Урок "Жіночі імена на карті Запорізького краю"

Про матеріал
Урок літератури рідного краю. Заочна краєзнавчо-літературна екскурсія; урок вивчення нового матеріалу. ознайомити учнів із творчістю Тетяни Василівни Нікулочкіної; розвивати естетичні смаки; уміння творчо осмислювати поезію ; виразно читати вірші; виховувати почуття гордості за талановитих земляків.
Перегляд файлу

ПРОЄКТ

на тему: «Уроки літератури рідного краю в контексті шкільної програми»

Клас 10-11

Тема:  Жіночі імена на літературній карті Запорізького краю

Мета: ознайомити учнів із творчістю Тетяни Василівни Нікулочкіної;                                                              розвивати  естетичні смаки; уміння творчо осмислювати поезію ; виразно читати вірші; виховувати почуття гордості за талановитих земляків.

Ключові компетентності:

 

Інформаційні: оволодіння інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично осмислювати та використовувати різноманітну інформацію;  саморозвитку та самоосвіти: пов'язані з потребою і готовністю постійно навчатись як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті; комунікативні: передбачають опанування важливим у роботі і суспільному житті усним і писемним спілкуванням.

Предметні компетентності:

Загальнокультурна компетентрість: розуміння художньої літератури як частини світової культури; емоційне сприйняття і глибоке осмислення літературних творів; знання основних фактів життя і творчості письменників; розуміння авторського задуму; здатність до самоосвіти в сфері літератури; Читацька компетентрість: здатність до творчого читання та осмислення літературного твору на особистісному рівні; самостійне читання всього літературного твору; Ціннісно-світоглядна компетентрість: сформованість гуманістичного світогляду; розуміння духовно-моральних ідеалів, світоглядних категорій; осмислення внутрішніх єдностей різних систем цінностей, відображених у літературі; розуміння художньої літератури для саморозвитку і самореалізації духовного світу особистості; знаходження в літературних творах відповідей на соціальні і морально-етичні проблеми з врахуванням вікових особливостей

Наскрізні змістові лінії:

 «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека»,

Тип уроку: заочна краєзнавчо-літературна екскурсія; урок вивчення нового

матеріалу.

Форми уроку: повідомлення учнів-«екскурсоводів», виразне читання поезій,

аналіз і бесіда, технології «Графічний настрій», «Мікрофон», «Незакінчене

речення».

Обладнання: карта Запорізької області, на якій відмічено місця і

написано імена жінок-письменниць; виставка книг, фотографій;

стіл застелений українським рушником; портрети

письменниць; смайлики, що зображують різний настрій; записи на дошці.

 

Перебіг уроку

 

Епіграф: Твір жінки є завжди жіночим;

               Він не може не бути жіночим;

                                                     Із найкращого боку він є жіночим;

                                     Тільки проблема полягає у визначенні того,

                 Що ми розуміємо під жіночим.

Вірджинія Вульф

 

І. Настановчо-мотиваційний етап.

Вступна розповідь-огляд, створення ситуації зацікавлення.

Доброго дня, діти. Рада вітати вас на сьогоднішньому уроці. Наш урок

присвячено поезії рідного краю. І зараз я хочу, аби ви показали , з яким

настроєм ви прийшли на цей урок. На партах у вас є смайлики, які

демонструють різний настрій. Уважно розгляньте їх і виберіть саме той, який

найкраще розкрив би ваш емоційний стан на початку уроку.

Ну а тепер до уроку.

Людина звертається до поетичного слова, коли душу облягає смуток, коли

загорається в ній сонце кохання. Мабуть, тому душа і поезія невичерпні в

своєму багатстві. Поезія розкриває думки, почуття, створює гармонію душі та

2.Актуалізація опорних знань.

- Хто сьогодні очолює  ЗНСПУ?

- Яке місце в Україні наша обласна Спілка письменників посідає за

кількістю письменників?

- Скільки літераторів нараховується в її лавах?

- Назвіть письменників-земляків, творчість яких вивчали.

 3.Мотивація навчальної діяльності.

Шановні друзі, на материку української літератури багато талановитих імен.

Сьогодні ми вирушаємо на екскурсію по місцях, пов’язаних із письменницями

нашого краю. Тому тема нашого уроку: «Жіночі імена на літературній карті

Запорізького краю». Погляньте на карту Запорізької області, скільки

жіночих імен на ній: це і Віра Коваль, і Олена Ольшанська, і Тетяни Василівни Нікулочкіна... за кожним з них – цікава особистість, незвичайна жіноча

доля.

Ми познайомимося сьогодні і більш детально опрацюємо творчість Тетяни Василівни Нікулочкіної.

Ця екскурсія сприятиме вихованню у васповаги до ближніх, любові до своєї малої батьківщини.

Цей урок духовності,

урок-роздум вимагатиме від вас певної ерудиції, оскільки треба буде вирішити

проблемне питання:

Що ви розумієте під «ЖІНОЧИМ» твором?                                                                             Вивчення нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

Сьогодні на уроці ви будете екскурсоводами, критиками, майстрами

художнього слова.

Метод «Незакінчене речення»

Я очікую від уроку...

Екскурсовод

Тетяна народилася в м. Запоріжжя.  (літературний псевдонім Тетяна Осінь)

народилася 2 жовтня 1949 р. в м. Запоріжжі. Письменник: поет, прозаїк, перекладач. Член Національної спілки письменників України. Автор 10 книг: «Осінній віршопад» (2011), «Римовані паралелі» (2016), «Життєдайне Слово» (2017), «Сонячне гроно» (2017), «Пізня зав’язь» (2019), «Талан любити і прощати» (2019) та ін.

Декламатор1

НАРОДЕ МІЙ!       

 …ми, українці, навіть і мовчимо

українською мовою…

                Віктор Корж, «Дума про нашу долю».

 

Скінчиться ніч… Нехай зоріє схід!

Народе мій, ми працювати звикли,

збирать обжинки зі своїх угідь,

пісні співати й прикрашати житла.

 

Чекали сонця – не чекали вас,

пройдисвіти лихі, вчорашні «браття».        

Ви планували: Крим, тепер – Донбас,

щоб землю нашу краяти на клапті?!    

 

І, навіть совість кинувши на кін,

ножі гострили на вкраїнське Слово.

Склади новий, моя країно, гімн,

звільни зерно мети від плач-полови.

 

Не забувай Шевченкових пісень,

народе мій, – сіяч, мислитель, воїн.

Птахи співають навіть в хмарний день.

І ти, піїте, нам склади нової.

 

На нашу Мову, на вкраїнський люд

кували меч московські фарисеї.

Когось п’янить чужої мови брют,

а ми і мовчимо завжди своєю.

 

І молимось за Мир, за майбуття,

за вільний край, за правду, за життя!

2. Бесіда за запитаннями.

- Які образи постають у вашій уяві, слухаючи вірш?

- За допомогою яких художніх засобів змальовані ці образи ?

- Що ви відчули?

Учитель

Значуще для сучасної людини гасло – «Не розгубити й проблиску надії!» – поетеса вдало синтезує з головним  громадянським обов’язком для себе: «Вставай, поетко, пил і бруд мети!» А мести в Україні поки є що: ворог на Сході, негаразди у суспільстві, які накопичувалися десятиріччями, складають загальну негативну картину. Тому, може, й Осінь, Пізня зав’язь?   Напевно, так. Але Осінь Тетяни Нікулочкіної – своєрідна, за нею неминуче прийде Весна. Українці – велика нація, стверджує авторка майже у кожній своєї поезії, тому вона здатна  на величезні перетворення:

Декломатор 2 

 

 НАША TERRA

 

Нам плутати салюти та громи

чи довго, брате, із новітнім «Градом»?

Донбас мій стогне під чужинським гадом.

Горять поля й хати: дими, дими…

 

Мовчать птахи, лиш ухають сичі

в обвуглених садах, на чорних луках.

Новий Пілат вмиває – кров’ю! – руки

та ще й клянеться – він бо ні при чім.

 

Колишній Мир ким кинуто на кін?

І ти скажи мені, якому раю

потрібен ґвалт розору і роздраю?

За терикон ховається загін…

 

Жахіття Іловайськго котла

зчинили, на біду, вчорашні «браття».

Не визнаю чужинське «перемать» я.

Це хто там цілить у мішень – «хохла»?      

 

Летовище горить, димлять поля.

Спостигне каре вас за жасні вчинки!

Збирає попіл Смерть з того ужинку,   

де танками поорана земля.

 

В заковах й мова, наче Прометей.

Завдячуючи воям й волонтерам,

відновиться вкраїнська наша terra

і слово МИР відродиться, святе!

 

Учитель.

Читаючи її рядки, ми стаємо свідками поєднання громадських та ліричних почуттів, де так звана пейзажна лірика з основними її темами (природа, кохання) переплітається з бурхливими соціальними подіями та настроями людей після Майдану та Революції Гідності, коли наш багатостраждальний народ зі зброєю в руках почав по-справжньому відстоювати свою незалежність.

- Чи справдилися ваші передбачення?

- Який би ви дібрали заголовок?

- Що таке «соціум»?

Словникова робота: соціум – це соціальне середовище, що нас оточує.

 Рефлексія та оцінювання.

1. Творче завдання.

Довершити схему (Див. Додаток «Творче завдання»)

2. Метод «Мікрофон»

Учитель.

Повертаючись до епіграфу, я все ж таки хочу почути:

- Що ви зрозуміли під «жіночим твором»? (твір, коли автором письма є жінка;

поетична мова жінки особлива: вона відрізняється ніжністю і лагідністю,

первинністю, естетичністю)

3. Метод «Графічне зображення»

-Чи здійснилися ваші очікування?

-Який настрій ви маєте на кінець уроку?

Як відомо, поезія – стан душі. На переконання авторки, поезія, як і любов, не має меж. Межі є у печалі. Усвідомлення цього дає поштовх до дії, виступає потужною рушійною силою спільноти, і тому має позитивний, життєствердний напрям.

 Через те і народжуються такі своєрідні сумно-прекрасні поезії, які я раджу всім прочитати. Бо вони водночас мелодійні та відверті, написані від самого серця за покликом душі

4. Оцінювання відповідей.

 Домашнє завдання.

Гадаю, що ви багато дечого зрозуміли і зробите для себе певні висновки. Тому

викладіть їх на папері у невеликому домашньому творі-роздумі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
22 січня 2022
Переглядів
255
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку