Урок зарубіжної літератури. 6 клас. "Тема мистецтва у творі В.Г.Короленка "Сліпий музикант"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема мистецтва

 у творі В.Г.Короленка

 «Сліпий музикант»

 

6 клас

 

 

 

 

Учитель Потапенко О.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:  Тема мистецтва у творі В.Г.Короленка «Сліпий музикант»

 

Мета:

Повторити окремі  факти життєвої і творчої біографії митця,

сформувати цілісне  сприйняття тексту,

визначити актуальні проблеми у творі,

 висловлювати своє ставлення до порушених питань, розкривати їх актуальність;

виявляти особливості композиції твору, визначити кульмінаційні моменти;

вчитися характеризувати персонажів у їх ставленні мистецтва, людей;

пояснювати вчинки персонажів, мотиви їхньої поведінки;

вчитися знаходити художні деталі та встановлювати їх роль у тексті (змалювання персонажів, розкриття їх внутрішнього стану, увиразнення авторської ідеї);

вчитися  вирізняти підтекст, обґрунтовувати свою думку;

зіставляти літературний твір з його екранізацією, ілюстраціями.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Обладнання:  портрет В.Короленка, текст повісті В.Короленка «Сліпий музикант» комп’ютерна презентація із завданнями, уривками тексту, картинами І.О.Єрменьова «Сліпці», фільм «Сліпий музикант».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

 

Епіграф до уроку:

... Музика теж велика сила, що дає мож-

 ливість володіти серцем натовпу ... Так, він

 прозрів ... він відчуває і людське горе, і

 людську радість, він прозрів і зуміє

нагадати щасливим про нещасних ...

 (В. Г. Короленко)

 

І. Організація класу.

Слайд 1.

 

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Мабуть,  ви чули у своєму житті, що музика творить дива: наприклад, «Полонез» Огінського врятовує від головного болю, у лікуванні серцево-судинних захворювань допомагає музика Мендельсона. Надіюся, ви на уроці знайдете панацею від душевних хвороб як для себе, так і для своїх близьких. І в цьому нам допоможуть герої повісті російського письменника  Володимира Галактіоновича Короленка «Сліпий музикант».

Слайд 2.

Сьогодні ми  будемо спілкуватися про роль мистецтва в житті людини, в житті героїв повісті, будемо переказувати, досліджувати текст, висловлювати власні думки, таким чином підготуємося до написання творчої роботи. Нагадаймо правила: думай швидко, говори українською,  відповідай чітко, будь на уроці активним.

 

Запис  в зошитах теми уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

 Талановита людина – талановита в усіх своїх проявах. Цей вислів особливо справедливий щодо В.Короленка, адже ще його сучасники влучно сказали, що найкращий твір письменника – це він сам, його життя та сутність. Ми не можемо уявити  сьогодення без мистецтва: без образотворчого мистецтва, музики, мистецтва слова, танцю…

Слайд 3.

І більше ста років тому життя  В.Г.Короленка  було  наповнене мистецтвом. Згадаємо, яку роль відігравало мистецтво в житті Володимира Короленка.

 

Метод «Гронування» (учні згадують з уроку знайомства з біографічними даними про письменника і коротко відповідають, а учитель занотовує на мультимедійній дошці).

(Відповіді учнів.

Любов до малювання.

Малювання – сімейна традиція.

Власне ілюстрування творів.

Музично-живописний колорит прози митця.

Мистецтво – засіб заробітку.

Мистецтво наближене до реалій.

Мета митця – відтворювати правду.

Любов до фотомистецтва.

Домашнє музикування дворянської сім’ї.

Виконання пісень в гімназіях.

Участь в організації концертів.

Театр із дитинства.)

 

(Матеріал для вчителя, факти із біографії на першому уроці вивчаються учнями.

Малювання було сімейною традицією Короленків. Відомо, що мав гарний хист до нього батько письменника, Галактіон Опанасович. Пізніше, на професійному рівні ним займалася донька Володимира Галактіоновича, Наталія, яка у Франції вчилася на художницю.

Відомо про його чудові здібності до малювання, які відзначали ще вчителі гімназій.

Літературознавці  відмічають музично-живописний колорит прози Короленка.

Вважається, що Короленко належав до тих художників слова, які почували себе вільно і розкуто лише тоді, коли писали "з натури", тобто коли їхній геній спирався безпосередньо на враження життя. Деякі короленкознавці навіть вважають, що зір та слух у нього були розвинуті краще, ніж уява. Письменник сам ілюстрував свої твори, але твори  друкувалися  у журналах і газетах, тому ілюстрацій не мали. Більшість ілюстрацій зберігається в музеях. 

В.Г.Короленко ніколи не афішував своїх здібностей до живопису, не робив виставок, але дуже любив малювати. Він працював захоплено, легко, отримуючи від малювання задоволення. Цікаво, що лікарі під час хвороби навіть радили малювання як відволікаючий та заспокійливий засіб. Інколи воно слугувало й меркантильним цілям. Так, розмальовуючи книги та ботанічні атласи для друкарень, створюючи ікони, він у скрутні періоди життя заробляв таким чином гроші. Він розумів мистецтво як таке, що не стоїть на місці і не може бути незмінним. Він був проти сухих і мертвих шаблонів, але заперечував перекручення дійсності у гонитві за зовнішньою красивістю та ефектами. На його думку, мистецтво мало бути перш за все якомога більше наближеним до реалій життя. Короленко писав, що митець, якщо він хоче відтворити художню правду, а вище за правду немає нічого, повинен постійно вдосконалювати техніку, брати сюжети з натури, досліджувати природу, історію і побут народу.

Дивовижно, але факт, що вже на початку розвитку фотомистецтва Короленко зрозумів його важливість та майбутню перспективу. Він активно ним займався, збереглися навіть фотографії, на яких Володимир Галактіонович зображений з фотоапаратом у руках.

Отже, як бачимо, зв'язок письменника зі світом образотворчого мистецтва був досить міцним.

 

В особистому житті  В.Г. Короленка музичне мистецтво відігравало значну роль: музичність як самобутня риса літературного стилю. Як і в будь-якій дворянській сім'ї, у Короленків широко практикувалося домашнє музикування. Про це неодноразово згадують у своїх спогадах сучасники письменника, а також сам він в "Історії мого сучасника". Грою на фортепіано займалася мати, Евеліна Йосипівна, рідні та двоюрідні сестри. Великий світ музики зачаровував душу письменника з юнацьких років. З великим натхненням сприймав він церковні співи, зокрема "Світе тихий", народне музичне мистецтво. Любов до останнього зародилася в серці Володимира ще під час спілкування в с.Харалузі з простим сільським хлопцем Антосем, який чудово грав на скрипці, а потім у Рівному, коли він разом із товаришами і вчителем В.Авдієвим співав українські народні пісні. Відомі факти з його біографії про запрошення ним на свою дачу біля Полтави і організацію там концерту кобзаря М.Кравченка в 1905 р., про спілкування з Гнатом Галайдою. Відомо, що він брав участь в організації концерту, присвяченого М.Лисенку у С.-Петербурзі в 1904 році.).

 

Вчитель: Для В.Короленка найголовнішою метою в житті і творчості була людина, її гідність, її щастя на землі.

 

Словникова робота:

Мисте́цтво — одна з форм суспільної свідомості;

 вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів.

 У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.

 

Про які види мистецтва говориться у творі? (Відповіді учнів. У творі  автор говорить про музичне мистецтво).

 

Що для вас є музика?

«Продовж речення». (Відповіді учнів.  Музика для мене… (хобі, енергія, дозвілля, спілкування…)).

Які музичні інструменти  згадані у творі? (Вчитель записує на дошці графи, учні пізніше запишуть у зошитах). Яка музика звучить на сторінках повісті? (Відповіді учнів.   Скрипка, контрабас,  дудка (сопілка), фортепіано).

Вчитель. Є ще  таємне, приховане «мистецтво», яке відкриється  нам  наприкінці уроку, якщо були уважними читачами, згадаємо деталі твору, знаємо події і згодом з’ясуємо. (Запис на дошці: Мистецтво -…).

 

Завдання «Розставити пункти плану твору за  сюжетом та композицією (Учень заздалегідь складає план (під контролем учителя), міняє послідовність і пропонує однокласникам відновити події за сюжетом. Один учень працює біля мультимедійної дошки).

 Приклади,

1. Народження сліпого хлопчика в родині Попельських.
2. Мати та дядько Максим - поруч. 
3. Нове знайомство – новий світ.
4. Спілкування Петруся зі Ставрученками.
5. Подорож в N-ський монастир. 
6. Шлях до Почаєва.
7. Дебют сліпого музиканта, що прозрів. 

 

1. Темне горе над дитячим ліжком.
2. Початок пізнання світу.
3. Евеліна і Петрусь – добрі друзі.
4. Нові перспективи для Евеліни та Петра.
5. Враження від зустрічі із дзвонарем.
6. Життя зі сліпцями.
7. Прозріння сліпого.

 

Слайд 4.

ІV. Робота над темою. Робота з текстом.

Як музичні інструменти входять в текст повісті?

Знайти, зачитати, пояснити. (учні записують в зошити цитати про інструменти, як їх описує автор.).

Слайд 5.

 

 

Скрипка: «Коли смичком по пружних струнах, тоді рідко хто в корчмі міг усидіти на місці», легкі, співучі й стрибучі тони Йохимової скрипки», «пустотлива і жвава мелодія».

Оригінал: «Когда кривым смычком по упругим струнам, тогда редко кто в корчме мог усидеть на месте»,  «легкие, певучие и прыгающие тона Иохимовой скрипки», «веселый плясовой напев»

 

Контрабас: «Незграбний», «надривається від зусиль», «важкі басові ноти». Оригінал: «Контрабас… неуклюжий «струмент», надрывается от усилий… тяжелые басовые ноты».

 

Слайд 6.

Дудка горянина: «Не справдила його сподівань».

Оригінал: «Горская деревянная дудка…ее тихие, задушевные переливы …обманула ожидания…не слушалась хохлацкого сердца. Она свистела там, где нужно было петь, взвизгивала тогда, когда он ждал от нее томного дрожания, и вообще никак не поддавалась его настроению».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 7 .

 

Дудка, зроблена Йохимом:  «Ніжні, задумливі, переливчасті й тремтливі трелі», «вона була частиною його самого», «кожен відтінок його туги тремтів у чудесній дудці», «мотиви чудесної дудки», «хохлацька сопілка», «кусок української верби», «дурна свистілка». 

Оригінал:  «Нежные, задумчивые, переливчатые и дрожащие трели. Иохим был совершенно доволен своей дудкой. Казалось, она была частью его самого; звуки, которые она издавала, лились будто из собственной его согретой и разнеженной груди, и каждый изгиб его чувства, каждый оттенок его скорби тотчас же дрожал в чудесной дудке».

 

Слайд 8 .

Якому музичному інструменту В.Короленко надає перевагу, чому?  (Відповіді учнів. В.Короленко надає перевагу дудці, виготовленій Йохимом, тому що  зроблена на рідній землі, ніби відчуває дух рідної природи. Учні аргументують відповіді, використовують цитати).

 

Повну відповідь учні самостійно записують у зошити.

 

Робота з образом Йохима.

Яку роль грала музика в житті Йохима? (Характеристика, елементи переказу розділу ІV глави другої).

Читання цитат.

 

Вислови думку: «Якби  Йохим не вмів грати?»

 

Вчитель. Отже, музика для Йохима – частина його життя, спогад,  майбутнє. Музика врятувала, надихнула, дала надію.

Сенкан «Музика для Йохима»

Музика

Сумна, задумлива

Лікує, рятує, надихає

Найпотаємніше звучить  в мелодії

Душа

 

Яку роль зіграла музика Йохима  в житті сліпого?

 

 «Ему шел пятый год, когда искусство вошло в его жизнь».

Переказ «Петрусь знайомиться з дудкою».

Слайд 9.

Як мати поставилася до  захоплення сина?

Слайд 10 .

 

Переклад: «чиєсь швидке, схвильоване , коротке дихання», «жадібно тягся до нього своїми рученятами».

 (Відповіді учнів. Ревнувала, згадала про свої вміння грати на піаніно і замовила інструмент, щоб  зблизитися із сином).

Яке враження справила «привозна музика» на Петруся?

Слайд 11 .

Обговорення. Читання і запис  цитат «Фортепіано». «Привозна музика», «дуже важка», «дивно гуло, гурчало й подзвонювало», «гудіння… наче погрожуючи комусь у великому гніві».

(Завдання до  початку перегляду: Яке враження справила гра на вас, які почуття ви відчули?).

Прослуховування епізоду фільму «Сліпий музикант» із закритими очима дітей (Гра матері на піаніно (час: 13 хв.15 с. – 14 хв. 20 с.)

(Відповіді учнів.).

 

(Завдання до  початку перегляду: Яке враження справила гра матері на сина? Чи  відповідає тексту екранізація?).

Перегляд того ж  епізоду фільму «Сліпий музикант» (Гра матері на піаніно (час: 13 хв.15 с. – 14 хв. 20 с.).

(Відповіді учнів. «Звучання привозної музики налякало Петруся, тому що мати вибрала мелодію без душі - перше, що згадалося, а цей твір  сильними звуками налякав хлопчика).

 

Слайд 12.

Чи виправдав «привозний інструмент» надії пані? Чому?

Пошук відповіді в уривку. Читання.

Яку роль грала музика в житті  матері Петруся? (Відповіді учнів. Мати Петруся не замислювалася над музикою, поки  не зіштовхнулася з проблемою стати ближчою до сина).

Відчувати музику, красу можна навчитися і вона  навчилася. 

Як ви розумієте слова? (Читання вчителем) «Вона чимраз більше вчилася осягати нехитру таємницю безпосередньої  й чистої нештучної поезії… Тепер з-під рук виходили вже не тріскучі мудровані «п’єси», а тиха пісня, журна українська  думка дзвеніла й плакала в темних кімнатах, розм’якшуючи  матернє серце».

 (Почуття щирості, чуйності стали ближчі пані Попельської. Зір  може не допомогти побачити красу почуттів, відчути єдність із природою. Музика споріднена з душею, щирістю. Чуже горе, горе її дитини дало їй щирі почуття і бажання допомогти  Петрусю, а не переживати своє горе.). 

 

Читання уривків.  Розділ ХІІ, розділ ХІІІ глави другої.

 (Завдання до прослуховування : Порівняйте, як сприймає Петрусь музику Йохима.).

 

Читання вчителем:  «Максиму досить було одного погляду, щоб зрозуміти, що чуйна натура хлопчика здатна відгукнутися, незважаючи на сліпоту, на поетичні образи пісні».

Хто переміг у поєдинку: фортепіано чи  дудка? (Відповідь учнів з елементами переказу. (Йохим: «Ото ж як гарно… Бач, яка воно штука».)).

Отже, музика ввійшла в життя сліпого хлопчика, наповнила його.

 

 Згадайте, із яким образом порівнювався маленький хлопчик Петрусь? Образ  «Квітка в  теплиці».

Етапи пізнання світу через мистецтво.

За допомогою нотного стану, на якому розміщуються сім нот, згадаємо сім епізодів, які стали важливим кроком до пізнання світу Петрусем. Символічно зобразимо на нотному стані.

Слайд 13.  

(Відповіді учнів. Учитель коротко записує на мультимедійній дошці. Важливим є епізод знайомства з народною музикою Йохима, навчання гри на сопілці.

1. Народна музика Йохима, гра на сопілці.

2. Гра матері та сина на фортепіано.

3. Пізнання природи, кольору через музику. Епізод з лелекою.

4. Відносини з Евеліною. Знайомство зі Ставрученками. «Нова гра».

5. Історія про кобзаря Юрка.

6. Зустріч із дзвонарем.

7. Гра сліпих кобзарів і знайомство з ними.

 

Яка роль кожного етапу пізнання? Пізнання світу, людей – шлях до прозріння, впевненість  у майбутньому, надія, життя,  матеріальне забезпечення сім’ї.

Відносини між Петром і Евеліною були  надважливими у долі кожного.

Читання в діалозі.

Слайд 14.

 

 

Петрусь   відчував до  когось жалість,  відчував чийсь біль?  Що ми бачимо за сюжетом?

Слайд 15. Чиї слова.

Хто такий сліпий Юрко? Дзвонар? Роман? (Відповіді учнів.

Юрко – сліпий кобзар, бандурист,  що у 18 ст. прославився тим, що супроводжував отамана  козаків Карого, але вбитий татарами.

Роман – це хлопець, що осліп в 7 років,  йому легше, бо бачив світ, маму пам’ятає.

Дзвонар сліпий – озлобився на людей).

 

Що для них – музика? (Відповіді учнів: музика для кобзарів – засіб існування, знедолене життя, спосіб вираження думок).

 

 

 

 

Творче завдання: Перегляньте серію робіт російського графіка Івана Олексійовича Єрменьова і скажіть, які почуття на вас справили картини?

 

Слайд 16.

Слайд 17.

 

 

 

 

Слайд 18.

 

 

Розповідь учителя на фоні картин. Після повстання Пугачова всюди  панувала  бідність і хаос, безхатченки-жінки, старі, діти, йдуть по світу, лише б вижити. Картини Єрменьова показують страшні реалії життя. Для достовірності і переконливості, посилення враження художник використовує прийом статичності фігур і їх  безособовості, поряд із  неяскравим освітленням та низькою лінією горизонту.   Ці прийоми посилюють відчуття безвихідності,  приреченості, безпросвітності. Одягнуті лише в лахміття, позбавлені індивідуальних рис, ніби  завмерли, як трагічні постаменти, піднесені над горизонтом.

Які почуття на вас справили картини? (Відповіді учнів. Жалість, бажання допомогти).

Як про сліпих кобзарів пише В.Короленко?

Слайд 19. 

Як Петрусь зустрівся із сліпими?

Слайд 20.

Виразне читання. Зустріч  Петруся з сліпцями. Розмова з Максимом.

 

Чи зміг  Петро пізнати життя народу? Яким чином?

Переказ.

Які уроки Петро зробив під час подорожі із сліпцями до Почаєва?

(Відповіді учнів. Повернувся «новий Петро», який може співчувати  бідам інших, грати і співати про долі знедолених, розуміє проблеми бідняків).

 

Як ви думаєте,  що змінило ставлення Петра до музики, до себе і людей? Яка кульмінація твору? (Відповіді учнів. Подорож до Почаєва стала  поштовхом до усвідомлення  цінності життя, співчуття до людей. Епізод  подорожі із сліпими кобзарями  викликав переживання, як сліпий Петро («квітка в теплиці») витримає  шлях,  даний епізод  спричинив подальший розвиток подій:  повернення додому Петра зі зціленою душею, період навчання героя, дебют).

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Бесіда. Що є музика для Петруся? Думку обґрунтуйте. (Відповіді учнів. Музика стала для героя способом пізнання світу, вираження почуттів, думок, зціленням душі,  способом матеріального утримання сім’ї,  служінням народу).

 

Запис повної відповіді учнів (самостійно)  у зошити.

 

Читання вчителем уривку епілогу  на фоні останнього епізоду фільму «Дебют сліпого музиканта» ( 72 хв. 05 с. – 74.05

 

«Среди яркой и оживленной мелодии, счастливой и свободной, как степной ветер, и, как он, беззаботной, среди пестрого и широкого гула жизни, среди то грустного, то величавого напева народной песни все чаще, все настойчивее и сильнее прорывалась какая-то за душу хватающая нота.

«Так, так, мой мальчик, — мысленно ободрял Максим, — настигай их среди веселья и счастья…»

…это уже была не просьба о милостыне и не жалкий вопль, заглушаемый шумом улицы. В ней было все то, что было и прежде, когда, под ее влиянием, лицо Петра искажалось и он бежал от фортепиано, не в силах бороться с ее разъедающей болью. Теперь он одолел ее в своей душе и побеждал души этой толпы глубиной и ужасом жизненной правды… Это была тьма на фоне яркого света, напоминание о горе среди полноты счастливой жизни…

Максим опустил голову и думал:

«Да, он прозрел… На место слепого и неутомимого эгоистического страдания он носит в душе ощущение жизни, он чувствует и людское горе, и людскую радость, он прозрел и сумеет напомнить счастливым о несчастных…»

И старый солдат все ниже опускал голову. Вот и он сделал свое дело, и он недаром прожил на свете…».

 

VІ. Підсумки уроку.

Вчитель. Життя – це боротьба, кожен шукає шляхи свої, особливі, але в усі часи є місце подвигу, стремлінню до кращого, до щастя. Ліки від душевних хвороб, страхів – це відчуття того, що людина потрібна комусь. Життя Максима наповнилося сенсом, коли він знав, що може допомогти сліпому хлопчику, він потрібний Петру, а Петро відчув, що необхідний народу.

 

 

            А сьогодні ще хочу звернути вашу увагу на таку деталь, як імена героїв: 

Максим.  Що означає ім’я? – Найбільший. Чи погодитеся ви з тим, що ім’я не випадково вибране герою. Максим проявив найбільшу участь у долі Петруся, він, співвідносячи себе і племінника, зробив усе, щоб Петро  знайшов своє місце в житті).

А ім’я Петро  означає скеля, кам’яна брила. Він витримав усі труднощі, вистояв, зміцнів, загартувався,  вперто пізнавав життя, вивчав на собі, як не болісно було, життя знедолених бідняків і нагадав про них усім.

Евеліна. Ім’я називають і єврейським (переводять як "життєлюбна"), і староанглійським (що означає "гарна пташка"), і старофранцузьким ("лісовий горіх"). Співвідносять ім'я Евеліна і з ім'ям Єва, від якого воно могло статися – Жива. Вона підтримала, оживила почуття Петра, врятувала від самотності.

 

 

 

Робота з епіграфом.

... Музика теж велика сила, що дає мож-

 ливість володіти серцем натовпу ... Так, він

 прозрів ... він відчуває і людське горе, і

 людську радість, він прозрів і зуміє

нагадати щасливим про нещасних ...

 

Так про яке ж мистецтво (звичайно у переносному значенні цього слова), крім музичного,  говорить нам В.Короленко в підтексті? (Відповіді учнів)

Мистецтво відчувати природу.

Бути терплячим.

Бути уважним до інших.

Мистецтво любити.

Мистецтво милосердя, співчуття, співучасті.

Мистецтво  бути Людиною.

 

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

 

Вчитель. Людина створена для щастя, але щасливою не створена. Чи буде вона щасливою,  залежить від неї самої, від розуміння щастя, від прагнень і дій. 

 

 

VІІ. Домашнє завдання

 

Усім: Виразне читання розділу VІІІ  глави шостої.

Скласти 12 запитань до теми «Мистецтво в житті Петруся».

 

На вибір: Написати характеристику головного героя за асоціаціями з кольором.

Міні-твір «Якщо б Петрусь не зустрів Йохима…»,

Дослідницька робота:

Чому в повісті В.Короленко відводить мінімальну роль батьку Петруся?