Урок зарубіжної літератури в 11 класі "«…Що знаєш про мій біль і що я знаю про твій…» (Ф. Кафка) Характеристика образу Грегора Замзи. Зображення трагедії відчуження особистості

Тема уроку: «…Що знаєш про мій біль і що я знаю про твій…»   (Ф. Кафка)

Характеристика образу Грегора  Замзи. Зображення трагедії відчуження особистості в новелі Ф. Кафки  «Перевтілення». Внутрішні суперечності героя.

Цілі: осмислити трагедію головного героя, поглибити вміння характеризувати персонаж твору; дослідити внутрішню психологію героя; зробити спробу знайти «рятувальне коло» для людства, шукаючи допомогу в інших літературних творах (народні казки, С. Аксаков «Червона квіточка» …); розвивати навички аналізу художнього тексту; виховувати активну життєву позицію, прагнення відгукнутися на чуже горе; виховувати порядність, доброту, вміння побачити чужі проблеми і розрадити  їх.

Обладнання: ілюстрації до новели Катерини Гаврилової; репродукції картин  Едуарда Мунка  «Крик»,  Казимира  Малевича  «Чорний квадрат»;  портрет Ф. Кафки.

Тип  уроку: щоб довести чи спростувати наші твердження – проводимо психологічне дослідження;  на урок запрошений практичний психолог школи.

Проблема:  буття,  людина  і  світ.

«… Щасливим я був би тільки тоді, коли зміг би привести світ до чистоти, правди, сталості …»

Франц  Кафка

«Комплекс філософських ідей, порушених Кафкою, увійшов у серцевину духовного життя сучасного людства … слугував свого роду зразковою моделлю для багатьох митців ХХ сторіччя»

Є. Волощук

Хід  уроку:

І. Організаційний момент .

ІІ. Вступне слово вчителя з акцентацією завдань уроку. 

?  -  …Про що ви замислювались, коли сьогодні вранці йшли до школи ?... Чи звернули увагу на те, що садами, вулицями крокує осінь ? Парки і сади вкриті килимом з жовтого, червоного та зеленого листя. Можливо, когось бентежать ці невідворотні зміни у природі. А можливо, хтось із вас думав про сьогоднішній наш урок і розмірковував над філософською проблемою про людську долю, щастя, життя і смерть, про страждання, про сенс людського життя. Всі ці думки є наскрізними проблемами для всього людства, проходять через усю його історію, тому й отримали назву «вічні проблеми». І однозначної відповіді на ці питання людство так і не отримало.  Кожна людина рано чи пізно починає замислюватися над такими питаннями. Сьогодні і ми спробуємо відшукати відповідь на питання, яке звучить крізь віки та роки: «Хто ми у цьому світі ?»  і намагатимемося порушити проблему  «Буття, людина і світ».

Твір, з яким ми працюємо, називається «Перевтілення» (або метаморфози, перетворення).

- Що вам відомо про метаморфози в мистецтві ?

(… тема перевтілення з давніх-давен існує у творчості усіх народів. Це і антична міфологія, і у римського поета Овідія – «Метаморфози» - показав 250 сюжетів перетворень – перевтілень богів, героїв, звичайних людей. У М. Гоголя «Вій», у М. Булгакова - «Майстер і Маргарита» …)

Учитель:  Ми знаємо безліч казкових перетворень героїв: Царівна-жаба, «козленочек», Попелюшка, «Аленький цветочек»  С. Аксакова.  Але ці метаморфози в результаті виявилися щасливими.

- Що врятувало цих героїв від злих чар ? (добро, любов, співчуття, милосердя …)

Учитель: Так, в літературі  прикладів  метаморфоз  багато.  Літературний критик Є. Волощук писала:  «Однак нікому до Кафки не спадало на думку надати цьому прийому абсурдності,  не вмотивувавши перетворення. За Кафкою, в його світі перетворення можливі лише в гірший бік, нікому пожаліти нещасну людину. Це світ людини-комахи Грегора Замзи, жорстокий, незатишний …».  Спробуємо розібратися в його психології, вивести ті причини, які спонукали до жахливого перевтілення.

Учитель:  Хочу націлити вас, що урок складатиметься з двох частин:

І – «У світі Г. Замзи»

ІІ – Написання творчої роботи  «Чи є вихід із лабіринту перевтілення ?»

Тому будьте уважні,  занотовуйте головне,  робіть висновки – все пригодиться.

Супроводжуватимуть  наш  діалог ілюстрації до твору Катерини Гаврилової.

ІІІ.  Бесіда з метою актуалізації знань учнів.

Учитель: Змоделюйте навчальну ситуацію «Таємниця життя Грегора Замзи до перевтілення».   Світ захоплень,  сім'я,  служба   (цитати).

 Словникова робота: 

альтруїст -	Це безкорислива турбота про інших, готовність жертвувати заради інших своїми особистими інтересами
альтруїзм -

 - Яке відношення сім'ї до Грегора до перевтілення ?  (Грегор для них – машина для заробляння грошей).

Учитель:  Давайте все сказане і почуте об’єднаємо і визначимося:

«Хто він - Грегор Замза ?»

• виріс у міщанській родині у Празі;
• бажає поліпшити матеріальні статки в сім'ї, працює комівояжером, утримує родину, багато їздить, пропонуючи зразки тканин клієнтам;
• занадто піклується про членів сім'ї;
• щиро любить матір, сестру;
• об’єктивно оцінює занадто суворого батька;
• він – молодий чоловік, але разом з тим – доросла дитина: мріє про свята, про подарунки; не вміє ображатися; здатен прийти на допомогу сестрі;
• знайомства з  жінками носять випадковий характер, він – одинокий;
• світ захоплень мізерний: випилювання лобзиком, мовчазне читання газети або знайомство з розкладом поїздів (професійна потреба);
• служба для Грегора – тягар, тримається заради батьків; професійне спілкування обмежене;
• злиденність духовного інтелекту: ілюстровані журнали та портрет, який висить на стіні: «дама в хутрі …».

Учитель: працюємо в парах  (2 учня – до дошки)

Завдання: заповнити схеми потрібними фразами, фактами під загальною назвою  «Таємниця життя Грегора до перевтілення».

І.  Спілкування Грегора з навколишнім світом

 

 

 

                                                                                           

 

                            ?  ?

 

ІІ.  Взаємини  в  сім'ї  Замзів

                                         

?

   

?

 

                   ?

 

 

 

 

                               

 

 

 

 

 

ІІІ.  Стосунки на службі.                                          ?

 

 

 

 

 

                          Чому тримається на службі ?

 

(Учні працюють 5-10 хв., підписують «парну роботу», здають, а учні  біля дошки – озвучують).   Дивитися додаток № 1.

Учитель: Отже, ми дійшли до моменту, коли можна встановити причини незвичайного перевтілення:

• нерозуміння родини, самотність;
• абсурдні закони життя;
• жорстокий світ підштовхує на загибель людей.

4. Евристична бесіда.

?  - Як відреагував Грегор на метаморфозу, що сталася з ним ? (Не жахається свого перевтілення. Тон новели дуже спокійний. Грегор думає, що це сон.) (підтвердити  цитатами).

- Які його дії ?

І етап:   Грегор зберігає мислення людини, власне «Я»,  міркує, намагається поводитись,  наче нічого не трапилось (цитата, хрестоматія – ст..46).

ІІ етап:   Його думки, свідомість залишились без змін.  Кафка пише:  (цитата,  хрестоматія – ст.. 47).

ІІІ етап:   Глянув на будильник  (цитата,  хрестоматія – ст.. 47).

Відчуття неправильного ходу годинника,  який мав подзвонити – це символічний знак розвитку життя, котре почало рухатись у зворотному напрямку.

ІV етап:   природне бажання – їсти.

Учитель:   Але Грегор не вийшов зі спальні. 

?  - Як ви думаєте, чому наш герой не одразу повірив у своє перевтілення ?  (мабуть думав,  що це все – продовження сну, що все минеться).

?  - Якою була реакція сім'ї на те, що відбулося з їхнім сином і братом ?

Коли стало зрозуміло, що з ним не все гаразд, батьки ладні були допомогти йому: сестру й служницю відправили за лікарем і слюсарем – Грегор відчуває себе в оточенні близьких, а ми, читачі, разом з ним, сподіваємося на добрі наслідки  (цитата,  хрестоматія – ст.. 52).

Але починається період відчуження.  Родина пристосувалась до нового становища.  Вражає абсолютно ненормальна реакція родини: близькі люди від розпачу мусили б волати на Усесвіт, але сім'я  починає жити скромніше, тихіше, їм було дуже соромно комусь розповісти про таке лихо.

А  Грегор  думає:  «Яке тихе життя веде моя родина».

 ?  - Як ставиться до перевтілення свого сина батько ?

- безжалісно заганяє сина-комаху в кімнату;

- поцілив яблуком;

- отаке в мене життя,  отакий відпочинок на старість.

?  - Як ставиться до перевтілення свого сина мати ?

- не бачимо, щоб вона жаліла сина.

?  - Як ставиться до перевтілення свого брата сестра ?

- Грегору здається, що сестра про нього піклується – принаймні приносила їсти, потім – байдужа, не прибирає у нього, їй належать слова: «Треба його спекатись».

?  - Скільки днів не заходили до кімнати Грегора рідні ?

(цитата,  хрестоматія – ст.. 58, 63).

?  - Хто ж із них найжорстокіший ? 

- Спочатку здається, що батько.  Яблуко, кинуте ним у Грегора, вгрузло йому у спину і стало, можливо, однією із причин смерті Грегора. 

- Але ще жорстокішою виявилася сестра,  яку  Грегор любив найбільше: «Я не хочу цю потвору називати братом», «Його треба позбутись».

- Мати теж готова його зректися  (сцена з меблями).

Ніхто у родині Замзів не розуміє і не хоче розуміти, що Грегор зберіг людське серце.

?  - Як називає автор батьків Грегора ?

(вони не мають імен – пан, пані, те, що сталося з родичами – звичайне явище, іноді найближчі родичі – жорстокі та черстві).

Робота в парах:

Завдання: змоделюйте ситуацію, яка виникла у сім'ї Грегора Замзи, використовуючи геометричні символи, фігури.  Прокоментуйте.

Спочатку	Ситуація  в  сім'ї загострюється	Далі	Біль  родини  притупляється,  Грегора викидають,  викреслюють	Потім	А так і хочеться повернути Грегора (домалювати пунктир), щоб зігріли його. Але він залишається безпорадним і самотнім.
Б              С М		Б М                  С		Б М                  С

 

Умовні  позначення:

Б – батько, М – мати, С – сестра, Г – Грегор.

Учитель:   Уважно подивіться та розгляньте картину Казимира Малевича «Чорний  квадрат».  Минулого разу, коментуючи картину, ви були розгубленими: «Як можна розуміти її ?».

А  зараз які у вас асоціації  ?  (Відповіді учнів).

А от я для себе визначила:

- замкнутий простір,  з якого немає виходу;

- кімната Грегора, яка стала для нього пасткою;

- стіна, яка стоїть між особистістю та іншими людьми;

- атрибутика чорної магії, простір, в якому відбуваються жахливі перетворення.

Учитель:   Висновок:  порівняння життєвої ситуації Грегора з чорним квадратом, я думаю, має право на існування. Кожен з нас повною мірою відчув, що Грегор Замза не тільки потерпає від самотності, але й може сподіватися на  те, що може бути почутим.

Доречі, Малевич, коли працював над сценографією опери «Перемога над сонцем», придумав: чорним квадратом треба «затмить сонце». Символічне сонце перестало світити Грегорові  з моменту його перевтілення.

?  -  А чого ж найбільше хотілося Грегорові ? (елементарного – уваги, турботи).

?  -   Які відчуття перемагали у Грегорові: людини чи комахи ?

Висновок: Якщо Грегор – людська істота в комашиній подобі, то його родина  - комахи у людській подобі: «З його смертю вони відчули, що зможуть далі насолоджуватись життям. Полегшено зітхнули».

?  -   Чим закінчується новела ?   Яке рішення приймає Грегор Замза ?

«Треба  зникнути…»  Герой  помирає.

?  -   Що примушує його вирішити піти з життя ?

?  -   Чи мав Грегор Замза шанс на спасіння ?  (Мабуть ні. Адже в казках любов перетворювала  жахливих страхіть на прекрасних душею  і  тілом людей.   В основі лежить людська честь, співчуття,  любов.

У світі, який змальовує Кафка, перевтілення можливе тільки в гірший бік.  Нікому  підтримати,  поспівчувати.  Грегор  самотній).

Учитель:  Франц  Кафка – яскравий представник експресіонізму. Ми знайомі з цією літературною течією.  Ви мали випереджальне завдання: дослідити  риси експресіонізму в новелі.  (Відповіді учнів).

Мистецтвознавча сторінка.

Презентація  репродукція картини Едуарда Мунка «Крик». Мунк – експресіоніст.

?  -   Які емоції викликає дана картина ? Чому вона має таку назву ?

(Душа  кричить).

- Що об’єднує картину і новелу «Перевтілення» ?

(герой – самотній → кричить → ніхто не чує, а може не хоче чути ??)

?  -   То який же біль вразливіший ? (фізичний – зносив, а моральний – вирішив піти з життя).

Сам художник писав:  «… Создавая «Крик», я впервые  вторгся в мир страха и одиночества … Отчаяно кричит человек.  Его тело словно сводит судорогой,  а  лицо  своей желтизной и запавши глазами, распахнутыми в безотчетном страхе перед неведомой угрозой, более  всего  напоминает  лицо покойника …»

Учитель:  А ще перегукується з Кафкою та Мунком іспанський поет Фредеріко Гарсіа Лорка, зокрема  його поезія  «Убитий небом».

Убитий небом,

Серед форм,  які прямують до землі,

У форм, які відшукують кристал,

Я запущу своє волосся.

З обтятим деревом, що не співає,

Із хлоп’ям, чиє обличчя біле, як яйце.

Із звірятками, яким розбито голови,

Із водою в лахах сухих стебел .

З усіма, що повила глухоніма утома,

І з метеликом,  утопленим в чорнильниці.

Стикаючись із власним обличчям, обмінним щодня.

Убитий небом !

?  -   Що відчуваємо, коли слухаємо ?

(відчуваємо шок, як і герой новели).

Учитель:  Експресіоністи широко використовували символіку. Новела «Перевтілення» - символічний твір.

Дослідимо  символіку твору.

• Двері (перепона)
• Яблуко (зло)
• Символічне число  3 :

• 3 появи Г. З.;
• З види болю;
• 3 інтер’єра;
• 3 реакції сім'ї.

 

Кімната Грегора – одні двері, але у новелі двері – ПЕРЕПОНА. Та є вікно. Чому Грегор Замза не використав його, щоб вибратися із замкнутого простору, він же перекинувся на жука, а жук має крила ? (думав, що завдасть сім'ї болю).

Учитель:  Коли Кафці було 20 років, він написав: «Я думаю, нам слід читати тільки ті твори, книжки, які ранять і терзають нас.  Якщо книжка, яку ми читаємо, не б'є нас по голові, то навіщо її читати ?»

?  -   Як ви думаєте, твір Кафки належить до тих, що ранять душу ?

(…з'ясовується, що те, про що писав Кафка, нажаль, - наш світ, і проблеми ті ж, а хочеться, щоб не було негативу в житті, лише позитив.).

Учитель:  Найвірогідніше, дуже багато залежить і від самої людини, її поведінки, оточення. А несприятливих умов та ситуацій у житті ніколи не бракує. А відтак  потрібно намагатися робити все, аби не бути і не стати комахою – завжди залишатися людиною. Тут вже є над чим поміркувати. Я думаю, ви це й зробили, пишучи твір-мініатюру «Одного ранку, прокинувшись, я побачила, що обернулась на …»

Ось і спробуємо зрозуміти, що таке перевтілення, влаштувавши

ток -маскарад.

Запропоновані  образи:

Зірка

Птах

Хмара

Цукерка

Троянда

Квітка

Метелик

Дзеркало

………..

Наприклад,   птах:

?  -   Як ви себе почуваєте ? Краще, ніж в образі людини ? А куди б ви хотіли полетіти ?  Уявіть собі, що ви летите, хочете приземлитися, а тут мисливець стріляє з рушниці ! …

- То ким краще бути – птахом чи людиною ?

До цукерки: - ? – Подобається бути цукеркою з товстим прошарком шоколаду?А не боїтесь,що вас врешті-решт хтось з’їсть? (Див. додаток № 7)

Слово  психолога.

Психологічний коментар асоціативних образів, обраних дітьми.

Висновок:

Учитель:  Дорогі діти,  щоб не лунали в житті людей постріли, щоб не кидали в нас камінням, щоб не викинули, як непотріб, щоб не обпалив ніхто нам крилець, треба змінювати світ на краще, і починати потрібно з себе !

Ось перед вами на столі лежать яблука.  В новелі вони стали символом людської жорстокості, ненависті, байдужості. Але вони можуть змінити свою символічність. І це також залежить від нас. Що ви з ними зробите, вирішувати вам: можете викинути чи жбурнути в когось, можете  ритуально обмінятись між собою, а можете вийти з класу і просто так, без жодної підстави, пригостити цим яблуком першого зустрічного, щоб зробити йому приємно ! …І зрозуміти просту і величну істину:   «Яке щастя бути разом з людьми».

А зараз ІІ частина нашого  уроку:

Учитель:  Кафка писав: «Превращение» - страшный сон, страшное видение. Сон снимает покров с действительности, с которой не может сравниться  никакое  видение.  В этом ужас жизни ! 

?  -   З якою дійсністю не може порівнятися жодне видіння ?

(сучасна  жорстокість  світу)

(розгорнута  метафора ?)

- І це правда.

Абсолютно чорно – білу оповідь Кафки не прикрашає жодна метафора. Тож дозволимо собі прикрасити її надією.

- Прошу вас у творчій роботі подати свої рецепти, як вийти із лабіринту перевтілень.

Написати відповідь на проблемне питання: «Чи є вихід із лабіринту перевтілень?»

- Точкою  відліку  вашого  міркування  стануть  слова  письменника: (звертаємося  до  епіграфа):

«Щасливий  я  був  би  тільки  тоді,

коли  зміг  би  привести  світ

до чистоти, правди, сталості…».