Урок "Заснування античних грецьких поселень на території України". Практична робота: позначення на контурній карті міст-колоній на території сучасної України

Автор Лемешко Ніна Володимирівна, учитель історії Лисогірської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист

 

Предмет: Всесвітня історія. Історія України. Інтегрований курс

Клас: 6

Тема: Заснування античних грецьких поселень на території України.

           Практична робота: позначення на контурній карті міст-колоній на 

           території сучасної України

Мета :

Навчальна:

• закріпити знання учнів про утворення держав у стародавній Греції, поглибити їх знаннями про різні форми держави, зокрема міст-держав, утворених шляхом колонізації;
• закріпити знання про причини грецької колонізації Північного Причорномор’я, визначити її хронологічні рамки; визначити причини появи полісів на території України, підкресливши мирний характер колонізації;
• сформувати уявлення про суспільне та господарське життя античних міст-держав Північного Причорномор’я; визначити особливості життя мешканців давньогрецьких полісів;
•   показати  вплив грецької колонізації на населення Північного Причорномор’я та навпаки.

Розвивальна:

• розвивати вміння учнів:
  • встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
  • застосовувати та пояснювати поняття «колонія», «метрополія», «колонізація»;
  • аналізувати матеріал підручника та фрагменту мультимедійного уроку;
  • складати прості порівняльні таблиці
• формувати здатність учнів сприймати й досліджувати факти та об'єкти в історичному просторі, використовуючи різні прийоми роботи з історичними картами.

Виховна:

• закласти у свідомість учнів думку про те, що перед людиною завжди був вибір, людина – активний суб’єкт історії і намагається самостійно скеровувати свою долю;

•  формувати шанобливе ставлення до культури еллінів античних міст-держав;
• викликати інтерес до даної теми, пов’язаної з історією нашого краю;
• формувати позитивну мотивацію до навчання.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті центри античної цивілізації на території України;

• визначати час створення античних грецьких міст і  співвідносити його з сучасністю;

• розповідати про суспільне та господарське життя античних грецьких міст;

• висловлювати міркування про взаємозбагачення цивілізацій – античної грецької та української.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник «Історія стародавнього світу» (автори  О.І.Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б.Малієнко), карта «Колонії греків у VІІІ – V ст. до н.е.» в Атласі з історії стародавнього світу для 6 класу, ППЗ «Світ античної культури».

Методи і прийоми: методи - інформаційно-ілюстративний, частково-пошуковий; прийоми – вправа «Подарунок», запитання – несподіванка, емоційна розповідь вчителя, епіграфи, «Рамка цілі», проблемне запитання, персоніфікація, робота з атласом і картою підручника, складання таблиці.

Випереджувальне завдання:

Індивідуальне: підготувати повідомлення про три античні  міста-колонії у Північному Причорномор’ї.

Оформлення дошки.

Центральна частина

Адміністративна карта сучасної України.

Запис теми і плану.

«Рамка цілі»

Ліва частина

Епіграфи

Права частина

Проблемне запитання

 

Епіграф уроку:

«Вона (грецька колонізація) була не тільки джерелом

відомостей про Східну Європу, але й джерелом, з якого

                                    йшли   проміння  культури  у  глиб  східноєвропейського

                                   суходолу. Бо се його вікно в Європу, в  культурний світ.»

Михайло Грушевський

 

  «Греки обсіли моря від Гібралтару

 до Кавказу – наче жаби ставки».

Платон,

давньогрецький філософ

 

Перебіг уроку

 І. Етап орієнтації та мотивації навчальної діяльності учнів.

Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. Вправа «Подарунок».

 Вчитель: Доброго дня, діти! Ми знову зібралися разом, щоб продовжити пізнавати таємничий і багатогранний світ історії. Китайський філософ якось сказав своїм учням, що людина ніколи не повинна зупинятися ні в своєму навчанні, ні у творчості. Тому невпинний пошук – це потреба душі, ми працюємо над собою, бо робота стає невід’ємною частиною нашого життя.

 Простягніть долоню. Подаруйте товаришу по парті для роботи на уроці старанність, наполегливість, творчість. Простягніть іншу долоню. На неї я дарую вам свою любов, терпіння, знання, повагу.

  А тепер обміняймося дарунками. Доторкніться долонькою до долоньки. Ви готові до роботи? Вперед!

2.Запитання - несподіванка:

 «Як ви думаєте, чи могли греки спілкуватися з нашими предками? Погляньте на карту в підручнику (с.138), і скажіть чи могли допливти греки аж до сучасних українських земель? Які народи проживали в той час на території нашого краю?»

 Підсумовуючи учнівські відповіді, вчитель говорить: «Так, ви маєте рацію. Греки були чудовими мореплавцями і допливали аж до узбережжя Північного Причорномор’я. В той час там жили скіфи. Греки заснували там свої поселення – колонії.»

3. Зверніться до карти Атласу на с.8, зверніть увагу на назви морів. Як сьогодні називаються ці моря?

Легенда «Понт Аксинський і Понт Евксинський»

Давно це було. Так давно, що навіть відлік часу йшов у зворотний бік. Жило в біля моря, яке сьогодні називають Чорним горде і миролюбне плем’я таврів. Жило тихо і мирно, багатіло з кожним роком завдяки своїй працьовитості. Почули про країну таврів - Тавриду в далекій Елладі, і замислили греки підкорити цю багату землю. Біля берегів Тавриди з’явилося безліч кораблів. У них сиділи озброєні елліни… Сполошилося селище таврів. Жінки та діти сховалися в пече­ри, а чоловіки приготувалися відбити напад. Вони зрозуміли, що битва буде не на життя, а на смерть: греків була незліченна кількість. Але тут немов хмари закрили зірки. То гігантські орли-грифи злетіли зі скель і кинулися до моря. Розпластавши величезні кри­ла, орли стали кружляти над грецькими кораблями. Із переляку за­кричали елліни й позатуляли голови щитами. Горяни, побачивши підтримку з неба, почали штовхати згори у воду величезні валуни. Нажахані, повернули елліни свої кораблі назад. Але мало хто по­вернувся до своїх берегів, більшість загинули під час страшного шторму на морі. Відтоді греки стали називати це море Понтом Аксинським — Не­гостинним морем. І наказали дітям своїм, щоб ті ніколи не підні­мали зброї проти жителів Тавриди й ніколи не намагалися пройти Понтом Аксинським.

Минув час, знову почали вабити греків сонячні береги багатої Тавриди. Але вони добре пам’ятали наказ своїх предків, і не тисячі кораблів вийшли в Понт Аксинський, а лише п’ять. І сиділи в кораблях не озброєні воїни, а мирні посли з багатими подарунками для таврів. І домовилися таври з греками, і заприсяглися, що ніколи не піднімуть зброї один проти одного. Відтоді й оселилися елліни вдалині від Еллади і щасливо зажили під сонцем Тавриди. Стали вони вирощувати виноград і троянди. Вели торгівлю з горянами й дивувалися: чому таке ласкаве море назване Аксинським — Негостинним? Ні, це добре і гостинне море. І назвали греки море Понтом Евксинським — Гостинним морем.

Багата українська земля завжди приваблювала народи та племена з різних куточків світу. У VIII до н. е. греки починають розселюватися по берегах Середземного та Чорного морів. Давньогрецький філософ Платон писав: «Греки обсіли моря від Гібралтару до Кавказу – наче жаби ставки».

Сьогодні ви дізнаєтеся про  заснування античних грецьких поселень на території Північного Причорномор’я – територія півдня сучасної України, яке припадає на період VІІ – V ст. до н.е.

Прошу вас звернутися до карти сучасної України.

Фронтальна бесіда за алгоритмом:

Які моря омивають територію України на півдні? Території яких областей прилягають до цих морів? Який півострів знаходиться на півдні України?

ІІ.  Оголошення теми, планування навчальної діяльності.

“Рамка цілі”. Метод передбачає виокремлення етапів або стадій у поясненні будь-якої історичної події, явища,  процесу.

Учитель повідомляє учням алгоритм роботи, розрахований на чотири послідовних кроки:

1.   Мета (Чому? Навіщо? Для чого?) – це те, чого прагнуть головні дійові особи або групи.
2.   План (Яким чином? Як?) – це кроки для досягнення мети, практичні дії.
3.   Дія (Що? Де? Коли?) – це фактичне втілення плану.
4.   Результат (Які наслідки? Які підсумки?) – наслідок проведеної дії чи дій, що приводять або не приводять до досягнення мети.

Схематично це може мати наступний вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Отже навіщо учням треба знати про античні міста, засновані греками на території Північного Причорномор’я?

Варіант відповіді: історія цих міст є частиною історії нашої держави, цікаво також, як вплинули греки на життя місцевого населення і навпаки, як склалися їхні взаємини і подальша доля. Культура грецьких колоній вплинула на розвиток праслов’ян. Античні традиції через грецькі міста-колонії дійшли й до Київської Русі. Видатний історик Михайло Грушевський так оцінював це історичне явище (зачитати епіграф).

2. Яким чином ми будемо дізнаватися про це? Які джерела інформації маємо у своєму розпорядженні?

Варіант відповіді: з тексту підручника, ілюстрацій, карт підручника та атласу, а також з фрагменту мультимедійного уроку.

План

1. Заснування античних грецьких поселень на території України (у Північному Причорномор’ї). Практична робота на карті атласу.
2. Суспільне, господарське життя і побут в античних полісах на території України.
3. Взаємини греків і місцевого населення. Значення грецької колонізації для самих греків і для місцевого населення Північного Причорномор’я.

 

Фактичне виконання плану – постановка проблемного запитання

  Деякі дослідники історії Давньої Греції вважають, що "Море цивілізувало греків." Як ви вважаєте, що це означає? Чи погоджуєтесь Ви з цією думкою? Свою відповідь поясніть, спираючись на історичні факти.

 

 

ІІІ. Виконання плану навчальної діяльності.

1.Активізація навчальної діяльності

Вчитель: щоб реалізувати наш план, в першу чергу повторимо матеріал попереднього уроку.

• На дошці записані поняття з пропущеними буквами: к_ _ _ _ _ _я,

к_ _ _ _ _ _ _ _ _ я, м_ _ _ _ _ _ _ _ я. Одному з учнів пропонується вписати пропущені букви і пояснити значення цих понять (колонія, колонізація, метрополія).

• Другому учневі пропонується скласти план пункту 1.

Варіант плану:

1. Причини переселення греків на інші землі
2. Хто вирушав у далеку дорогу?
3. Три основні напрямки колонізації
4. Стосунки греків з місцевим населенням.
5. Як колонізація змінила грецький світ?
   • Учням пропонується пригадати причини колонізації методом персоніфікації. Кілька учнів грають ролі представників різних верств населення і зачитують свої історії. Інші учні мають співставити ці історії із записами в зошиті і назвати причину.

Селянин 1. «Я – бідний селянин. В нашій долині ніхто не вміє краще за мене орати землю. Але що з того? Ділянка моя високо в горах, землі в долині захопили багатії. Скільки не працюй, а зі злиднів не виберешся. Часто доводиться голодувати. Може, на чужині я знайду своє щастя».

 Відповідь: Брак природних ресурсів, злидні селян.

Селянин 2. «А у мене справи ще гірші. Як поставили мені на ділянці борговий камінь, втратив я спокій і сон. Весь час думаю: як не стати рабом-боржником. Вирішив я кинути і закладену ділянку, і рідне село. Кажуть, за морем є країни, де скільки хочеш і вона ще краща, ніж на берегах Нілу!»

Страх перед рабством

Торговці. «Ми торговці і живемо тут в Коринфі. Чули ми, що в заморських країнах охоче міняють пшеницю і рабів на грецькі товари : розписні вази, шерстяні тканини, виноградне вино і оливкове масло. Ми попливемо з вами.»

Розвиток торгівлі

Ткачі-ремісники. «Ми ткачі-ремісники. Нам довелося назавжди залишити рідне місто. Народ повстав проти знаті. Аристократи перемогли, і ми змушені тікати, бо покарання неминуче.»

Знатний чоловік. «Я з давнього роду. Я був правителем у своєму місті. Але однієї ночі мені довелося кинути дім і тікати. Вірний слуга повідомив мені, що в місті спалахнуло повстання демосу, багато знатних людей було вбито.»

Політичні конфлікти

Одному з учнів пропонується назвати і пояснити  всі причини колонізації.

• За допомогою карти підручника (с.138) визначити напрями колонізації
• Які стосунки складалися у греків з місцевим населенням?
• Як колонізація змінила грецький світ?
• Яка інформація відсутня в плані та пункті 1 підручника? (про труднощі, які підстерігали греків під час колонізації)

Вивчення нового матеріалу

І. Практична робота – позначення на контурній карті атласу основних античних колоній в Північному Причорномор’ї.

• Позначте цифрами на карті грецькі міста-держави:

1. Розташоване на березі Керченської протоки.
2. Найпівнічніша грецька колонія в Причорномор’ї.
3. Розташоване на правому березі Дністровського лиману.
4. Місто в Криму, назва якого в перекладі з грецької означає «півострів».

• Напишіть на карті сучасні назви річок, які греки називали Тірас, Гіпаніс, Борисфен, Істр.
• Напишіть назву морів, які греки називали Понт Евксинський та Меотида
• Підкресліть назви кочових племен, які спілкувалися з греками-колоністами.

 

ІІ. Перегляд фрагменту мультимедійного уроку. Учням пропонується переглянути фрагмент мультимедійного уроку «Грецька колонізація» ППЗ «Світ античної культури»  та поставити 4 запитання до фрагменту, які б розкривали його зміст.

 «…ми можемо відкрити для себе новий світ,

коли навчимося ставити правильні запитання.»

К.Еріксон

«Часто і по-серйозному запитувати –

означає набувати точних знань»

Платон

Варіанти запитань

1. Які міста утворилися на території Північного Причорномор’я?
2. Чим було подібне життя в грецьких колоніях і життя греків в Елладі?
3. Які стосунки склалися у греків з сусідніми народами?
4. Як культура стародавніх греків вплинула на культуру сусідніх народів?

ІІІ. Робота з підручником. Групові завдання

І група Поставте запитання, які не повторюють мультимедійний фрагмент.

ІІ група Розгляньте ілюстрації на сторінках 139-140 та дайте відповідь на запитання до них.

IV. Заслуховування повідомлень учнів  про три міста Ольвію, Херсонес, Пантікапей та складання простої текстової таблиці.       

Назва міста	Походження назви	Місцезнаходження

 

ІУ. Підведення підсумків вивченого матеріалу. Рефлексія. Контрольно-оцінювальний етап.

 Відповідь на проблемне запитання.

1. Усі античні колонії були створені за подобою своїх метрополій. Більшість античних колоній були заснованими вихідцями з Іонічної Греції, а саме з міста – Мілет. Грецькі колонії були цілком політично незалежними державами. Державний лад в грецьких полісах був переважно республіканський.

    2. Типові грецькі міста були не більше 50-60 га. Житла будувалися з каменю або цегли (небаченого явища для місцевого варварського населення). Навколо міст розташовувалася сільськогосподарська округа поліса – хора.

   3.Економіка грецьких колоній була в переважній більшості сільськогосподарською, але з значним  розвитком ремісництва та торгівлі.

   4. Економіка грецьких колоній в Північному Причорномор’ї  була  дуже розвинутою, про що свідчить той факт, що практично кожен значний поліс карбував власну монету з різних металів – бронзи, міді, срібла та золота.

У. Домашнє завдання. Інструктаж до його виконання.

Оберіть домашнє завдання за рівнем складності.

1.Творче завдання : напишіть  листа товаришу по парті від імені жителя грецької колонії, в якому були б відображені особливості  розвитку її господарства та культури.

2. За допомогою карти  «Колонії греків у VІІІ – V ст. до н.е.» (с.138 підручника) складіть кросворди: І група - кросворд «Колонії», до якого внесіть лише назви колоній, заснованих греками, ІІ група – кросворд «Метрополії», до якого внесіть лише назви рідних міст греків-переселенців.

3. Хто відчуватиме труднощі у складанні кросвордів, попрацюйте детальніше з картою на с.138, випишіть назви колоній відповідно до напрямків грецької колонізації.

4. Для всіх учнів -  опрацювати ще раз текст підручника (с.139-140) та перевірити себе за запитаннями 1-4 на с.141, навчитися показувати на карті та пояснювати походження назв античних міст, які утворилися в результаті грецької колонізації.