Урок " Запорізька Січ"

Урок №                            8 – Б клас                   Дата проведення 03.12.2018

Тема :Виникнення Запорізької Сечі         

 Мета уроку:

• дидактична: ознайомити учнів з особливостями процесу формування    нової української держави, вивчити основні дати та події, пов’язані з становленням Запорізької Січі, пояснити причини  виникнення  українського  козацтва;
• розвиваюча:  розвивати критичне і системне мислення, просторову уяву, навички встановлення причинно-наслідкових зв'язків, уміння учнів працювати з атласом, підручником, картою;
• виховна:  виховувати повагу до української історії,

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методично–дидактичне  забезпечення:

                                         Хід уроку

І. Організаційна частина

- привітання

Доброго дня, діти. Я рада вас вітати на сьогоднішньому уроці.

- створення настрою

   « А зараз усміхніться одне одному, подумки побажайте успіху на уроці собі й однокласникам.для того ,щоб засвоїти матеріал уроку. Завдання наші такі

Не просто слухати , а чути.

Не просто дивитись, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів

 Перш ніж ми перейдемо до вивчення нової цікавої теми, згадаємо про події,що відбувалися у ІІ половині ХУІ ст.

  а) Методичний прийом « Незакінчене речення»

  б) Методичний прийом « Знайдіть помилки»

      г) Технологія « Мозковий штурм»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

- Аудіохвилина. Звучить козацький марш

Як ви вже почули нас з вами зустрічали звуки козацького маршу що перенесли нас у те далеке XVI століття, де тупотіли козацькі коні і чувся свист шаблів відважних козаків. Відповідно до цього тема нашого уроку яку ви бачите на дошці: «Виникнення Запорізької Січі. Військово-політична організація  українського козацтва».

Ми з вами сьогодні розпочнемо досліджувати як звичайні повстанці змогли створити на території тодішньої України, військове утворення – Запорізьку Січ та дізнаємося хто такі козаки.

Ця тема є досить актуальною і сьогодні. Оскільки, багато істориків ведуть дискусії  до теперішнього часу.

У кожного народу є свої свої святині,свої легендарні явища. В українського народу є своє національне явище – українське козацтво, Запорізька Січ.Це про неї Микола Гоголь писав: « Так ось вона,Січ! Ось воно те гніздо, звідкіля вилітають всі ті горді,як орли і дужі , як леви. Ось звідки розливається козацька воля по всій Україні.» А ми з вами живемо на цій землі і повинні знати про запорожців. З цією метою ми вирушаемо в козацький похід.

1. Методичний прийом « Літературна вітальня.»

Вірш Яни Яковенко « Козацька слава»

В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.
Козаки скликають раду :
- Не буде ворогу пощади !
Вірні коні рвуться в битву,
Крешуть іскри з-під копита.
За чарівний спів дівочий,
За спокійні дні та ночі –
Шаблі весело дзвенять,
Вражі голови летять.
І на морі, і в степах
Наганяли вони страх,
Бо найкращі вояки –
Запорозькі козаки !
І не буде переводу
Українському народу
Доки із глибин сторіч
Долина козацький клич.

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

Записати тему уроку.

1.Робота з документом

На початку нашого уроку я хочу запропонувати Вам попрацювати з історичним документом. Це «Опис природних багатств Дикого Поля»

Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м'ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиці така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір'я, котре чіпляють до стріл. Псів годують м'ясом диких звірів і рибою, бо ж річки переповнені неймовірною кількістю осетрів та іншими великими рибами.

Запитання до документа

2. Чим приваблювало Дике Поле українців?
3. Яким видам господарювання сприяли природні багатства Дикого Поля?

3. Методичний прийом « Історичні цікавинки»

Розповідь учителя

Охочі міщани, бояри й селяни створювали ватаги уходників, які вирушали до Дикого Поля займатися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Освоєння українською людністю цих територій майже одразу наштовхнулося на схоже явище з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища) яких були розташовані в південній частині Дикого Поля. Заняття промислами в необжитих степах вимагало від уходників відваги й певних військових навиків, оскільки досить часто виникали сутички між ними та татарськими ватагами. Тому уходники об'єднувалися в загони, обирали досвідчених ватажків і відповідно озброювалися.

Численні конфлікти між уходниками й татарами загострювали стосунки між ними. У 1475 р. Кримське ханство стало васалом Османської імперії й активізувало свою боротьбу із сусідніми християнськими державами. Першими жертвами татарських погромів стали жителі півдня Київського й Брацлавського воєводств. Нечисленні гарнізони в місцевих замках не могли зупинити нападників. Місцеве населення змушене було самостійно об'єднуватися перед татарською небезпекою.

Із часом тих, хто в уходницьких ватагах вирушав до Дикого Поля, здійснював походи в степ проти татар або захищав від них власні оселі, стали називати козаками. До середини XVI ст. більшість із них козакували лише певний час, а потім поверталися до своїх основних занять.

Запитання

• Яка частина України носила назву Дике поле?
• Кого називали уходниками?
• З’ясуйте, чим займалися уходники?
• Чому уходники перестали повертатися додому?

(На екран виводяться значення понять «Дике поле»,  «уходники».)

Робота з поняттям

Поняття учні записують до зошитів

Дике поле – історична назва незаселеної степової території Північного Причорномор'я між річками Дністер і Дон.

Уходники, люди різних станів – селяни, міщани, і навіть шляхта, якi ходили у XIV-XVI ст. на «уходи» в степ на полювання

4. Використання усної народної творчості ( робота над текстом української народної пісні « За річкою вогні горять»)
5. Робота з ілюстративним матеріалом
6. Технологія « Мозковий штурм»

4.Інтерактивна вправа «Історичне моделювання».

V. Вивчення нового матеріалу

1. Виникнення українського козацтва

Метод «Мозковий штурм»

Запитання:

• Як Ви гадаєте, хто з уходників – ті, що поверталися додому чи ті, що залишалися в степу почали боротьбу з татарами?
• Як стали називати таких уходників?

Робота з поняттям

На екран виводяться значення поняття «козак».

Поняття учні записують до зошитів

Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «шукач пригод» «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», тощо.

Тому проблемним питанням нашого уроку буде:

Проблемне запитання. Яку роль відігравало козацтво в історії України?

Перегляд фрагменту фільму «Історія українських земель. Козаки.» 1с.

Основними причинами виникнення українського козацтва стали процеси, пов'язані з освоєнням українцями степів Дикого Поля, і необхідність організації захисту населення Південної Київщини і Східного Поділля від набігів татар.

Запитання

• Що означає слово «козак»?
• Хто йшов у козаки?
• Де вони селилися?
• Чому місцевість називалась «Диким полем»?
• Що таке «Запоріжжя»?
• Чим займались козаки?
• Коли вперше в писемних джерелах згадують про козаків?
•  

Робота з поняттям

На екран виводяться значення поняття «козак».

Поняття учні записують до зошитів

Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «шукач пригод» «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», тощо.

Тому проблемним питанням нашого уроку буде:

Проблемне запитання. Яку роль відігравало козацтво в історії України?

Перегляд фрагменту фільму «Історія українських земель. Козаки.» 1с.

Основними причинами виникнення українського козацтва стали процеси, пов'язані з освоєнням українцями степів Дикого Поля, і необхідність організації захисту населення Південної Київщини і Східного Поділля від набігів татар.

Запитання

• Що означає слово «козак»?
• Хто йшов у козаки?
• Де вони селилися?
• Чому місцевість називалась «Диким полем»?
• Що таке «Запоріжжя»?
• Чим займались козаки?
• Коли вперше в писемних джерелах згадують про козаків?

Робота із схемою «Передумови та причини виникнення козацтва» (презентація)

Учитель підводить учнів до того, що саме другі уходники й стали першими козаками, так як основним заняттям обрали війни з татарами на противагу господарській діяльності.

Історики по різному оцінюють козацтво. Так російський історик Соловйов С.М. в своїй роботі «Історія Росії з найдавніших часів» характеризував «козаків як розбійників, як людей, що кидали своїх братів у їх подвигах, в їх важкій праці та жили за чужий рахунок, за рахунок тяжкої праці своїх братів».

Інший іноземець Гійом де Боплан, який був в Україні в 17ст. писав «Вони кмітливі і проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, не побиваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя… Вони добре загартовані, легко переносять спеку й холод, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні. Сміливі чи, радше одчайдушні, власним життям не дорожать…»

• От і ми винесемо свій присуд в кінці уроку.

Коло ідей.

Запис на дошці:

• Що ми ,нащадки, запозичили сьогодні від козацьких часів?

2. Поява перших козацьких січей. Діяльність Дмитра Вишневецького.

Розповідь учителя

Розрізнені ватаги перших козаків-уходників хоч і завдавали шкоди татарам та зупинити масові набіги на українські землі були не здатні, в першу чергу через відсутність досвідчених командирів та зброї. Регулярні польські і литовські війська не встигали за швидкими татарськими загонами, були нездатні боротися із татарською тактикою використання дрібних загонів.

Постійна загроза нападів як з боку татар, так і з боку панів, що прагнули повернути біглих селян, змушувала уходників створювати оборонні споруди з січених (обтесаних, загострених) колод – «січі». Під час будівництва січей вони навчилися ефективно використовувати особливості ландшафту – плавні, річкові протоки, невеликі острови. Жили вони в куренях. Найчастіше січі будували на дніпровських плавнях у так званому Великому лузі.

Розповідь вчителя (супроводжується показом слайдів)

Точна дата заснування першої Січі невідома. В різних джерелах називається декілька дат, найраніше з яких стосується ще часів Дашкевича. Про те більшість джерел і дослідників сходяться на тому, що Січ було  засновано у 1550-х роках саме Байдою-Вишневецьким. Офіційно першою Січчю вважають фортецю на о. Мала Хортиця, засновану 1556 року (учні записують до зошитів). Так як у цей рік козаки на чолі з Вишневецьким здійснили успішний похід на татарські фортеці Аслам - Кермень та Очаків, і джерела чітко вказують, що похід почався з добре укріпленої фортеці.

Січ поділялася на власне фортецю, оточену земляним валом, частоколом із бійницями для гармат та «грецького дому» – своєрідного передмістя, де жили купці, ремісники та посли з інших країв. В центрі фортеці стояла церква святої Покрови – покровительки козацтва. Тому сьогодні 14 жовтня (Покрова) святкується як день козацтва. Біля церкви був майдан для зібрань. Церкву та майдан оточували курені (близько 38).

2. Д.Вишневецький. Перша Запорізька Січ.

Розповідь вчителя. Першим кошовим Запорозької Січі був Дмитро Вишневецький, званий також Байда. Про Дмитра Вишневецького ми дізнаємось із доповіді.

(Вчитель заздалегідь дає завдання учням – підготувати доповідь).

Виступ учнів з доповідями про Дмитра Вишневецького. (Ілюстрації).

Розповідь вчителя. Отже, під його проводом та наказом було збудовано першу укріплену Січ на острові Мала Хортиця. Той острівець оточили валом і частоколом, а над брамами поставили гармати. Фортеця зведена 1556р. Проте восени 1557р. фортецю було зруйновано військом кримського хана. Пізніше козаки збудували ще одну нову Січ в іншому місці.

3. Особливості військово-політичної організації українського козацтва.

Розповідь вчителя. Протягом ХVІ ст. Січ набувала адміністративно-політичного центру, фактично столиці запорізьких земель, заселених козаками. Назва «Запорізька Січ» починає вживатися щодо величезних територій Степової України, де формувався особливий козацький військово-адміністративний устрій і діяли козацькі порядки.

Територія Запорожжя називалася Землі Війська Запорізького, або Вольності Війська Запорізького низового. Відомо як ми уже говорили 8 запорізьких січей. Перша розташовувалася на о.Мала Хортиця (нині територія м.Запоріжжя). Інші п'ять на території сучасного м.Нікополя та Нікопольського району Дніпропетровської області і ще дві у Херсонській області.

Кожен козак-запорожець приписувався до куреня. Куренів було 38. Кожен із  них мав здебільшого таку саму назву, що найменування місцевості, з якої походили козаки. Назви свідчили про те що Січ приймала вихідців з усієї України. Були там Полтавський, Уманський, Корсунський, Канівський та ін.

Вищою законодавчою владою на Січі виступала Козацька рада, в якій мали право брати участь всі без винятку козаки й котра вирішувала найголовніші питання внутрішнього життя й зовнішніх відносин. «Тут, — за словами неперевершеного знавця історії Запорізької Січі Д. Яворницького, — панувала повна рівність між усіма членами общини; кожен користувався однаковим правом голосу, кожен міг відкинути пропозиції іншого і взамін запропонувати власні плани й міркування; проте, коли рішення було прийняте більшістю голосів на раді, воно ставало необхідним і обов'язковим для всіх». Постанови на раді приймалися голосними вигуками присутніх, інколи доходило й до бійок (до речі, бійки у парламентах демократичних країн світу не дивина й сьогодні). Коли пропозиція схвалювалася, козаки підкидали вгору шапки. Козацька рада, як правило, збиралася тричі на рік: 1 січня, на 2—3-й день після Великодня та 1 (14) жовтня (на свято Покрови), а в разі потреби і в інший час. Вона укладала мир чи оголошувала війну, у виняткових випадках здійснювала судові функції, приймала й надсилала посольства, обирала козацький уряд — Кіш. На чолі Коша стояв кошовий отаман, який, об'єднуючи у своїх руках військові, адмі-ністративні, судові й духовні справи, уособлював вищу виконавчу владу на Січі. Він відкривав        Козацьку раду, командував військом, здійснював дипломатичні стосунки з іноземними державами, розподіляв військову здобич, затверджував обраних радою урядовців та судові вироки, призначав духовних осіб у січову й паланкові церкви тощо. У мирний час кошовий отаман не міг приймати важливих рішень без згоди Козацької ради, зате під час воєнних походів його влада була необмеженою.

Визначення.

Кіш — козацький табір.

• Що називали «січчю»?
• Коли і де виникла перша Січ?

Робота з поняттям (виводиться на екран, записується до зошитів)

Великий луг — низина, яка колись була на лівому березі Дніпра між Дніпром і Конкою, заросла листяним лісом, тростиною й рогозою, простором понад 400 км². Плавні заливалися водою з початку весни до початку літа, за винятком деяких місцин.

Назва «Січ» походить від слова «сікти», «рубати». Спочатку використовувалася для позначення оборонного укріплення з дерева (загострених стовбурів) і хмизу, а згодом – до всієї козацької фортеці.

«Курінь» – тимчасове житло різних розмірів від невеликої будівлі, складеної з гілок дерева з листям, чи з жердин і вкрита соломою, сторожка (в уходників) до міцної великої хати з товстих дубових брусів на кілька сот чоловік (на Січі). Також на Січі курінь був і військовою одиницею.

Учні, за допомогою вчителя, пригадують з курсу історії 5 класу :

• Яку зброю мали козаки?
• Що таке «шанці»?
• В що одягались козаки?

Тому оборона рубежів держави лягла на плечі місцевих старост. Одним з перших хто досяг тут успіху, став черкаський староста Остафій Дашкевич (портрет у презентації). Саме він вирішив використати козаків як захист від татар. Дашкевич зібрав розрізнені ватаги, запровадив чіткий поділ на полки та сотні. Про те він не встиг завершити згуртовування козаків. Цю справу завершив Дмитро Байда-Вишневецький.

Перегляд фрагменту фільму «Історія українських земель. Козаки.» 2 с.

або Повідомлення учня про Дмитра Байду-Вишневецького

Повідомлення супроводжується показом слайдів про Байду-Вишневецького

Завдання іншим учням: Уважно слухайте повідомлення і випишіть до зошитів найважливіші події з життя Байди-Вишневецького.

Перевіряється вибірково, шляхом перегляду записів учнів у зошитах

Запитання:

• Хто такий Дмитро Вишневецький?
• Що спільного між Дашкевичем та Вишневецьким? (любили пригоди, авантюристи, досвідчені воїни-шляхтичі).
• Як скінчилось життя князя Дмитра Вишневецького?

Робота з контурною картою

Покажіть на настінній карті та відмітьте в контурній карті:

де з’явилась перша козацька січ;

місце загибелі Дмитра Вишневецького.

4. Козацька республіка
5. Влада Запорізької Січі.

Розповідь вчителя. Військове та адміністративне керівництво Запорізької Січі називалося козацькою військовою старшиною. До неї належали кошовий отаман, військовий суддя, військовий осавул, військовий писар і курінні отамани.

Військовий суддя (заступник кошового) здійснював основні судові функції, водночас був скарбником і начальником артилерії. Військовий писар вів документацію, облік прибутків та витрат. Військовий осавул відповідав за громадський порядок, виконання судових вироків, проводив слідство, виконував інтендантські функції, організовував охорону іноземних послів та купців, керував військовою розвідкою. Рангом нижче стояли військові службовці (довбиш, пушкар, толмач, шафар, булавничий, бунчужний, хорунжий та ін.). Під час війни діяла походна старшина — полковник, осавул і писар. У межах паланок керівництво здійснювала паланкова старшина — полковник, осавул, писар, підосавул та підскарбій.

Як уже зазначалося, військова старшина виконувала не лише адміністративні, а й судові функції. У куренях і паланках діяв суд курінних отаманів та паланкових полковників. Справи про тяжкі злочини передавалися на розгляд військовим суддею чи кошовим отаманом. Для військової старшини судом першої інстанції вважався суд кошового отамана, а другої — суд військової ради.

На Січі разом з титулом кошовий отаман вживалося поняття гетьман, воно прийшло в українську мову з польської, куди потрапило з німецької і означало – головний.

Українське козацтво мало свої символи-відзнаки, або клейдони (від німецького – коштовність). Серед них – корогва, бунчук, булава та печатка з гербом. Згодом долучили – пірначі, литаври, значки, палиці тощо.

Корогва – прапор Війська Запорозького, найбільша святиня козацтва. Військова відзнака влади гетьмана України, кошового отамана Запорізької Січі, полковника, сотника - зберігалася у хорунжого. Найчастіше золотом вишивали образ Покрови Пресвятої Богородиці – заступниці козацтва, або козака з шаблею та мушкетом, траплялися також образи святих. Історичний герб корогви — малинове тло з білим хрестом.( Малиновий колір є в геральдиці кольором шляхетності й рицарства, перемоги та відваги).

Булава – символ гетьманської влади або кошового отамана на Запорізькій Січі. Це була палиця з горіхового дерева довжиною 50 – 70 см. зі срібною чи визолоченою кулею на кінці.

Вона завжди розкішно оздоблювалась коштовним камінням. (Іноді з символ гетьманської влади також слугувала комишина – палиця з очерету.)Курінні ж отамани носили жезли-пірначі (шестопери) — різновид булави, металева головка з гострими виступами, насадженими на держало.

Бунчук – відзнака гетьмана і кошового під час військових походів – це древко завдовжки 2 – 2,5 метри із золотою кулею, на якій було підвішено кінське волосся й червоні мотузки як символ гетьманської влади.

Звичай ношення бунчука спочатку був у турків, потім цю традицію перейняли поляки, а тоді вже й українські гетьмани. Бунчуки несли перед Гетьманом при його виїздах та виходах та ставили перед гетьманським наметом; зберігалася у бунчужного.

Печатка — символ влади судді. Нею скріплювались всі документи Війська Запорізького, видані кошем універсали, привілеї, дипломатичне листування. 
На печатці зображений герб — постать козака, озброєного мушкетом і шаблею.

Литаври – відзнака довбиша. Без ударів довбиша в литаври не можна було скликати січову раду.

Визначення.

Військові старшини — адміністрація на Січі, яка також обиралась на козацькій раді.

Клейноди — військові відзнаки козаків.

Гетьман — головний, старший серед козаків.

Булава — металева паля з кулею, символ влади гетьмана та кошового

отамана.

Бунчук — паля з кулею, оздоблена пасмами кінського волосся.

Корогви — козацькі прапорці.

В залежності від ліміту часу проходить у два варіанти

Варіант 1

Самостійна робота учнів із підручниками

Завдання: Скласти схему «Управління Січчю»

Перевіряється шляхом обговорення у загальному колі, виробляється спільна схема (у презентації)

Варіант 2

Перегляд відеофільму «Запорозька Січ»

•                  Як же виглядала Запорізька Січ? Які правила, традиції в ній існували?
•                  Де проживали козаки, що собою представляла військово-політична організація?

На ці та інші питання стосовно устрою Запорізької січі, ми знайдемо відповідь, переглянувши відеофільм «Запорізька Січ»

Запитання

• Під час перегляду відеофільму «Запорізька Січ» ви бачили, що козаки були озброєні. А яке саме озброєння було у козаків?
• Що називають клейнодами?

Запис у зошиті

Клейноди – військові атрибути, або символи влади (печатка, булава, бунчук, корогви).

VI. Узагальнення та систематизація знань

Поява гостей з далекого минулого. (додаток 1)

А це до нас завітали гості, які розкажуть чому вони пішли в козаки (селянин –кріпак, дяк, міщанин, український  шляхтич).

Запитання

• Яким був соціальний стан козацтва? (Селяни, міщани, православні священики, українські шляхтичі).
•  

VII. Рефлексія.

• Що нового ви дізналися на уроці?
• Що стало причиною виникнення козацтва?

Очікувана відповідь

• Нездатність  Речі Посполитої захистити українські землі від набігів татар.
• Посилення соціального гніту (запровадження кріпацтва).
• Релігійний гніт.
• Національний гніт.
• Патріотичні почуття нащадків князівських родин, бажання захистити  свою землю.

VIII. Підсумок уроку

Отже якою буде відповідь на проблемне питання нашого уроку

• Якою була роль козаків в історії України?

Метод акваріум.

Одна із груп веде дискусію в колі (після прослуховування аргументів групи, інші групи доповнюють, роблять висновки).

IX. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати повідомлення або презентацію на тему: «Козацьке військове мистецтво», «Козацька їжа», «Одяг козаків», «Зброя козаків».

1. Розповідь учителя
2. Робота з текстом підручника
3. Інтерактивна вправа «Хронологічні сходинки»
4. Перегляд фільму за змістом теми уроку.
5. Робота з документом
6. Прийом « Асоціативне гроно». (Складання семантичної карти за допомогою дієслів « Діяльність Сагайдачного» )

       7. Прийом « Історична телестудія».  ( Відеофільм  «Хотинська війна»  )

     8. Прийом «Історична довідка».

У . Закріплення та систематизація знань учнів

1. Технологія « Мозковий штурм»

2.Хронологічні задачи

3.Вправа « Погода в класі»

УІІ. Підсумок уроку

УІІІ. Домашнє завдання:опрацювати §10 підручника, підготувати повідомлення « Майстри морських походів», «Козацький гетьман Самійло Кішка»

УІІІ. Оцінювання

Резервне завдання . Інтерактивна вправа «Історична книгарня»