хмизу. Сірий велет на тлі чорного нічного неба, очі — мов дві палахкі зірки. Смерть несли його пальці й навіть його подих. Він виростав біля ніг свого володаря, безголосий і безликий, принюхуючись, мов собака, що бере слід, і очікуючи, коли господар укаже йому на жертву». (Привид).

3.Гра «Знайди власника». Кому належать ці речі?

1.Скринька з книжками, пофарбована червоним лаком.(Скринька Меґі.)

2.Різнобарвні м ’ячики та потертий заплічник.(Речі Вогнерукого.)

3.Гострий ніж для паперу та клей.(Знаряддя праці «книжкового лікаря» Мо.)

4.Чорні куртки.(Речі прислужників Каприкорна.)

5.Гострий складний ніж.(Належить Басті,поплічнику Каприкорна.)

6. На шнурку - невеличка торбинка, перехоплена червоною стрічкою. ( Це амулет, належить Басті,поплічнику Каприкорна.)

4.Гра «Віднови правильну послідовність подій».Пронумеруй події.

Знайомство з автором «Чорнильне серце».(7)

Порятунок втечею крізь ніч .(6)

Меґі «вичитує»з книжки Привида. (9)

Перша зустріч з Каприкорном у його лігві.(5)

Смерть Каприкорна та його поплічників.(10)

Викрадення дівчинки та Феноліо (8)

Меґі вирушає на пошуки батька разом із тіткою та Вогнеруким.(4)

Поява нічного гостя дощової ночі.(1)

Викрадення Мо з будинку Елінор.(3)

Переїзд до тітки Елінор .(2)

5.Вчитель: На уроці ми вже пригадали головних героїв, прошу у картці зафарбувати їхні імена таким кольором, з яким асоціюється у вас герой, та дати стислу спільну характеристику героям обох колонок.

Герої з реального світу	Книжкові герої
Меґі	Каприкорн
Мортімер	Баста
Елінор	Пласконіс
Феноліо	Мортола( або Сорока )
Реза	Вогнерукий
Довідка: дружні, кмітливі, співчутливі, розумні, жорстокі, егоїстичні, жадібні, бездушні

Вчитель: Які кольори переважають у правій колонці,а які - у лівій? Як ви вважаєте, що ще, крім рис характеру та походження,є спільного в героїв кожної колонки? (І колонка - любов до читання та ІІ колонка - невміння читати. «Ні, Баста писати не вміє, — незворушно відповів Каприкорн. — 3 моїх людей ніхто не вміє ні читати, ні писати. Я їм заборонив. А коли мені треба що-небудь написати, за мене це робить мій читець».)

Учні роблять висновок: автор твору дає чітко зрозуміти, що тільки

ті, хто читає, наділені найкращими якостями та рисами.

6. «Озвуч кадр з фільму» Вчитель: Спробуємо відчути себе акторами озвучування або дикторами,яким треба емоійно,виразно прочитати уривок твору й обов’язково ,читаючи, скористатися порадою Мо: «Смакуй кожнісіньке слово, Меґі! — шепотів у її пам’яті батьків голос. — Нехай воно тане в тебе на язиці. Чи відчуваєш ти барви? Вітер і ніч? Страх і радість? А любов? Відчувай її, Меґі, й усе оживатиме».

Відкрийте главу «Привид»,читайте від слів «Називали його Привидом »до слів «І Каприкорн упав ницьма, а його чорне серце спинилося…». Озвучимо епізод з фільму «Чорнильне серце» з 1:23:32 по 1:31:16 хв..

7. Проблемне питання.

Вчитель: Чому роман отримав назву «Чорнильне серце»? Прошу прочитати цитати з роману, щоб зрозуміти сенс назви:

У мене всі книжки в безпеці, — різко відповіла Елінор. — Сам знаєш. Це мої діти, мої чорнильні діти, яких я люблю й лелію. Усі мої діти були з паперу й чорнила.
Вона(Мортола) була в захваті від його жорстокості, їй подобалося бачити, як він нагонить на людей страх. Вона любила його серце — чорне, як чорнило.
Звідки він(Баста) міг довідатися, що його придумав цей старий чоловік: створив із чорнил та паперу і його самого, і його обличчя, й ножа, і його злість?
Каприкорн упав ницьма, а його чорне серце спинилося.

8.Прийом «Коло думок». Прочитайте цитати та складіть правила, поради користування книжками:

— Ти що, жартуєш?! — обурився Мо, побачивши вкриті порохом полиці. — Книжки треба в тебе відібрати — всі до одної й негайно ж! Коли ти був тут востаннє? Пил зі сторінок хоч лопатою вигрібай!
Мо не дозволяв їй запалювати вночі свічок. Вогню він не любив. «Вогонь пожирає книжки», — часто казав він.
Хочеш — вір, хочеш — ні… — вона обернулася до Мо, — а в одній з останніх книжок, які я купила — до речі, чудове перше видання дев’ятнадцятого століття, — я й справді знайшла вже сухе кружальце салямі замість закладки.
Я захищаю їх від сонячного світла, стираю з них пил, бережу їх від голодної книжкової черви й брудних людських пальців.
Я знаю, ти дітей не любиш, але Меґі не вимащує книжки повидлом і не вириває з них сторінок, щоб загортати дохлих жаб. Головне, щоб ті руки, коли вдовольнять свою цікавість, ставили книжки на місце
Мо стояв біля одного з пюпітрів з книжкою в руках, корінець якої висів на кількох нитках. Мо тримав книжку так обережно, немовби то був птах зі зламаним крилом. — То як? — заклопотано запитала Елінор. — Зможеш її врятувати? Я знаю, вона в жахливому стані, та й решта книжок, боюся, не в кращому, але ж…
На цій сторінці картинки не було, як і на сусідній, протилежній. Дівчинка машинально відігнула ріжок. Мо не любив, коли загинали сторінки.